Академічна чесність, або Джефрі Біл у Казахстані

Згідно результатів дослідження Даніяра Сапаргалієва і Асилбека Кожахметова деякі посадовці та здобувачі безсоромно зганьбили казахстанську науку – приблизно 40% статей казахських учених було опубліковано в «фальшивих» журналах. Не знаю, чи наукова громадськість у Казахстані активніша, чи чиновники менш корумповані, чи втрутились ще якісь фактори… але казахські посадовці не змогли довго заривати голову в пісок, не стали вигукувати щось на кшталт «копернікус також база», а визнали проблему і запросили всесвітньовідомого бібліотекаря та вченого, невтомного борця з фальшивими виданнями Джефрі Біла навчити докторантів, бібліотекарів та викладачів відрізняти «хижі» псевдонаукові видання від справжніх наукових. Відео даного Міжнародного науково-практичного семінару «Академічна чесність: як публікуватися в рецензованому виданнях?» вільно доступне на YouTube.

Scopus Article Metrics: новий спосіб оцінки наукових публікацій

У Scopus впроваджено новий модуль Article Metrics, що дозволить дізнатись не просто загальну кількість цитувань статті, а надасть її усесторонню оцінку згідно чотирьох категорій: наукова активність, соціальна активність, коментарі науковців та реакція мас-медіа. Звісно, усе задумано для блага користувачів і нам стане легше орієнтуватись коли варто шукати повний текст статті, а коли можна обмежитися й абстрактом. 

Онлайн-опитування по-німецьки

Поділюся одним з тих випадків, коли зацікавили не так результати дослідження, як… Хоча давайте розпочнемо з результатів, вони також цікаві. Стефані Лінек та Жозефіна Басслер опитали німецьких економістів і дійшли висновку, що при проведені наукових робіт сервісами Web 2.0 вчені послуговуються рідко, тому бібліотекам потрібно якось намагатись змінювати ситуацію на краще. Соцмережі дослідники використовують, як правило, для особистих потреб, а з науковою метою частіше юзають лише такі суворо спеціалізовані сервіси як ResearchGate та Mendeley.

Міністерський Skopus: За що?

У мережі з’явився лист Міністерства освіти України до якого науковцям важко підібрати пристойні епітети. Міністерство звернулось до проректорів з наукової роботи внз та директорів наукових установ, щоб ті заповнили відповідну анкету та й запропонували кандидатів до Наукової ради МОН. Питання 10-12 анкети нібито стосуються наукометрії і тут ми бачимо, що в МОН далі вірять сумнівній базі, яка індексує будь-які журнали, імпакт-фактор може бути замінений аналогічним показником, а саму назву бази Scopus написано з помилкою! Також, в анкеті ви знайдете такі бздури як «перелік монографій опублікованих у закордонних виданнях», чи нове монівське поняття «наукове звання»… Невже наші втрати підчас Революції гідності та в зоні АТО для того, щоб чиновники Міністерства освіти та науки з помилками писали?

Scopus для сеньйорів

Scopus росте як на дріжджах – за останні 7 місяців додано 83 млн. посилань на майже 4 млн. статей опублікованих до 1996 року. Схоже, ціла епоха, коли ельзевірівська база обраховувала показники лише для видань після 1996 року, залишилась позаду і це, безумовно, чудова новина для всіх наших академіків, які ще пам’ятають прогулянки з динозаврами. На сьогодні, середнє число посилань на статті до 1996 року становить 22.9 і вже навіть підраховано, що в середньому h-індекс вікових дослідників, пік наукової активності яких припав на минуле століття, може зрости на 24%. В Elsevier сподіваються додати до кінця року понад 10 млн. повних ретро-записів.

The Keepers Registry: реєстр безсмертних журналів

Мало яке академічне видавництво здатне самотужки гарантувати надійне довготривале збереження власних електронних видань, тому серйозні видавці звертаються по допомогу до відповідних архівних агенцій (таких як CLOCKSS, e-Depot, Global LOCKSS Network, Portico ітд.), які добре знають свою справу. Читачам, авторам та бібліотекарям добре було б навчитись визначати, які видавництва користають з послуг архівування, а які назви журналів вже завтра можуть зникнути враз і назавжди. Допомагати нам у цьому покликаний онлайн-реєстр The Keepers Registry, що дозволяє швидко знайти журнал за назвою, чи ISSN та перевірити, з якою з архівних агенцій той співпрацює. 

