Професор Лондонської школи економіки та політичних наук Еліот Грін (Elliott Green) визначив найбільш цитовані публікації з галузі соціальних наук згідно з даними Google Scholar. Цілком прогнозовано найцитованішою виявилась книга Томаса Куна «Структура наукових революцій». Пан Грін виділив кілька дисциплін – антропологія, економіка, освіта, географія, лінгвістика, менеджмент, філософія, політологія та психологія, і виявилось, що у ТОП-25 жодна з дисциплін не домінує над іншими, а перші 6 найбільш цитованих книг належать до різних дисциплін. Однак, якщо розширити перелік до ТОП-50, то економіка розпочинає переважати.
Найбільш цитовані книги з галузі соціальних наук
Створив
pan.bibliotekar
on четвер, 12 травня 2016 р.
Пасує до:
бібліометрія,
історія,
книги,
наукометрія,
рейтинги
2
людей мають що сказати
«Хижі» журнали на телеекранах
Створив
pan.bibliotekar
on середа, 11 травня 2016 р.
Пасує до:
відкритий доступ,
періодика,
шкідництво
0
людей мають що сказати
В 11-й серії американського телевізійного шоу «Adam Ruins Everything» знаменитий гарвардський біолог та науковий журналіст Джон Боханнон, автор відомої витівки з «шоколадною дієтою», поділився рецептом створення фейкового дослідження, з подальшою його публікацією у «хижому» відкритому журналі і вірусним поширенням через неперебірливі ЗМІ. Згідно Боханнона процес створення добірної антинаукової страви складається з 4-ох етапів – берете кривий зразок, вибираємо лише ті результати, які вам потрібні, публікуєте їх у сумнівному журналі і випускаєте прес-реліз з гучними заголовками, щоб роздразнити журналістів.
DOAJ видалив майже 3300 журналів
Створив
pan.bibliotekar
on вівторок, 10 травня 2016 р.
Пасує до:
відкритий доступ,
і-ресурси,
періодика
0
людей мають що сказати
Редактори DOAJ нарешті успішно завершили процес реаплікації – усі журнали каталогу пройшли процес додаткової перевірки на відповідність оновленим суворішим критеріям DOAJ. Деякі журнали, що були включені в DOAJ, ніколи не оновлювали свої дані з моменти створення каталогу, то ж не дивно, що майже 3300 назв так і не змогли здолати reapplication. Вилучені журнали завжди зможуть подати повторну заявку на включення у DOAJ, а їх назви поки можна переглянути в окремому документі.
Редагування профілів установ у Scopus та Web of Science Core Collection
Створив
pan.bibliotekar
on понеділок, 9 травня 2016 р.
Пасує до:
наукометрія,
рейтинги,
scopus,
web of science
8
людей мають що сказати

Кажуть, що наше Міністерство науки та освіти знову дозріло до використання наукометричних даних у прийнятті важливих рішень. Якщо рішення «вимагати публікації» від конкретних науковців вже давно назріло, то масштабувати цей досвід на рівні установ, чи країн, не так просто, адже часто достовірність даних Scopus (чи SciVal) та Web of Scіence (чи InCites) викликає серйозні побоювання. Коли в публікації зазначено назву установи, яка хоч трішки відмінна від офіційної, то у нас є всі шанси, що подібна публікація не потрапить у загальну скарбничку установи.
Journal Scholar Metrics: з турботою про гуманітаріїв
Створив
pan.bibliotekar
on четвер, 5 травня 2016 р.
Пасує до:
бібліометрія,
наукометрія,
періодика,
рейтинги,
google
0
людей мають що сказати
Бібліометричний інструмент Journal Scholar Metrics прагне оцінити продуктивність наукових журналів у галузях мистецтва, гуманітарних та соціальні наук шляхом підрахунку кількості їх цитувань згідно даних Google Scholar. Рейтинги розділено на тематичні категорії та підкатегорії, всередині яких можна проводити сортування за допомогою 6 наукометричних показників та країною-видавцем. Україна поки представлена лише 12 журналами, тому потрібно буде якось розповісти упорядникам Journal Scholar Metrics про нашу «Бібліометрику української науки».
