skip to main |
skip to sidebar
Цікаве спостереження щодо румунських журналів, які включені у Web of Science та / або Scopus, з’явилося на сторінках Romanian Journal of Library and Information Science. Дослідники відібрали всі журнали Румунії з WoS та Scopus, з’ясували, які з цих журналів пропонують відкритий доступ до публікацій, а потім перевірили скільки цих журналів представлено в DOAJ та ROAD. Виявилось, що зі 167 румунських журналів, що індексуються в Scopus та WoS, аж 144 журнали (86%) надають відкритий доступ до публікацій, проте лише 69 журналів (48%) мають виписані чіткі політики на веб-сайтах щодо Відкритого доступу, або ж використовують ліцензії Creative Commons, а в DOAJ представлено лише 43 румунських журнали.
Як на мене, то це просто величезна трагедія усього нашого бібліотекознавства, що бібліотекарі в Україні читали і читають підручники всіляких смірнових-столярових, а в цей же час на працях наших бібліотекознавців навчаються спеціалісти однієї з найпотужніших бібліотечних систем світу. Зауважив, що на сторінках УБЕ є поки лише стаття про Любомира Винара, тож я хочу трішки написати про його брата – Богдана Винара.
Депутати Верховної Ради України ухвалили у другому читанні законопроект № 5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Єдиною державною мовою в Україні є українська, вона обов’язкова для органів державної влади і публічних сфер на всій території держави, водночас, дія цього закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів. За порушення мовної політики, зокрема й в науці, тепер загрожує штраф від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів (3400-5100 грн), щоправда набуття чинності цієї норми відтерміновано на 3 роки. Статус лінгва франка збережено за англійською, можна видавати науковий журнал естонською, але не російською, а от наукові конференції чомусь дозволено проводити лише українською, або англійською.
Випадково придбав на розпродажі книжку фінського соціолога Арі Турунена, а вона виявилась неймовірною! На уроках історії в школі, як правило, розповідали нам як в різних країнах один психопат змінював іншого психопата, який деспот вигадував все нові і нові податки для бідного народу, а от з людяністю, взаєморозумінням та культурним поступом у моїх педагогів якось не складалося. Натомість, Арі Турунен розповідає забуті історії 9 великих міст світу, що в період свого розквіту подарували своїм мешканцям простір вільної думки і не можу втриматись, щоб не переповісти вам кілька історій про міста та книги.
Багато наукових журналів зараз переходять з традиційної передплатної моделі на рейки відкритого доступу. Така метаморфоза має свої pro et contra: зміна публікаційної моделі може вплинути на рішення авторів подавати свої статті до журналу (адже, за публікацію у відкритому журналі автор, як правило, повинен добряче заплатити), а покращення доступності статті може позитивно вплинути на її цитування (більше вчених зможе ознайомитись з повним текстом роботи, а потім вони її згадають у своїх статтях). Група дослідників вирішила перевірити, що насправді відбувається з такими трансформованими журналами і проаналізували 171 журнал з Web of Science, які навернулись у відкритий доступ.
У пошуковику Crossref Metadata Search з’явився новий інструмент Link References, який буде особливо корисним для спеціалістів, що відповідають за створення якісних та повних метаданих. Відкриваємо Link References, вставляємо список використаної літератури у поле, натискаємо велику зелену кнопку Match to DOIs і інструмент спробує автоматично відшукати коректний ідентифікатор DOI для кожної позиції. Інструмент не розуміє нумерації посилань, але працює з різними бібліографічними стилями, тому жодні гости та дсту не зможуть завадити вашому улюбленому журналу отримати якісну пристатейку з DOI.
З’явилась нова цікава Гельсінська ініціатива щодо підтримки багатомовності в науковій комунікації, автори якої рекомендують політикам, керівникам, університетам, науковим установам, фондам, бібліотекам та вченим цінувати науковців поширюють результати наукових досліджень поза академічним товариством, забезпечувати рівний доступ до знань різними мовами, захищати національні інфраструктури, що публікують регіонально значущі дослідження, підтримувати мовне різноманіття в оцінці наукової діяльності та фінансуванні досліджень.
