Розробка веб-додатку бібліотеки для мобільних пристроїв
Як провести вебінар
У публікації Міхала Черни ви знайдете хороший огляд вільних та комерційних сервісів для проведення вебінарів. Також, пан Міхал пише: Позитивно, що технології дозволяють подолати великі відстані без необхідності витрачати значні кошти, однак вебінари суттєво обмежують налагодження соціальних контактів – немає можливості поглянути на аудиторію, обговорити питання особисто, втрачається творча атмосфера плідної співпраці… Словом, ви зрозуміли – доки не вигадають плагін «онлайн-фуршет», доти стару-добру конференцію ніщо не замінить.
Scopus: наші журнали +2
Згідно вересневого title list, ще двійко українських наукових видань здолали шлях до Scopus. Ними стали: науковий журнал Інституту електродинаміки НАН України «Технічна електродинаміка» (Technical Electrodynamics) та науковий журнал громадської організації Центр соціологічних досліджень «Economics & Sociology». Вітання редколегіям! Нагадую, що просто відбираю журнали за країною-видавцем, а за більш докладною інформацією заглядайте на сайт Наука України в дзеркалі наукометричної бази даних SciVerse Scopus.
Імітація наукової творчості
Надія Зелінська: «…Сучасна імітаційна наукова праця, замість узагальнення результатів власних спостережень і досліджень автора, найчастіше уміщує відомості, скачані із Всесвітньої мережі та, у кращому (!) випадку, скомпільовані з різних джерел (і при цьому – ще й перепущені через програму комп’ютерного перекладу). Окрім явної шкоди від вторинності (або й третинності!), що завдають науці такі твори, вони призводять до поступової руйнації креативної складової дискурсу, адже, не відображаючи реального творчого процесу, в який залучені всі відчуття та переживання автора (що могли б позначитися на структурі та стилістиці тексту), вони конструюються за заданими лекалами, з допомогою усталених конструкцій, до того ж, внаслідок відомої недосконалості програм перекладу, спричиняють лексико-термінологічне засмічення і без того проблемної української наукової мови…».
Open Access Week 2013: на манеже те же
Знову кульгає українськими книгозбірнями Тиждень Відкритого доступу. На манеже те же: УАБС, ЧНУ, СумДУ, НаУКМА, ТНТУ. Ще якось можна зрозуміти мляві акти імітації підтримки від наших досвідчених науковців – вони зробили собі кар’єру ще у довебівську епоху і від добра добра не шукають. Але чому ж «ті, хто знаходиться на периферії наукового співтовариства, і чий професійний статус ще несформований» не поспішають підтримувати ВД? Звичайно, підтримка руху не зводиться до помаранчевого значка на грудях, чи випічки тістечок з відкритим замочком, але, повірте мені на слово – взаємозв’язок, між активністю підчас Тижня і реальною підтримкою, справді існує.
Відкритий доступ не шкодить продажу книг
У рамках нідерландського проекту з вивчення відкритих монографій OAPEN-NL півсотні наукових книг одночасно були представлені і у відкритому доступі, і на продаж за традиційною схемою. Дослідження показало, що страхи видавців перед відкритим доступом необґрунтовані – ВД не знизив продажі книг. Остаточна доповідь OAPEN-NL містить велику кількість рекомендацій та різноманітних даних, серед яких приємно було дізнатися, що у Нідерландах, попри натиск ґуґлів та амазонів, Моя університетська бібліотека – улюблене місце доступу до електронних книг.
І от завіса вже шумить
Хто пробував бавитись у футуролога, знає – роздуми навколо бібліо-апокаліптичних марень неодмінно приведуть до аналогій з театром. Розмови про неминуче зникнення пестунчиків Мельпомени, мабуть, розпочалися відразу після прибуття потягу на вокзал Ла-Сьота. Минуло століття, і майбутнє та сьогодення театрів вже видається більш райдужним за бібліотечне. Якби так нам скопіювати та пересадити цю ділянку театрального коду, що відповідає за безсмертя?
