SocArXiv – безкоштовний архів препринтів із соціальних наук

Вчені в галузях математики, фізики, комп’ютерних наук давно вже кинули виклик традиційні видавничій системі із непомірними цінами та значними затримками публікацій і справно діляться своїми препринтами на сторінках arXiv.org. Біологи ділять аркаід з фізиками, але, водночас, стрімко розростаються і bioRxiv. Представники соціальних наук можуть сміло використовувати інституційні та мультидисциплінарні репозитарії, але, схоже, їм дуже хочеться, також, мати ресурс з rxiv у назві. Тому, зустрічайте SocArXiv – безкоштовний архів електронних публікацій та препринтів із галузей соціальних наук. 

Кому потрібен Великий Гетсбі?

За допомогою різних традиційних і нетрадиційних мірил оцінки (кількості цитат, оглядів, читацької аудиторії, завантажень, твітів…) вчені Галі Галеві, Барнабі Ніколя та Юдит Бар-Ілан проаналізували 70000 книг різних типів та жанрів. Науковці вивчали і антології, і комікси, і кулінарні книги… і врешті дійшли висновку, що оптимальний набір мірил для оцінки повинен залежати від типу та змісту книг. Дослідженням наукової літератури присвячений не один пост у моєму блозі, а от про художню літературу згадував вкрай рідко. 

D-PLACE: нова ера крос-культурного аналізу

Людське культурне розмаїття вражає силою-силенною своїх форм – ми розмовляємо різними мовами, будуємо різні будинки, дотримуємося різних сімейних традицій… Усі ці культурні особливості зафіксовані в науковій літературі, однак фактори їх виникнення та закономірності розвитку досі залишаються малодослідженими. Нова база даних D-PLACE, що містить культурну, мовну, екологічну та географічну інформацію, покликана спростити процес проведення подібних досліджень як для професійних вчених, так і для всіх охочих вивчити культурні подібності та відмінності понад 1400 самобутніх спільнот. Інформація у D-PLACE доступна у вигляді таблиці, мапи чи лінгвістичного дерева. 

Годі шукати. Бери і досліджуй

Слоган спеціалізованого сервісу для науковців Scizzle – «Don't Search. Research». Ви вже, мабуть, здогадуєтесь як це працює… Поки бібліотекарі намагаються задурити науковцям голови премудростями інформаційного пошуку, такі ресурси як Scizzle, Sparrho, PubChase пропонують дослідникам довіритись сервісу рекомендацій і отримувати цільові повідомлення про появу нових вартісних публікацій. Бачите, поки намагався написати пост про можливості використання науковцями RSS-рідерів, з’явилися кращі сервіси, які отримують оновлення безпосередньо з веб-сайтів журналів, відтак, сповіщення користувачам повинні надходити без жодних затримок.

Українські наукові журнали в Google Scholar Metrics

Нарешті, в розпал літа, українські наукові журнали напрацювали на свої наукометричні оцінки від Google Академія – заходимо у відповідний розділ Scholar Metrics і знайомимось зі сотнею вітчизняних видань з найвищим показником h5-index (той ж хірш, тільки за 5 років). Крім українців, вперше рейтинги своїх видань отримали також росіяни, корейці, поляки та індонезійці. Найвищі (h5-index = 14) показники у журналів «Управління розвитком складних систем» та «Маркетинг і менеджмент інновацій». Приємно, що відразу 2 бібліотечних журнали потрапило у національний ТОП-100 – «Бібліотечний вісник» (18 місце) і «Вісник Книжкової палати» (25 місце). 

Інструменти для дослідників XXI століття

Пан Томас Крозьє (Thomas Crouzier) зі швецького Королівського технологічного інституту дуже засмучується, коли сучасні дослідники обмежуються лише веб-переглядачем та електронною поштою замість того, щоб на повну використовувати нові веб-можливості. Вчений створив сайт Connected Researchers на якому розмістив просто неймовірний перелік спеціалізованих онлайн-інструментів для науковців. Інструменти згруповано за 7 зрозумілими категоріями і біля кожного елементу розміщено лаконічний опис. Щоб такий скарб бува не зник – зробив архівну копію сторінки на WebCite, але перелік час від часу змінюється, доповнюється, тому краще працювати безпосередньо Connected Researchers. 

