skip to main |
skip to sidebar
Група іспанських дослідників вирішила перевірити, які знаряддя найкраще використовувати для пошуку іспанських відкритих документів. За допомогою чотирьох інструментів вони провели пошук 762 відкритих фінансових статей Instituto de Salud Carlos III. Спеціалізовані пошуковики BASE та Google Scholar знайшли 93,5% статей, OpenAIRE – 86,7%, а от іспанський гарвестер Recolecta – лише 62,2%. При цьому, BASE найкраще знаходив документи, які представлено в інституційних репозитаріях, а Google Scholar краще впорався з документами, які збережено в тематичних відкритих архівах. Як засвідчують результати, жоден з інструментів не знайшов усіх документів, тому упорядникам електронних архівів потрібно дбати про їх комплексне веб-представлення.
Встановлюємо Kopernio – плагін для браузера, який під час перегляду веб-сторінок з описом наукових документів намагається відразу розшукати відповідний повнотекстовий файл. Kopernio інтегрується з Google Scholar і PubMed та проводить пошук на різних відкритих ресурсах. Також, реалізовано можливість підключити передплачені ресурси вашої інституційної бібліотеки, щоб зайвий раз не мучитись із введенням логінів та паролів. Обіцяють, що усі зібрані дані шифруються, ваш пароль нікому не передається і не зберігається на серверах Kopernio.
Наприкінці року мені чомусь завжди кортить побавитись у футурологію. Прочитав у новому номері «Бібліотечного вісника», що постійне використання персоналізованих веб-сервісів призводить до того, що користувачі отримують щораз менше різнопланової інформації, яка суперечить їх суб’єктивним переконанням, адже несолодка інфа може не сподобатися користувачу і йому захочеться змінити сервіс на більш поступливий та розуміючий. Як наслідок – «подібна інформація не здатна розширити світогляд користувача, не сприяє його зростанню як особистості, гальмує розвиток його пізнавального та творчого потенціалу».
Пригадуєте, як на злеті популярності вітчизняних відкритих архівів, один суперпродуктивний автор намагався у кожному репозитарії представити свої псевдонаукові та літературні роботи? У відповідь наші адміністратори так і не запропонували жодної оригінальної схеми перевірки авторів, а просто закрили інституційні репозитарії для «чужих». Звичайно, подібна модель не годиться для тематичних репозитаріїв і ось яку чудернацьку перевірку впровадили в arXiv.org – найбільшому електронному архіві препринтів з галузей фізики, математики, астрономії, комп’ютерних наук, біології, електротехніки, економіки, фінансів і статистики.
Відомий видавець Springer Nature, на вимогу китайського уряду, заблокував китайським користувачам доступ до кільканадцяти наукових документів. Схоже йдеться про щонайменше 1000 наукових статей Springer Nature, які містять ключові слова: Тайвань, Тибет та Культурна революція. Керівникам видавництва ніби й соромно за своє рішення, однак вони запевняють, що вимушені були піти на компроміс, адже китайський уряд міг заборонити увесь контент Springer Nature у Китаї.
Поки українські чиновники обирали своїх у директорати (і паралельно змушували чужих марно збирати гори непотрібних папірців), ми якось позабули про монівську ініціативу присвоювати вітчизняним фаховим журналам категорії А, Б та В. Однак, оновлений сайт нашого фахового журналу «Бібліотечний вісник» повернув мене до суворої реальності – зеленкувату естетичну гаму веб-сайту просто по центру розбавлено кнопкою «Англомовні публікації». Сторонній читач навряд зрозуміє чому такий акцент зроблено на публікації ще 2015 року, але бібліотекарі знають, що в Україні досі діє божевільний табачніківський порядок формування Переліку наукових фахових видань, який вимагає наявності статей англійською мовою на веб-сторінці видання.