Бібліографічний менеджер Colwiz
Створив
pan.bibliotekar
on понеділок, 2 травня 2016 р.
Пасує до:
е-проги,
інструментарій
0
людей мають що сказати
Настав час випробувати ще один бібліографічний менеджер для студентів та дослідників Colwiz. Сервіс розроблено вченими Оксфордського університету в березні 2013 року, і він, також, ніби пропонує усі функції, які повинен мати сучасний бібменеджер: створення бібліотеки, перегляд, пошук, коментування наукових документів ітд. Colwiz можна використовувати виключно онлайн, а можна й на десктопах, для різних операційних систем. Нові наукові публікації можна знайти за допомогою вбудованої пошукової системи, яка надає користувачам доступ до посилань з різних баз даних (зокрема WoS, Google Scholar, PubMed, Scopus). Водночас, існує більш знайоме усім вирішення із спеціальним застосунком для браузера, за допомогою якого також дуже зручно поповнювати свою бібліотеку.
Усі завантажують піратські документи
Створив
pan.bibliotekar
on пʼятниця, 29 квітня 2016 р.
Пасує до:
і-ресурси,
право,
справи бібліотечні,
шкідництво,
elsevier
0
людей мають що сказати
Як любив повторювати герой одного телесеріалу – Усі брешуть! Журнал Science оприлюднив статистику звернень користувачів до популярного піратського ресурсу Sci-Hub, що пропонує безкоштовний доступ до мільйонів наукових публікацій. За минулі півроку за допомогою Sci-Hub було висмоктано приблизно 28 млн. документів! Серед країн-лідерів за кількістю запитів: Китай (4,4 млн.), Індія (3,4 млн.), Іран (2,6 млн.). Завантажують різне: від застарілих фізичних експериментів до найновіших досягнень у галузі біотехнології. Elsevier найбільше страждає від діяльності Sci-Hub, проте іншим топовим видавцям теж дістається.
Нова бібліотечна система TIND від ЦЕРН
Створив
pan.bibliotekar
on четвер, 28 квітня 2016 р.
З’явилась нова бібліотечна система TIND від Європейської організації з ядерних досліджень, що пропонує бібліотекам зменшити залежність від внутрішніх ІТ-співробітників та зберігати свої записи безпечно в «хмарі», на серверах CERN. Зважаючи на об’єми даних з якими щоденно працюють у ЦЕРНі – зберегти записи з наших бібліотечних каталогів їм заввиграшки. Система розростається навколо відкритого ядра, відтак, теоретично, кожен може розробляти та вдосконалювати систему. Усі модулі TIND поки переглянути ніде не можна, але варто спробувати електронні каталоги бібліотек, які не побоялися перейти на нову систему (наприклад, Калтех).
Етичні норми для наукового журналу
Створив
pan.bibliotekar
on вівторок, 26 квітня 2016 р.
Пасує до:
періодика,
рецензування,
шкідництво,
elsevier
0
людей мають що сказати

Усі дошкільнята знають, що без дотримання мінімальних вимог щодо включення видання у Scopus – вашу заявку відразу ж безцеремонно відфутболять. Відтак, навіть ті вітчизняні журнали, яким для включення в авторитетні наукометричні бази даних ще рости і рости, все рівно, намагаються відповідати мінімальним критеріям, чи то через надмірний оптимізм редакцій, чи то для якихось внутрішніх звітувань. Як наслідок, часто знаходимо на сторінках українських видань якісь дивні механічні тексти. Надибав на сайті журналу «Адміністративне право і процес» розділ «Етичні норми» з чарівним наповненням.
Опитування за допомогою смартфону
Створив
pan.bibliotekar
on четвер, 21 квітня 2016 р.
Пасує до:
е-проги,
інструментарій,
освіта
2
людей мають що сказати
Пригадуєте, як на нещодавнім тренінгу «Як публікуватися в міжнародних рецензованих виданнях» лектор Тадеуш МакКлірі попросив учасників за допомогою смартфонів проголосувати, у якому з текстів вони бачать плагіат? Звичайно, пан Тадеуш далеко не перший, хто використав подібний сервіс, але щось вони у нас поки не прижилися, тож давайте виправляти таку несправедливість. Знайшов кілька потрібних сервісів IQPolls, Kahoot!, Mentimeter, mQlicker… і зовсім випадково зупинився саме на Socrative.