Dance Your PhD: станцюй свою дисертацію

«Як тобі це ще пояснити?! Може станцювати?». Мабуть, кожен з нас був свідком подібної педагогічної іронії. Однак, гарвардський біолог та науковий журналіст Джон Боханнон поставився до цього серйозно і успішно організував міжнародний конкурс «Dance Your Ph.D.», у якому дослідники перекладають свої дисертації мовою танцю та представляють відзняті відео на YouTube. Конкурс має ретельно розписані правила, але головне – конкурсант повинен мати ступінь PhD та бути частиною дійства. 

Конкурс девізів університетів України

Популярний ресурс Sci-Hub, якого боїться сам Elsevier, вирішив провести серед своїх користувачів жартівливий конкурс девізів університетів світу. Так, у змаганні топових британських вишів майже половина опитаних віддала свої голоси за девіз Лондонської школи економіки та політичних наук – «Rerum cognoscere causas» («Знати причини речей»). Натомість, переможцем серед університетів США став Массачусетський технологічний інститут з девізом «Mens et Manus» («Головою і руками»), що лише трішки обігнав девіз Каліфорнійського технологічного інституту та Університету Джонса Гопкінса «The truth shall make you free» («Істина зробить тебе вільним»). Ідея мені настільки сподобалася, що я вирішив, також, провести конкурс девізів університетів України. 

Модернізація Google Патентів

У світі постійно зростає кількість зареєстрованих патентів, винахідників та патентних тролів і, відповідно, невпинно зростає й кількість судових процесів навколо патентів. У корпорації Google переконані, що модернізація популярної пошукової машини Google Patents, здатна відкрити нові горизонти простоти та точності роботи з патентною інформації, що неодмінно порятує мільйони людей від марної судової тяганини. Тож тепер Google Патенти навчились класифікувати результати пошуку Google Scholar згідно Cooperative Patent Classification codes, що дозволить користувачам переглядати патентну інформацію згідно категорій CPC і віднаходити в один клік цитування відповідних патентів у наукових журналах, монографіях ітд. Також, розробники значно спростили пошуковий інтерфейс і він став ще більш інтуїтивно зрозумілим, а дякуючи Google Translate користувачі можуть проводити пошук патентів різними мовами.

Робота з читачами в Середні віки

З опису монастирської практики XI століття: «У понеділок другого тижня Великого посту, допоки братія не увійшла в зал зборів, нехай бібліотекар розстелить килим і збере на ньому усі книги за винятком тих, які було видано в минулому році. Брати нехай увійдуть в зал зборів, кожен зі своєю книгою в руці. <...> Потім нехай бібліотекар оголосить порядок згідно з яким брати позичали книги в минулому році. Кожен брат, почувши своє ім'я, поверне ту книгу, яку було видано йому у минулому році. Той ж, чия совість волає до нього, бо він не прочитав книгу, яку було йому видано, нехай впаде долілиць, кається у своїй провині та благає про прощення. Потім нехай бібліотекар знову роздасть книги, а саме, кожному брату дасть для читання інший том, ніж попередній».

Зелене бібліотекознавство від Emerald

Світовий видавець наукової літератури Emerald Group Publishing повідомив про запровадження нової політики підтримки «зеленого» відкритого доступу для всіх своїх журналів у галузі бібліотекознавства та інформаційних наук. Відтепер, авторам дозволено самоархівувати свої роботи у репозитаріях відразу після схвалення і не потрібно більше потерпати від стандартного емеральдівського 24-місячного періоду ембарго. Це дуже хороші новини для усіх нас, оскільки Emerald видає купу авторитетних бібліотекознавчих журналів, серед яких Library Hi Tech, New Library World, Library Management, Journal of Documentation та багато інших. Тепер сподіватимемось, що й самі автори завжди будуть достатньо вмотивовані та відповідальні і оперативно розміщуватимуть свої статті у відкритих електронних архівах.

