Бібліографічні війни початку століття

Гортав працю Левка Биковського «Українська бібліографія на еміграції» (Українське книгознавство, 1922). Майже сто років минуло, а вітчизняні бібліо-війни не змінилися (хіба що, поповнили арсенал MARCами та АБІСами). Наприклад: «В 1919 р. в Києві утворилося дві партії: московська, котра обстоювала комбінацію системи М. Дьюї з системою Кеттера й уперто намагалася розповсюджувати її на Україні, та українську, що заводила міжнародну децимальну бібліографічну класифікацію». Або «Звідсіля категоричний наказ бібліографам – не створювати ніяких сепаратних, індивідуальних систем, а притримуватися одної, прийнятою більшістю бібліографічного світу».

URLITERATURE: подовжувач URL

Мережа російських книжкових магазинів РЕСПУБЛИКА* запропонувала цікавий спосіб просування книг серед Інтернет-користувачів. Перейдіть на сайт URLITERATURE, вставте будь-який URL, оберіть книгу і діліться над-інформативним гіперпосиланням з друзяками. Хоча перелік книг обмежений, у майбутньому можна якось використати дану ідею для бібліотечних потреб (приміром, для промоції праць електронних наукових архівів).

Як оцінювати і преміювати науковців?

Павєл Чєботарьов: «Головний критерій старої англійської система оцінювання RAE (Research Assessment Exercise), ні, не кількість публікацій, а якість дослідження; вона, як і нова, була експертною. Впроваджувана зараз система Research Excellence Framework (REF) також вельми цікавиться якістю, але 20% кінцевої оцінки становить impact (не плутати з імпакт-фактором журналів), тобто вплив дослідження на навколишній світ і, зокрема, його значення для розвитку науки. Вчених питання про impact дратують, але платники податків хочуть знати, на що йдуть гроші. Всі наукові дисципліни в REF можна розділити на ті, де бібліометрія не використовується при оцінюванні взагалі, і ті, де вона використовується з великими обмеженнями. До перших відносяться математичні, інженерні, гуманітарні, суспільні науки, менеджмент та ін. До других – науки про життя, про Землю, хімія, фізика, інформатика та економіка».

Маємо нових міністрів

Рада Майдану представила міністрів. Міністерство культури довірили актору театру та кіно Євгену Нищуку. Про пана Кулиняка ми знали, що він вміє грати на скрипці між ногами, пан Новохатько обіцяв не підрізати бібліотечні ініціативи… тому, думаю, пан Нищук також впорається. Після Табачника прийшов антиТабачник. Міністром освіти став літературознавець, журналіст, педагог і ректор Києво-Могилянської академії Сергій Квіт. Попередній міністр наговорив і наварив багато, проте були й хороші ініціативи (наприклад, запровадив електронний вступ, нагадав здобувачам, же закордоном також існують наукові журнали), тому давайте вірити, що розум братиме гору над емоціями.

Якось не до бібліотек

With every mistake we must surely be learning // Still my guitar gently weeps. Хтось скаже, що зараз якось не до бібліотек (так, ніби колись був для нас час), але потрібно повертатись. Бібліотека Майдану відновила свою роботу після погрому, силовики деякі книги знищили варенням, для сушки документів, виловлених з вод біля Межигір'я, НБУВ надала теплові пушки, тиран у бігах виявився поціновувачем українських стародруків… а книгозбірні продовжують тішити своїх користувачів актуальними експозиціями. План є план. 

Пам’яті друга

Останнього разу ми говорили з ним про Кропоткіна. Для багатьох Кропоткін це виключно анархіст-теоретик, однак найвизначніша робота князя все-таки Взаимопомощь как фактор эволюции. Суть роботи: далеко не все людство сволота, навпаки, люди схильні допомагати одне одному, а взаємодопомога і солідарність – рушії людського прогресу. Для прикладу: йдеш вулицею і раптом просять тебе юні полохливі міліціонери допомогти затримати правопорушника – «Постоїте поряд, він побачить, що нас багато і не пручатиметься». Хто б не погодився допомогти?! Я б відмовив, а от тезка без роздумів погодився. Він вірив в прогрес, він вірив в освіту, він допомагав людям… але через пару років колеги цих міліціонерів вбили його за те, що він прийшов відстоювати наші права.

Бібліотекар з питань Відкритого доступу

Бодлеанська бібліотека Оксфордського університету запрошує на роботу Open Access Subject Librarian. 80% ставки (4 робочих дні на тиждень). В обов’язки входить – інформувати, пропагувати, підтримувати ресурси та ідеї руху Відкритого доступу серед користувачів бібліотеки + підготовка бібліометричних звітів, де крім традиційних метрик потрібно вказувати і показники альтметрікс. Можу привітати себе, і багатьох з вас, з тим, що ми не цураємось світових бібліотечних трендів… от тільки до Оксфорда нам далеченько.