Павєл Арєфьєв: «Можна припустити, що мережеві комунікації певною мірою протистоять традиційним формам наукових контактів. У телекомунікаційні процеси більш залучені ті, хто знаходиться на периферії наукового співтовариства, чий професійний статус несформований, не визначений і не визнаний учасниками інституційних форм наукового обміну, або ж ті, хто з тієї або іншої причини не вписаний в рамки наукової інституції. У першу чергу, це студенти-випускники, аспіранти, молоді вчені, які в силу вікових особливостей, більш адаптовані до сприйняття нетрадиційних способів спілкування та при цьому прагнуть зайняти більш високі позиції в співтоваристві за рахунок технологічної мобільності».
