Поступ гібридного відкритого доступу

Мікаел Лааксо та Бо-Крістер Бьорк вирішили дослідити динаміку розвитку гібридного відкритого доступу. Для дослідження відібрано журнали п’яти найбільших наукових видавництв (Elsevier, Springer, Wiley-Blackwell, Taylor & Francis і Sage), які працюють за традиційною моделлю передплати, але пропонують авторам, за додаткові кошти, зробити текст дослідження доступним безкоштовно для усіх Інтернет-користувачів. Оскільки, не існує жодних метаданих для ідентифікації саме гібридних відкритих публікацій, нашим дослідникам було не просто відібрати дані для дослідження, але вони впорались. 

Бібліотека 4.0: ми нічого не проґавили?

На сторінках The Journal of Academic Librarianship, Єнхі Нох з Університету Конкук запропонував поговорити про моделі бібліотеки майбутнього, а саме про особливості Бібліотеки 4.0 (Library 4.0). Грандіозний огляд літератури від пана Єнхі, який доводить, що бібліотеки у недалекому майбутньому обов’язково будуть пов’язані з такими поняттями як: інтелект, Makerspace, контекстно-залежні обчислення, Open Source, Big Data, Cloud Service, доповнена реальність, State-of-the-art Display та Бібліотекар 4.0. Але стривайте, яке 4.0? – скажете ви. – Ми ж ніби ще з 2.0 не розібрались?! 

Cписок літератури за новими вимогами ДСТУ 8302:2015

В Україні прийнято новий стандарт ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні вимоги та правила складання», який установлює види бібпосилань, правила та особливості їхнього складання і розміщування у документах. Стандарт розроблено фахівцями Книжкової палати України імені Івана Федорова і його дія поширюється на бібліографічні посилання в опублікованих і неопублікованих документах незалежно від носія інформації. Сказано, що «Стандарт призначено авторам творів, видавцям, фахівцям редакцій засобів масової інформації, інформаційних центрів тощо» і не зовсім зрозуміло, чи бібліотеки потрапляють у це «тощо». 

Українські університети в InCites

Отримав ненадовго тестовий доступ до аналітичної надбудови InCites над платформою Web of Science (WoS), тож спішу поділитися з вами кількома яскравими малюнками про стан вітчизняної університетської науки. InCites дозволяє завантажувати дані з баз Web of Science, будувати веселі діаграмки, але головне – розраховує важливий показник Category Normalized Citation Impact (CNCI). Беремо фактичну кількість цитувань ділимо на очікувану норму цитувань для документів того ж типу, року, галузі і отримуємо значення CNCI. Таким чином, ми можемо значно коректніше проводити порівняння продуктивності наукових колективів у різних предметних областях. 

F1000Workspace і розумні підказки

F1000Workspace пропонує дослідникам єдиний простір для написання, зберігання, цитування та обміном науковою інформацією. Сервіс містить веб-додаток, розширення для веб-переглядача, плагін текстового процесора та десктоп-додаток. В F1000Workspace передбачувано інтегровано F1000Prime – відомий рекомендаційний сервіс наукових публікацій з біології та медицини. Сервіс платний і після безкоштовного пробного періоду, користувачам щомісяця потрібно витрачати $9.95.

Що нового в Open Journal Systems 3

З’явилася нова версія популярного відкритого програмного забезпечення Open Journal Systems для підтримки рецензованих наукових видань від некомерційного дослідницького проекту Public Knowledge Project. У новій версії OJS 3 більшість змін припало на процес рецензування: для кожного редакційного етапу (Submission, Review, Copyediting, Production) впроваджено функцію обговорення (подібна на інтернет-форум), можна гнучко налаштовувати, перейменовувати, чи створювати нові ролі, дозволено суттєво спрощувати процес реєстрації нових користувачів. 

