Де бібліотеки у середньострокових пріоритетах Уряду?

МОН знову запрошує до обговорення. Цього разу нової редакції проекту Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року у частині освіти і науки. Ми вже з вами говорили про присвоєння вчених звань, про нову українську школу, про дослідницький університет… жодної реакції від Міністерства. Але не можемо впадати у відчай, адже в оновленому проекті пріоритетних дій Уряду знову ні слова про бібліотеки та задоволення інформаційних потреб громадян. Доступ до інформації ніби проходить лейтмотивом через весь текст проекту, але чітко про це ніде не сказано. 

Що таке Big Deal?

Натрапив на свіжий огляд літератури про Big Deal у північноамериканських бібліотеках. Що це за професійна бібліотечна лайка? Яка-така Велика Угода? Вичитав, що термін вперше використав Кеннет Фрезер у роботі «Дилема бібліотекарів: роздуми над витратами Big Deal», а згідно з дослідженням Теодора Бергстрома та компанії, Big Deal – «договір щодо комплексного доступу до всього списку журналів видавця». Словом, у нас це люблять називати «передплата інформаційних ресурсів через бібліотечні консорціуми» – кілька установ складаються докупи і в результаті ніби отримують від видавця значну знижку. 

Рейтинги конференцій

Матеріали конференцій, як правило, не так часто цитують і вони не користуються таким авторитетом серед дослідників, як статті в рецензованих журналах. Попри це, наукові конференції залишаються невід’ємною складовою сучасної наукової комунікації і годі вигадати кращу форму для обговорення з колегами перших результатів досліджень. 

Як боротися з хижаками без «списку Білла»?

Джеффрі Білл з Університету Колорадо, що самотужки укладав списки хижацьких видавництв, «викрадених журналів» та сумнівних метрик, вирішив прикрити свій проект. Ще 15 січня був переконаний, що сайт просто зламали і незабаром уся інформація повернеться, однак вже Retraction Watch, Nature та Science пишуть, що з Beall’s List варто прощатись. Ніби на пана Джеффрі ніхто не тиснув – він сам вирішив знищити інформацію на сайті. Інтернет-архіви не горять, біллівські списки можна й далі переглядати, біда тільки, що вони не оновлюватимуться. Однак, маємо чудовий сайт Think. Check. Submit., університетського бібліотекаря, здоровий глузд, а цього більш ніж достатньо, щоб не потрапити на гачок хижих видавців.

Пограбування по-львівськи: знову зникло майже 100 видань XVI-XVIII століть

З тими новорічними святами щось ми проґавили чергове грандіозне культурне «пограбування по-львівськи». Директор Львівської галереї мистецтв Тарас Возняк заявив: «Ввечері 3 січня я отримав два акти. В інвентарних книжках фонду записано 58 рукописів, а виявлено 56. Не знайшли «Требник» ХVІ ст. і «Анфологіон» 1628 року. З 586 кириличних видань виявили 499 музейних предметів». Лише спробуйте уявити скільки важать 95 стародруків + 2 рукописи XVI-XVIII століть! І хтось це непомітно колись виніс з галереї? Про безуспішну спробу вияснити коли ж все почалося читайте у матеріалі Михайла Драпака. 

CitNetExplorer: візуалізація та аналіз мережі цитувань

Якось досі ще не написав про безкоштовне програмне забезпечення CitNetExplorer для візуалізації та аналізу мережі цитувань наукових публікацій. Походить інструмент з нашої «наукометричної Мекки» Centre for Science and Technology Studies і немає потреби описувати базові принципи роботи програми за наявності такої доконало доступної інструкції. Завантажуйте файлик відповідно до своєї операційної системи і візуалізуйте досхочу. Працює CitNetExplorer лише з даними Web of Science, тож слід піти обхідним шляхом, щоб затягти дані зі Scopus – переходимо на сторінку вже відомого нам інструменту CRExplorer і перезберігаємо дані у потрібному нам форматі.

«Актуальні проблеми економіки» більше не в Scopus

У свіженькому січневому Scopus Discontinued Sources List сказано, що нові номери улюбленого журналу багатьох українських економістів «Actual Problems of Economics» (ISSN 1993-6788) більше не індексуватимуться у Scopus. До цього, кількість назв вітчизняних видань у Scopus тільки невпинно зростала, але от тепер ми зазнали втрат. Навряд чи колись дізнаємося за що саме виключили «Актуальні проблеми економіки» зі Scopus, однак дуже шкода, що ми втратили один з каналів представлення робіт наших науковців у світовому академ-просторі.