Ефективність використання OpenAIRE, BASE, Recolecta та Google Scholar

Група іспанських дослідників вирішила перевірити, які знаряддя найкраще використовувати для пошуку іспанських відкритих документів. За допомогою чотирьох інструментів вони провели пошук 762 відкритих фінансових статей Instituto de Salud Carlos III. Спеціалізовані пошуковики BASE та Google Scholar знайшли 93,5% статей, OpenAIRE – 86,7%, а от іспанський гарвестер Recolecta – лише 62,2%. При цьому, BASE найкраще знаходив документи, які представлено в інституційних репозитаріях, а Google Scholar краще впорався з документами, які збережено в тематичних відкритих архівах. Як засвідчують результати, жоден з інструментів не знайшов усіх документів, тому упорядникам електронних архівів потрібно дбати про їх комплексне веб-представлення. 

Квінтет нових українських журналів у Scopus

Відразу п’ять нових українських журналів з’явилося у жовтневому Scopus Source title list – «Journal of Ophthalmology», «Journal of International Studies», «Ideology and Politics Journal», «International Journal of Computing» та «Sententiae». Як бачите, це далеко не винятково фізико-математичні видання і маємо тепер у Scopus навіть український філософський журнал. У самому ж переліку назв з’явився новий стовпець – «Title also in WoS», то ж легко можна дізнатися, чи індексується дане видання також у Web of Science, чи ні (In WoS and Scopus, або Scopus-unique).

Kopernio: швидкий доступ до мільйонів наукових документів

Встановлюємо Kopernio – плагін для браузера, який під час перегляду веб-сторінок з описом наукових документів намагається відразу розшукати відповідний повнотекстовий файл. Kopernio інтегрується з Google Scholar і PubMed та проводить пошук на різних відкритих ресурсах. Також, реалізовано можливість підключити передплачені ресурси вашої інституційної бібліотеки, щоб зайвий раз не мучитись із введенням логінів та паролів. Обіцяють, що усі зібрані дані шифруються, ваш пароль нікому не передається і не зберігається на серверах Kopernio. 

Бакасана проти Skynet: чи витримають бібліотекарі випробування штучним інтелектом?

Наприкінці року мені чомусь завжди кортить побавитись у футурологію. Прочитав у новому номері «Бібліотечного вісника», що постійне використання персоналізованих веб-сервісів призводить до того, що користувачі отримують щораз менше різнопланової інформації, яка суперечить їх суб’єктивним переконанням, адже несолодка інфа може не сподобатися користувачу і йому захочеться змінити сервіс на більш поступливий та розуміючий. Як наслідок – «подібна інформація не здатна розширити світогляд користувача, не сприяє його зростанню як особистості, гальмує розвиток його пізнавального та творчого потенціалу». 

Не взяли в arXiv.org? Візьмуть в viXra.org

Пригадуєте, як на злеті популярності вітчизняних відкритих архівів, один суперпродуктивний автор намагався у кожному репозитарії представити свої псевдонаукові та літературні роботи? У відповідь наші адміністратори так і не запропонували жодної оригінальної схеми перевірки авторів, а просто закрили інституційні репозитарії для «чужих». Звичайно, подібна модель не годиться для тематичних репозитаріїв і ось яку чудернацьку перевірку впровадили в arXiv.org – найбільшому електронному архіві препринтів з галузей фізики, математики, астрономії, комп’ютерних наук, біології, електротехніки, економіки, фінансів і статистики. 

Наступ червоних імператорів на академічну свободу

Відомий видавець Springer Nature, на вимогу китайського уряду, заблокував китайським користувачам доступ до кільканадцяти наукових документів. Схоже йдеться про щонайменше 1000 наукових статей Springer Nature, які містять ключові слова: Тайвань, Тибет та Культурна революція. Керівникам видавництва ніби й соромно за своє рішення, однак вони запевняють, що вимушені були піти на компроміс, адже китайський уряд міг заборонити увесь контент Springer Nature у Китаї. 