Прошепочи мені на вушко номер читацького

Пригадую, як на одній з конференцій з величезною недовірою та іронією сприйняв повідомлення колеги про «переваги» використання паперових каталогів у головній бібліотеці країни – нібито, деяким читачам подобається гортати каталожні картки у шухлядах, адже так вони позбавляються стресу. Як виявилось, ніякі це не бібліотечні фантазії, а відомий у світі феномен АСМР (Автономна сенсорна меридіональна реакція). Вікіпедія пише: «феномен сприйняття, що характеризується виразним приємним відчуттям поколювання на шкірі голови або інших частинах тіла у відповідь на певні зорові, слухові і (або) когнітивні стимули». 

Бібліотека не вписується в концепцію «Нової української школи»

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич презентувала концепцію «Нової української школи» – така собі ідеологія реформи середньої освіти в Україні, що повинна почати діяти в 2018 році. Інформації в світі з кожним днем стає все більше, діти намагаються усе запам’ятати, а особливого сенсу у всьому цьому не видно. Тому, нові українські керманичі від освіти спробують змінити все на краще. Хочете знати як саме? – читайте концепцію. 

Чому не варто публікуватись у «хижацьких» журналах?

Професори Олександр Кларк та Девід Томпсон спробували на пальцях пояснити молодим науковцям чому варто остерігатися «хижацьких» журналів і в жодному разі не публікувати у них своїх робіт. Насамперед, для репутації будь-якого дослідника дуже кепсько мати статтю у журналі, який публікує усе підряд. Якщо в CV науковця опиниться згадка про статтю у «хижацькому» журналі, то обізнані потенційні роботодавці та грантодавці відразу вмикатимуть «червоне світло». 

Guerilla Open Access: партизанський рух за відкритий доступ до знань

Зараз уже можна голосно говорити про піратство в галузі наукової комунікації (особливо, після того, як журнал «Science» розповів, що крадуть усі). Балаш Бодо, з Амстердамського університету, спробував узагальнити дані про рух Guerilla Open Access (GOA) – створення та підтримка нелегальних вільно доступних онлайн-бібліотек наукових документів. Усе ніби просто – якщо Open Access поважає авторські права, то Guerilla Open Access мав їх в носі (почитайте Маніфест GOA та Кулінарну книгу GOA). 

Scholar Inclusions: як додати сайт у Google Академію

Добре, коли ваш академічний веб-сайт гарно індексується у Google. Ще краще – якщо веб-сайт гарно індексується і в Google, і в Google Академія. Однак, трапляється, що через невиконання рекомендацій, пошукові павуки приходять на сайт рідко і неохоче, а відтак тисячі наукових документів можуть назавжди потонути у глибокому невидимому вебі. Дізнатися про основні принципи індексування сайтів у Google Академія можна почитавши спеціальний розділ Inclusion Guidelines for Webmasters. 

SocArXiv – безкоштовний архів препринтів із соціальних наук

Вчені в галузях математики, фізики, комп’ютерних наук давно вже кинули виклик традиційні видавничій системі із непомірними цінами та значними затримками публікацій і справно діляться своїми препринтами на сторінках arXiv.org. Біологи ділять аркаід з фізиками, але, водночас, стрімко розростаються і bioRxiv. Представники соціальних наук можуть сміло використовувати інституційні та мультидисциплінарні репозитарії, але, схоже, їм дуже хочеться, також, мати ресурс з rxiv у назві. Тому, зустрічайте SocArXiv – безкоштовний архів електронних публікацій та препринтів із галузей соціальних наук. 

Кому потрібен Великий Гетсбі?

За допомогою різних традиційних і нетрадиційних мірил оцінки (кількості цитат, оглядів, читацької аудиторії, завантажень, твітів…) вчені Галі Галеві, Барнабі Ніколя та Юдит Бар-Ілан проаналізували 70000 книг різних типів та жанрів. Науковці вивчали і антології, і комікси, і кулінарні книги… і врешті дійшли висновку, що оптимальний набір мірил для оцінки повинен залежати від типу та змісту книг. Дослідженням наукової літератури присвячений не один пост у моєму блозі, а от про художню літературу згадував вкрай рідко. 

