Автор для кореспонденції

У процесі подання рукописів серйозні наукові журнали вимагають вказувати автора для кореспонденції (corresponding author), який відповідатиме за спілкування з редактором журналу, дбатиме про інтереси усіх співавторів, можливо, підписуватиме якісь формальні документи від їх імені, а потім й відповідатиме на листи дослідників, що зацікавляться публікацією. Автор для кореспонденції – це не обов’язково перший у переліку автор, чи науковець, що найбільше доклався до дослідження. Для того, щоб контактна інформація залишалася актуальною багато років, автора для кореспонденції, як правило, обирають серед дослідників, які мають стабільне робоче місце в своїй установі, або призначають на цю роль молодих науковців, щоб ті набиралися досвіду в процесі подання статті та роботи над зауваженнями рецензентів. 

ResearchGate і видимість академічної репутації

Академічна соціальна мережа ResearchGate розраховує для користувачів свій власний індикатор RG Score. Попередні дослідження доводили, що показники RG щось та й говорять нам про наукову репутацію, однак нові дані не підтверджують подібні висновки. Група вчених вивчила три різні типи профілів авторів на ResearchGate – 104 автора з високим RG Score, 73 нобелівських лауреати 1975-2015 рр. та щотижневі дані 4 авторів з різними RG Score. Отримані результати свідчать про те, що величина RG Score залежить насамперед від активності вченого у соцмережі і практично неможливо отримати високий бал RG виключно за допомогою публікацій. 

Профіль дослідника в Preview Microsoft Academic 2.0

Корпорація Майкрософт продовжує розвивати власну академічну пошукову систему і пропонує нам випробувати Preview Microsoft Academic 2.0. На тлі певної національної істерії з Google Scholar, можливо не всі пам’ятають, що у світі існують й інші альтернативні безкоштовні наукометричні інструменти, серед яких і Microsoft Academic. Система Microsoft Academic дозволяє користувачам випробувати переваги семантичного пошуку, легко ідентифікувати авторів, галузі, журнали, конференції і за допомогою фільтрів швидко управляти результатами. Також, система підкаже посилання на повний текст документу, покаже список використаної літератури, кількість і джерела цитувань, подібні публікації… 

Кампанія з підвищення обізнаності щодо метрик наукових журналів

Редактори Nature Research опитали майже 1000 авторів Nature Research та понад 2500 авторів Springer Nature і виявили, що в процесі прийняття рішень щодо публікації результатів власних досліджень 48% авторів незадоволені тією інформацією, яку представлено на сайтах видань. Тому, попри усе різноманіття журнальних метрик, більшість дослідників продовжує орієнтуватися на імпакт-фактор при виборі журналу.

Розподіл обов'язків у редакційній команді наукового журналу

Армен Гаспарян: «У всьому світі на посаду головного редактора видавець (власник видання) зазвичай призначає відомого фахівця у якійсь галузі, що володіє солідним досвідом проведення наукових досліджень, оформлення статей до публікації, рецензента і наукового редактора впливових видань... На жаль, у зв'язку з інформаційним бумом, суттєвим збільшенням кількості наукових журналів і відносним скороченням кількості доступних фахівців великого калібру роль головних редакторів у багатьох журналах знижується. Багато головних редакторів, особливо керівники великих установ, які обтяжені великою кількістю технічних і адміністративних функцій, нерідко фігурують у наукових журналах суто формально, не звертають уваги на те, що і як публікується у журналі». 

Українське бібліотекознавство в Scopus

Сьогодні кожна порядна українська академічна бібліотека готова проводити тренінги для науковців а-ля – як написати наукову статтю, яка потім неодмінно опиниться у Scopus та Web of Science. А давайте подивимось на скільки все прекрасно у самих бібліотекарів зі Scopus та WoS, адже важко вчити грати на сопілці інших, якщо сам не вмієш. Надзвичайно точний запит відразу не побудую, тому давайте запитаємо щось на кшталт: (TITLE-ABS-KEY(library) AND AFFILCOUNTRY (Ukraine)) AND (LIMIT-TO (SUBJAREA, "SOCI")) AND (LIMIT-TO(DOCTYPE , "ar")), а потім вручну відберемо потрібні результати. 

Google Docs vs Authorea: спільна робота з науковими документами

Несподівано випала нагода перевірити як простіше разом писати статтю – за допомогою Google Docs, чи Authorea? Зовсім цього не планував, але пощастило одночасно попрацювати над трьома рукописами, з різними співавторами і з різними веб-сервісами. Одну з робіт написано ще дідівським методом – пересилали доківський документ Gmail, у режимі «Рецезування» вносили правки, знову пересилали… і так кільканадцять разів. Я невдячний з ґмейлом запарився, а люди колись писали, рецензували за допомогою лише паперової пошти! Знімаю капелюха перед попередниками, але нині паперова, чи електронна пошта – вже не найпривабливіший варіант.