Коли пройде мода на наукові журнали?

Колись, пригадуєте, була у нас мода на АБІСи. Кожен порядний керовнік звітував про успіхи каталогізації – стільки-то комп’ютерів куплено, стільки-то книжок в електронний каталог внесено, до такого-то року повністю покінчимо з каталогізацією. Не важливо, чи фонд бібліотеки був унікальним, чи кожен опрацьовував те саме – купили собі якусь АБІС та й гралися. Аж раптом з’явилась мода на електронні архіви і всі накинулись їх створювати – авторів насилувати, у вебометрікси проштовхуватись, що могли те й вносили… Тепер уже й репозитарії набридли і усім кортить створювати електронні наукові журнали! 

Як ефективно використовувати бібліографічні менеджери

Дуже часто усі пропозиції випробувати котрийсь з бібліографічних менеджерів не знаходять відгуку у серцях користувачів. Перспективи вивчати нову програму їм зовсім не усміхаються і навіть якщо переконаєш читача встановити менеджер на ПК, то через якийсь час виявиться, що він ним так і не користувався. Гадаю, справа в тім, що кожен користувач повинен самостійно відкрити для себе переваги бібменеджера. Але допоки згадані переваги не розкриються у всій красі, пропоную дотримуватись кількох правил, щоб програма бува не наскучила і користувач завчасно не видалив її зі свого комп’ютера.

UOI: унікальний ідентифікатор об'єкта

Unique Object Identifier (UOI) – міжнародна система ідентифікації наукових журналів, статей, патентів, матеріалів конференцій, підручників, книг і т.д. Якщо альтернативну DOAI (Digital Open Access Identifier) просто можна розглядати як цікавий відкритий проект, то вже UOI ставить перед собою амбітну мету – «надання послуг з ідентифікації документів за найнижчою ціною». Видавництва, журнали, бібліотеки, фізичні особи, словом усі, що готові платити і використовувати UOI Services, можуть приєднатися до UOI, потрібно лише заповнити та надіслати реєстраційну форму. 

ÜberWizard для ORCID

У реєстрі унікальних ідентифікаторів науковців ORCID тепер можна швидко вказувати інформацію про отримані гранти за допомогою ÜberResearch. Дослідникам потрібно просто дозволити інтегруватись ÜberResearch з профілем ORCID, після чого можна відразу знаходити та додавати до свого профілю інформацію про грантодавців з усього світу. Доступний пошук за прізвищем науковця та назвою гранту. Не знаю, чи доступна в ÜberResearch інформація від українських грантодавачів – ввів запит Ukraine та отримав 200 результатів. 

Що таке «картелі цитувань»?

Після щорічних оновлень Journal Citation Reports ми, як правило, дізнаємося, що для того, чи іншого журналу призупинено обраховувати імпакт-фактор через підозри у використанні нечесних фокусів, які ще називають «картелями цитувань» (journal citation cartels). Ідея функціонування таких картелів дуже проста – якщо захмарну кількість самоцитувань журналу відразу видно неозброєним оком, то краще домовитись з редакторами інших журналів, щоб вони цитували ваш журнал, а ви натомість цитуватимете їхній. 

Journal Citation Reports: знову -1 для України

В оновленому Journal Citation Report (JCR) ми втратили ще один журнал – цього разу невдача спіткала «Problems in Atomic Science and Technology». Щодо решти вітчизняних видань, то особливо нема чого порівнювати – 14 журналів належать до 4-го квартилю і тільки «Symmetry Integrability and Geometry-Methods and Applications» потрапив у 3-тій квартиль (категорія Physics, Mathematical). Схоже, на найближчі кілька років у редакцій наших видань завдання просто втриматись у JCR, а не покращувати свої наукометричні показники. 

Чи журнал з гомеопатії може бути науковим?

