Хто найчастіше публікується в національно-орієнтованих журналах?

Команда наукометристів вирішила дослідити, чи стають національно-орієнтовані журнали, що представлені в Scopus, більш міжнародними. Виявилось, що приблизно 40% таких журналів інтернаціоналізуються, при цьому, англійська мова публікацій та відкритий доступ є визначальними факторами. Мене ж найбільше зацікавив показник Index of National Orientation (INO), що визначається як відсоток публікацій країни, вчені якої найчастіше публікуються в журналі, відповідно до загальної кількості публікацій журналу. Так, в суто національного журналу INO = 100%. 

Ще більше Scopus та Web of Science від українських чиновників

Попри сумну українську статистику використання рефератних баз даних (сотні установ практично не користувались наданим доступом), монівські чиновники вирішили продовжити передплату на Scopus та Web of Science для всіх державних й комунальних вишів і наукових установ. При цьому, якось по-знущальницьки звучать слова першого заступника Міністра: «Одне з наших головних завдань – це інтеграція української науки у світовий та Європейський дослідницькі простори. А вона неможлива без того, щоб кожен український вчений мав доступ до інформації про дослідження своїх колег у всьому світі». Доступу до результатів досліджень українські вчені так і не отримали, але можна облизатися на реферат, побачити кількість цитувань і полюбуватися індексом Хірша.

Венеціанський науковий індекс

Scholar Index — італійський проєкт щодо створення індексу цитувань для всіх наукових публікацій в галузі мистецтв та гуманітарних наук для вивчення профілів авторів, публікацій та першоджерел. Проєкт планує використати спільні зусилля видавців, наукових бібліотек та інших культурних установ, що оцифровують, видобувають і розповсюджують цитування з наукових публікацій у вигляді пов’язаних відкритих даних на платформі Scholar Index та через спеціальні API. 

Уникайте журналів, що вимагають разом з рукописом надіслати рецензію

Редакції деяких наших нібито наукових журналів вимагають від авторів надсилати разом з рукописами відразу й рецензії на свої роботи від кандидатів, чи докторів наук. Схоже, що деякі редакції зрозуміли оновлені вимоги МОН до фахових наукових видань надто оригінально, а-ля — от кому потрібна публікація, то нехай він і шукає собі цих рецензентів. Власне науковий журнал і займається тим, що організовує процес отримання порад щодо конкретних рукописів від експертів. Якщо ж редакція на сторінці сайту журналу чесно зізнається, що жодного незалежного peer review вона не проводить, то про який науковий статус може бути мова? 

Вплив часто цитованих статей на імпакт-фактори журналів

Маноліс Антонойянкіс проаналізував понад 3 млн публікацій у 11639 журналах, що представлені у Journal Citation Reports за 2017 рік і дізнався як окремий документ впливає на імпакт-фактор журналу. Виявилося, що імпакт-фактори напрочуд мінливі. Так, наприклад, для 381 журналу 1 часто цитована публікація збільшила імпакт-фактор на 0,5 пунктів, водночас, для 818 журналів ріст перевищив 25%. Найцікавіше, що кожен десятий журнал збільшив свій імпакт-фактор більш ніж на 50% коштом лише трьох часто цитованих статей!

Реформа оцінки наукових досліджень у Китаї

Китай прагне відійти від явища «лише чотири» (only papers, only titles, only diplomas and only awards). Найбільше мають китайські посадовці нарікань на «культ SCI», адже показники WoS стали основними критеріями оцінки китайських вчених. Звичайно, науковці Піднебесної отримали користь від порад міжнародних рецензентів та суттєво покращили свої дослідження, але, водночас, деякі вчені та установи ганяються тільки за кількістю публікацій і не зважають на якість та суспільну цінність своїх результатів. Також, усім стало очевидно, що «культ SCI» зашкодив китайським журналам — Китай є світовим лідером за кількістю наукових публікацій у «міжнародних» журналах, але лише приблизно 200 китайських журналів представлені в Web of Science. 

