Пошук журналу для публікації та нова соціальна мережа для науковців від Thomson Reuters

Завдяки діяльності консорціуму e-VERUM у багатьох установах країни з’явився доступ до Web of Science, то ж після довгої перерви не полінувавсь знову заглянути в EndNote. Виявилось, що до відомих функцій доброго старого бібліографічного менеджера додано чудову можливість пошуку оптимального журналу для публікації – обираєте вкладку Match і вводите Title та Abstract свого рукопису. Якщо укладати список літератури вам допомагав EndNote (а для чого ви використовуєте бібменеджер?!), то варто в References вказати відповідну групу. Натискаємо кнопку Find Journals та й отримуємо кілька варіантів журналів куди варто спробувати надіслати свій рукопис. 

Коротка інструкція користувача EndNote Basic

Papers: а с бумажкой – человек

Менеджер бібліографії Papers (для Mac OS X та Windows) вміє робити все те, що й повинен вміти якісний менеджер: гарантує легке управління бібліографічними даними і підтримку бібліотеки документів, синхронізація бібліотеки через Dropbox між різними пристроями, надає єдиний інтерфейс пошуку документів, забезпечує редагування метаданих, створення приміток, читання з екрану, імпорт та експорт даних… Програма не безкоштовна – цілих € 59, але доступна пробна 30-денна версія.

Кому вигідний ДСТУ ГОСТ 7.1:2006?

На сайті Книжкової палати України сказано, що «…уніфікація бібліографічного запису у відповідності до міжнародних рекомендацій та національних стандартів забезпечує сумісність бібліографічних даних як на вітчизняному, так і на міжнародному рівні, полегшує процеси розуміння та обміну інформацією і є необхідною умовою інтеграції до світового інформаційного товариства». Для уніфікації бібзаписів у нас використовується стандарт ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 – розроблений росіянами і гармонізований з вимогами ISBD. Цілком можливо, що стандарт дійсно сприяє обміну результатами каталогізації з Киргизією, Таджикистаном, Туркменістаном і з рештою країн, де його було прийнято, однак на етапі входження до справді світового, а не лише пострадянського, інформаційного товариства, виникають певні труднощі.

Master Journal List: знаходимо, куди пристроїти рукопис

Оновлений Master Journal List – зручний інструмент, що допоможе знайти потрібний журнал у базах платформи Web of Science. Попередній MJL, скажемо відверто, був кепський, ми довго чекали і ось нарешті отримали симпатичний результат. Журнали тепер не вивалюються загальним списком, натомість, кожен журнал має власний стандартизований профіль, що дозволяє легко порівнювати журнали від різних видавців. Профіль журналу містить інформацію про завдання і зміст, метрики, частоту публікації, веб-посилання для подання рукопису… тому, авторам буде значно простіше відшукати відповідний журнал. Інструмент вимагає реєстрації, проте достатньо мати ORCID. 

Нова бібліотечна система TIND від ЦЕРН

З’явилась нова бібліотечна система TIND від Європейської організації з ядерних досліджень, що пропонує бібліотекам зменшити залежність від внутрішніх ІТ-співробітників та зберігати свої записи безпечно в «хмарі», на серверах CERN. Зважаючи на об’єми даних з якими щоденно працюють у ЦЕРНі – зберегти записи з наших бібліотечних каталогів їм заввиграшки. Система розростається навколо відкритого ядра, відтак, теоретично, кожен може розробляти та вдосконалювати систему. Усі модулі TIND поки переглянути ніде не можна, але варто спробувати електронні каталоги бібліотек, які не побоялися перейти на нову систему (наприклад, Калтех). 

ETH-Bibliothek читачам

Підгледів на сайті бібліотеки Федеральної вищої технічної школи Цюриха відмінний набір лекцій та тренінгів для користувачів: Знайомство з ETH-Bibliothek, Чи достатньо лише Google для пошуку наукової інформації?, Ефективний пошук Web of Science та Scopus, Навички ефективного пошуку для архітекторів та інженерів-будівельників, Робота з бібліографічними менеджерами EndNote, Citavi, Mendeley, Написання наукових робіт, Що таке LaTeX, BibTeX, JabRef?, Планшети та IPad для навчання та роботи. Передер би усе без винятку! Щоправда, сам би не зміг проводити усі тренінги – погодьтесь, було б дивно якби людина без IPad навчила інших як користуватись IPad.

Редагування профілів установ у Scopus та Web of Science Core Collection

Кажуть, що наше Міністерство науки та освіти знову дозріло до використання наукометричних даних у прийнятті важливих рішень. Якщо рішення «вимагати публікації» від конкретних науковців вже давно назріло, то масштабувати цей досвід на рівні установ, чи країн, не так просто, адже часто достовірність даних Scopus (чи SciVal) та Web of Scіence (чи InCites) викликає серйозні побоювання. Коли в публікації зазначено назву установи, яка хоч трішки відмінна від офіційної, то у нас є всі шанси, що подібна публікація не потрапить у загальну скарбничку установи. 

Google Docs vs Authorea: спільна робота з науковими документами

Несподівано випала нагода перевірити як простіше разом писати статтю – за допомогою Google Docs, чи Authorea? Зовсім цього не планував, але пощастило одночасно попрацювати над трьома рукописами, з різними співавторами і з різними веб-сервісами. Одну з робіт написано ще дідівським методом – пересилали доківський документ Gmail, у режимі «Рецезування» вносили правки, знову пересилали… і так кільканадцять разів. Я невдячний з ґмейлом запарився, а люди колись писали, рецензували за допомогою лише паперової пошти! Знімаю капелюха перед попередниками, але нині паперова, чи електронна пошта – вже не найпривабливіший варіант.