Thomson Reuters оприлюднив список з 16 журналів для яких призупинено обраховувати імпакт-фактори через надмірну кількість самоцитувань. Ніби нічого надзвичайного не відбулось, але перелік містив небагато позицій, тож усі помітили серед делістнутих видань журнал з прекрасною назвою «Homeopathy». Відразу напрошується хвиля запитань – Як такий журнал взагалі було включено? Вигнали за самоцитування, а не тому що гомеопатія? Хто видає таке неподобство прикриваючись ширмою науковості? 

Altmetric Explorer інтегрується зі Scopus

Провідний постачальник даних для альтернативних метрик Altmetric та видавничий гігант Elsevier домовилися, що відтепер популярний продукт для видавців та установ Altmetric Explorer відображатиме й кількість цитувань документів згідно з даними Scopus. Новий функціонал дозволить не лише переглядати дані щодо поширення документа серед користувачів соціальних мереж, згадки у блогах, Вікіпедії ітд., а й покаже кількість «класичних» цитувань документа публікаціях інших науковців. Водночас, у самому Scopus бейдж від Altmetric нікуди не подінеться і він далі тішитиме передплатників альтернативними показниками. 

BluuBeam для бібліотек

Бібліотекам пропонують випробувати цікаве поєднання програмного та апаратного забезпечення BluuBeam, що використовує технологію Bluetooth Low Energy (BLE). Принцип роботи доволі очевидний – будь-який мобільний пристрій, на який встановлено додаток BluuBeam, може знаходити BluuBeam-передавач та відображати повідомлення, які створили бібліотекарі у своїй консолі адміністратора BluuBeam. 

Танці з бубном навколо плагіату

У докторській дисертації Катерини Кириленко знайшли плагіат. В Україні плагіатом нікого не здивуєш, але новоспечена пані доктор виявилась дружиною віце-прем'єра з гуманітарних питань, відтак, справа відразу стала дещо «делікатною». З одного боку, очільники Міністерства освіти та науки України неодноразово ніби й обіцяли боротися з плагіатом, але ж не забуваймо, що все це відбувається у сучасній Україні. Зрештою, все для здобувачки шанованого у світі наукового ступеню закінчилось добре, а хто хоче дізнатись більше про цю історію може погортати сторінку «Кириленкогейт». Ловити плагіаторів не справа бібліотекарів (навпаки, ми стараємось, щоб подібні прикрості оминали наших читачів), тому хочу наголосити на одному моменті, яким усі чомусь злегковажили. 

Оновлений SCImago Journal & Country Rank

Змінився пошуковий інтерфейс порталу SCImago Journal & Country Rank від компанії Scimago Lab. Портал пропонує наукометричні показники журналів та країн, що розраховані на основі даних Scopus і які можна обережно використовувати для оцінки та аналізу різних наукових дисциплін. Фахівцями Scimago Lab розроблено й SCImago Journal Rank (SJR), який активно використовується у Scopus, тому дивіться, не переплутайте, коли мова йтиме про портал SJR, а коли про індикатор SJR. Також, на порталі примостився відомий проект візуалізації наукометричних даних Shape of Science, про який вже колись згадував. 

Новоприбулі українські журнали в Scopus

Давненько не оновлював інформацію щодо українських журналів у Scopus, тому давайте привітаємо чотирьох новобранців. Інституту металофізики імені Г. В. Курдюмова НАН України вдалося представити відразу 2 видання – збірник наукових праць «Наносистеми, наноматеріалі, нанотехнології» (ISSN 1816-5230) та журнал «Успіхи фізики металів» (ISSN 1608-1021). Сумське ТзОВ «Консалтингово-видавнича компанія «Ділові перспективи», що ставлять собі за мету «сприяти втіленню наукових ідей у життя», вивело на новий рівень «Banks and Bank Systems» (ISSN 1816-7403), а Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» додав «Питання атомної науки і техніки» (ISSN 1562-6016). 

Net Data Directory: більше фактів про Інтернет

Відкрита база Net Data Directory пропонує перевірені дані про Інтернет. Тут ви знайдете інформацію як і про саму мережу, так і про пов’язані з нею теми: широкосмуговий зв'язок, свобода слова, кібербезпека ітд. Переважна більшість даних, що доступні в каталозі, походить з відкритих джерел, однак за допомогою Net Data Directory дослідники, політики, журналісти зможуть швидше і надійніше ідентифікувати потрібне джерело та коректно процитувати його у своїй роботі. 