Кнопка для МОН

Поки українські чиновники обирали своїх у директорати (і паралельно змушували чужих марно збирати гори непотрібних папірців), ми якось позабули про монівську ініціативу присвоювати вітчизняним фаховим журналам категорії А, Б та В. Однак, оновлений сайт нашого фахового журналу «Бібліотечний вісник» повернув мене до суворої реальності – зеленкувату естетичну гаму веб-сайту просто по центру розбавлено кнопкою «Англомовні публікації». Сторонній читач навряд зрозуміє чому такий акцент зроблено на публікації ще 2015 року, але бібліотекарі знають, що в Україні досі діє божевільний табачніківський порядок формування Переліку наукових фахових видань, який вимагає наявності статей англійською мовою на веб-сторінці видання. 

Кінець рейтингу репозитаріїв від Вебометрікс

Керівник Cybermetrics Lab Ісідро Агуілло (Isidro F. Aguillo) спершу в своєму твіттері, а потім і на офіційній веб-сторінці, повідомив, що Ranking Web of Repositories більше не оновлюватиметься. Причина проста – «Resources limited, community not interested». Зважте, що мова лише про один з рейтингів від Cybermetrics Lab, інші рейтинги лабораторії ніби цвістимуть далі. Щоправда, методологія супер популярного в Україні Ranking Web of Universities знову зміниться, оскільки в липні для деяких установ іспанці нарахували таку величезну кількість веб-сторінок, що аж самим стало смішно. 

Чим темніша ніч, тим яскравіші зорі

Щороку, під час Тижня Відкритого доступу, намагався опублікувати відповідне тематичне повідомлення, тож вирішив не зраджувати звичці і цього разу. Відкритий доступ переміг, але агітатори, апологети, прихильники і випадкові люди, які просто вирішили примазатись, відмовляються це визнавати! Sci-Hub зробив усі потрібні наукові статті вільно доступними за допомогою моделі чорного відкритого доступу. Усі інші «кольорові» моделі відкритого доступу ковтають пил міжселищних доріг і цікавлять тепер хіба що луддитів, грантоїдів та істориків науки. 

Цитати, мандати, гроші та терміни

Ґреґорі Нельсон та Денніс Еґґетт взяли журнали Американського хімічного товариства за період 2006-2011 рр. та й порівняли цитованість 814 відкритих статей з цитованістю 27621 статті, які доступні на умовах передплати. Краща цитованість відкритих статей спостерігалась лише у журналах з низьким та середнім імпакт-фактором, а от для статей з журналів з високим імпакт-фактором жодних суттєвих різниць не виявили. Довго беріг першопочаткову ідею цієї публікації для прийдешнього Тижня Відкритого доступу, однак після переможного поступу «партизанського відкритого доступу», уся ця пропаганда золотих, зелених, діамантових та гібридних доступів втратила будь-який сенс, тому хочу закцентувати увагу читачів на іншому… 

Каталог наукових веб-ресурсів DiRT

Реєстр цифрових дослідницьких інструментів DiRT допомагає науковцям знаходити та порівнювати спеціалізовані інформаційні веб-ресурси – від систем управління контентом до програм для розпізнавання нотного тексту, від пакетів статистичного аналізу до ПЗ для створення мап думок. Попри обіцянку в головному меню про можливість переглядати ресурси за тегами, чи категоріями, краще залишитись на головній сторінці, відповісти на запитання «Мені потрібен інструмент, щоб...» (або «Я хочу працювати з такими даними…») та обрати відповідне. 

Суперзброя бібліометрії

Свену Хаґу та Мартіну Бренделю з Цюріхського університету вдалося провести перше докладне дослідження охоплення бази Microsoft Academic (МА). Дослідники написали скрипт на Perl, який витягує метадані з майкрософтівського академічного пошуковика, а потім порівняли представлення та цитованість документів власного інституційного архіву ZORA згідно з даними Microsoft Academic, Scopus та Web of Science. Виявилось, що MA перевершує Scopus і WoS щодо охоплення книг та матеріалів конференцій, але гірше за Scopus індексує журнальні статті. 

