skip to main |
skip to sidebar
В Україні вже ходять легенди про скопусівські матеріали конференцій, що видані під парасолькою IEEE, CEUR ітд. Анонімний дописувач поділився зі мною аналізом та повними текстами матеріалів однієї такої конференції, у якій “відзначилися” працівники Львівської політехніки. Звісно цей приклад далеко неунікальний, але зі своєю родзинкою. Спершу подаю майже без змін аналіз цього добродія. Факти перевірив, все так, але також неодмінно прочитайте й мій коментар до цього аналізу.
Останнім часом мені чомусь регулярно доводилося чути від колег-бібліотекарів з різних куточків одне й те саме запитання-виправдання у різних варіаціях – Що я можу зробити? Що я міг зробити? Що мені потрібно було зробити? ітд. Неодмінно ще потрібно додати (залежно від посади) – Я ж не завідувач, не директор, не міністр, не президент… Мені сказали от я і… Такі виправдання могли стосуватися цілковито різних аспектів професійного життя – від побутових, що ніхто не може впоратися з неадекватною літньою заввідділу стародруків, яка постійно ріже ковбасу на рідкісних виданнях, і аж до глобальних проблем формування спільної осмисленої реакції на кепські дії уряду в галузі. Причина завжди одна – Що я можу зробити? Я ж не… і так щоразу.
Вчені вирішили дізнатися як часто використовуються енциклопедії у сучасних наукових дослідженнях, тому за допомогою Scopus проаналізували згадки двох краудсорсингових (Wikipedia, Baidu Baike) та двох експертих (Britannica, Scholarpedia) енциклопедій у статтях 2002-2020 рр. Результати свідчать, що енциклопедії мають дуже незначну цінність для академічних досліджень, однак попри це за кількістю отриманих цитувань лідирує Вікіпедія, яка особливо популярна у комп'ютерних науках. При цьому Вікіпедію почали згадувати менше, а от кількість згадок Britannica та Scholarpedia навпаки зростає, але поки рано говорити, що експертні енциклопедії незабаром потіснять краудсорсингові.
Некомерційна організація наукових бібліотек HathiTrust зберігає понад 17 мільйонів зацифрованих документів задля досягнення наукових, а не корпоративних інтересів. HathiTrust підтримує відразу кілька програм і послуг – програма спільного збереження друкованих видань Shared Print Program, програма Федеральних документів США, програма перевірки авторського права Copyright Review Program та (найцікавіше для мене) Дослідницький центр HathiTrust, що пропонує використання корпусу HathiTrust як набору даних для аналізу.
Відома іспанська дослідницька група представила новий інструмент Scimago Graphica для аналізу та візуалізації даних. Інструмент доступний для Mac, Windows та Linux, абсолютно безплатний, але розробники працюють над просунутою платною версією, де обіцяють ще більше функцій. За допомогою простого перетягування у користувацькому інтерфейсі можна досліджувати, фільтрувати та візуалізувати набори даних. Scimago Graphica пропонує поглянути на приклади діаграм, які можна створити, а потім використати у статті, чи інтерактивно представити на власному сайті.
Пригадуєте, нещодавно чеські дослідники розповіли на сторінках Scientometrics, що в Scopus представлено статті з понад трьохсот потенційно хижацьких журналів. Попри те, що нові номери більшості з цих видань більше не представлені в базі, раніше проіндексовані роботи нікуди не поділися й продовжують завищувати показники деяких установ та авторів. У Nature навіть з'явилася новина на основі цієї статті, однак через пів року трапився грім серед ясного неба – попри незгоду чеських авторів, головний редактор Scientometrics відкликав статтю на вимогу одного з видавців, що згаданий в аналізі.
Нарешті Clarivate прощається з паперовою ерою і запускає Web of Science Publisher Portal, щоб спростити процес подання журналів для включення в бази Web of Science Core Collection. Якщо раніше видавці надсилали заявки на якусь е-пошту й ризикували не отримати жодної відповіді, то тепер видавці отримали трекер за допомогою якого можна слідкувати за успіхами та долею свого журналу.