Проект OpenCitations

Проект OpenCitations має на меті створити Open Citations Corpus – відкрите сховище наукових посилань, які б відповідали вимогам RDA та доступні під ліцензією Creative Commons public domain. Відповідно, усі зможуть переглядати, поширювати та повторно використовувати посилання для будь-яких цілей, без жодних обмежень та без порушення авторських прав. Автори проекту сподіваються, що вчені, видавці та наукові установи підтримають ініціативу OpenCitations і вже незабаром відкриті посилання будуть використані у розробці нових програм для перегляду та візуалізації мережі наукових цитувань. 

Investigative Dashboard Search: бандитам – тюрми

Проект з розслідування корупції та організованої злочинності OCCRP запустив нову платформу Investigative Dashboard Search, що надає доступ до понад 2 мільйонів документів, які журналісти можуть вільно використовувати у своїх розслідуваннях. База проекту оновлюється кожні 24 години і містить дані закупівель, звіти компаній, судові рішення і багато інших типів цінних документів. Користувачі можуть створювати власні списки документів, налаштувати сповіщення, а також окремо відзначимо розділ People and Companies. 

Нові старі способи наповнення інституційних репозитаріїв

Джулі Келлі та Лінда Іллс пропонують невеличким науковим журналам переїздити на сторінки відкритих інституційних архівів, щоб мінімізувати власні видавничі витрати та збільшити свою читацьку аудиторію. Багато маленьких університетських видань зараз розміщено на ненадійних серверах, то ж вони сміло можуть випробувати потуги власних установ. Водночас, самі упорядники інституційних репозитаріїв, також, можуть вишукувати відповідні предметні галузі, які б відповідали профілю їх установ та запрошувати власників цих видань до розміщення публікацій на сторінках архіву. 

Lazy Scholar для Chrome

Для тих, хто хоче приборкати море бібліографічної інформації, але вперто лінується випробувати бібменеджери, існує ще один спосіб. Застосунок Lazy Scholar для веб-переглядача Chrome дозволяє користувачам легко знаходити відомості про наукові документи на веб-сторінках, при чому, відразу повідомляє про доступність повних текстів даних документів. Після встановлення застосунку в Chrome з’явиться рядок Lazy Scholar, який активізується, коли «бачить» наукову публікацію на сторінці. Також, рядок містить кілька додаткових прекрасних інструментів, серед яких: подібні документи, імпакт-фактор, цитування, коментарі, альметрікс… 

Google патенти та автомобілі без водіїв

У Google схоже серйозно перейнялися ідеєю масового впровадження автомобілів, для управління якими не потрібний водій – нещодавно компанія отримала патент, що описує спосіб зменшення травмування пішоходів під час ДТП. У патенті запропоновано покривати передню частину автівки спеціальною клейкою речовиною, яка б надійно приклеювала пішохода до машини, щоб запобігти його повторному травмуванню та не дозволити потрапити під колеса, чи під інші авто. Зверху клейкий шар захищатиме щось на подобі яєчної шкаралупи – різна дрібна мошкари не прилипатиме, зате клей спрацьовуватиме від ваги людського тіла. 

Elsevier купує SSRN

Видавничий гігант Elsevier придбав одне з найпопулярніших відкритих сховищ препринтів у галузях економіки, права та соціальних наук Social Science Research Network (SSRN). Аналітики стверджують, що такими нехитрими методами, як купівля спеціалізованої соцмережі, бібліографічного менеджера та сервера препринтів, Elsevier намагається залучити більше користувачів до використання комерційних продуктів компанії. 

Як викрали «Апостол»?