Електронна бібліотека «Україніка»

Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського створила та розпочала активно наповнювати електронну бібліотеку «Україніка», яка повинна акумулювати різноманітні документи про Україну, її історію, економіку та культуру. На сторінці нової е-бібліотеки «Про проект» можете докладніше довідатись про мету і завдання проекту, але відразу попереджаю, що там текст не для людей зі слабкими нервами. Основні джерела поповнення «Україніка» – електронні ресурси НБУВ та відкриті українознавчі веб-ресурси наукових установ і культурних закладів. 

sciNote: електронний записник для лабораторій

Прекрасно структурований та інтуїтивно зрозумілий онлайн-записник sciNote пропонує вченим позбутися  паперових блокнотів і розпочати легко управляти своїми науковими даними за допомогою цифрового записничка з безліччю цікавих функцій. Безкоштовний sciNote дозволяє структурувати свою роботу в проектах, експериментах та завданнях, створювати гнучкі робочі процеси, слідкувати за прогресом, запрошувати колег, роздавати різні набори дозволів у команді та за кілька секунд генерувати докладні звіти. 

Зуб на Scopus

Потішний договір можна переглянути на ProZorro – Українська медична стоматологічна академія замовила у полтавської підприємиці Ольга Мриц «Послуги із організації публікації наукових робіт у спеціалізованих виданнях, що зареєстровані у наукометричній системі Scopus, та інформаційно – консультативний супровід цього процесу». Коштує послуга 150.000 грн. і, що цікаво, згідно з текстом договору пані Ольга не наобіцяла керівництву академії «золотих гір». Виконавець просто приймає від замовника електронні матеріали, консультує авторів, організовує проведення рецензування (?) та подачу матеріалів у відповідні спеціалізовані видання. 

Рейтинг українських бібліотекознавчих видань 2017

З’явився оновлений Рейтинг українських бібліотекознавчих видань, який намагається популяризувати ініціативу Відкритого доступу серед українських бібліотекарів та видавців. Дані для обрахунку рейтингу отримано за допомогою пошукової системи Google Академія, з урахуванням різних варіантів написання назви видання. Рейтинг укладено за величиною h-індексу, у випадку рівності – за кількістю цитувань. Через відомі недоліки Google Академії даний рейтинг не можна використовувати для оцінки якості журналів. 

Paperbuzz: наукові статті, про які говорять

Відомі альтметрікс-гравці Impactstory та Public Knowledge Project представили на цьогорічній Altmetrics Conference новий інструмент Paperbuzz, що дозволяє користувачам безкоштовно та відкрито стежити за онлайн-потоком популярних наукових статей. Ідея проста – тепер вам не потрібно прикладати алтметрікс-лічильник до кожної статті, а обираєте потрібну категорію і потік найпопулярніших публікацій формується автоматично. Для підрахунку балів статті враховується активність користувачів з різних джерел: Twitter, Newsfeed, Hypothesis, Unpaywall… Потоки можна відфільтрувати за темою, відкритістю контенту, формою викладу. 

Мільйони з держбюджету на Scopus та Web of Science

Вітчизняних наукометристів постійно обмежували в легальному доступі до комерційних наукометричних інструментів, але минулого тижня Міністерство освіти та науки «прорвало» і чиновники пообіцяли передплатити доступ до Scopus та Web of Science за кошти держбюджету для майже сотні українських вишів і наукових установ МОН. Ініціатори проекту сподіваються, що доступ до Scopus та WoS «підвищить якість досліджень і розробок» українських науковців. Кумедно, що більшість університетів отримає відразу 2 інструменти, мабуть, за логікою чиновників – якщо інструментів буде вдвічі більше, то й якість досліджень зростатиме вдвічі швидше. 