Open Data Awards 2015

Винахідник Всесвітньої Павутини сер Тім Бернерс-Лі та професор Найджел Шедболт назвали лауреатів престижної нагороди Open Data Awards, яку щорічно присуджують за кращі світові ініціативи та практики використання відкритих даних. У номінації Individual Champion award, переможцем визнано керівника громадської організації Socialboost Дениса Гурського, за …відкритий інформаційний портал, за створення коаліції навколо відкритих даних, об’єднання громадських та політичних ініціатив щодо надання та використання відкритих даних. Нагадаю, що минулого року платформа SocialBoost запустила національний портал відкритих даних Data.gov.ua, на якому повинні публікуватися відкриті дані українських державних органів.

ContentMine: право добувати

Учасники проекту ContentMine за допомогою машин та фінансової підтримки Shuttleworth Foundation намагаються видобути 100 мільйонів фактів з наукової літератури. Творці проекту переконані, що «право на читання = право на добування», а тому кожен повинен мати право й на комп’ютерне опрацювання текстів. Подібні вольності потрібні насамперед для блага суспільства, щоб наукова інформація своєчасно опинялася у руках відповідних спеціалістів. На сайті проекту ContentMine вже доступні кілька корисних програмок, серед яких кравлери (збирають веб-адреси сторінок та файлів), скрапери (шукають у тенетах інформацію згідно заданих параметрів), конвертери (перетворюють файли одного формату в інший) та екстрактори зображень і даних. Дане програмне забезпечення поширюється під ліберальними ліцензіями MIT та Apache2, а відтак його можна вільно завантажувати, змінювати та удосконалювати.

Нові стандарти прозорості та відкритості представлення наукових досліджень

Більшість науковців погоджується, що прозорість, відкритість і відтворюваність результатів досліджень є невід’ємною складовою системи наукових норм та цінностей. Та, водночас, зібрано достатньо багато доказів того, що сучасна академічна система нагород не надто заохочує вчених до підтримки відкритих практик. Щоб змінити ситуацію на краще, Transparency and Openness Promotion (TOP) Committee розробив стандарти прозорості та відкритості представлення наукових досліджень, які нещодавно було оприлюднено на сторінках Science, і які вже підтримали 114 наукових журналів та 39 організацій. Стандарти включають 8 категорій даних, кожна з яких містить 3 рівня розкриття даних. Рівень 0 вказує на невідповідність стандартам прозорості та відкритості. 

Польща хоче виміняти архів Оссолінеуму

На засіданні Міжурядової українсько-польської комісії у справах охорони та повернення втрачених і незаконно переміщених під час Другої світової війни культурних цінностей у польському місті Ольштин, дійшло до підписання протоколу зі сумнівним пунктом 14. Згідно даного документу комісія рекомендувала здійснити до кінця 2016 р. обмін матеріалів Наукового Товариства ім. Т.Шевченка з Національної бібліотеки у Варшаві та Бібліотеки Національного закладу ім. Оссолінських на Архів Національного закладу ім. Оссолінських, що зберігається у Львівській національній науковій бібліотеці України ім. В. Стефаника. Вітчизняні медіа вже встигли поганьбити наших «підписантів», водночас, поляки не поспішають радіти, адже за майже 20 років існування комісії жодних культурних цінностей повернути досі не вдалось. 

Beall’s List: де не варто публікувати результати наукових досліджень

Монівська вимога підштовхує здобувачів наукових ступенів до пошуків легкодоступних іноземних журналів, а спритники раді старатись – активно заповнюють поштові скриньки потенційних авторів недвозначними спам-повідомленнями. Саме час нагадати про бібліотекаря Джефрі Біла (Jeffrey Beall) з Університету штату Колорадо (Денвер), який укладає список сумнівних видавництв та автономних журналів відкритого доступу. В світі існує безліч «наукових» журналів, які створено виключно заради отримання прибутку, а не для поширення результатів наукових досліджень. Публікація статей у подібних виданнях не лише не дозволить отримати визнання наукового співтовариства, а й негативно позначиться на вашому іміджі. Тому, перед тим як надіслати рукопис на розгляд, спершу перевірте, чи бува не потрапив обраний журнал у Beall’s List. 

