Бібліотечна етика і дух капіталізму

Ви напевно знаєте, що був у нашій історії закон «про п’ять колосків». Був той, хто закон цей написав і були ті, хто слідкував, щоб закону цього дотримувались. Цікаво, коли спухлі з голоду люди, ті які не мали $31.50, щоб купити кусень хліба перемішаного з нерецензованою тирсою, терлися у пошуках їжі – чи кожен тиснув на гачечок?

Словом, цікаву тему зрушила Могилянська бібліотекарка. Чи український бібліотекар повинен зробити все можливе, бодай часом не прогнівити світових монополістів? Чи робити так, щоб наші читачі гусей не пасли?

Як написати статтю, яку опублікують у міжнародному науковому журналі

Баріс Долгін: «Коли Європейський суд з прав людини лише тільки створили, скарг росіян було відносно мало, не всі відразу зрозуміли, що це таке і як цим користуватись. Зараз вже зрозуміли, і тепер там думають, як впоратися з навалою наших справ. Мені чомусь здається, що рано чи пізно і Nature, і Science, і Scientific American обов'язково зіткнуться з навалом текстів від мешканців Росії, України та інших країн, які поки ще не дуже звикли до цього механізму, ще його не освоїли, але обов'язково освоять» (Вікно в науковий світ. Публічна розмова з редакторами світових журналів про науку).

Patience & Fortitude

Леви з рожевого теннесійського мармуру, створені скульптором Едвардом Поттером, стали символом не лише бібліотеки, але й самого Нью-Йорку… Спочатку ньюйоркці дали їм імена на честь творців основних фондів – «Лео Астор» і «Лео Ленокс». Але в часи Великої депресії мер Нью-Йорку запропонував перейменувати їх в «Терпіння» та «Стійкість». 
А які чесноти ви б встановили біля головних корпусів українських бібліотек?

Springer Open Choice

На більшість журналів Springer розповсюджується програма під назвою Springer Open Choice, яка дозволяє авторам самим вирішити, як їх статті публікуватимуться у журналах шанованого видавництва. Якщо вибір автора зупиниться на відкритому доступі, то за додаткову плату (€2.000 + податок) Springer це зробить.

Лісова бібліотека

Поблизу Нью-Йорку, стоїть собі будиночок, у якому легко забути про цивілізацію. 6x6, кам’яний постамент і вікна. Як бачите на фото – конструкція максимально проста і здалеку чимось нагадує туалет. Будинок стоїть у лісі, довкола лише листя та дерева. Ця земля належить Пітеру Глюку, який спроектував будинок для своєї дружини, дослідниці японської історії та культури. Будівля непристосована до життя –  це робочий кабінет та бібліотека. Місця у підвалі вистачить для 10.000 томів.

Буду працювати над собою

Таксі знань

Каїр. Одне з найбільш переповнених міст світу. Населення понад 15 мільйонів. Дороги забиті автівками протягом більшої частини дня. Затори стають все частішим явищем і пасажири витрачають більше часу на дорогу. Місцевий книжковий магазин Alef зметикував і вирішив заохочувати людей до читання. 50 кабін оснастили спеціальними торбечками на сидіннях і назвали це діло «Таксі знань». Ініціатори проекту сигналізують про нечуваний успіх ідеї і з нетерпінням очікують, коли Taxi of Knowledge гасатимуть і іншими містами Єгипту.