Володимир Попик заявив, що з відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського поцупили «Апостол» Івана Федорова. Кажуть, що вкрали не львівський «Апостол», який претендує на звання першої друкованої книги України, а московський, але від цього нелегше. Працівники Вернадки балакають, що пограбування «по-українськи» виглядало приблизно так: незнайомий дядько грізно представився, що він дуже серйозний перець зі Служби безпеки і для захисту Вітчизни йому вкрай потрібно попрацювати з безцінними стародруками. Пройдисвіту відразу створили якнайкращі умови для роботи, щоб бува не прогнівити якесь високе начальство, а він приспав увагу бібліотекарів, взяв «Апостола» під пахву і шукай вітра в полі. 

Що показуватиме національна наукометрична база?

Вже вкотре помічаю, що у вітчизняних наукових виданнях огляд літератури далеко не завжди містить згадки про авторів, які справді займаються подібною проблематикою. Дуже часто науковий доробок таких авторів, навпаки, ігнорують, а в статті згадуються зовсім інші люди, які досліджували або загальні проблеми, або проводили метааналіз, або, взагалі, невідомо чому потрапили у список використаної літератури. Крім того, подібні згадки супроводжуються не лаконічними та інформативними тезами хто що зробив для вирішення проблеми, а банальним «проблему досліджували 1, 2, 3, а також 4, 5, 6». 

Найбільш цитовані книги з галузі соціальних наук

Професор Лондонської школи економіки та політичних наук Еліот Грін (Elliott Green) визначив найбільш цитовані публікації з галузі соціальних наук згідно з даними Google Scholar. Цілком прогнозовано найцитованішою виявилась книга Томаса Куна «Структура наукових революцій». Пан Грін виділив кілька дисциплін – антропологія, економіка, освіта, географія, лінгвістика, менеджмент, філософія, політологія та психологія, і виявилось, що у ТОП-25 жодна з дисциплін не домінує над іншими, а перші 6 найбільш цитованих книг належать до різних дисциплін. Однак, якщо розширити перелік до ТОП-50, то економіка розпочинає переважати.

«Хижі» журнали на телеекранах

В 11-й серії американського телевізійного шоу «Adam Ruins Everything» знаменитий гарвардський біолог та науковий журналіст Джон Боханнон, автор відомої витівки з «шоколадною дієтою», поділився рецептом створення фейкового дослідження, з подальшою його публікацією у «хижому» відкритому журналі і вірусним поширенням через неперебірливі ЗМІ. Згідно Боханнона процес створення добірної антинаукової страви складається з 4-ох етапів – берете кривий зразок, вибираємо лише ті результати, які вам потрібні, публікуєте їх у сумнівному журналі і випускаєте прес-реліз з гучними заголовками, щоб роздразнити журналістів. 

DOAJ видалив майже 3300 журналів

Редактори DOAJ нарешті успішно завершили процес реаплікації – усі журнали каталогу пройшли процес додаткової перевірки на відповідність оновленим суворішим критеріям DOAJ. Деякі журнали, що були включені в DOAJ, ніколи не оновлювали свої дані з моменти створення каталогу, то ж не дивно, що майже 3300 назв так і не змогли здолати reapplication. Вилучені журнали завжди зможуть подати повторну заявку на включення у DOAJ, а їх назви поки можна переглянути в окремому документі. 

Редагування профілів установ у Scopus та Web of Science Core Collection

Кажуть, що наше Міністерство науки та освіти знову дозріло до використання наукометричних даних у прийнятті важливих рішень. Якщо рішення «вимагати публікації» від конкретних науковців вже давно назріло, то масштабувати цей досвід на рівні установ, чи країн, не так просто, адже часто достовірність даних Scopus (чи SciVal) та Web of Scіence (чи InCites) викликає серйозні побоювання. Коли в публікації зазначено назву установи, яка хоч трішки відмінна від офіційної, то у нас є всі шанси, що подібна публікація не потрапить у загальну скарбничку установи. 

Journal Scholar Metrics: з турботою про гуманітаріїв

Бібліометричний інструмент Journal Scholar Metrics прагне оцінити продуктивність наукових журналів у галузях мистецтва, гуманітарних та соціальні наук шляхом підрахунку кількості їх цитувань згідно даних Google Scholar. Рейтинги розділено на тематичні категорії та підкатегорії, всередині яких можна проводити сортування за допомогою 6 наукометричних показників та країною-видавцем. Україна поки представлена лише 12 журналами, тому потрібно буде якось розповісти упорядникам Journal Scholar Metrics про нашу «Бібліометрику української науки». 