Чому для гуманітарних журналів не розраховують IF?
Створив
pan.bibliotekar
on вівторок, 19 квітня 2016 р.
Уже й малеча знає, що для журналів, які включені в Arts & Humanities Citation Index (журнали з історії, літературознавства, мистецтвознавства, релігієзнавства ітд.) імпакт-фактори не розраховують. Питання – чому? Після коротких суперечок з представниками Thomson Reuters вирішив написати про це окремий пост. Як на мене, то причина криється у тому, що класичний імпакт-фактор розраховується за трирічний період. Старіння літератури в гуманітарних галузях відбувається значно повільніше, ніж в природничих, і, відповідно, усі цитування, які отримає журнал не в межах даного вікна – не буде враховано при обрахунку імпакт-фактора. А отримає подібних цитувань журнал багацько, відтак, щоб не обраховувати бозна-що, вирішили взагалі відмовитись.
Чи можливий дослідницький університет без бібліотеки?
Створив
pan.bibliotekar
on субота, 16 квітня 2016 р.
Пасує до:
наукометрія,
освіта,
політика,
право,
справи бібліотечні
6
людей мають що сказати
Міністерство освіти і науки запрошує до громадського обговорення проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дослідницький університет». Звичайно, варто перечитати увесь текст, але найбільше нас цікавитиме заключна його частина, а саме – КРИТЕРІЇ для надання статусу дослідницького вищого навчального закладу. Як ви вже, мабуть, здогадалися з назви – ні серед обов’язкових, ні серед преміальних критеріїв бібліотеці місця не знайшлося. Так, окремі згадки можуть, ніби, стосуватися бібліотеки (міжнародні проекти, розгалужена інфраструктура, матеріально-технічна база, місце в міжнародних рейтингах…), а можуть й не стосуватися.
Чого бібліотекарям чекати від нових міністрів?
Створив
pan.bibliotekar
on четвер, 14 квітня 2016 р.
Пасує до:
політика,
справи бібліотечні
0
людей мають що сказати

Верховна Рада затвердила новий склад уряду і, звичайно, бібліотекарів особливо цікавлять призначення у конкретні два міністерських крісла. Повернув собі найвищу посаду в Мінкульті постмайданівський міністр Євген Нищук. Минулого призначення ми так і не встигли зрозуміти, чи знає актор театру та кіно щось про бібліотеки, тож тепер матимемо нову нагоду. Щоправда, й екс-міністр В’ячеслав Кириленко (який більше запам’ятався скандалом з Лептонівною) далеко не втік, а отримав посаду гуманітарного віце-прем’єра, тому цілком можна сподіватися, що пан Кириленко таки спробує реалізувати свої дитячі фантазії про бібліо-віслючків в українських селах.
Як все встигнути: кіборги та роботи на службі в науковців
Створив
pan.bibliotekar
on понеділок, 11 квітня 2016 р.
Пасує до:
автоматизація,
е-проги,
інструментарій,
соцмережі
0
людей мають що сказати

Якщо ви – перспективний молодий науковець, який дбає про свій імідж у Мережі, то у вас, скоріш за все, є кільканадцять сторінок у соціальних мережах, які потрібно регулярно оновлювати та підтримувати в актуальному стані. Але як знайти час на усі ці сторінки? Можу порекомендувати спробувати кілька сервісів, які дозволяють автоматизувати роботу із соцмережами. Одні з них, наприклад Buffer, чи Hootsuite, вимагають певного втручання людини, тому їх називають «кіборгами». Інші, наприклад IFTTT, повністю автономні, і їх ми зватимемо «роботами». Отож, що можуть дати науковцям кіборги та роботи?
Лейденський рейтинг університетів CWTS Leiden Ranking
Створив
pan.bibliotekar
on субота, 9 квітня 2016 р.
