skip to main |
skip to sidebar
У минулорічному дайджесті написав, що бібліотечні послуги, на кшталт укладання переліків рекомендованих наукових журналів для публікації, – приречені на невдачу. І, цілком очікувано, отримав відгук: неправда, наші читачі дуже вдячні за таку послугу. Спробую докладніше пояснити, чому я вважаю, що така послуга не працює, а увесь цей оптимістичний «зворотній зв'язок» – вигаданий або користувачами, або самими бібліотекарями.
Цими днями фахівці з оцінки наукових досліджень спостерігають за своїм Falcon Heavy – Research Councils UK, що координує наукову політику Великобританії та володіє річним бюджетом у розмірі 3 мільярдів фунтів стерлінгів, оголосила про підтримку DORA. У 2012 році в Сан-Франциско сотні редакторів та видавців наукових журналів підписали Declaration on Research Assessment (DORA), у якій закликали академічну спільноту відмовитись від практики використання імпакт-факторів для оцінки наукових досліджень.
90% вчених визнають, що в сучасній науці існує серйозна криза відтворення результатів досліджень. Так, наприклад, лише 6 із 53 (11%) досліджень, що пов'язані з проблемами раку, можуть бути відтворені, а половина наукового бюджету США щорічно витрачається на дослідження, достовірність яких не можливо потім перевірити. Щоб подолати цю кризу, команда Verum Analytics запропонувала використовувати новий показник R-фактор – співвідношення кількості досліджень, які підтверджують певне дослідження, до кількості спроб підтвердити дане дослідження (тримайте кілька прикладів).
У 1971 році Василь Леонтьєв у зверненні до Американської економічної асоціації, писав: «Минув той час, коли найкраще, що можна було зробити з великими наборами змінних, це їх або усереднити, або об’єднати в широкі агрегати, що, зрештою, одне й те ж. Тепер ми можемо маніпулювати складними аналітичними системами без пригнічення ідентичності їх елементів». Сьогодні в арсеналі бібліотечної статистики ми маємо DOI, HTTP-cookie, PersonId… По суті в процесі розкладання на атоми інформаційних потреб користувачів нас може стримувати тільки професійна етика, захист персональних даних, але аж ніяк не технології.
Карколомні темпи росту наукової інформації примушують добряче попотіти дослідників, що займаються Artificial Intelligence – лише на ArXiv щотижня з’являється майже 500 нових препринтів. Манчестерські науковці запропонували онлайн-інструмент Etymo для полегшення пошуку досліджень та розробок у галузі штучного інтелекту. Як правило, пошукові алгоритми систем для науковців будують видачу на основі даних щодо цитованості документів. Проте, найновіші публікації не встигають заробити цитувань, і тому творці Etymo використали інший підхід для швидкого виявлення релевантних документів.
Слово Index може викликати в бібліотекарів мігрень та головні болі, адже все більше українських редакторів і проректорів прагнуть запхнути свої журнал хоч у якісь метрики. Однак, з сумським проектом Journal's International Compliance Index (JIC Index) від ТОВ «Ділові перспективи» ніби все гаразд. Основна ідея проекту – продемонструвати ступінь відповідності конкретного академічного журналу міжнародним стандартам видавничої діяльності. Група експертів оцінює журнал, вираховує JIC Index і відправляє журнал в одну з 5 категорій.
Частенько мені скаржаться наші молоді гуманітарії, що їм лячно цитувати україномовні джерела в англомовних публікаціях. Звичайно, можна неетично промовчати про використані кириличні джерела, але краще цього не робити. Давайте просто перевіримо, як із цим впоралися інші автори, та на власні очі пересвідчимось, що іноземні редактори і рецензенти не вліплять вам автоматом відмову тільки через те, що ви зробили посилання україномовне джерело.
