skip to main |
skip to sidebar
Процес самоархівування документів у найбільшому репозитарії з галузі бібліотекознавства та інформаційних наук E-LIS став трішки довшим. Перед відправкою документів на перевірку редактору тепер з’являється форма «FP7 Projects», що може спантеличити і без того не чисельних українських депозиторів. FP7 – це Сьома Рамкова програма ЄС з досліджень та технологічного розвитку (бюджет 50 млрд. євро). Відповідно, ви надто не переймаєтесь даною формою, коли архівуєте документ, що не має жодного стосунку до згаданої програми ЄС – просто обираєте NO, чи відразу ж натискаєте Next, і спокійно насолоджуєтесь усіма перевагами співпраці з E-LIS.
Goodreads – сайт, що допомагає людям знайти та поділитися улюбленими книгами. Goodreads дозволяє довідатись, які книги читають ваші друзі, відстежувати книги, які ви читаєте, читали, чи хочете прочитати, з'ясувати з відгуків спільноти чи підходить вам обрана книга та отримати рекомендації щодо книг, які вам повинні сподобатись. Власне, пишу даний пост саме через останню зі згаданих послуг.
Бібліотека Вернадського подарувала усім нам додатковий інтерфейс для зручнішого пошуку профілів вітчизняних науковців у Google Академія. Інформаційно-аналітична система Бібліометрика української науки призначена для надання суспільству цілісної картини стану вітчизняного наукового середовища, представлення його галузевої, регіональної та відомчої структури. Джерельною базою Системи є створені вченими на платформі Google Scholar бібліометричні профілі, що містять вивірену ними інформацію про результати публікаційної діяльності. Хочете з’явитись у системі? – створіть профіль.
Acta Diurna – новий вітчизняний ресурс для забезпечення потреб академічної науки, навчально-освітніх проектів та усіх зацікавлених у вивченні історії української періодики. Ресурс вже містить 12 назв, 374 чисел, 4797 сторінок української періодики за 1919–1944 роки з фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І. Франка та Державної наукової архівної бібліотеки. Доступні цифрові зображення газет, а також широкі можливості повнотекстового пошуку. У межах проекту передбачено наповнення двох великих розділів – репозитарію повнотекстових копій газет та загального каталогу періодики.
Німецький академічний видавець De Gruyter відкрив для 1000 найактивніших редакторів Вікіпедії доступ до усіх своїх наукових матеріалів. Існує стійка підозра, що акцію від De Gruyter запущено не лише заради наукового прогресу людства, а й для задоволення комерційних апетитів: можливо, у видавництві сподіваються, що часті згадки у списках використаних джерел до статей Вікіпедії – суттєво збільшить попит на продукти видавництва. Скоріш за все, тисячу найактивніших відберуть з-поміж редакторів англомовного сегменту, а нам залишиться хороший приклад просування власних інформаційних ресурсів через Вікіпедію.
Компанія EBSCO пропонує нову безкоштовну базу даних American Doctoral Dissertations, яка містить майже 100000 посилань на американські дисертації 1933-1955 років. Біля запису ви побачите посилання PDF Full Text, але не поспішайте радіти – це не текст дисертації, а лише скан сторінки з покажчика. Ось така чудна база, що теоретично може зацікавити істориків. Для тих, хто цікавиться історією європейської колонізації Америки існує ще одна безкоштовна ебсківська база European Views of the Americas: 1493 to 1750. І не забуваймо про старі безкоштовні реферативні бази: GreenFILE, LISTA та Teacher Reference Center.
Маємо оновлений рейтинг українських бібліотекознавчих видань від проекту «ДокШир». Нагадаю, що рейтинг укладається з метою популяризації ініціативи Відкритого доступу серед українських бібліотекарів та видавців і даний рейтинг не потрібно використовувати для оцінки якості видань. За півроку разючих змін у рейтингу не трапилося – «Вісник Книжкової палати України» та «Бібліотечний вісник» продовжують лідирувати, а авторам та редакції «Записок Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника» ідеї Відкритого доступу досі чужі і незрозумілі.