2014 Journal Impact Factors: нові імпакт-фактори українських журналів

З’явився новий Journal Citation Report (JCR), що містить багато різних наукометричних показників для 11149 журналів, серед яких, звичайно, і свіжі імпакт-фактори. Для 272 журналів імпакт-фактори розраховано вперше, водночас, призупинено обрахунок показників для 39 назв – 29 через високий рівень самоцитувань, а 10 через підозрілу поведінку, яка схожа на «картель цитувань». 53% видань покращило свої IFи, а найвищий імпакт-фактор знову у CA: A Cancer Journal for Clinicians (115.84). Також, кажуть, цього року в JCR доступні 2 додаткових показника для коректного порівняння журналів: JIF Percentile – відображає категорію журналу в перцентелях та Normalized Eigenfactor (NE) Score – показник, що танцює навколо 1, для прикладу, якщо NE журналу = 2, то можна вважати, що він вдвічі впливовіший за середньостатистичний журнал галузі. 

Mendeley для Android

Врешті на Google Play з’явився довгоочікуваний безкоштовний додаток Mendeley для Android і тепер кожен зможе легко та невимушено управляти бібліографічною інформацією просто зі свого планшету, чи смартфону. Читайте, виділяйте та коментуйте будь-які PDF-файли, редагуйте і синхронізуйте записи та документи на всіх своїх пристроях, додавайте PDF-файли у бібліотеку Mendeley з інших додатків, або веб-браузера, переглядайте бібліотеку і групи Mendeley (онлайн, або оффлайн), проводьте пошук у своїй бібліотеці за ключовими словами, назвою, автором ітд. Також, задля збереження дискового простору розробники відразу подбали про завантаження та видалення файлів за вимогою.

Про легендарні 1,7% ВВП на науку

Роман Черніга: «Окремо слід сказати про багаторічні заклинання представників наукової еліти (кортить узяти це слово в лапки) про легендарні 1,7% ВВП на науку, яких жоден уряд не може забезпечити. Справді, цю цифру закладено у відповідному законі, проте вона включає і НЕбюджетне фінансування. І тут виникає важливе запитання – а яку, власне, частку повинна фінансувати держава? Очевидно, в умовах, коли колишнє «народне господарство» зазнало тотальної приватизації, абсолютну більшість прикладних наукових розробок повинен фінансувати приватний бізнес, а не держава. Єдиний великий виняток – розробки для зміцнення обороноздатності України».

Вимоги до включення книг у Book Citation Index

Book Citation Index Web of Science поєднує книжкові фонди бібліотек з аналітичними інструментами Thomson Reuters, що допомагає дослідникам максимально швидко та легко знаходити потрібну наукову літературу. Book Citation Index (BCI) містить дані про понад 60000 книг розпочинаючи з 2005 року і до сьогодні з галузей природничих, соціальних та гуманітарних наук (щорічно додається маже 10000 нових книг). BCI об’єднує наукові книги, журнали і матеріали конференції, які доступні у Web of Science та дозволяє аналізувати цитат-зв’язки між ними. Підрахунок сумарного цитування ведеться як для книг, так і для окремих розділів. 

Співпрацюйте, чорноброві

Експерт з наукометричних систем компанії Thomson Reuters, Павєл Касьянов показав на яскравому прикладі, як іноді разюче відрізняється цитованість національних та міжнародних проектів. Попри велику кількість спільних проектів Томського політехнічного університету (ТПУ) з інститутами Академії наук, показник нормалізованої середньої цитованості публікацій, які було написано в результаті такої кількісної співпраці, виявився меншим за середньосвітовий рівень, а часом і набагато меншим. Натомість, показник нормалізованої середньої цитованості публікацій науковців ТПУ, написаних з іноземними партнерами, виявився подекуди навіть більшим за середньосвітовий рівень. 