D-PLACE: нова ера крос-культурного аналізу

Людське культурне розмаїття вражає силою-силенною своїх форм – ми розмовляємо різними мовами, будуємо різні будинки, дотримуємося різних сімейних традицій… Усі ці культурні особливості зафіксовані в науковій літературі, однак фактори їх виникнення та закономірності розвитку досі залишаються малодослідженими. Нова база даних D-PLACE, що містить культурну, мовну, екологічну та географічну інформацію, покликана спростити процес проведення подібних досліджень як для професійних вчених, так і для всіх охочих вивчити культурні подібності та відмінності понад 1400 самобутніх спільнот. Інформація у D-PLACE доступна у вигляді таблиці, мапи чи лінгвістичного дерева. 

Годі шукати. Бери і досліджуй

Слоган спеціалізованого сервісу для науковців Scizzle – «Don't Search. Research». Ви вже, мабуть, здогадуєтесь як це працює… Поки бібліотекарі намагаються задурити науковцям голови премудростями інформаційного пошуку, такі ресурси як Scizzle, Sparrho, PubChase пропонують дослідникам довіритись сервісу рекомендацій і отримувати цільові повідомлення про появу нових вартісних публікацій. Бачите, поки намагався написати пост про можливості використання науковцями RSS-рідерів, з’явилися кращі сервіси, які отримують оновлення безпосередньо з веб-сайтів журналів, відтак, сповіщення користувачам повинні надходити без жодних затримок.

Українські наукові журнали в Google Scholar Metrics

Нарешті, в розпал літа, українські наукові журнали напрацювали на свої наукометричні оцінки від Google Академія – заходимо у відповідний розділ Scholar Metrics і знайомимось зі сотнею вітчизняних видань з найвищим показником h5-index (той ж хірш, тільки за 5 років). Крім українців, вперше рейтинги своїх видань отримали також росіяни, корейці, поляки та індонезійці. Найвищі (h5-index = 14) показники у журналів «Управління розвитком складних систем» та «Маркетинг і менеджмент інновацій». Приємно, що відразу 2 бібліотечних журнали потрапило у національний ТОП-100 – «Бібліотечний вісник» (18 місце) і «Вісник Книжкової палати» (25 місце). 

Інструменти для дослідників XXI століття

Пан Томас Крозьє (Thomas Crouzier) зі швецького Королівського технологічного інституту дуже засмучується, коли сучасні дослідники обмежуються лише веб-переглядачем та електронною поштою замість того, щоб на повну використовувати нові веб-можливості. Вчений створив сайт Connected Researchers на якому розмістив просто неймовірний перелік спеціалізованих онлайн-інструментів для науковців. Інструменти згруповано за 7 зрозумілими категоріями і біля кожного елементу розміщено лаконічний опис. Щоб такий скарб бува не зник – зробив архівну копію сторінки на WebCite, але перелік час від часу змінюється, доповнюється, тому краще працювати безпосередньо Connected Researchers. 

Коли пройде мода на наукові журнали?

Колись, пригадуєте, була у нас мода на АБІСи. Кожен порядний керовнік звітував про успіхи каталогізації – стільки-то комп’ютерів куплено, стільки-то книжок в електронний каталог внесено, до такого-то року повністю покінчимо з каталогізацією. Не важливо, чи фонд бібліотеки був унікальним, чи кожен опрацьовував те саме – купили собі якусь АБІС та й гралися. Аж раптом з’явилась мода на електронні архіви і всі накинулись їх створювати – авторів насилувати, у вебометрікси проштовхуватись, що могли те й вносили… Тепер уже й репозитарії набридли і усім кортить створювати електронні наукові журнали! 

Як ефективно використовувати бібліографічні менеджери

Дуже часто усі пропозиції випробувати котрийсь з бібліографічних менеджерів не знаходять відгуку у серцях користувачів. Перспективи вивчати нову програму їм зовсім не усміхаються і навіть якщо переконаєш читача встановити менеджер на ПК, то через якийсь час виявиться, що він ним так і не користувався. Гадаю, справа в тім, що кожен користувач повинен самостійно відкрити для себе переваги бібменеджера. Але допоки згадані переваги не розкриються у всій красі, пропоную дотримуватись кількох правил, щоб програма бува не наскучила і користувач завчасно не видалив її зі свого комп’ютера.

