Як ефективно використовувати бібліографічні менеджери

Дуже часто усі пропозиції випробувати котрийсь з бібліографічних менеджерів не знаходять відгуку у серцях користувачів. Перспективи вивчати нову програму їм зовсім не усміхаються і навіть якщо переконаєш читача встановити менеджер на ПК, то через якийсь час виявиться, що він ним так і не користувався. Гадаю, справа в тім, що кожен користувач повинен самостійно відкрити для себе переваги бібменеджера. Але допоки згадані переваги не розкриються у всій красі, пропоную дотримуватись кількох правил, щоб програма бува не наскучила і користувач завчасно не видалив її зі свого комп’ютера.

UOI: унікальний ідентифікатор об'єкта

Unique Object Identifier (UOI) – міжнародна система ідентифікації наукових журналів, статей, патентів, матеріалів конференцій, підручників, книг і т.д. Якщо альтернативну DOAI (Digital Open Access Identifier) просто можна розглядати як цікавий відкритий проект, то вже UOI ставить перед собою амбітну мету – «надання послуг з ідентифікації документів за найнижчою ціною». Видавництва, журнали, бібліотеки, фізичні особи, словом усі, що готові платити і використовувати UOI Services, можуть приєднатися до UOI, потрібно лише заповнити та надіслати реєстраційну форму. 

ÜberWizard для ORCID

У реєстрі унікальних ідентифікаторів науковців ORCID тепер можна швидко вказувати інформацію про отримані гранти за допомогою ÜberResearch. Дослідникам потрібно просто дозволити інтегруватись ÜberResearch з профілем ORCID, після чого можна відразу знаходити та додавати до свого профілю інформацію про грантодавців з усього світу. Доступний пошук за прізвищем науковця та назвою гранту. Не знаю, чи доступна в ÜberResearch інформація від українських грантодавачів – ввів запит Ukraine та отримав 200 результатів. 

Що таке «картелі цитувань»?

Після щорічних оновлень Journal Citation Reports ми, як правило, дізнаємося, що для того, чи іншого журналу призупинено обраховувати імпакт-фактор через підозри у використанні нечесних фокусів, які ще називають «картелями цитувань» (journal citation cartels). Ідея функціонування таких картелів дуже проста – якщо захмарну кількість самоцитувань журналу відразу видно неозброєним оком, то краще домовитись з редакторами інших журналів, щоб вони цитували ваш журнал, а ви натомість цитуватимете їхній. 

Journal Citation Reports: знову -1 для України

В оновленому Journal Citation Report (JCR) ми втратили ще один журнал – цього разу невдача спіткала «Problems in Atomic Science and Technology». Щодо решти вітчизняних видань, то особливо нема чого порівнювати – 14 журналів належать до 4-го квартилю і тільки «Symmetry Integrability and Geometry-Methods and Applications» потрапив у 3-тій квартиль (категорія Physics, Mathematical). Схоже, на найближчі кілька років у редакцій наших видань завдання просто втриматись у JCR, а не покращувати свої наукометричні показники. 

Чи журнал з гомеопатії може бути науковим?

Thomson Reuters оприлюднив список з 16 журналів для яких призупинено обраховувати імпакт-фактори через надмірну кількість самоцитувань. Ніби нічого надзвичайного не відбулось, але перелік містив небагато позицій, тож усі помітили серед делістнутих видань журнал з прекрасною назвою «Homeopathy». Відразу напрошується хвиля запитань – Як такий журнал взагалі було включено? Вигнали за самоцитування, а не тому що гомеопатія? Хто видає таке неподобство прикриваючись ширмою науковості? 

Altmetric Explorer інтегрується зі Scopus

Провідний постачальник даних для альтернативних метрик Altmetric та видавничий гігант Elsevier домовилися, що відтепер популярний продукт для видавців та установ Altmetric Explorer відображатиме й кількість цитувань документів згідно з даними Scopus. Новий функціонал дозволить не лише переглядати дані щодо поширення документа серед користувачів соціальних мереж, згадки у блогах, Вікіпедії ітд., а й покаже кількість «класичних» цитувань документа публікаціях інших науковців. Водночас, у самому Scopus бейдж від Altmetric нікуди не подінеться і він далі тішитиме передплатників альтернативними показниками.