Elsevier «піарить» нелегальні сервіси

Академічний видавничий гігант Elsevier подав скаргу до Нью-Йоркського окружного суду в якій звинувачує популярні сервіси Library Genesis та Sci-Hub у піратстві і порушені авторських прав. Видавець сподівається, що рішення суду дозволить заблокувати згадані сайти, прибрати їх з пошукових систем, позбавити хостингу і доменів, а також отримати мільйони доларів компенсації за завдані збитки. Скоріш за все суд дозволить Elsevier перейти у запланований наступ і це найболючіше вдарить саме по молодим дослідникам з країн, що розвиваються. В Elsevier, мабуть, праві, але погодьтеся, що це свого роду провокація – отримувати понад $ 1 млрд. чистого прибутку і при цьому просити в комп'ютерно-обдарованих, але бідних дослідників по $ 30 за статтю.

Кадри вирішують все

Нещодавно з жалем довелось спостерігати, як майже кожна друга працівниця однієї потужної столичної бібліотеки поспішала на роботу несучи під пахвою примірник відомої російськомовної газети, яку часто критикують за проросійську позицію та ведення антиукраїнської пропаганди. Особливо вразило, що це були не працівниці похилого віку, що можливо вже звикли отримувати інформацію з безкоштовних газет, а молоді люди у яких кожного робочого дня під рукою всі багатства Інтернету, унікальні фонди та найсвіжіша періодика! І це такі у нас інформаційні брокери та менеджери інформації? Даруйте та якось не вірю, що бібліотекарі, які задовольняють свої інформаційні потреби подібним чтивом, можуть, водночас, належно проводити аналітичні дослідження, дбати про інформаційну політику, розбудовувати національні проекти ітд.

Безпілотники для бібліотек

Нині безпілотні літальні апарати використовують не лише для шпигунства, чи ведення воєн, а все частіше їм знаходять застосування у сільському господарстві, пожежогасінні, транспортуванні ітд. Очікуємо, також, що у недалекому майбутньому безпілотники стануть надійними помічниками бібліотекарів у задоволені інформаційних потреб користувачів, адже дрони можуть відразу передати користувачам потрібну інформацію, організувати відео-зв'язок, або допомогти з доступом до мережі Інтернет у географічно ізольованих регіонах. Водночас, безпілотники надають нові можливості для збору даних та проведення досліджень, а відтак цілком можуть стати частиною бібліотечних ресурсів, які можна буде позичати так само легко, як книгу, чи ноутбук, а зібрану за їх допомогою інформацію можна буде розміщувати в інституційних електронних архівах. 

Про тези, матеріали і вимоги

Побільшало спам-закликів від організаторів заочних конференцій з країн-сусідів, що пропонують надсилати тези, статті та все що є, і які за помірковану плату буде надруковано у збірнику тез, чи матеріалів конференції. Організатори безумовно проінформовані про українські законодавчі ініціативи і намагаються спокусити здобувачів легкістю здобуття жаданої іноземної публікації. Та чи задовольняють вимогу МОН тези, або матеріали подібних конференцій? 

Польський професор про Index Copernicus

Мало шансів на те, що в МОН одумаються та й відмовляться від лисенківської ідеї розширення рінцами та копернікусами переліку наукометричних баз, але допоки немає наказу – не можемо собі дозволити сидіти склавши руки. Попросив професора Університету імені Адама Міцкевича у Познані, відомого польського комуніколога і блоґера Емануеля Кульчицькі (Emanuel Kulczycki) дуже коротко розповісти про використання Index Copernicus у самій Польщі. 

ISBN для холодильника

Стелла Гріффітс, виконавчий директор Міжнародного агентства ISBN: «Подекуди система ISBN стала жертвою власного успіху – простота використання даних ідентифікаторів зумовила, що номери ISBN інколи присвоюють не книгам, а футболкам, іграшкам і т.д. У країнах, де уряд вирішує, які книги отримають ISBN, а які ні, ідентифікатори перетворюються на інструмент цензури. Крім того, іноді видавці не розуміють, що сам по собі ISBN просто ідентифікатор і якщо з ним непов’язані жодні метадані, то таке використання немає сенсу». 

