Науковець 2.0: Олег Фаренюк

ФАРЕНЮК Олег Ярославович 

Фізик-теоретик, працюю в Інституті Фізики Конденсованих Систем. Безпосередньо займаюся сильноскорельованими електронними системами. Адмініструю кластер нашого інституту. Цікавлюся цілою купою не пов’язаних тем – на жаль, явно більшою кількістю, ніж можу охопити. Тому й блог називається «Записки дилетанта». 

Адреса блогу: http://indrekis2.blogspot.com 

Тематика блогу: IT (С++, мікроконтролери, низькорівневе програмування, історія персональних комп’ютерів, тощо), дослідження Сонячної системи (як зараз, так і в минулому), розповіді про те, чим займаються фізики-теоретики, спорадично трапляються інші теми. 

Proceedings of Science: публікуємо матеріали конференцій

Універсальний веб-інструмент Proceedings of Science пропонує швидкий, недорогий та відкритий спосіб публікації матеріалів конференції. Документи PoS індексуються у DOAJ та INSPIRE, що гарантує хорошу видимість матеріалів конференцій для світової академічної спільноти. Хочете представити власну конференцію на PoS? – надішліть заявку. Після успішного проходження експертизи, редакція PoS запропонує варіант, який найкраще відповідає вашим можливостям та вимогам. Уся процедура публікації матеріалів відбувається на платформі PoS – організатори отримують доступ до налаштувань сторінки конференції, доповідачі матимуть доступ до персональних сторінок з усіма потрібними інструментами для створення і завантаження матеріалів, а користувачі зможуть безперешкодно ознайомитись з матеріалами у форматі .pdf.

Stanford Prize for Innovation in Research Libraries (SPIRL)

Вже третій рік поспіль Бібліотека Стенфордського університету оголошує прийом заявок на відкритий конкурс SPIRL, мета якого – відзначити інноваційні програми, проекти, нові або вдосконалені послуги у бібліотеках, що проводять дослідницьку діяльність. Можна номінувати будь-яку бібліотеку, головне, щоб ефект від її інноваційних зусиль був помітний користувачам та привносив щось нове у практику і/або стандарти бібліотечної справи. 

Темна сторона Відкритого доступу

Дослідники, які вимірювали охоплення документів відкритих архівів пошуковими системами, як правило, скеровували свої зусилля на репозитарії основних наукових центрів. Енріке Ордуна-Малеа та Еміліо Дельгадо Лопез-Козар збунтувались проти таких географічних обмежень та й вирішили з'ясувати – як добре в Google та Google Академія індексуються документи з відкритих електронних архівів Латинської Америки. Науковці проаналізували 137 репозитарії і довідались, що в Google їх фактичний розмір відображається кепсько, а в Google Академії ще гірше. Автори закликають пам’ятати про «темну сторону» при оцінюванні реальних масштабів проникнення Відкритого доступу у світі, я ж просто пораджу вітчизняним дослідникам – дуже обережно самоархівуйте свої роботи в репозитаріях країн Латинської Америки.

Shape of Science

Веб-інструмент Shape of Science від Scimago Lab дозволяє просто в браузері переглядати інтерактивні мапи науки, які побудовано на основі бібліометричних даних порталу SCImago Journal & Country Rank. Мапи відображають зв'язки між науковими виданнями (майже 20000 назв), що індексуються у базі Scopus. Для зручності користувачів інтерфейс Shape of Science містить категорії, що дозволяє швидко візуалізувати дані тієї, чи іншої наукової дисципліни. Крім того, кожна мапа автоматично позиціонуються у контрольній ділянці. 

Thomson Reuters не в захваті від наших новітніх технологій

Поки українські наукові журнали впевнено підкорюють висоти Scopus, з Science Citation Index Expanded Source Publication прибрали видання Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України «Металлофизика и новейшие технологии». Поглянув на показники «МФиНТ» у Scimago – важко відповісти, через що розлютились у Thomson Reuters? От хіба що International Collaboration потерпало, але у 2013 році й за цим показником спостерігались певні позитивні тенденції.

Науковець 2.0: Даниїл Грибчук

ГРИБЧУК Даниїл 

Випускник кафедри біології Києво-Могилянської Академії (2012 рік), наразі навчаюся в аспірантурі за кордоном (Остравський Університет, Чехія). Займаюся молекулярною біологією одноклітинних паразитів з родини Trypanosomatidae. 

Наукові інтереси: еволюція одноклітинних організмів, системи регуляції експресії генів найпростіших та вищих еукаріот, молекулярні аспекти патогенезу паразитарних хвороб. Оскільки я починав свій науковий шлях з Інституту патології, онкології радіобіології, то відповідно до кола моїх інтересів досі входять проблеми канцерогенезу, тим паче, що багато у чому пухлини проводять себе як одноклітинні організми: їм також притаманний еволюційний процес (так звана клональна еволюція), вони теж застосовують цілий арсенал молекулярних трюків для виживання та прогресії в організмі людини. 

Адреса блогу: http://molecancereview.wordpress.com 

Тематика блогу: молекулярні основи канцерогенезу, еволюція злоякісного клону, методи вивчення біології пухлин та відповідні їм підходи до терапії.