Уникайте журналів, що вимагають разом з рукописом надіслати рецензію

Редакції деяких наших нібито наукових журналів вимагають від авторів надсилати разом з рукописами відразу й рецензії на свої роботи від кандидатів, чи докторів наук. Схоже, що деякі редакції зрозуміли оновлені вимоги МОН до фахових наукових видань надто оригінально, а-ля — от кому потрібна публікація, то нехай він і шукає собі цих рецензентів. Власне науковий журнал і займається тим, що організовує процес отримання порад щодо конкретних рукописів від експертів. Якщо ж редакція на сторінці сайту журналу чесно зізнається, що жодного незалежного peer review вона не проводить, то про який науковий статус може бути мова? 

Вплив часто цитованих статей на імпакт-фактори журналів

Маноліс Антонойянкіс проаналізував понад 3 млн публікацій у 11639 журналах, що представлені у Journal Citation Reports за 2017 рік і дізнався як окремий документ впливає на імпакт-фактор журналу. Виявилося, що імпакт-фактори напрочуд мінливі. Так, наприклад, для 381 журналу 1 часто цитована публікація збільшила імпакт-фактор на 0,5 пунктів, водночас, для 818 журналів ріст перевищив 25%. Найцікавіше, що кожен десятий журнал збільшив свій імпакт-фактор більш ніж на 50% коштом лише трьох часто цитованих статей!

Реформа оцінки наукових досліджень у Китаї

Китай прагне відійти від явища «лише чотири» (only papers, only titles, only diplomas and only awards). Найбільше мають китайські посадовці нарікань на «культ SCI», адже показники WoS стали основними критеріями оцінки китайських вчених. Звичайно, науковці Піднебесної отримали користь від порад міжнародних рецензентів та суттєво покращили свої дослідження, але, водночас, деякі вчені та установи ганяються тільки за кількістю публікацій і не зважають на якість та суспільну цінність своїх результатів. Також, усім стало очевидно, що «культ SCI» зашкодив китайським журналам — Китай є світовим лідером за кількістю наукових публікацій у «міжнародних» журналах, але лише приблизно 200 китайських журналів представлені в Web of Science. 

Конкурси НФДУ: суворі до природничників, лагідні до гуманітаріїв

Національний фонд досліджень України (НФДУ) оголосить конкурси наукових і науково-технічних проєктів «Наука для безпеки людини та суспільства» та «Підтримка досліджень провідних та молодих учених». Максимальна сума фінансування проєктів на 1 рік = 5 млн гривень. Це ніби й небагато для світової науки, але повинно зацікавити науковців в Україні. Офіційно конкурси ще не розпочалися, але вже розкрито певні умови участі. Колектив авторів проєкту – не більш як 7 дослідників, і не менш як половина з них мають бути молодими вченими. Вимоги до керівників проєктів у природничих та соціогуманітарних науках зробили різними, при цьому в соціогуманітаріїв з'явилася дивна вимога щодо монографій. 

Оцінювання результатів наукових досліджень в Україні: хто має журнал в Scopus — того і капці

Журнал Scientometrics написав про суперечливу українську практику оцінки наукової діяльності вчених та установ, що базується на підрахунку кількості публікацій у журналах представлених у Scopus та Web of Science (препринт). За допомогою Scopus було відібрано 50 журналів, у яких українські науковці написали найбільшу кількість статей та оглядів за 2015-2019 рр. Виявилось, що 78% цих журналів – це журнали українських видавців та англомовні переклади українських журналів. Також, у цьому топі опинилося 2 виключених видання і журнал, який двічі індексується в Scopus. 

Список Kscien: боротьба з хижаками триває

Члени неприбуткової організації Kscien, що базується в Сулейманії (місто на сході Іракського Курдистану) прагнуть розвивати та вдосконалювати наукові комунікації насамперед у країнах, що розвиваються. Основний напрямок роботи — протистояння хижацьким фейковим видавцям, що активно надокучають авторам з цих країн. Kscienісти підхопили ініціативу Джефрі Білла й укладають власну колекцію хижаків Kscien's list, що містить 5 списків: хижацькі видавці, хижацькі журнали, викрадені журнали, хижацькі метрики та хижацькі конференції. 

BIP! Finder для протидії COVID-19

З початку пандемії коронавірусу типу COVID-19 вже з'явилося тисячі препринтів та статей у рецензованих журналах. Усі ці публікації впливають на подальші наукові дослідження, рішення медиків, а також заходи урядів щодо протидії поширенню інфекції. Зрозуміло, що кількість цих робіт стрімко зростає, відтак, вченим усе важче вивчати відповідну літературу та виявляти корисну інформацію, тому команда Semantic Scholar створила відкритий набір даних BIP4COVID19, що містить не тільки перелік публікацій про новий коронавірус, але й показники наукового впливу для кожної роботи. Також, для зручності використання цих даних творці відразу прикрутили веб-інтерфейс.