ERIH PLUS: Європейський покажчик гуманітарних та соціальних наук

European Reference Index for the Humanities and the Social Sciences (ERIH PLUS) створено задля покращення представлення результатів європейських досліджень у галузях гуманітарних та соціальних наук. Потрібно пам’ятати, що оновлений ERIH PLUS – це вже не «добрий-старий ERIH», назви з якого експортувалися у Scopus, а просто реферативна база даних, яка жодним чином не враховує якість видань. Будь-хто і будь-коли може запропонувати нову назву для включення у ERIH PLUS. Для цього достатньо створити обліковий запис та надати інформацію про видання – вказати ISSN, назву, адресу, мову та тематику. 

Про Міністра освіти, який впевнено крокує дорогою президента Ющенка

Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України запевняє, що очільник Міністерства освіти та науки Сергій Квіт врахував чиїсь побажання щодо «наукових публікацій у виданнях науковометричних баз» і відповідним наказом буде затверджено цілий список наукометричних баз, «а не лише деякі з них – Scopus та Web of Science, як передбачалося спочатку». Зрозуміло, що в світі існує лише 2 авторитетні наукометричні бази, що сповідують суворі та прозорі критерії відбору наукових видань. Усе решта – якийсь копернікус і всі без винятку розуміють, що обіцяне розширення робиться аж ніяк не заради покращення рівня вітчизняних досліджень. 

Розподілений пошук у наукових бібліотеках України

На сайті НБУВ з’явився Розподілений пошук у наукових бібліотеках України, що ніби дозволяє проводити пошук одночасно в електронних каталогах 17 бібліотек (за ключовими словами, автором, назвою, роком видання, ISSN/ISBN). Поки що у розподілений пошук додано лише каталоги бібліотек, що працюють з ИРБИС та Aleph. Сформований запит надсилається у е-каталоги, успішні відповіді-результати повертаються на сторінку НБУВ, де користувач вже може обрати бібліотеку, щоб продовжити роботу з її електронним каталогом. Складний запит відразу не задаси, а от перевірити, у якій бібліотеці є потрібний журнал, чи книга, можна. Давайте спробуємо знайти найближчу бібліотеку, у якій можна переглянути «Вісник Книжкової палати». 

Altmetric для ORCID

З’явився новий чудовий застосунок для веб-переглядачів Firefox, Safari та Chrome, що дозволяє миттєво отримувати показники альтметрікс для записів міжнародного реєстру унікальних ідентифікаторів вчених ORCID. Достатньо просто перейти на сторінку Altmetric iD! та перетягти застосунок на панель закладок свого браузеру. Далі вже знаходьте потрібні профілі ORCID, натискайте Altmetric iD! і в один клік відстежуйте інформацію про поширення наукових робіт серед користувачів Мережі.

Методи дослідження в бібліотекознавстві

Хетінг Чу проаналізувала, які дослідницькі методи згадувались у статтях трьох топових бібліотекознавчих журналів, Journal of Documentation, Journal of the American Society for Information Science & Technology та Library & Information Science Research, впродовж 2001-2010 років. Виявилось, що бібліотекознавці використовують різноманітні методи, при чому історичний метод та анкетування почали програвати у популярності контент-аналізу, експерименту та теоретичним методам дослідження. Підозрюю, що у вітчизняному бібліотекознавстві використовують значно скромнішу кількість методів (чи всі у нас хоча б щось чули про «дельфійський метод»?) і чомусь давно забули про експеримент.

Нові сервіси PubMed

Безкоштовна пошукова система медичної інформації PubMed віднедавна пропонує своїм користувачам створити обліковий запис MyNCBI та отримати доступ до кількох нових функцій, серед яких: вибір бази даних для пошуку, збереження результатів пошуку та створення сповіщень. Просто пройдіть процедуру реєстрації після чого на сторінці з результатами пошуку ви побачите нові кнопки – RSS для отримання сповіщень та Save search для збереження вдалих стратегій пошуку. 