Пасує до:
бібліометрія,
наукометрія,
освіта,
рейтинги,
web of science
0
людей мають що сказати
Усі авторитетні світові рейтинги університетів враховують наукометричні показники, однак лише щорічний глобальний рейтинг університетів CWTS Leiden Ranking розраховується виключно на основі бібліометричних показників, які отримано з основних баз платформи Web of Science – Science Citation Index Expanded, Social Sciences Citation Index та Arts & Humanities Citation Index. Зрозуміло, що ініціатива знаменитого Лейденського маніфесту походить саме зі стін даного університету, то ж укладачі рейтингу щось та й знають про наукометрію, тому давайте поглянемо, які індикатори пропонують використовувати лайденці для оцінки університетів.
Нові вітчизняні проекти: Ukrainian Index of Philosophy та SmartArchaeology
Створив
pan.bibliotekar
on вівторок, 5 квітня 2016 р.
Пасує до:
веб-сайт,
і-ресурси,
конференція
2
людей мають що сказати
Нарешті випала нагода написати про нові вітчизняні електронні проекти. На конференції #SCDA16 послухав презентацію проекту Ukrainian Index of Philosophy, що реалізується в межах Ініціативи сприяння розвитку гуманітаристики в Україні «Ребрендинг філософії». Пишуть, що проект повинен забезпечити академічну філософську спільноту національним галузевим індексом установ, видань, науковців та публікацій «із впровадженням інструментів кількісного аналізу». Тобто, як бачите, Ukrainian Index of Philosophy не претендує на якісний аналіз, а планує обмежитись лише кількісним.
Заочним учасникам конференцій
Створив
pan.bibliotekar
on неділя, 3 квітня 2016 р.
Пасує до:
конференція,
шкідництво
15
людей мають що сказати

Усі прекрасно знають, що в світі вітчизняних наукових комунікацій живе та квітне такий паразит, як «заочна участь у конференції». Якщо вірити Вікіпедії, то наукова конференція, чи симпозіум – це захід на якому дослідники представляють та обговорюють свої роботи. Звичайно, фізична відсутність дослідника на конференції унеможливлює обговорення його роботи, то ж ви запитаєте – А для чого, взагалі, вигадали таку чудну «заочну» форму? Тому що, комусь потрібна апробація, комусь бракує маститих учасників, комусь потрібна псевдо-участь для звіту… і от рясніє вже програма конференції учасниками, які й не думають брати у ній участь.
Вони такі особливі?: про українську історію та філологію у Web of Science
Створив
pan.bibliotekar
on понеділок, 28 березня 2016 р.

Не так давно спробував розправитись з міфами, що соціогуманітарні журнали погано представлені в WoS та Scopus та з бздурою про обов’язкову плату за публікацію в журналах, які включені у WoS та Scopus. Зараз мені кортить поговорити про ще одну популярну байку – існують такі наукові галузі, які нікому не цікаві у світі, крім українців. Відтак, бідні й нещасні вітчизняні дослідники, що працюють у цих галузях, практично не мають шансів опублікувати статтю у восівських, чи скопусівських журналах. До таких «особливих», як правило, зараховують історію України та українську філологію. У пошуках справедливості давайте звернемось до бази Web of Science Core Collection.
Список літератури одним клацанням миші
Створив
pan.bibliotekar
on четвер, 24 березня 2016 р.
Пасує до:
е-проги,
інструментарій,
mendeley
3
людей мають що сказати
Укладати списки використаної літератури за допомогою Mendeley стало ще швидше і ще простіше. Тепер вам потрібно лише встановити Mendeley Desktop, натиснути на веб-сторінці журналу відповідне посилання (у Guide for Authors) та додати стиль журналу до своєї бібліотечки. Сам по собі стиль не з’явиться і, звичайно, потрібно, щоб редакція журналу попередньо про це подбала. Редактори наукових журналів, які хочуть потішити своїх потенційних авторів, можуть завітати на сторінку проекту Citation Style Language (CSL), чи подивитися у сховищі стилів на GitHub, і відшукати потрібний файл серед 8000 стилів.