UOI: унікальний ідентифікатор об'єкта

Unique Object Identifier (UOI) – міжнародна система ідентифікації наукових журналів, статей, патентів, матеріалів конференцій, підручників, книг і т.д. Якщо альтернативну DOAI (Digital Open Access Identifier) просто можна розглядати як цікавий відкритий проект, то вже UOI ставить перед собою амбітну мету – «надання послуг з ідентифікації документів за найнижчою ціною». Видавництва, журнали, бібліотеки, фізичні особи, словом усі, що готові платити і використовувати UOI Services, можуть приєднатися до UOI, потрібно лише заповнити та надіслати реєстраційну форму. 

ÜberWizard для ORCID

У реєстрі унікальних ідентифікаторів науковців ORCID тепер можна швидко вказувати інформацію про отримані гранти за допомогою ÜberResearch. Дослідникам потрібно просто дозволити інтегруватись ÜberResearch з профілем ORCID, після чого можна відразу знаходити та додавати до свого профілю інформацію про грантодавців з усього світу. Доступний пошук за прізвищем науковця та назвою гранту. Не знаю, чи доступна в ÜberResearch інформація від українських грантодавачів – ввів запит Ukraine та отримав 200 результатів. 

Що таке «картелі цитувань»?

Після щорічних оновлень Journal Citation Reports ми, як правило, дізнаємося, що для того, чи іншого журналу призупинено обраховувати імпакт-фактор через підозри у використанні нечесних фокусів, які ще називають «картелями цитувань» (journal citation cartels). Ідея функціонування таких картелів дуже проста – якщо захмарну кількість самоцитувань журналу відразу видно неозброєним оком, то краще домовитись з редакторами інших журналів, щоб вони цитували ваш журнал, а ви натомість цитуватимете їхній. 

Journal Citation Reports: знову -1 для України

В оновленому Journal Citation Report (JCR) ми втратили ще один журнал – цього разу невдача спіткала «Problems in Atomic Science and Technology». Щодо решти вітчизняних видань, то особливо нема чого порівнювати – 14 журналів належать до 4-го квартилю і тільки «Symmetry Integrability and Geometry-Methods and Applications» потрапив у 3-тій квартиль (категорія Physics, Mathematical). Схоже, на найближчі кілька років у редакцій наших видань завдання просто втриматись у JCR, а не покращувати свої наукометричні показники. 

Чи журнал з гомеопатії може бути науковим?

Thomson Reuters оприлюднив список з 16 журналів для яких призупинено обраховувати імпакт-фактори через надмірну кількість самоцитувань. Ніби нічого надзвичайного не відбулось, але перелік містив небагато позицій, тож усі помітили серед делістнутих видань журнал з прекрасною назвою «Homeopathy». Відразу напрошується хвиля запитань – Як такий журнал взагалі було включено? Вигнали за самоцитування, а не тому що гомеопатія? Хто видає таке неподобство прикриваючись ширмою науковості? 

Altmetric Explorer інтегрується зі Scopus

Провідний постачальник даних для альтернативних метрик Altmetric та видавничий гігант Elsevier домовилися, що відтепер популярний продукт для видавців та установ Altmetric Explorer відображатиме й кількість цитувань документів згідно з даними Scopus. Новий функціонал дозволить не лише переглядати дані щодо поширення документа серед користувачів соціальних мереж, згадки у блогах, Вікіпедії ітд., а й покаже кількість «класичних» цитувань документа публікаціях інших науковців. Водночас, у самому Scopus бейдж від Altmetric нікуди не подінеться і він далі тішитиме передплатників альтернативними показниками. 