I4OC: Initiative for Open Citations

Цитати – це чи не найважливіший інструмент для виявлення, поширення та оцінки наукових знань. Однак, дані щодо цитувань, як правило, не представлені в машинозчитуваній формі та знаходяться «під захистом» непослідовних ліцензій. Саме тому, наукові видавці, дослідники etc. співпрацюють пліч-о-пліч у рамках ініціативи Open Citations, щоб зробити дані про цитування структурованими, відокремленими та відкритими. Підтримка ініціативи дозволить створити загальнодоступну глобальну мережу наукових даних про цитування, що спростить користувачам доступ до наукового контенту, дозволить вивчати зв'язки між галузями та сприятиме науковому поступу. 

Методологія оцінки журналів Index Copernicus

Раніше сайт Index Copernicus був дещо кострубатим, але навіть таким він дуже подобався чиновникам Міністерства освіти та науки України і пихатим видавцям «майже рецензованих» журналів. Нещодавно польський продукт оновив інтерфейс і тепер з новою силою зваблює дурисвітів своїми сертифікатами та логотипом. Однак, менш підозрілим Index Copernicus від цього не став – далі індексуватися може будь-який журнал, практикується платна евалюація на вимогу, а сама методологія оцінки журналів, м’яко кажучи, досить дивна. 

Науковець 2.0: Антон Сененко

Антон СЕНЕНКО 

Старший науковий співробітник Відділу фізичної електроніки Інституту фізики НАН України, кандидат фізико-математичних наук. Наукові інтереси: сканувальна тунельна мікроскопія надтонких органічних плівок, фізика твердого тіла. 

Адреса блогу: https://site.ua/anton.senenko/ 

Телеграм: https://t.me/mouselab 

Тематика блогу: про науку, науково-популярні заходи, реформування наукової сфери України, цікаві розумні статті про розумних людей та їх роботу. 

Librarika: інтегрована бібліотечна система в хмарі

Система Librarika пропонує недороге рішення для управління фізичною, або віртуальною бібліотекою. Кожен може просто зараз натиснути на посилання і перейти до розбудови власної бібліотеки. Для цього не потрібні особливі технічні навички, однак у безкоштовному варіанті дозволено створювати до 2000 записів. Якщо вам потрібно більше – доведеться заплатити. Найдорожчий варіант коштує $ 499 / рік, однак тут пропонують лише 30000 записів, тому система прекрасно підходить для маленьких та середніх бібліотек, а от усім решта потрібно контактувати з розробниками і спробувати домовитись про спецтариф. 

Дописи про англомовні наукові публікації

У продовження теми рукописів, редакторів, відмов… Вирішив зібрати разом усі попередні дописи з власними переживаннями і порадами щодо тонкощів написання статей для справжніх рецензованих видань. Щоб пост не видався надто коротким, напишу ще одну банальну річ: у хороших наукових журналів – хороші редактори. Для мене, вихованця вітчизняної традиції наукової періодики, було доволі несподівано отримати лист, наприклад, від самого Вольфганга Гленцеля, де він пояснював своє рішення щодо мого рукопису. І так було з кожним топовим журналом, з кожним топовим редактором. 

Загублені установи в Google Scholar Citations

Науковці можуть вказувати у профілях Google Scholar Citations свою інституційну приналежність, що дозволяє системі потім об'єднувати профілі авторів за установами. Група іспанських вчених вирішила перевірити, чи Google Scholar здатна коректно ідентифікувати всі установи та правильно визначити її працівників. Для цього науковці систематично бомбардували Google Академію пошуковими запитами про 82 іспанські академічні установи. Виявилось, що дана функція добре спрацьовує для більшості установ, однак вона не може виявити усі установи в базі, не завжди створює унікальний запис для установи і не об'єднує всіх авторів, що належать до однієї установи. 

Директорати для бібліотек

Український Уряд запускає наступний етап реформи державного управління, тож тепер у пілотних міністерствах буде створено нові структурні підрозділи – директорати політики і директорати стратегічного планування та євроінтеграції, які займатимуться формуванням політики у підзвітних сферах. На спеціально створеному порталі будуть зібрані вакансії, звідкіля можна буде відразу подавати документи на конкурс. Дивлюся, який новостворений підрозділ покликаний посилити спроможність міністерств до аналізу й оцінки ефективності політики у бібліотечній галузі і побоююсь, що про нас вкотре забули. 