Відкриті анотації та Open Annotation Model
Створив
pan.bibliotekar
on понеділок, 21 березня 2016 р.
Пасує до:
веб-сайт,
інструментарій
0
людей мають що сказати
Донедавна не було єдиної моделі анотацій – різні веб-сервіси підтримували різні моделі, так що неможливо було обмінюватися анотаціями між сервісами. Одним із ранніх проектів, що намагався розробити систему переносу анотацій і метаданих була Annotea, однак часи були темні і мало було користувачів, які б розуміли важливість такої системи, а тому справа зазнала фіаско. І ось, порівняно нещодавно, під егідою групи W3C Open Annotation Community Group таки створено специфікацію Open Annotation Model, що дозволяє об'єднувати анотації у хмару відкритих пов'язаних даних. Докладніше про OAM можна прочитати на сайті групи, але краще розпочати з пропедевтики від Паоло Чікарезе, Стіена Сойленд-Реєса та Тіма Кларка (переклад російською).
Новий Перелік наукових фахових видань України: для бібліотекознавства без змін
Створив
pan.bibliotekar
on субота, 19 березня 2016 р.
Пасує до:
освіта,
періодика,
справи бібліотечні
8
людей мають що сказати
На сайті Міністерства освіти та науки України з’явився оновлений Перелік наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук. Не помітив жодних змін у рідненькій галузі соціальних комунікацій. Усі наші читані-перечитані фахові журнали на місці: «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія», «Бібліотечний вісник», «Вісник Харківської державної академії культури», «Наукові праці Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського» ітд. Помилка прокралася тільки у назву «Вісник Книжкової плати», але це, сподіваюсь, не зашкодить нашому най-регулярнішому Віснику тішити результатами наукових пошуків здобувачів.
Digital Open Access Identifier, як альтернатива DOI
Створив
pan.bibliotekar
on неділя, 13 березня 2016 р.
Колись давним-давно науковці втомилися бачити на своїх моніторах помилку 404 – Document Not Found, тож взяли й вигадали DOI (Digital Object Identifier). Нещодавно з’явилась певна альтернатива DOAI (Digital Open Access Identifier) – ідентифікатор, який запровадить вас до безкоштовної версії запитуваної статті, якщо така є. Щоб скористатись DOAI потрібно просто замінити dx.doi.org на doai.io у будь-якому DOI-посиланні. Належить дана ініціатива французькій некомерційній організації CAPSH (Committee for the Accessibility of Publications in Sciences and Humanities), яка використовує для цього дива дані відомої пошукової системи Білефельдського університету BASE. Пам’ятайте, що використовуйте DOAI на свій страх та ризик, адже зовсім не факт, що вас буде скеровано саме на запитуваний документ.
Колекція статей про катастрофу на «Фукусімі» від Oxford University Press
Створив
pan.bibliotekar
on пʼятниця, 11 березня 2016 р.
Пасує до:
і-ресурси,
читачезнавство
2
людей мають що сказати
Сьогодні виповнюється п'ять років від дня аварії на Першій Фукусімській АЕС, яка трапилась внаслідок найсильнішого за час спостереження землетрусу в Японії. Протягом цих років, дослідники з усього світу намагалися з'ясувати, якого негативного впливу завдала аварія навколишньому середовищу, здоров’ю людей та суспільству загалом і відомий академічний видавець Oxford University Press вирішив безкоштовно поділитись цими науковими здобутками – 30 рецензованих статей про аварію з 9 журналів тепер безперешкодно доступні для читання онлайн.
DOAJ: ще не пізно для reapplication
Створив
pan.bibliotekar
on середа, 9 березня 2016 р.
Пасує до:
відкритий доступ,
і-ресурси,
періодика
4
людей мають що сказати
До кінця березня триває прийом заявок від журналів для проходження реаплікації у Directory of Open Access Journals (DOAJ). На початках процес включення видання у DOAJ був суто формальним, а тому до каталогу потрапляло багато сумнівних видань. Щоб очистити каталог від усілякої недобросовісної полови, упорядники розробили суворіші вимоги для нових претендентів на включення, а також затіяли процедуру повторної перевірки (reapplication) відкритих журналів, які вже представлені в DOAJ. Попередній аналіз показує, що поки найактивніше повторну перевірку проходять журнали з США, Бразилії та Індії.