BluuBeam для бібліотек

Бібліотекам пропонують випробувати цікаве поєднання програмного та апаратного забезпечення BluuBeam, що використовує технологію Bluetooth Low Energy (BLE). Принцип роботи доволі очевидний – будь-який мобільний пристрій, на який встановлено додаток BluuBeam, може знаходити BluuBeam-передавач та відображати повідомлення, які створили бібліотекарі у своїй консолі адміністратора BluuBeam. 

Танці з бубном навколо плагіату

У докторській дисертації Катерини Кириленко знайшли плагіат. В Україні плагіатом нікого не здивуєш, але новоспечена пані доктор виявилась дружиною віце-прем'єра з гуманітарних питань, відтак, справа відразу стала дещо «делікатною». З одного боку, очільники Міністерства освіти та науки України неодноразово ніби й обіцяли боротися з плагіатом, але ж не забуваймо, що все це відбувається у сучасній Україні. Зрештою, все для здобувачки шанованого у світі наукового ступеню закінчилось добре, а хто хоче дізнатись більше про цю історію може погортати сторінку «Кириленкогейт». Ловити плагіаторів не справа бібліотекарів (навпаки, ми стараємось, щоб подібні прикрості оминали наших читачів), тому хочу наголосити на одному моменті, яким усі чомусь злегковажили. 

Оновлений SCImago Journal & Country Rank

Змінився пошуковий інтерфейс порталу SCImago Journal & Country Rank від компанії Scimago Lab. Портал пропонує наукометричні показники журналів та країн, що розраховані на основі даних Scopus і які можна обережно використовувати для оцінки та аналізу різних наукових дисциплін. Фахівцями Scimago Lab розроблено й SCImago Journal Rank (SJR), який активно використовується у Scopus, тому дивіться, не переплутайте, коли мова йтиме про портал SJR, а коли про індикатор SJR. Також, на порталі примостився відомий проект візуалізації наукометричних даних Shape of Science, про який вже колись згадував. 

Новоприбулі українські журнали в Scopus

Давненько не оновлював інформацію щодо українських журналів у Scopus, тому давайте привітаємо чотирьох новобранців. Інституту металофізики імені Г. В. Курдюмова НАН України вдалося представити відразу 2 видання – збірник наукових праць «Наносистеми, наноматеріалі, нанотехнології» (ISSN 1816-5230) та журнал «Успіхи фізики металів» (ISSN 1608-1021). Сумське ТзОВ «Консалтингово-видавнича компанія «Ділові перспективи», що ставлять собі за мету «сприяти втіленню наукових ідей у життя», вивело на новий рівень «Banks and Bank Systems» (ISSN 1816-7403), а Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» додав «Питання атомної науки і техніки» (ISSN 1562-6016). 

Net Data Directory: більше фактів про Інтернет

Відкрита база Net Data Directory пропонує перевірені дані про Інтернет. Тут ви знайдете інформацію як і про саму мережу, так і про пов’язані з нею теми: широкосмуговий зв'язок, свобода слова, кібербезпека ітд. Переважна більшість даних, що доступні в каталозі, походить з відкритих джерел, однак за допомогою Net Data Directory дослідники, політики, журналісти зможуть швидше і надійніше ідентифікувати потрібне джерело та коректно процитувати його у своїй роботі. 

Проект OpenCitations

Проект OpenCitations має на меті створити Open Citations Corpus – відкрите сховище наукових посилань, які б відповідали вимогам RDA та доступні під ліцензією Creative Commons public domain. Відповідно, усі зможуть переглядати, поширювати та повторно використовувати посилання для будь-яких цілей, без жодних обмежень та без порушення авторських прав. Автори проекту сподіваються, що вчені, видавці та наукові установи підтримають ініціативу OpenCitations і вже незабаром відкриті посилання будуть використані у розробці нових програм для перегляду та візуалізації мережі наукових цитувань. 

Investigative Dashboard Search: бандитам – тюрми

Проект з розслідування корупції та організованої злочинності OCCRP запустив нову платформу Investigative Dashboard Search, що надає доступ до понад 2 мільйонів документів, які журналісти можуть вільно використовувати у своїх розслідуваннях. База проекту оновлюється кожні 24 години і містить дані закупівель, звіти компаній, судові рішення і багато інших типів цінних документів. Користувачі можуть створювати власні списки документів, налаштувати сповіщення, а також окремо відзначимо розділ People and Companies. 

