У тебе, Ксерксе, багато рабів, але мало воїнів

Вікторія Сафонова: «І повертаючись до відносно невеликої групи блоґів – авторських, зазначимо: саме вони відіграють найвпливовішу роль у бібліотечній блоґосфері, значно стимулюють розвиток професії». З жахом довідався, що вже нарахували понад 300 українських бібліотечних блоґів! Де вони? Яку роль відіграють і що стимулюють? Магія цифр настирливо підштовхує використати банальну аналогію зі спартанцями – справді існували вони, чи ні, але через сотні років можна буде написати, що на початку XXI наша фахова блоґосфера вже нараховувала понад 300 блоґів.

PatientINFORM

Спільна ініціатива медичних видавництв, організацій охорони здоров'я, медичних товариств і фахівців PatientINFORM дозволяє пацієнтам, членам їх сімей та всім зацікавленим дізнатися більше про конкретну хворобу та про її лікування, надаючи доступ до найбільш важливих нових наукових статей з веб-сайтів організацій-учасниць та видавців, серед яких Elsevier, Nature Publishing Group, Oxford University Press, Springer, Wiley та багато інших. Сам по собі PatientINFORM не є джерелом медичної інформації, але коли ви бачите логотип PatientINFORM на сайті, то знайте, що дана організація, чи видавець дозволяють безкоштовно читати, завантажувати, або роздрукувати топові наукові статті.

Науковець 2.0: Андрій Заморока

ЗАМОРОКА Андрій Михайлович 

Кандидат біологічних наук 

Наукові інтереси: функціонування екосистем, взаємодії у системах рослина-господар та комаха-консумент (ксилобіонти та ксилофаги), структури і динаміка угруповань комах, прояви острівного ефекту на ізольованих популяціях та угрупованнях комах, збереження біорізноманіття, заповідна справа. 

Адреса блогу: http://www.naturalist.if.ua 

Тематика блогу: науково-популярний блоґ про природу та новини у біології. 

Світова бібліотека науки: Learn. Engage. Build.

ЮНЕСКО та Nature створили World Library of Science – відкриту цифрову платформу, яка покликана надавати оперативний доступ до найактуальнішої наукової інформації. Поки що поласувати новинками зможуть, насамперед, природничники – понад 300 статей, 25 книг, 70 відео… вже чекають у бібліотеці на своїх читачів. Також, користувачі World Library of Science зможуть відвідувати лекції, створювати групи, ділитись досвідом… Українська Бібліотека-21 прогнозовано накрилась мідним тазом, але це, можливо, і на краще – як бачимо, у світі вже ніхто не будує наукові веб-ресурси, які дозволяють лише зберігати і завантажувати документи.

Науковець 2.0: Ольга Маслова

МАСЛОВА Ольга Олександрівна. У 2010 році отримала диплом магістра на кафедрі цитології, гістології та біології розвитку ННЦ «Інститут біології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка та вступила до аспірантури на тій же кафедрі. У даний момент готуюсь  до захисту дисертації за спеціальністю 03.00.11 – цитологія, клітинна біологія, гістологія. Маю досвід роботи як у НДІ, так і у комерційних структурах. 

Наукові інтереси: стовбурові клітини, мезенхімальні клітини, культивування клітин людини та ссавців, тканинна інженерія, регенеративна медицина, нейромедіатори, рецепторна передача, пошкодження ДНК. 

Адреси блогів: 1) probioukr.blogspot.com 2) biopictures.blogspot.com 

Тематика блогів: 1) біологічні новини, допоміжні навчальні матеріали та цікавинки українською мовою; 2) гарні та чудернацькі зображення біологічного характеру зі статей та інших наукових робіт. 

ЦОК: електронний репозиторій підручників

Проґавив, що з вересня у нас запрацював електронний репозиторій підручників від Міністерства освіти і науки України та громадської спілки «Центр освітніх комунікацій» (ЦОК). Зараз у репозитарії представлено 1523 документів – не лише підручники, а й навчальні програми та дидактичні матеріали. Для завантаження матеріалів необхідно пройти безкоштовну процедуру реєстрації. Дизайном та юзабіліті ресурс поки особливо не вражає, але не робімо поспішних висновків, давайте зачекаємо, коли репозиторій перетвориться на обіцяну повноцінну платформу для проведення конкурсу з відбору шкільних підручників. 

Путін хуйло, але цього мало

Колег моцно рознервували одкровення кримської бібліотекарки: «Книги, які видавалися українськими видавництвами, з історичної тематики, особливо якщо вона специфічно висвітлювалася, – більше неактуальні. З цими книгами питання вирішується, і ми сподіваємося, що воно вирішиться якнайшвидше. Поки що ми відкладаємо їх у бік, ці книги не повинні знаходитися у відкритому доступі». Скажіть, чому зло завжди діє так блискавично, а хороші хлопці, як правило приречені гальмувати? Чому, наприклад, у наших бібліотеках, де презентують виставки про злочини тоталітаризму, одночасно пропонуються і книги про подвиги чекістів? Чому МОН вперто не помічає диявола, що у повний зріст сторчить з табачніківського сиру? Чому адміністраторам наших бібліотечних сайтів ЛІНЬ прибрати посилання на рупори кремлівської пропаганди?