Погані метрики
Створив
pan.bibliotekar
on неділя, 6 березня 2016 р.
Пасує до:
бібліометрія,
конкурс,
наукометрія,
шкідництво
0
людей мають що сказати
Британський журнал «Literary Review» щороку роздає премії за найгірший опис сексу в літературі Bad Sex Award. Натхнені таким чудесним прикладом, учасники групи Metric Tide вирішили організувати подібний конкурс, щоб похвалити хороші та, водночас, присоромити погані практики використання наукометричних показників у процесі управління науковими дослідженнями. Перших лауреатів Bad Metric ми дізнаємось вже у квітні 2016 року, а поки будь-хто може заповнити форму та запропонувати свої хороші та погані приклади застосування наукометрії.
Новий Порядок присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам
Створив
pan.bibliotekar
on пʼятниця, 4 березня 2016 р.
Пасує до:
наукометрія,
політика,
право,
scopus,
web of science
19
людей мають що сказати
Минуло більше року, але у Міністерстві юстиції України від 03 лютого 2016 р. таки зареєстровано новий Порядок присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам. Згідно нових вимог, для присвоєння вченого звання професора працівникам вищих навчальних закладів та працівникам наукових установ, серед усього іншого, потрібно мати не менше трьох публікацій у періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз Scopus або Web of Science, та які не є перекладами з інших мов. З варіантом «не менше чотирьох публікацій» розберетесь якось самостійно… Для присвоєння вченого звання доцента, або старшого дослідника, потрібно не менше двох публікацій у Scopus, або Web of Science.
Методика оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України
Створив
pan.bibliotekar
on четвер, 3 березня 2016 р.
Пасує до:
бібліотеки країни,
наукометрія,
право
0
людей мають що сказати
Президія НАН України схвалила «Методику оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України». Пишуть, що методика оцінюватиме розвиток установи в попередні роки, стратегічне планування роботи, наукові результати та заходи, інформування громадськості, відповідність матеріального та фінансового забезпечення, співпрацю з іншими установами. Залишу НАНівцям глибинний аналіз даної методики, а сам лише перевірю, чи сказано десь у тексті про наукометрію.
Денис Соловяненко: Я добре знаю, яким чином деякі українські науковці виростили собі «хірші»
Створив
pan.bibliotekar
on вівторок, 1 березня 2016 р.
Пасує до:
інтерв’ю,
наукометрія,
політика,
рейтинги,
scopus
4
людей мають що сказати
Друга частина інтерв'ю з Денисом Соловяненком, директором ТОВ «Видавнича служба УРАН», координатором відомих проектів «Наукова періодика України» і «Український індекс наукового цитування», автором статей-бестселерів «Політика індексації видань у наукометричних базах даних Web of Scіence та ScіVerse Scopus» та «Бібліотека-2.0: концепція бібліотеки другого покоління».
Денис Соловяненко: «В Україні стало занадто багато Скопусу, але при цьому науки анітрохи не побільшало»
Створив
pan.bibliotekar
on понеділок, 29 лютого 2016 р.
Пасує до:
інтерв’ю,
наукометрія,
політика,
elsevier,
scopus,
web of science
9
людей мають що сказати

До вашої уваги перша частина інтерв'ю з Денисом Соловяненком, директором ТОВ «Видавнича служба УРАН», координатором відомих проектів «Наукова періодика України» і «Український індекс наукового цитування», автором статей-бестселерів «Політика індексації видань у наукометричних базах даних Web of Scіence та ScіVerse Scopus» та «Бібліотека-2.0: концепція бібліотеки другого покоління».
Socioindex: наукові журнали в соціальних мережах
Створив
pan.bibliotekar
on субота, 27 лютого 2016 р.