Нові старі способи наповнення інституційних репозитаріїв

Джулі Келлі та Лінда Іллс пропонують невеличким науковим журналам переїздити на сторінки відкритих інституційних архівів, щоб мінімізувати власні видавничі витрати та збільшити свою читацьку аудиторію. Багато маленьких університетських видань зараз розміщено на ненадійних серверах, то ж вони сміло можуть випробувати потуги власних установ. Водночас, самі упорядники інституційних репозитаріїв, також, можуть вишукувати відповідні предметні галузі, які б відповідали профілю їх установ та запрошувати власників цих видань до розміщення публікацій на сторінках архіву. 

Lazy Scholar для Chrome

Для тих, хто хоче приборкати море бібліографічної інформації, але вперто лінується випробувати бібменеджери, існує ще один спосіб. Застосунок Lazy Scholar для веб-переглядача Chrome дозволяє користувачам легко знаходити відомості про наукові документи на веб-сторінках, при чому, відразу повідомляє про доступність повних текстів даних документів. Після встановлення застосунку в Chrome з’явиться рядок Lazy Scholar, який активізується, коли «бачить» наукову публікацію на сторінці. Також, рядок містить кілька додаткових прекрасних інструментів, серед яких: подібні документи, імпакт-фактор, цитування, коментарі, альметрікс… 

Google патенти та автомобілі без водіїв

У Google схоже серйозно перейнялися ідеєю масового впровадження автомобілів, для управління якими не потрібний водій – нещодавно компанія отримала патент, що описує спосіб зменшення травмування пішоходів під час ДТП. У патенті запропоновано покривати передню частину автівки спеціальною клейкою речовиною, яка б надійно приклеювала пішохода до машини, щоб запобігти його повторному травмуванню та не дозволити потрапити під колеса, чи під інші авто. Зверху клейкий шар захищатиме щось на подобі яєчної шкаралупи – різна дрібна мошкари не прилипатиме, зате клей спрацьовуватиме від ваги людського тіла. 

Elsevier купує SSRN

Видавничий гігант Elsevier придбав одне з найпопулярніших відкритих сховищ препринтів у галузях економіки, права та соціальних наук Social Science Research Network (SSRN). Аналітики стверджують, що такими нехитрими методами, як купівля спеціалізованої соцмережі, бібліографічного менеджера та сервера препринтів, Elsevier намагається залучити більше користувачів до використання комерційних продуктів компанії. 

Як викрали «Апостол»?

Володимир Попик заявив, що з відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського поцупили «Апостол» Івана Федорова. Кажуть, що вкрали не львівський «Апостол», який претендує на звання першої друкованої книги України, а московський, але від цього нелегше. Працівники Вернадки балакають, що пограбування «по-українськи» виглядало приблизно так: незнайомий дядько грізно представився, що він дуже серйозний перець зі Служби безпеки і для захисту Вітчизни йому вкрай потрібно попрацювати з безцінними стародруками. Пройдисвіту відразу створили якнайкращі умови для роботи, щоб бува не прогнівити якесь високе начальство, а він приспав увагу бібліотекарів, взяв «Апостола» під пахву і шукай вітра в полі. 

Що показуватиме національна наукометрична база?

Вже вкотре помічаю, що у вітчизняних наукових виданнях огляд літератури далеко не завжди містить згадки про авторів, які справді займаються подібною проблематикою. Дуже часто науковий доробок таких авторів, навпаки, ігнорують, а в статті згадуються зовсім інші люди, які досліджували або загальні проблеми, або проводили метааналіз, або, взагалі, невідомо чому потрапили у список використаної літератури. Крім того, подібні згадки супроводжуються не лаконічними та інформативними тезами хто що зробив для вирішення проблеми, а банальним «проблему досліджували 1, 2, 3, а також 4, 5, 6».