Publons: і нехай увесь світ довідається, що ти – рецензент

Компанія Clarivate Analytics нещодавно придбала сервіс Publons, і тепер на платформі Web of Science ви зможете побачити відповідну вкладку. Для чого потрібен Publons? Дослідники з усього світу створюють безкоштовні профілі у Publons, щоб легко відстежувати, перевіряти та представляти свій рецензентський досвід. Усім відомо, що без експертної оцінки наука рухалась би навпомацки, і нам важко було б відрізнити справжні наукові відкриття від шахрайських витівок. Однак, при цьому робота рецензента важка, часомістка та неоплачувана… а з Publons рецензенти можуть спробувати отримати хоча б більше морального задоволення. 

Отримали відмову. Що робити далі?

Вам відмовили у публікації, рукопис повернули, а редактор ще й навздогін написав у листі кілька неприємних абзаців – Як з таким тягарем жити далі? Знаю, що відразу не хочеться повертатись до свого рукопису, але давайте спробуємо розібратись, чому так сталось, адже відмовляють навіть потенційним нобелівським лауреатам. За минулі кілька місяців мені вдалося назбирати купу різноманітних rejected від різних журналів, тому можу запропонувати своєрідний топ-відмов. 

Бібліотека, як видавець і альтметрікс

Даремно побоювався, що IFLA World Library and Information Congress 2017 у польському Вроцлаві, перетвориться на свято виключно публічних бібліотекарів, адже ми отримали кілька цікавих доповідей від університетських колег. Так, наприклад, група доповідачів з Університету Пітсбурга поділилася своїм досвідом впровадження сервісів Library Publishing у поєднанні з використанням можливостей альтметрікс. Представлений досвід до смішного простий – віджет від комерційного Plum Analytics встановлено на веб-сторінках 38 наукових журналів університету, а бібліотекарі провели серію роз’яснювальних робіт серед редакторів та читачів про альтметрікс і що можуть означати ці цифри. 

Чи вдасться науковим бібліотекам пережити Sci-Hub?

Згідно з результатами дослідження Деніеля С. Гіммельштейна і команди, відомий піратський ресурс Sci-Hub може забезпечити миттєвий доступ до 2/3 усіх наукових статей, що становить понад 85% від усіх робіт опублікованих у журналах, які доступні на умовах передплати. Для деяких великих популярних видавців, таких як Elsevier, понад 97% журнальних статей нелегально зберігаються на серверах Sci-Hub і доступні там абсолютно безкоштовно. Більш того, 31% статей, які не охоплює Sci-Hub – публікації, якими ніхто не цікавиться. 

Стримати глобальне потепління: нова онлайн-колекція від ScienceOpen

Безкоштовна платформа ScienceOpen, що володіє повним спектром можливостей для ефективного обміну результатами досліджень та закликає вчених підтримувати ініціативу Відкритої науки, пропонує нову онлайн-колекцію Climate Change: Open Access з питань зміни клімату, глобального здоров'я та відновлюваних джерел енергії. База колекції оновлюється автоматично і наразі містить майже 7500 дослідницьких статей, які доступні усім для читання, повторного використання та обміну. 

Нацрепозитарій та держатестація наукових установ

Люблю, коли сонце влітку припікає і держчиновники починають згадувати у своїх текстах про наукометрію. Кабмін затвердив положення про Національний репозитарій академічних текстів та новий порядок державної атестації наукових установ. Заплановано включати до Національного репозитарію усі академічні тексти незалежно від дати їх створення. Ресурси репозитарію повинні стати допоміжним засобом для експертизи академічних текстів на наявність плагіату, а після повноцінного запуску ресурсу монівці наобіцяли ще й створити наукометричну базу даних. 