Пасує до:
періодика,
рейтинги,
соцмережі
2
людей мають що сказати
Волонтерський проект Socioindex узявся укладати рейтинг наукових журналів України «за представленням у соціальних мережах». Поки у даному рейтингу представлено лише 14 назв видань, однак вже у березні нам варто побоюватися оновлення. Рейтинг має свою унікальну методологію підрахунку, що використовує простий, але своєрідний індекс впливу соціальних мереж. Головні індикатори оцінки – кількість користувачів, які вподобали сторінку (чи сторінки) журналу у Facebook, Twitter, ВКонтакті та Google+. Ось така недорога «альтметрика по-київськи». Не знаю, що саме показує цей рейтинг, але просто з цікавості поглянув би, скільки вподобайок мають сторінки топових наукових журналів.
Що бібліотекам робити зі Sci-Hub?
Створив
pan.bibliotekar
on четвер, 25 лютого 2016 р.
Пасує до:
і-ресурси,
право,
справи бібліотечні,
шкідництво
2
людей мають що сказати
Цікаві роздуми про «темну сторону» Sci-Hub з’явились на Caldera Publishing Solutions. Бібліотеки платять за доступ до електронних ресурсів видавництв. І бібліотекарі, і видавці потім зацікавлені отримати точну статистику використання передплачених ресурсів. Однак, тут на сцені з’являється Sci-Hub, що безкоштовно пропонує дослідникам доступ до мільйонів наукових статей і часто використовує для цього саме викрадені паролі бібліотек. Як наслідок – вчені не розуміють навіщо йти в бібліотеку якщо все можна отримати через Sci-Hub, видавці бачать, що їхні ресурси користуються шаленою популярністю, а бібліотеки, навпаки, упевнені, що ресурсами ніхто не користується, то ж відмовляються продовжувати передплату. Кожен дивиться у своє криве дзеркало, підозрює у нечесній грі інших і вдається до ірраціональних вчинків.
Підтримай сторінку Пана на Facebook!
Створив
pan.bibliotekar
on понеділок, 22 лютого 2016 р.
Пасує до:
лірика,
соцмережі
0
людей мають що сказати
Після кількох років анонімності, модератори, можливо, найкращої мережі для домогосподарок, таки добралися до мого профілю і без зайвих попереджень видалили його. Звичайно, я читав правила Facebook, але все ніяк руки не доходили змінити профіль на сторінку. З другого боку, всі ці роки спокійно жив собі Пан Бібліотекар у Facebook, збирав тихенько коментарі та вподобайки, але замість кремлівських тролів браві модератори вирішили бомбанути саме його. Як би там не було, але багато моїх читачів звикли до Facebook-трансляції, тому перевантажу все наново. Прохання не кидати Пана у хвилину зажури, підтримати і вподобати оновлену сторінку! Попередні пости не зможу відновити, якщо вважаєте, що якийсь обов’язково повинен бути на фейсбук – напишіть мені.
Інтернет речей і його вплив на бібліотеки
Створив
pan.bibliotekar
on неділя, 21 лютого 2016 р.
Заінтригувала назва статі Брюса Месіса (Bruce Massis) у свіжому номері New Library World. Вже навіть було подумав, а чи не зайнятися серйозно IoT, щоб вивчитися на такого собі бібліотечного Мічіо Кайку і пророкувати, яких технологічних дивовиж варто очікувати в наших книгозбірнях вже у недалекому майбутньому. Однак, виявилось, що нічого конкретного про бібліотечний Internet of Things у статті немає, а все крутиться навколо питань безпеки та захисту персональних даних. «Інтернет речей» передбачає, що всі предмети побуту будуть оснащені вбудованими комп'ютерами та сенсорами, а відтак зможуть обробляти та обмінюватись інформацією і виконувати певні дії без втручання людини, як приклад, один із найвідоміших у світі українських стартапів Ecoisme.
Reddit: минаючи перешкоди
Створив
pan.bibliotekar
on вівторок, 16 лютого 2016 р.