Рекомендації EASE (Європейської асоціації наукових редакторів) для авторів і перекладачів наукових статей, які повинні бути опубліковані англійською мовою

Європейська асоціація наукових редакторів EASE запропонувала авторам і перекладачам наукових статей дотримуватись простих та зрозумілих рекомендацій задля збільшення ефективності міжнародного обміну науковою інформацією. Рекомендації вільно доступні більш ніж 20 мовами на веб-сторінці спільноти. Анонімний переклад рекомендацій EASE українською мовою з’явився в журналі «Морфологія» ще в 2011 році, але схоже, що вітчизняні автори та редактори так належно їх і не оцінили. Давайте ж спробуємо виправити таку несправедливість, тим більше, що за ці кілька років у нас стало значно більше авторів, що здатні зрозуміти важливість написаного. Маленька пересторога – оскільки досягти ідеалу неможливо, то при використанні даних рекомендацій керуйтесь здоровим глуздом.

Scopus: переоцінка, або З речами на вихід

Scopus з моменту свого запуску в 2004 році не лише невпинно збирав записи, а й паралельно удосконалював критерії їх відбору. Нарешті вимоги стали такими суворими, що деякі видання перестали відповідати критеріям якості Scopus. Тому, упорядники бази запускають процес переоцінки індексованих журналів згідно розроблених 6 показників якості видання. Експерти-переоцінювачі звертатимуть увагу на кількість статей, цитувань, самоцитувань ітд., порівнюватимуть зібрані показники з показниками інших журналів у даній галузі і якщо видання завалить перевірку, то його без зайвих сентиментів викинуть зі Scopus.

Профілі Google Scholar для Євросоюзу

Напевно, далеко не всі знають, що дослідницька група Cybermetrics Lab, під керівництвом Ісідро Агійо, створює не лише популярні в Україні Webometrics Rankings, а й рейтинги окремих країн та топових вчених на основі загальнодоступних профілів Google Scholar. Укладається все це щастя за гроші Євросоюзу в рамках проекту ACUMEN. Попри, здавалось би, географічну заангажованість джерела фінансування, обраховують рейтинги переважно для країн Латинської Америки, однак можна знайти й дані для кількох європейських країн – Іспанії, Португалії та Польщі. У рейтинг ж топових вчених включають лише тих, у кого, згідно даних Google Scholar, індекс Гірша перевалив за 100. Поки таких назбиралося 669 і очолює даний рейтинг австрійський психолог Зиґмунд Фрейд. 

Хто проштовхує Index Copernicus?

Для формування конкурентного середовища та активізації участі молодих учених в науковій діяльності країни Міністерство освіти України запустило гуляти Мережею «Анкету відбору експертів серед молодих учених для участі в проведенні експертизи проектів за бюджетні кошти». Серед питань анкети знаходимо й несподіваний поворот у наукометричних вподобаннях міністерства – …Перелік статей за останні 5 років у журналах та збірниках наукових праць, що реферуються у наукометричних базах даних (Scopus, Web of Science, для фахівців соціо-гуманітарного спрямування можна вказувати статті за Index Copernicus)… Усім відомо, що серед основних характеристик якості будь-якого наукометричного інструменту – повнота його бази та критерії відбору для її наповнення. Достатньо лише краєм ока зиркнути на базу Index Copernicus (IC), щоб зрозуміти, що прирівнювання польського IC до Scopus та WoS – це або злий умисел, або ідіотизм. 

Як МОН та ДАК висміюють вітчизняну наукову періодику

Погляньте, як англомовні статті Віснику КНУ (Філософія, Політологія) виразно красуються на головній сторінці сайту видання! Запевняю вас, що це далеко не унікальний приклад адже, табачніківський порядок формування Переліку наукових фахових видань ніхто не відміняв, а разом з ним продовжує діяти і ляпас здоровому глузду у вигляді вимоги про наявність статей англійською мовою на веб-сторінці видання. Редактори тих україномовних журналів, що прагнуть увійти, або залишитись, у престижному даківському списку, просто вимушені представляти хоча б дві англомовні статті на веб-сайті. Подібні відверті правові безглуздя не лише зароджують сумніви щодо щирості прагнень проведення освітніх реформ, а й псують імідж української науки на світовій арені. Здавалось, що очільники МОН та ДАК давно вже змінились, але нові керманичі чомусь продовжують плекати посіви міністра-українофоба.

