Сам дурак: про рівень навколонаукометричних суперечок

Сучасна наукометрія складна. Порівняйте статті Journal of the American Society for Information Science and Technology 10-річної давнини з тим, що друкують сьогодні – методи, набори даних, способи візуалізації… все страшенно ускладнилося. Потрібно щомісяця, як мінімум, переглядати від палітурки до палітурки 5-6 наукових журналів, відвідувати спеціалізовані конференції, мати постійний доступ до Scopus та Web of Science, пройти курси R або/та Python, знати основи математичної статистики, вміти працювати з VOSviewer… Все це потребує від бібліометриста часу, грошей та зусиль. А в Україні довгий час не було навіть доступу до Scopus, тож лише з цього факту можна зрозуміти рівень фінансування українських наукометричних розвідок. 

Таких не беруть у співавтори

Майже 6 тисяч дослідників з 21 наукової дисципліни взяли участь в опитуванні, метою якого було вияснити – виконання яких дослідницьких завдань заслуговує на те, щоб виконавця було додано до співавторів. Думки розділилися навіть всередині дисциплін. Однак більшість респондентів погодилися, що готові розділити авторство з тим, хто інтерпретував дані, або готував рукопис. Водночас, майже половина не додаватиме до співавторів людей, які забезпечили фінансування дослідження. Майже 40% опитаних готові вказати у співавторах засновника дослідницької групи, а вчені з галузей соціальних наук не так високо цінують запропоновані ідеї, чи надання лабораторного простору, як вчені-природничники.

Прописні літери в назві наукової статті

Всі ви, мабуть, помічали, що інколи в назвах англомовних статей кожне слово пишуть з великої літери. Це називають капіталізацією (capitalization) і вона має свої правила. Наприклад, AP Stylebook пропонує усі слова з 3 літер і менше, окрім дієслів, писати з маленької, Chicago Manual of Style вимагає писати з маленької усі прийменники, а в MLA усі слова з 3 літер завжди пишуть з маленької… 

Scopus Awards і кращий аграрний зво країни

Відбулось чергове вручення Scopus Awards Ukraine. Подібно як і Web of Science Award, мова про нагороду від комерційної фірми, яка має право нагороджувати кого захоче, відтак, перевіряти метрики переможців і переможених немає сенсу. Крім того, сказано, що «враховувалася низка показників, зокрема таких, як публікаційна активність, цитованість статей тощо» і ось це тощо ставить хрест на будь-яких спробах ревізії. Однак, не можу заспокоїтись, що саме Київський національний університет ім. Тараса Шевченка переміг у категорії «Сільськогосподарські науки». Можливо, йдеться про категорію «Agricultural and Biological Sciences», бо скільки Scopus не крути, а аграрнішим КНУ від цього не стає. 

Відкритий лист до Міністерства освіти і науки України щодо змін до наказу про оцінювання результатів досліджень

У Мережі з’явився відкритий лист соціогуманітаріїв до Міністерства освіти і науки України щодо змін до наказу про оцінювання результатів досліджень. Якщо коротко: «Зводити результати наукових досліджень з різних сфер наукового знання до спільного знаменника, який є зручний для одних і неприйнятний для інших, ‒ украй непродуктивна позиція… Якість публікацій у соціогуманітарних науках не пов’язується з критерієм їх міжнародної цитованості ‒ тут діють інші чинники, зокрема спрямованість вітчизняної науки на вирішення національних завдань і пріоритетів, її загостреність на національну проблематику. 

Нові українські установи в Scopus: все потрапляє в університет Шевченка?

У скопусівський профіль Київського національного університету імені Тараса Шевченка, можливо, потрапляють і публікації авторів, які працюють в установах, які ще не мають профілю в Scopus. Серед нових публікацій КНУ Шевченка (AF-ID ("Taras Shevchenko National University of Kyiv" 60023137)) AND ORIG-LOAD-DATE AFT 1522552688 AND ORIG-LOAD-DATE BEF 1525144633 AND PUBYEAR AFT 2016) побачив статтю про футбол «Football training as a method to improve the psycho-emotional state of schoolchildren with mental development impairments». Звичайно, відразу запідозрив, що публікація належить Національному університету фізичного виховання і спорту України. 

Громадські наукові організації та академічні видавництва

Продовжую обсмоктувати новий Порядок формування Переліку наукових фахових видань. Документ сенсаційний для України і просто дивуюсь, чому наші журналісти сотню разів пишуть скільки років Патону, чи скільки запозичень у докторській зробила дружина віце-прем'єра, і при цьому їх не цікавить майбутнє вітчизняної наукової періодики. У новому Порядку є дуже цікавий рядок: «Засновниками (співзасновниками) наукового фахового видання можуть бути суб’єкти наукової і науково-технічної діяльності, які діють відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», серед яких має бути принаймні одна юридична особа».