У липні 2020 р. Міністерство освіти і науки України вирішило не укладати з Elsevier договір про доступ до Scopus, тому що «в базі було виявлено журнал, що видається в Криму установою, яка відносить себе до Російської Федерації». Крім того, в офіційній заяві сказано: «МОН готове розглянути можливість відновлення співпраці та укладання договору після виключення журналу Physical Oceanography з бази даних Scopus». За вікном листопад 2020 р., журнал досі представлений в Scopus, а МОН ухвалило рішення передплатити на рік електронні книги Elsevier для українських бюджетних установ. На додачу до книг ScienceDirect кожна установа отримає доступ до Scopus (до 31 травня).
Elsevier, Clarivate, МОН: а журнал і нині там
Створив
pan.bibliotekar
on четвер, 26 листопада 2020 р.
Пасує до:
політика,
elsevier,
scopus,
web of science
28
людей мають що сказати
Соціальна дилема в сучасній науці
Створив
pan.bibliotekar
on середа, 18 листопада 2020 р.
Пасує до:
політика,
право,
соцмережі,
шкідництво
6
людей мають що сказати
Девід Шоттон надихнувся переглядом «найважливішого документального фільму останніх років» від Netflix й написав чудовий допис про академічну аналітику та соціальну дилему в сучасній науковій комунікації. Академічна аналітика — застосування методів статистичного, прогнозного моделювання, аналізу даних та штучного інтелекту для аналізу, оцінки та узагальнення різних типів даних, що отримані від університетів та наукових установ, з метою отримання числових значень, які можна використовувати для планування. Усе частіше такі дані використовують для оцінювання студентів та викладачів, для прийняття рішення про розподіл фінансування та для оцінки продуктивності як окремих кафедр, так і цілих університетів. Актуальність соціальної дилеми для академічної аналітики полягає в тому, що вона, як і соціальні медіа, дедалі більше контролюється комерційними компаніями, що націлені на отримання максимального прибутку.
Ідентифікатори GRID та ROR для наукових установ
Створив
pan.bibliotekar
on вівторок, 3 листопада 2020 р.
Пасує до:
бази даних,
і-ресурси,
інструментарій
0
людей мають що сказати
Пригадую, що у кількох наших бібліотеках роками створювали якісь реєстри українських установ. Не знаю, чим закінчилися ці роботи, однак сьогодні ми маємо два світових безкоштовних реєстри, що цілком здатні задовольнити наукові, айтішні, бібліотечні потреби, тому більше не потрібно створювати щось зайве, локальне та відірване від світу. Достатньо лише додати, або відредагувати інформацію про свою установу.
Бібліотечні потреби міської молоді в Україні
Створив
pan.bibliotekar
on неділя, 1 листопада 2020 р.
Аналітичний центр Cedos за підтримки Українського культурного фонду провів Дослідження дозвілля і культурних потреб міської молоді в Україні. Читання — це ж не тільки про науку та освіту, але й про дозвілля, тому вирішив пошукати, що в результатах є бібліотечного. Не буду переповідати методологію, для нас важливіше, що про бібліотеки у цьому досліджені згадували доволі часто. Бібліотеки здебільшого асоціюються у міської молоді з місцем для видачі книжок для студентів та науковців. Частина молоді відвідували бібліотеки ще під час навчання в школі або університеті.
DataCite Commons: тріумф постійних ідентифікаторів
Створив
pan.bibliotekar
on пʼятниця, 30 жовтня 2020 р.
Пасує до:
бази даних,
і-ресурси
0
людей мають що сказати
DataCite та проєкт FREYA створили DataCite Commons – веб-інтерфейс, який за допомогою стандартних метаданих та постійних ідентифікаторів (DOI для документів, ORCID ID для вчених, ROR ID для установ) утворюють PID Graph, що працює на основі API DataCite GraphQL. Маємо рядок пошуку і три відповідні вкладки. Кожен документ, автор, чи установа отримує свою власну сторінку. Ось, наприклад, так виглядає профіль автора та профіль установи. Роки публікацій, їх типи та ліцензії отримали симпатичну візуалізацію.
PubPeer: майданчик для пострецензування
Створив
pan.bibliotekar
on середа, 28 жовтня 2020 р.
Пасує до:
і-ресурси,
кар'єра,
рецензування
0
людей мають що сказати
Автори онлайнового журнального клубу PubPeer заохочують всіх користувачів обговорювати та коментувати наукові публікації. Єдина вимога – публікації повинні містити DOI, PubMed ID, або ArXiv ID, щоб можна було безпомилково ідентифікувати про яку статтю мова. Сервіс відкритий для всіх типів коментарів (як негативних, так і схвальних), проте критики PubPeer стверджують, що сайт поширює чутки, тролінг та наклепи, що можуть зіпсувати наукову кар’єру. Щоб зменшити подібні ризики, автори отримують автоматичне сповіщення, якщо їхню роботу прокоментували на PubPeer, тому автор завжди може відповісти на критику (відповідь автора отримує спеціальну позначку).
Рейтинг рейтингів університетів: Г'юстоне, у нас проблеми
Створив
pan.bibliotekar
on четвер, 15 жовтня 2020 р.
Пасує до:
освіта,
рейтинги
5
людей мають що сказати
Лізі Гад та Річард Холмс поділилися першими висновками INORMS Research Evaluation Working Group (REWG) щодо оцінки рейтингу світових університетів. Для цього, Робоча група з оцінки досліджень REWG використала власний механізм оцінки SCOPE, що розроблявся в ході паралельної роботи й застосувала його для оцінювання шести найбільших та найвпливовіших міжнародних рейтингів університетів: ARWU, THE WR, QS, U-Multirank, CWTS Leiden та US News & World Report. Перші результати дослідження зрозуміло представлені на пелюстковій діаграмі.