Paperity: агрегатор відкритих статей та журналів

Мультидисциплінарний агрегатор відкритих статей та журналів Paperity пропонує користувачам легкий і необмежений доступ до майже 780 тис. публікацій з понад 2,4 тис. наукових журналів. Агрегатор не тільки збирає бібліографічну інформацію, а й зберігає та опрацьовує повні тексти документів. Поки що у Paperity журналів значно менше ніж у DOAJ, однак агрегатор збирає публікації і з гібридних видань, а не виключно з тих, що крокують «золотим шляхом» відкритого доступу, тому ресурс має усі передумови для стрімкого росту. Варто окремо відзначити, що дружній інтерфейс та «довгий хвіст» Paperity безумовно повинні допомагати редакторам просувати свої журнали, а тому неодмінно долучайте українські назви до агрегатора.

Як обрати журнал для публікації англомовної наукової статті?

Якщо б раніше мене запитали, що на мою думку є найважчим у процесі публікації англомовної роботи у рецензованому журналі, то я б не задумуючись відповів – переклад. Виявилось, що й сам процес пошуку журналу приховує не одні граблі, і якби мене хтось заздалегідь попередив, то, можливо, я б собі не набив стільки гуль. Тепер спробую застерегти інших, але відразу зважте – моя історія без хепі-енду. Читачі з інших галузей повинні вибачати за наївняк – врахуйте специфіку українського бібліотекознавства, для якого англомовна публікація ніколи не була в пріоритетах, а міжнародна співпраця часто обмежувалася готельним номером кримської конференції. 

Кнопка Google Scholar і російський ГОСТ

Вже майже місяць як з’явилася кнопка Google Scholar для переглядача Chrome, що дозволяє швидше проводити пошук повних текстів наукових документів в Інтернеті, одним кліком перенаправляє пошуковий запит у Google Академію та автоматично форматує посилання у потрібному стилі. Нічого особливого я у цій кнопці не побачив, тому й не поспішав про неї писати… але один зі слухачів сьогоднішнього тренінгу активно мене переконував, що найзручніше укладати список літератури згідно ГОСТу саме за допомогою цієї кнопки. Звичайно, як документ було проіндексовано, таку й цитату машина згенерує, однак мене більше зацікавило – де в Google Академії користувач знайшов ГОСТ? 

Яким електронним серійним виданням не присвоюється ISSN

Якщо електронне видання відповідає вимогам серійного видання, то йому запросто може бути присвоєно ISSN. Не присвоюється ISSN лише особистим веб-сторінкам, тимчасовим електронним ресурсам, рекламним та промо-сайтам, корпоративним сторінкам, чи веб-сайтам спільнот. Вирішив був подражнити необізнаних аспірантів – отримати ISSN для блоґу і написати, що тепер кожен може спробувати задовольнити вимогу МОН надіславши свою роботу для публікації у блозі з Міжнародним стандартним номером періодичного видання. Від ISSN International Centre надійшла відповідь – Вкажіть, будь ласка, чітко ім'я видавця на своєму сайті у рубриці «Про нас» і ми задовольнимо Ваш запит. Припиняю жарти і не стану засмічувати Ulrich's Periodicals Directory, але цікаво – якщо так швидко і просто можна отримати ISSN, то чому ж безліч редакторів вітчизняних наукових видань досі цього не зробили?

Гуманітарії за бортом!

Натрапив на положення про преміювання працівників Сумського державного університету за оприлюднення результатів наукових досліджень у виданнях, що індексуються базами даних Scopus та/або Web of Science. Нібито все чудово + високі місця у рейтингах доводять, що керівництво СумДУ знає кого преміювати, АЛЕ… Згідно, даного положення усе преміювання чомусь …здійснюється відповідно до рівня видання за імпакт-фактором. Навіть малеча знає, що поняття імпакт-фактора в Scopus не використовується і, відповідно, яким би хорошим не було видання, але якщо воно індексується виключно в Scopus, дослідник може отримати не більше 1300 грн. преміальних.