skip to main |
skip to sidebar
Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації планує розглянути проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» (реєстр. №5002 від 02.02.2021), поданий народними депутатами України Кравчук Є.М. та іншими. Мене серйозно лякають запропоновані зміни до Статті 14. Реорганізація та приватизація бібліотек. Нагадаю, що зараз ми маємо – «Реорганізація бібліотек здійснюється відповідно до законодавства України. Бібліотеки, що є юридичними особами, не підлягають приватизації». Зараз пряму заборону приватизації намагаються прибрати із Закону і пропонують Статтю 14 змінити на: «Реорганізація та ліквідація бібліотек здійснюється за рішенням засновника або суду відповідно до законодавства. Реорганізація та ліквідація національних і державних бібліотек здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України».
Більшість дослідників не хочуть цитувати відкликані статті, однак такі недогляди часто трапляються і це може мати серйозні наслідки для науки. Новий бот @sciterefcheck виявляє наукові дослідження в яких цитуються відкликані статті. Розширення платформи scite.ai Scite Reference Check сканує PDF-файли статей на наявність посилань на ретракції у списку використаної літератури та автоматично твітить про знайдені випадки. Також алгоритм заточений на виявлення виправлень, помилок, вилучень та занепокоєнь (corrections, errata, withdrawals, expressions of concern). Інформацію про “проблемні” роботи інструмент отримує з Crossref, PubMed та бази Retraction Watch.
У Scopus до авторських профілів додали препринти, щоб допомогти користувачам дізнатися про найновіші роботи дослідника (приклад). Scopus охоплює препринти тільки розпочинаючи з 2017 року і лише з репозитаріїв ArXiv, BioRxiv, MedRxiv та ChemRxiv. Команда Elsevier працює над розширенням охоплення і протягом року обіцяє ще приєднати до профілів свій SSRN. Додані у профіль автора препринти жодним чином не впливають на наукометричні показники автора, чи установи у Scopus.
Інтелектуальний локдаун в країні триває, а для нашої Пральні – це перманентний стан, тому тримайте, громадяни – 20 січня Український інститут книги та Міністерство культури та інформаційної політики України запустили флешмоб #читай_досягай. Надзвичайно свіжа та оригінальна ідея для 2021 року! Кому сьогодні з молоді потрібен флешмоб у фейсбуці з крінжовим хештегом? Кортить пофлекситись в інсті з #читай_досягай? Таке враження, що українські чиновники роками за кошти держбюджету намагаються зробити все, щоб люди менше читали.
База даних наукових цитувань Open Ukrainian Citation Index (OUCI) потішила своїх користувачів новими фільтрами, що допоможуть зручніше працювати з результатами пошуку. За допомогою простого натискання миші в OUCI можна відібрати публікації в рецензованих виданнях, що включені в Scopus, WoS, DOAJ, Nature Index та VABB-SHW. Всі фільтри важливі й потрібно окремо відзначити малесенький національний поступ щодо промоції відкритого доступу – крім інформації про препринти з Unpaywall, тепер маємо значно актуальнішу інформацію з DOAJ. Однак, мене найбільше зацікавила можливість швидкої селекції документів, що представлені в Nature Index.
Йозеф Рорер, статистик і краєзнавець, професор Львівського університету: «Оригінальний твір, видрукуваний польською мовою, є надзвичайно рідкісним явищем. Лише впродовж так званого «часу контракту», себто з середини січня до кінця лютого, у Львові на площі бачать виставлені крамниці, де польські книготорговці, закутані в хутро, з майже замерзлими пальцями із нетерпінням очікують, доки один з їхніх земляків надумає купити будь-який політичний, теологічний та юридичний крам, видрукуваний у Варшаві, Кракові та Польщі в минулі часи. Наскільки мені відомо, наразі польська книгодрукарня є лише в галицькому окружному місті Замостя.
