skip to main |
skip to sidebar
Усі дошкільнята знають, що без дотримання мінімальних вимог щодо включення видання у Scopus – вашу заявку відразу ж безцеремонно відфутболять. Відтак, навіть ті вітчизняні журнали, яким для включення в авторитетні наукометричні бази даних ще рости і рости, все рівно, намагаються відповідати мінімальним критеріям, чи то через надмірний оптимізм редакцій, чи то для якихось внутрішніх звітувань. Як наслідок, часто знаходимо на сторінках українських видань якісь дивні механічні тексти. Надибав на сайті журналу «Адміністративне право і процес» розділ «Етичні норми» з чарівним наповненням.
Пригадуєте, як на нещодавнім тренінгу «Як публікуватися в міжнародних рецензованих виданнях» лектор Тадеуш МакКлірі попросив учасників за допомогою смартфонів проголосувати, у якому з текстів вони бачать плагіат? Звичайно, пан Тадеуш далеко не перший, хто використав подібний сервіс, але щось вони у нас поки не прижилися, тож давайте виправляти таку несправедливість. Знайшов кілька потрібних сервісів IQPolls, Kahoot!, Mentimeter, mQlicker… і зовсім випадково зупинився саме на Socrative.
Уже й малеча знає, що для журналів, які включені в Arts & Humanities Citation Index (журнали з історії, літературознавства, мистецтвознавства, релігієзнавства ітд.) імпакт-фактори не розраховують. Питання – чому? Після коротких суперечок з представниками Thomson Reuters вирішив написати про це окремий пост. Як на мене, то причина криється у тому, що класичний імпакт-фактор розраховується за трирічний період. Старіння літератури в гуманітарних галузях відбувається значно повільніше, ніж в природничих, і, відповідно, усі цитування, які отримає журнал не в межах даного вікна – не буде враховано при обрахунку імпакт-фактора. А отримає подібних цитувань журнал багацько, відтак, щоб не обраховувати бозна-що, вирішили взагалі відмовитись.
Міністерство освіти і науки запрошує до громадського обговорення проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дослідницький університет». Звичайно, варто перечитати увесь текст, але найбільше нас цікавитиме заключна його частина, а саме – КРИТЕРІЇ для надання статусу дослідницького вищого навчального закладу. Як ви вже, мабуть, здогадалися з назви – ні серед обов’язкових, ні серед преміальних критеріїв бібліотеці місця не знайшлося. Так, окремі згадки можуть, ніби, стосуватися бібліотеки (міжнародні проекти, розгалужена інфраструктура, матеріально-технічна база, місце в міжнародних рейтингах…), а можуть й не стосуватися.
Верховна Рада затвердила новий склад уряду і, звичайно, бібліотекарів особливо цікавлять призначення у конкретні два міністерських крісла. Повернув собі найвищу посаду в Мінкульті постмайданівський міністр Євген Нищук. Минулого призначення ми так і не встигли зрозуміти, чи знає актор театру та кіно щось про бібліотеки, тож тепер матимемо нову нагоду. Щоправда, й екс-міністр В’ячеслав Кириленко (який більше запам’ятався скандалом з Лептонівною) далеко не втік, а отримав посаду гуманітарного віце-прем’єра, тому цілком можна сподіватися, що пан Кириленко таки спробує реалізувати свої дитячі фантазії про бібліо-віслючків в українських селах.
Якщо ви – перспективний молодий науковець, який дбає про свій імідж у Мережі, то у вас, скоріш за все, є кільканадцять сторінок у соціальних мережах, які потрібно регулярно оновлювати та підтримувати в актуальному стані. Але як знайти час на усі ці сторінки? Можу порекомендувати спробувати кілька сервісів, які дозволяють автоматизувати роботу із соцмережами. Одні з них, наприклад Buffer, чи Hootsuite, вимагають певного втручання людини, тому їх називають «кіборгами». Інші, наприклад IFTTT, повністю автономні, і їх ми зватимемо «роботами». Отож, що можуть дати науковцям кіборги та роботи?
Усі авторитетні світові рейтинги університетів враховують наукометричні показники, однак лише щорічний глобальний рейтинг університетів CWTS Leiden Ranking розраховується виключно на основі бібліометричних показників, які отримано з основних баз платформи Web of Science – Science Citation Index Expanded, Social Sciences Citation Index та Arts & Humanities Citation Index. Зрозуміло, що ініціатива знаменитого Лейденського маніфесту походить саме зі стін даного університету, то ж укладачі рейтингу щось та й знають про наукометрію, тому давайте поглянемо, які індикатори пропонують використовувати лайденці для оцінки університетів.
