skip to main |
skip to sidebar
Хоч це і видається дещо дивним, але в плані лап’єрівської парадоксальності європейські науковці нічим не поступаються нашим вітчизняним дослідникам. Згідно Survey Report PARSE.Insight, попри впевнену ходу Відкритого доступу по планеті, понад 40% європейських учених зіштовхуються з непоборними труднощами при спробах поділитися власними науковими даними. Як наслідок: тотальна більшість наукових документів зберігаються виключно на улюблених домашніх комп’ютерах (тиць скрін). У той же час, приблизно 60% науковців були б не проти використовувати наукові документи інших дослідників.
Др. Ґреґ Мартін: «Нещодавно ми розповідали про нову політику видавництва Elsevier – за кожну опрацьовану статтю для Journal of Number Theory редактори тепер отримають $ 60. На мій погляд, запровадження такої політики демонструє цілковиту неспроможність (або небажання) зрозуміти наше ключове положення, що всі роботи виконуються безкоштовно добровольцями, але доступ до цієї роботи непомірно дорогий. Ми хочемо отримати дешевший доступ, а не шукаємо додаткового заробітку».
Тім Харфорд: На перший погляд бібліотека вражала. Однак, архітектор мабуть забув, що в Камеруні буває сезон дощів. Якщо дощ ллє на дах, який не те що вкритий жолобами, а сам мов той гігантський жолоб, то вода з нього стікає на плоский дах фойє так, що потрібно терміново бігти ламінувати книги. Єдина причина, чому шкільні книги були ще цілі – їх просто не було у новій бібліотеці. На всі вимоги директора перенести їх зі старої будівлі у нову бібліотекар відповідала категоричною відмовою. Але якщо бібліотека нікому не була потрібна, навіщо її взагалі побудували? Тому що камерунці безпросвітні ідіоти?!
З наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України «Про затвердження Правил охорони праці для працівників бібліотек»: 10.7. На верхніх полицях слід розташовувати фонди, що рідко використовуються. Звучить ніби логічно, але як після таких переміщень розшукати документ у фонді? Або ще цікавий пункт: 10.3. На кожному стелажі має бути табличка з інформацією про допустиме навантаження. А як дізнатись без зважувань чи не перебрали ми за ліміт?
У Сан-Франциско 78 організацій та 155 науковців підписали декларацію The San Francisco Declaration on Research Assessment (DORA), мета якої – якнайболючіше влучити в імпакт-фактор. Нічого нового – IF незаслужено розрекламований, не годиться для оцінки авторів, журналів, прийняття рішень щодо передплати, чи фінансування наукових досліджень. Взамін імпакт-фактору нічого путнього не пропонується, відповідно виникає слушне запитання – що за користь з такої DORA? Будемо плекати рожеві ілюзії, що «Сан-Франциська атака» знизить ціни на наукометричні інструменти Thomson Reuters.
Чи часто ви знаходити свої роботи на підозрілих веб-ресурсах? Найогидніші з них – ті, що цуплять текст без дозволу і розміщують біля нього море крикливої реклами. Усі спроби достукатися до власника такого ресурсу, як правило, нічим не закінчуються, а процедура звернення до правоохоронних органів видається надто клопіткою і загадковою. Відтак, спробуємо приступитися з іншого боку – приберемо ресурс з результатів пошуку Google, так щоб зловмисникам стало економічно невигідно з вами зв’язуватись.
