skip to main |
skip to sidebar
Олексій Колежук: «Однією з таких важливих для нас тез – про що ми відверто казали в обговоренні – було те, що перелік галузевих наукометричних баз, в яких мають індексуватися видання категорії «Б», мав затверджуватися МОН за погодженням з НК. Це дозволило б ставити планку по-різному для різних наук, скажімо, для тих галузей, які взагалі практично не представлені в міжнародних базах, це на початку міг би бути навіть Google Scholar, для математиків це могли б бути MathSciNet, Zentralblatt Math, і т.д. (баз є багато для різних галузей).
З’явився Наказ МОН України від 15.01.2018 № 32 «Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України». Тепер під час включення наукового видання до Переліку наукових фахових видань України йому буде присвоюватися відповідна категорія, яку разом з датою включення до Переліку необхідно вказувати у вихідних відомостях видання: 1) категорія «А» присвоюється науковим фаховим виданням, включеним до міжнародних наукометричних баз даних Web of Science Core Collection та/або Scopus; 2) категорія «Б» присвоюється іншим науковим фаховим виданням, які відповідають вимогам Порядку; 3) категорія «В» присвоюється всім науковим фаховим виданням, включеним до Переліку на день затвердження Порядку наказами МОН. Яке протягом 2 років видання категорії «В» не отримало права на присвоєння категорії «А» чи категорії «Б», то воно виключається з Переліку без права поновлення.
University Grants Commission (UGC) – офіційний орган при Міністерстві розвитку людських ресурсів Індії, що відповідає за стандарти якості вищої освіти та готує офіційний перелік «перевірених» журналів. Публікації в журналах, що потрапили у перелік Університетської грантової комісії Індії, враховуються при прийомі на роботу та при підвищенні на посаді викладачів індійських внз.
До вашої уваги інтерв’ю з Галиною Ковальчук, директором Інституту книгознавства НБУВ, доктором історичних наук, професором, у якому ми спробуємо розвіяти різні міфи, міські легенди та домисли щодо зберігання фонду рідкісних видань, стародруків та іншої цінної літератури у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського.
Французький професор Максиміліан Рінгельман вперше описав явище зменшення продуктивності індивідуумів у міру зростання кількості учасників групи в якій ті функціонують. Месьє Рінгельман провів ряд експериментів з підніманням тягарів і перетягуванням каната, які показали, що індивідуальні досягнення учасників часто перевершують аналогічні командні результати. Рінгельман пояснював це втратою індивідуальної мотивації та необхідністю координації між учасниками групи. Ефект Рінгельмана дещо схожий на Ефект очевидця, коли кожен очікує, що хтось інший зробить все за нас.
Springer Nature прикрило прекрасний сервіс SpringerExemplar, який дозволяв перевірити, чи конкретний англомовний термін використовувався у науковій літературі. Двигунець ресурсу аналізував усі статті та книги видавництва і миттєво підказував, як правильно написати те, чи інше речення. На щастя, вдалось відшукати в мережі два аналогічних безкоштовних ресурси, що допоможуть з написанням академічних текстів: Hyper Collocation – проводить пошук відповідних слів та фраз в arXiv і сортує результати пошуку за частотою використання та inMeXes – отримує потрібні дані з PubMed.
Переглядаю основні статистичні показники роботи бібліотек ВНЗ України за 2016 рік: кількість придбаних баз даних – 257, з них повнотекстових – 187. Що це за цифра?! Чи це різні БД? Чи це одна та й сама БД, яку просто 187 разів передплатили різні внз? Чи це обидва варіанти разом? Пройшовся сайтами українських університетських бібліотек, і щось не поспішають вони інформувати читачів про 187 баз. Давайте пошукаємо на порталі оприлюднення інформації про публічні закупівлі України «ProZorro» – тут бази від нас вже точно не сховаються.