Два варіанти оформлення списку використаної літератури

Редакції українських наукових журналів вірять, що список літератури укладений згідно з вимогами ДСТУ 8302:2015 заважає потрапити в омріяні Scopus та Web of Science. Водночас, більшість редакцій не хочуть й розлютити ДАК, відтак вимагають від авторів надсилати рукописи відразу з двома варіантами оформлення списку використаної літератури, а також з транслітерацією, або вільним англомовним перекладом, кириличних джерел. Уявіть себе на місці автора-іноземця – невже перечитавши такі вимоги до оформлення вам закортить відправити рукопис у цей журнал? 

Mendeley Funding: підключись до світу фінансування наукових досліджень

Користувачам Mendeley віднедавна доступна актуальна інформація від більш як 2000 організацій, що пропонують гранти дослідникам. Mendeley Funding збирає пропозиції щодо фінансування наукових досліджень з цілого світу і за допомогою зручного пошукового інтерфейсу вам запросто вдасться знайти щось для себе. Можна проводити пошук за країною, за грантодавцем, за типом гранта, за дисципліною… Кожну грантову пропозицію можна додати до улюблених, щоб повернутися до неї пізніше. 

Бібконференція під сентиментальні російські гімни

Продовжуємо знайомитись з публікаціями Марії Хайг з Університету штату Вісконсин. Ось що пише дослідниця про щорічні Кримські бібліотечні конференції, які донедавна так полюбляли відвідувати тисячі українських бібліотекарів: «Російські учасники конференції слабко усвідомлювали той факт, що вони знаходяться в іншій країні. Так, на офіційній церемонії закриття лунали сентиментальні російські гімни, а на конференції 2007 року українську мову можна було почути лише на спеціальній денній секції українських бібліотек. Однак, навіть тут, ті нечисленні доповідачі, що намагалися доповідати українською, скаржилися, що їх не розуміють і переходили на російську». 

Що таке «наукова комунікація»?

Добре, що у нас є затверджений паспорт спеціальності, де можна дізнатися, що соціальні комунікації це – галузь науки, яка вивчає сутність, закономірності соціальних комунікацій, процеси, структури та форми соціально-комунікаційних відносин. Якщо ж «соціальні» для вас занадто широко і ви хотіли б обмежитись лише науковими комунікаціями, то вітчизняна фахова періодика відмовиться вам у цьому допомогти. Здавалося, що завжди можна вивести правдоподібну робочу дефініцію цього поняття, однак ступаючи на територію англійських текстів несподівано вляпаємось у певні тонкощі. 

Руйнівний вплив «совка» на бібліотечну науку в Україні

Вільно переповім, що Марія Хайг з Університету штату Вісконсин в Мілуокі пише про специфіку радянської бібліотечної освіти. Отож, за радянських часів на вершині академічної ієрархії опинились природничі та інженерні науки – їх голубили держчиновники, і, водночас, вони залишались відносно неспотвореними комуністичною ідеологією. Бібліотечну ж справу було приєднано до «гуманітарних наук», де вона вважалась надзвичайно непрестижною, адже бібліотечні кадри плекали в Інститутах культури, що відповідали за створення та розповсюдження пропагандистських розважальних програм, а це, відповідно, перешкоджало сформувати сильну дослідницьку культуру у даній галузі. 

Де найдешевше купувати е-книги?

Все менше часу залишається на читання книг «не для роботи», але тут мені на допомогу приходять затори, громадський транспорт і смартфон. З паперовими книгами незручно возитись, а красти україномовний нон-фікшн, який щойно тільки почав квітнути, рука не піднімається, тож добровільно записався у ряди покупців легального контенту. З особливостями ціноутворення на книги у традиційному форматі вже ніби розібрались, а от купівля електронних книг відбувається в Україні якось мляво, що навіть важко зрозуміти, де у нас найвигідніше купувати е-книги. Вирішив провести власне мікро-дослідження, щоб отримати бодай якесь уявлення. 

Скільки коштує пошук і навчання бібліотекаря?