Бібліографічний менеджер Colwiz

Настав час випробувати ще один бібліографічний менеджер для студентів та дослідників Colwiz. Сервіс розроблено вченими Оксфордського університету в березні 2013 року, і він, також, ніби пропонує усі функції, які повинен мати сучасний бібменеджер: створення бібліотеки, перегляд, пошук, коментування наукових документів ітд. Colwiz можна використовувати виключно онлайн, а можна й на десктопах, для різних операційних систем. Нові наукові публікації можна знайти за допомогою вбудованої пошукової системи, яка надає користувачам доступ до посилань з різних баз даних (зокрема WoS, Google Scholar, PubMed, Scopus). Водночас, існує більш знайоме усім вирішення із спеціальним застосунком для браузера, за допомогою якого також дуже зручно поповнювати свою бібліотеку. 

Усі завантажують піратські документи

Як любив повторювати герой одного телесеріалу – Усі брешуть! Журнал Science оприлюднив статистику звернень користувачів до популярного піратського ресурсу Sci-Hub, що пропонує безкоштовний доступ до мільйонів наукових публікацій. За минулі півроку за допомогою Sci-Hub було висмоктано приблизно 28 млн. документів! Серед країн-лідерів за кількістю запитів: Китай (4,4 млн.), Індія (3,4 млн.), Іран (2,6 млн.). Завантажують різне: від застарілих фізичних експериментів до найновіших досягнень у галузі біотехнології. Elsevier найбільше страждає від діяльності Sci-Hub, проте іншим топовим видавцям теж дістається. 

Нова бібліотечна система TIND від ЦЕРН

З’явилась нова бібліотечна система TIND від Європейської організації з ядерних досліджень, що пропонує бібліотекам зменшити залежність від внутрішніх ІТ-співробітників та зберігати свої записи безпечно в «хмарі», на серверах CERN. Зважаючи на об’єми даних з якими щоденно працюють у ЦЕРНі – зберегти записи з наших бібліотечних каталогів їм заввиграшки. Система розростається навколо відкритого ядра, відтак, теоретично, кожен може розробляти та вдосконалювати систему. Усі модулі TIND поки переглянути ніде не можна, але варто спробувати електронні каталоги бібліотек, які не побоялися перейти на нову систему (наприклад, Калтех). 

Етичні норми для наукового журналу

Усі дошкільнята знають, що без дотримання мінімальних вимог щодо включення видання у Scopus – вашу заявку відразу ж безцеремонно відфутболять. Відтак, навіть ті вітчизняні журнали, яким для включення в авторитетні наукометричні бази даних ще рости і рости, все рівно, намагаються відповідати мінімальним критеріям, чи то через надмірний оптимізм редакцій, чи то для якихось внутрішніх звітувань. Як наслідок, часто знаходимо на сторінках українських видань якісь дивні механічні тексти. Надибав на сайті журналу «Адміністративне право і процес» розділ «Етичні норми» з чарівним наповненням.

Опитування за допомогою смартфону

Пригадуєте, як на нещодавнім тренінгу «Як публікуватися в міжнародних рецензованих виданнях» лектор Тадеуш МакКлірі попросив учасників за допомогою смартфонів проголосувати, у якому з текстів вони бачать плагіат? Звичайно, пан Тадеуш далеко не перший, хто використав подібний сервіс, але щось вони у нас поки не прижилися, тож давайте виправляти таку несправедливість. Знайшов кілька потрібних сервісів IQPolls, Kahoot!, Mentimeter, mQlicker… і зовсім випадково зупинився саме на Socrative. 

Чому для гуманітарних журналів не розраховують IF?

