
Словом, цікаву тему зрушила Могилянська бібліотекарка. Чи український бібліотекар повинен зробити все можливе, бодай часом не прогнівити світових монополістів? Чи робити так, щоб наші читачі гусей не пасли?
Блоґ про бібліотечну справу та інформаційні технології
Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.
"Дайош елзевірівські статті безкоштовно! Нехай не наживаються на наших читачах, монополісти-капіталісти! Наше дєло - правоє!". А чому би всім видавцям не дарувати в бібліотеки всі свої ресурси, адже нам це потрібно??? А от про етику, це в точку, ПБ. Порівняти вимоги цивілізовано оформлених договірних стосунків на будь-який продукт з колосками, за це красно дякую... А поки що, ніхто не відмінив цього клятого закону "товар-гроші і т.д.". Комерційні е-ресурси, на жаль, той же товар...
ВідповістиВидалити@Могилянська Бібліотекарка: Йдеться не про колоски, а про ізоляцію. Всі ж свідомі того, що ситуація з передплатою у найближчій перспективі навряд чи зміниться. Спокійно спостерігаймо як утворюються лакуни?
ВідповістиВидалитиЦивілізовано оформленні стосунки?! Де український інтерфейс? Де лекції цих в-тв для українських студентів? Це так вони розглядають наших науковців як потенційних авторів?
Ніхто не проти невиключних ліцензій. Але і коли у скверику на лавці лежить стопка іно-книг, нема чого думати - тащіть їх хутко, як подарунок, у бібліотеку.