skip to main |
skip to sidebar
Краудсорсингова база даних політик наукових журналів Transpose фокусує нашу увагу на відкритому рецензуванні, спільному рецензуванні, а також на докладній інформації щодо правил представлення препринтів. Transpose прагне стати зручним інструментом для перевірки політик журналів, щоб автори, читачі, рецензенти та інші стейкхолдери змогли легше знаходити видання, які відповідають їхнім цінностям. Відповіді на деякі питання щодо самоархівування робіт можна знайти в SHERPA/RoMEO, типи рецензування у відкритих журналах можна підглянути в DOAJ, але Transpose хоче надавати про все це значно докладнішу інформацію.
Слідом за «Паризьким закликом до оцінки досліджень», з'явився ще один дуже важливий документ, який у найближчі роки визначатиме розвиток наукових комунікацій у всій Європі – Висновки Ради Європейського Союзу щодо оцінки досліджень та впровадження відкритої науки (Conclusions on research assessment and implementation of open science). Ці Висновки Ради ЄС містять три розділи: 1) Реформа систем оцінки наукових досліджень в Європі; 2) Європейський підхід та можливості для наукової публікації та наукової комунікації; та 3) Розвиток багатомовності для європейських наукових видань. Загалом документ невеличкий, вам варто швиденько переглянути увесь текст, а я для допису обрав лише кілька найважливіших моментів.
Деякі хитрі наукові видавці наполягають на тому, щоб автор статті погодився на ембарго і розміщував копію своєї роботи у відкритому доступі зі значним запізненням. Як правило, такий фокус відбувається на фінальних етапах рецензування рукопису і звичайно авторам не хочеться розпочинати процес публікації з самого початку в новому журналі. Щоб допомогти авторам зберегти свої права для розміщення рукопису (Author Accepted Manuscript, AAM) у відкритому репозитарії, відома ініціатива coOAlition S запустила онлайн-кампанію «Publish with Power: Protect your rights».
Загадкові анонімні дослідники якось загорілися бажанням написати на C з нуля пошукову систему й так з'явився проєкт exaly – некомерційний пошуковик, що крім індексації наукових документів, розраховує також й наукометричні показники. На сайті проєкту не вказано з яких саме джерел exaly черпає інформацію, проте розробники стверджують, що база пошуковика містить інформацію про 103 мільйони наукових статей і алгоритми аналізують PDF-файли, щоб індексувати текст та витягувати посилання.
В Learned Publishing з'явилася робота про публікації українських авторів у виданнях, що припинили індексуватися в Scopus. Nihil novi sub sole. За період 2011-2020 років у 17 українських установ у виключених зі Scopus виданнях назбиралося понад 20% робіт від загальної кількості їхніх публікацій. Тези конференцій у виключених виданнях цитувалися частіше, ніж статті й навіть огляди. У двох українських університетів цитування робіт у виключених зі Scopus виданнях втричі перевищує середню кількість цитувань робіт у тому ж році та в тій же предметній галузі, а у 12 університетів на одну роботу у виключеному зі Scopus виданні в середньому припадає 4 цитування!
“Викрадені журнали” (hijacked journals) – це журнали-підробки, що цуплять у наукових журналів їхні назви, ISSN та інші метадані й видають себе за справжні. Як правило, такі “викрадені журнали” намагаються надурити науковців – пропонують за гонорар швидко опублікувати статтю, яку буде проіндексовано в Scopus. Багато університетів та урядів хибно переконані, що індексація роботи в подібних базах даних – це неспростовний доказ її науковості, тому “викраденим журналам” не бракує клієнтів.
Молоді чиновниці Міністерства культури та інформаційної політики України так сильно зацікавилися книгами російських видавництв, що аж створили Раду з питань розвитку бібліотечної сфери для розробки механізмів “вилучення пропагандистської літератури з бібліотечних фондів та її заміщення якісною україномовною літературою”. Тобто, нова реінкарнація Мінкульту хоче сказати, що фонди українських бібліотек, що формуються за кошти держбюджету (!), настільки засмічені російською пропагандистською літературою, що довелося аж створювати цілу Раду?!
