skip to main |
skip to sidebar
Комік Володимир Зеленський впевнено переміг у другому турі виборів президента України. Зрозуміло, що передвиборчим програмам кандидатів властиво потерпати від надміру популізму, але давайте поглянемо на обіцянки команди Зе, які бібліотекарі хоча б теоретично можуть використати. Мабуть, найконкретніші обіцянки це – Держава забезпечить усіх мешканців доступом до швидкого Інтернету, а також про освіту впродовж усього життя – Ми сприятимемо розвитку цифрової грамотності населення незалежно від віку. Знаємо, що з проникненням та використанням Інтернету в Україні справи посередні, сучасні інформаційні сервіси навряд можуть існувати офлайн, тому такі обіцянки бібліотекарям дуже навіть потрібні.
Цьогорічний Лейденський рейтинг університетів розжився ще двома показниками – публікації у відкритому доступі та гендерна різноманітність. Для обрахунку відкритості використали дані Web of Science та Unpaywall, враховували золото, гібрид, бронзу, зелений і встановили, що кількість публікацій у відкритому доступі невпинно зростає, а особливо це помітно в Європі. З гендерною рівністю справи виявились кепські – порахували 963 університетів і виявили, що 70% авторів є чоловіками. При цьому, частка авторів-жінок є набагато вищою у соціальних і гуманітарних науках, тому цей показник частково відображає й дисциплінарний профіль університету.
Три українські журнали повернулися в Scopus. Якщо точніше – вони нікуди й не зникали. Якщо пригадуєте, несподівано у січні в Discontinued sources from Scopus опинилося відразу 3 журнали українського видавця LLC 'CPC 'Business Perspectives', проте індексація нових номерів цих журналів справно продовжувалася впродовж 2019 року (давайте перевіримо: ISSN(18167403) OR ISSN(18129358) OR ISSN(18105467) AND (LIMIT-TO (PUBYEAR , 2019)) і зараз цих назв немає у переліку виключених, так, ніби їх там ніколи й не було.
Цікаве спостереження щодо румунських журналів, які включені у Web of Science та / або Scopus, з’явилося на сторінках Romanian Journal of Library and Information Science. Дослідники відібрали всі журнали Румунії з WoS та Scopus, з’ясували, які з цих журналів пропонують відкритий доступ до публікацій, а потім перевірили скільки цих журналів представлено в DOAJ та ROAD. Виявилось, що зі 167 румунських журналів, що індексуються в Scopus та WoS, аж 144 журнали (86%) надають відкритий доступ до публікацій, проте лише 69 журналів (48%) мають виписані чіткі політики на веб-сайтах щодо Відкритого доступу, або ж використовують ліцензії Creative Commons, а в DOAJ представлено лише 43 румунських журнали.
Як на мене, то це просто величезна трагедія усього нашого бібліотекознавства, що бібліотекарі в Україні читали і читають підручники всіляких смірнових-столярових, а в цей же час на працях наших бібліотекознавців навчаються спеціалісти однієї з найпотужніших бібліотечних систем світу. Зауважив, що на сторінках УБЕ є поки лише стаття про Любомира Винара, тож я хочу трішки написати про його брата – Богдана Винара.
Депутати Верховної Ради України ухвалили у другому читанні законопроект № 5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Єдиною державною мовою в Україні є українська, вона обов’язкова для органів державної влади і публічних сфер на всій території держави, водночас, дія цього закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів. За порушення мовної політики, зокрема й в науці, тепер загрожує штраф від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів (3400-5100 грн), щоправда набуття чинності цієї норми відтерміновано на 3 роки. Статус лінгва франка збережено за англійською, можна видавати науковий журнал естонською, але не російською, а от наукові конференції чомусь дозволено проводити лише українською, або англійською.
Випадково придбав на розпродажі книжку фінського соціолога Арі Турунена, а вона виявилась неймовірною! На уроках історії в школі, як правило, розповідали нам як в різних країнах один психопат змінював іншого психопата, який деспот вигадував все нові і нові податки для бідного народу, а от з людяністю, взаєморозумінням та культурним поступом у моїх педагогів якось не складалося. Натомість, Арі Турунен розповідає забуті історії 9 великих міст світу, що в період свого розквіту подарували своїм мешканцям простір вільної думки і не можу втриматись, щоб не переповісти вам кілька історій про міста та книги.