Конкурси НФДУ: суворі до природничників, лагідні до гуманітаріїв

Національний фонд досліджень України (НФДУ) оголосить конкурси наукових і науково-технічних проєктів «Наука для безпеки людини та суспільства» та «Підтримка досліджень провідних та молодих учених». Максимальна сума фінансування проєктів на 1 рік = 5 млн гривень. Це ніби й небагато для світової науки, але повинно зацікавити науковців в Україні. Офіційно конкурси ще не розпочалися, але вже розкрито певні умови участі. Колектив авторів проєкту – не більш як 7 дослідників, і не менш як половина з них мають бути молодими вченими. Вимоги до керівників проєктів у природничих та соціогуманітарних науках зробили різними, при цьому в соціогуманітаріїв з'явилася дивна вимога щодо монографій. 

Оцінювання результатів наукових досліджень в Україні: хто має журнал в Scopus — того і капці

Журнал Scientometrics написав про суперечливу українську практику оцінки наукової діяльності вчених та установ, що базується на підрахунку кількості публікацій у журналах представлених у Scopus та Web of Science (препринт). За допомогою Scopus було відібрано 50 журналів, у яких українські науковці написали найбільшу кількість статей та оглядів за 2015-2019 рр. Виявилось, що 78% цих журналів – це журнали українських видавців та англомовні переклади українських журналів. Також, у цьому топі опинилося 2 виключених видання і журнал, який двічі індексується в Scopus. 

Список Kscien: боротьба з хижаками триває

Члени неприбуткової організації Kscien, що базується в Сулейманії (місто на сході Іракського Курдистану) прагнуть розвивати та вдосконалювати наукові комунікації насамперед у країнах, що розвиваються. Основний напрямок роботи — протистояння хижацьким фейковим видавцям, що активно надокучають авторам з цих країн. Kscienісти підхопили ініціативу Джефрі Білла й укладають власну колекцію хижаків Kscien's list, що містить 5 списків: хижацькі видавці, хижацькі журнали, викрадені журнали, хижацькі метрики та хижацькі конференції. 

BIP! Finder для протидії COVID-19

З початку пандемії коронавірусу типу COVID-19 вже з'явилося тисячі препринтів та статей у рецензованих журналах. Усі ці публікації впливають на подальші наукові дослідження, рішення медиків, а також заходи урядів щодо протидії поширенню інфекції. Зрозуміло, що кількість цих робіт стрімко зростає, відтак, вченим усе важче вивчати відповідну літературу та виявляти корисну інформацію, тому команда Semantic Scholar створила відкритий набір даних BIP4COVID19, що містить не тільки перелік публікацій про новий коронавірус, але й показники наукового впливу для кожної роботи. Також, для зручності використання цих даних творці відразу прикрутили веб-інтерфейс. 

Платформа відповідальної редакційної політики PREP

Серж Горбач з Радбоуд університету вирішив, що автори мають право знати, що відбувається з їх рукописом після того, як вони натискають кнопку «Надіслати». Пан Серж створив Platform for Responsible Editorial Policies (PREP) — безкоштовну базу даних, що дозволяє з'ясувати, як саме відбувається процес рецензування у 360 наукових журналах. Зі сторінок PREP можна дізнатися, чи редакція журналу розкриває імена рецензентів, чи використовує програмне забезпечення для перевірки рукопису на плагіат, виявлення маніпуляцій із зображеннями, які критерії якості використовує журнал ітд. 

Комп'ютери Apple в українських бібліотеках

Користувачі бібліотек України мають право на якісне обслуговування незалежно від раси, кольору шкіри, статі, політичних, релігійних та інших переконань… однак, підозрюю, цей принцип не поширюється на фанатів операційної системи Макінтош. Попри величезну популярність айфонів та інших продуктів корпорації Apple серед українських користувачів, у наших книгозбірнях переважно використовують Windows, або дистрибутиви Linux. Чи це свідомий вибір українських бібліотекарів? Закордоном такої тотальної переваги продуктів Майкрософт у бібліотеках не помітив — невже це така українська особливість? 

Профілі авторів у Dimensions: вони є, але для чого?