Пасує до:
інструментарій,
соцмережі
0
людей мають що сказати
Популярний соціальний сайт Reddit, на якому зареєстровані користувачі можуть вільно обмінюватися гіперпосиланнями, ніби й сам проситься, щоб його використали для світлих потреб наукової комунікації. Працює аналогічно, як #icanhazpdf. Якщо у вашій бібліотеці раптом забракло доступу до якоїсь бази даних – переходите у спеціальний reddit Scholar та створюєте відповідний пост (вказуєте якомога більше бібліографічних відомостей про документ, який хочете отримати + додаєте посилання на джерело). Не забувайте роздивлятись довкола, можливо, хтось вже просив цей документ, а також не лінуйтесь видаляти пости після того, як якась добра душа відгукнеться на ваш запит.
Наука України: доступ до знань
Створив
pan.bibliotekar
on неділя, 14 лютого 2016 р.
Пасує до:
бібліотеки країни,
і-ресурси,
реклама
2
людей мають що сказати
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського ініціювала запуск нового корпоративного інформаційного порталу з претензійною назвою – «Наука України: доступ до знань», що покликаний популяризувати електронні бібліотечно-інформаційні ресурси наукових бібліотек України. Будь-яка з українських бібліотек може зареєструватися на порталі, отримати індивідуальну сиглу та самостійно надсилати додаткову інформацію про власні електронні наукові ресурси. Також, нам обіцяють, що інформаційні складові порталу будуть включати авторитетні файли, зокрема наукових установ та науковців України. Не зрозуміло, чи будуть вони відкриті для автоматичного запозичення в інші АБІСи, однак тішить вже сам факт, що в країні пам’ятають про авторитетні файли.
Пошук журналу для публікації та нова соціальна мережа для науковців від Thomson Reuters
Створив
pan.bibliotekar
on середа, 10 лютого 2016 р.
Завдяки діяльності консорціуму e-VERUM у багатьох установах країни з’явився доступ до Web of Science, то ж після довгої перерви не полінувавсь знову заглянути в EndNote. Виявилось, що до відомих функцій доброго старого бібліографічного менеджера додано чудову можливість пошуку оптимального журналу для публікації – обираєте вкладку Match і вводите Title та Abstract свого рукопису. Якщо укладати список літератури вам допомагав EndNote (а для чого ви використовуєте бібменеджер?!), то варто в References вказати відповідну групу. Натискаємо кнопку Find Journals та й отримуємо кілька варіантів журналів куди варто спробувати надіслати свій рукопис.
Розвінчуємо міфи про науковців та соціальні мережі
Створив
pan.bibliotekar
on понеділок, 8 лютого 2016 р.
Пасує до:
кар'єра,
соцмережі,
читачезнавство
8
людей мають що сказати
Професор Марк Рід (Mark Reed) з Ньюкаслського університету люто розправився з чотирьома найбільшими міфами, які стримують жменьку науковців від активного використання соціальних медіа. Пропоную вам короткий вільний переказ цього трощення міфів. Від себе ще додам, що аргументи щодо недоторканості персональних даних науковців не видаються аж надто переконливими (мобільні додатки, і без світлин наших сніданків, збирають достатньо конфіденційних даних), однак науковцям не звикати повсюди вказувати своє ім’я, прізвище, місце роботи, конференції у яких містах відвідував ітд., тому для активних дослідників зона приватного може мати свої особливості. Отож, слово ньюкаслському професору…
MedPix: безкоштовні медичні зображення
Створив
pan.bibliotekar
on субота, 6 лютого 2016 р.
Пасує до:
бази даних,
і-ресурси,
мультимедіа
0
людей мають що сказати
Національна бібліотека США з медицини оголосила про запуск MedPix – відкритої онлайнової бази даних медичних зображень, що стане у пригоді лікарям, інтернам, студентам та медсестрам. Матеріали колекції MedPix організовано за категоріями захворювань, розташуванням хвороби (органи та системи організму) і за профілями пацієнтів. Більшість зображень відразу містить й підтверджений діагноз. Приватні особи та установи, також, можуть запропонувати свої зображення для MedPix, які неодмінно буде захищено авторським правом. Для роботи з базою не потрібно жодного додаткового програмного забезпечення, вмикаєте веб-браузер і поїхали.







