Принципово не читаю книг про лідерство, бізнес, мотивацію ітп., адже подібні тексти, як правило, не містять жодних емпіричних даних, а базуються на пустослів'ї, однак бестселер Роберта Саттона «Мудакам тут не місце. Як вижити в офісних джунглях» все-таки полонив мене цікавими розрахунками. Співробітник однієї з компаній Кремнієвої долини повсякчас ображав і принижував своїх колег, тому ніхто не хотів з ним працювати, а HR-фахівці тільки й встигали виправляти наслідки такої поведінки. Врешті, у компанії підрахували, що за рік працівник наскандалив на $160000, які й вирахували з його зарплати.

Бібліотекознавство у Шанхайському рейтингу університетів світу

Укладачі Академічного рейтингу університетів світу (ARWU), також відомого як Шанхайський рейтинг, представили Global Ranking of Academic Subjects 2017 відразу для 52 наукових дисциплін, серед яких знайшлося місце і для Library & Information Science. Тематичні рейтинги ARWU використовують методологію основного рейтингу з незначними змінами – враховується кількість наукових публікацій університету (лише «article») за період 2011-2015 рр. (для бібсправи мінімум = 50), Category Normalized Citation Impact (CNCI) публікацій установи на основі даних InCites, кількість публікацій написаних у співавторстві вченими з різних країн, кількість публікацій у топ-журналах конкретної дисципліни, кількість важливих нагород, які отримали співробітники установи (не знайшов таких для бібсправи). 

Класичні статті в Google Академія

Сторінка «Показники» в Google Академія обросла додатковим функціоналом і тепер, крім топів найкращих академічних видань різними мовами та різних наукових категорій, користувачам доступний підрозділ «Класичні статті» – найбільш цитовані статті, перевірені часом. Для кожної галузі визначено 10 найбільш цитованих статей, які були опубліковані 10 років тому. Перелік «Класичних статей» враховує лише англомовні дослідницькі статті, які мають не менше 20 цитувань. Зараз на сторінці представлено роботи 2006 року, кількість цитувань пораховано станом на травень 2017 року. 

Поміркуй. Перевір. Подай.

У світі публікується безліч наукових досліджень, щотижня створюються нові журнали і так само невпинно зростає кількість шахрайських видавництв та видань, що не відповідають жодним науковим стандартам. Як уберегтися від пазурів хижацьких журналів? З’явилась українська версія відомого веб-ресурсу Think. Check. Submit., що допомагає молодим науковцям у всьому світі не потрапляти на гачок шахраїв і надсилати свої рукописи лише в надійні наукові журнали. Тож тепер, використовуйте контрольний список запитань Поміркуй. Перевір. Подай. для того, щоб упевнитись, що обираєте надійний журнал для публікації результатів досліджень. 

Оновлений Journal Citation Reports 2017

Компанія Clarivate Analytics показала новий 2017 Journal Citation Reports (JCR), на основі даних 2016 року. Оцінено або 11,459 (якщо вірити інфографіці), або 11,549 (якщо вірити сайту) журналів (як бачите, у великих корпораціях також лажають) з 236 наукових дисциплін і 81 країни світу. Пишуть, що в середньому імпакт-фактори журналів збільшилися на 9%. Загалом було додано 132 нових журналів, найбільше новачків у категорії Engineering, Electrical & Electric, категорія з найбільшим Aggregate Impact Factor – робототехніка. 

Реєстр «Науковці України»

Інформаційний портал НБУВ поповнився реєстром «Науковці України», який систематизовано за званнями, регіонами, галузями знань, відомчим та інституційним підпорядкуванням. Дані реєстру автоматично сформовані на основі інформації із бібописів авторефератів дисертацій захищених в Україні після 1996 р. Реєстр буде автоматично поповнюватися новими записами в міру надходження авторефератів у головну бібліотеку країни. До реєстру науковців може вноситись й інформація про науковців, які не мають наукового ступеня, але мають наукові публікації. Також, можна заповнити реєстраційну форму, щоб виправити або попросити показати більш докладну інформацію.