Уже й малеча знає, що для журналів, які включені в Arts & Humanities Citation Index (журнали з історії, літературознавства, мистецтвознавства, релігієзнавства ітд.) імпакт-фактори не розраховують. Питання – чому? Після коротких суперечок з представниками Thomson Reuters вирішив написати про це окремий пост. Як на мене, то причина криється у тому, що класичний імпакт-фактор розраховується за трирічний період. Старіння літератури в гуманітарних галузях відбувається значно повільніше, ніж в природничих, і, відповідно, усі цитування, які отримає журнал не в межах даного вікна – не буде враховано при обрахунку імпакт-фактора. А отримає подібних цитувань журнал багацько, відтак, щоб не обраховувати бозна-що, вирішили взагалі відмовитись. 

Чи можливий дослідницький університет без бібліотеки?

Міністерство освіти і науки запрошує до громадського обговорення проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дослідницький університет». Звичайно, варто перечитати увесь текст, але найбільше нас цікавитиме заключна його частина, а саме – КРИТЕРІЇ для надання статусу дослідницького вищого навчального закладу. Як ви вже, мабуть, здогадалися з назви – ні серед обов’язкових, ні серед преміальних критеріїв бібліотеці місця не знайшлося. Так, окремі згадки можуть, ніби, стосуватися бібліотеки (міжнародні проекти, розгалужена інфраструктура, матеріально-технічна база, місце в міжнародних рейтингах…), а можуть й не стосуватися. 

Чого бібліотекарям чекати від нових міністрів?

Верховна Рада затвердила новий склад уряду і, звичайно, бібліотекарів особливо цікавлять призначення у конкретні два міністерських крісла. Повернув собі найвищу посаду в Мінкульті постмайданівський міністр Євген Нищук. Минулого призначення ми так і не встигли зрозуміти, чи знає актор театру та кіно щось про бібліотеки, тож тепер матимемо нову нагоду. Щоправда, й екс-міністр В’ячеслав Кириленко (який більше запам’ятався скандалом з Лептонівною) далеко не втік, а отримав посаду гуманітарного віце-прем’єра, тому цілком можна сподіватися, що пан Кириленко таки спробує реалізувати свої дитячі фантазії про бібліо-віслючків в українських селах. 

Як все встигнути: кіборги та роботи на службі в науковців

Якщо ви – перспективний молодий науковець, який дбає про свій імідж у Мережі, то у вас, скоріш за все, є кільканадцять сторінок у соціальних мережах, які потрібно регулярно оновлювати та підтримувати в актуальному стані. Але як знайти час на усі ці сторінки? Можу порекомендувати спробувати кілька сервісів, які дозволяють автоматизувати роботу із соцмережами. Одні з них, наприклад Buffer, чи Hootsuite, вимагають певного втручання людини, тому їх називають «кіборгами». Інші, наприклад IFTTT, повністю автономні, і їх ми зватимемо «роботами». Отож, що можуть дати науковцям кіборги та роботи? 

Лейденський рейтинг університетів CWTS Leiden Ranking

Усі авторитетні світові рейтинги університетів враховують наукометричні показники, однак лише щорічний глобальний рейтинг університетів CWTS Leiden Ranking розраховується виключно на основі бібліометричних показників, які отримано з основних баз платформи Web of Science – Science Citation Index Expanded, Social Sciences Citation Index та Arts & Humanities Citation Index. Зрозуміло, що ініціатива знаменитого Лейденського маніфесту походить саме зі стін даного університету, то ж укладачі рейтингу щось та й знають про наукометрію, тому давайте поглянемо, які індикатори пропонують використовувати лайденці для оцінки університетів. 

Нові вітчизняні проекти: Ukrainian Index of Philosophy та SmartArchaeology

Нарешті випала нагода написати про нові вітчизняні електронні проекти. На конференції #SCDA16 послухав презентацію проекту Ukrainian Index of Philosophy, що реалізується в межах Ініціативи сприяння розвитку гуманітаристики в Україні «Ребрендинг філософії». Пишуть, що проект повинен забезпечити академічну філософську спільноту національним галузевим індексом установ, видань, науковців та публікацій «із впровадженням інструментів кількісного аналізу». Тобто, як бачите, Ukrainian Index of Philosophy не претендує на якісний аналіз, а планує обмежитись лише кількісним.