Попри те, що профіль себе коханого абсолютно ніяк не допоможе вченому у проведені якісного наукового дослідження, українські користувачі вперто штурмують реферативні бази даних наукової літератури у пошуках своїх публікацій та h-індексів. Деякі хитрі українські вчені готові вихваляти базу даних, якщо та вигідно вираховує потрібні показники, і при цьому байдуже, звідки беруться цифри та показники. Наприклад, дані платформи Dimensions від Digital Science, що пропонує також і авторські профілі. Давайте уважніше поглянемо, що за інформація міститься у цих профілях. 

Scite_ робить науку більш достовірною

Популярні наукометричні інструменти дозволяють швидко дізнатися кількість цитувань конкретної публікації, проте залишається загадкою — чому інші вчені згадали цю роботу у своїх публікаціях? Дослідження підтвердили представлені у попередній роботі результати, або навпаки їх спростували? Велика кількість цитувань свідчить про неабиякий науковий вплив роботи, або ж навпаки більшість цих цитувань негативні? А можливо, все це були просто поверхневі згадки, мовляв — чимось подібним займалися й інші вчені, але в абсолютно іншому контексті. 

SPI (Scholarly Publishers Indicators): іспанський підхід до оцінювання наукових книг

Науково-дослідна група з наукових книг, що працювала при Іспанській національній раді досліджень створила інформаційну систему SPI (Scholarly Publishers Indicators), що створена на основі результатів опитування іспанських науковців. Вчені могли вказувати в анкетах до 10 видавців книг у своїх рідних галузях. Система SPI пропонує користувачам 3 показники / інформацію про видавців книг у соціальних та гуманітарних дисциплінах: престиж — рейтинги видавців, що укладені на основі оцінок іспанських експертів; спеціалізація — річна публікаційна активність видавця за певною тематикою (лише для іспанських видавців); процес відбору рукописів — структуровану інформацію про процес рецензування рукописів іспанськими видавцями. 

Безкоштовні ресурси про коронавірус 2019-nCoV

Світ потерпає від COVID-19 — захворювання, що його викликає коронавірус 2019-nCoV. Перші масові випадки зараження новим коронавірусом були зафіксовані наприкінці грудня 2019 р. у китайській провінції Хубей, а впродовж наступних кількох тижнів вірус потрапив на територію інших країн. Бібліотекарі різних країн світу спершу були кинулись знезаражувати паперові видання, але швидко оцінили безглуздість цього процесу і зачинились на карантин. Українські заклади культури тимчасово припинили свою роботу з 17 березня 2020 р. Українці переважно плювались через закриття спортзалів та кінотеатрів, а от перехід бібліотекарів у дистанційний режим роботи відбувся якось непомітно. 

Індекс Херфіндаля–Хіршмана і монополізованість вітчизняних наукових видань

Анна Радченко та Наталія Коваль представили простий спосіб визначення широти кола авторів наукового журналу за допомогою індексу Херфіндаля–Хіршмана, що дає змогу оцінити рівень монополізованості видання. Індекс Херфіндаля–Хіршмана застосовують для визначення частки ринку, що припадає на певну установу і, зрозуміло, що чим більша частка установи у певній галузі, то тим вищі шанси на виникнення монополії. Дослідниці використали інформацію за 2015–2017 рр. про офіційне місце роботи авторів наукових журналів, у складі засновників яких є Національна академія наук України та наукові установи, які входять до Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України. 

Виконувачі обов’язків міністрів для бібліотек

Незвична ситуація склалася у новому Уряді з очільниками міністерств від яких найбільше залежить доля українських бібліотек. Рада відправила у відставку пана Гончарука разом з його урядом, а у новій урядовій команді не знайшлося достойних кандидатів, щоб вмістити їх у теплі крісла міністрів культури і освіти та науки. Відтак, Уряд поклав тимчасове виконання обов’язків міністра культури на Світлану Фоменко, яка до цього обіймала посаду першої заступниці міністра культури, а тимчасове виконання обов’язків міністра освіти і науки України покладено на Юрія Полюховича, що донедавна був першим заступником міністра МОН. 

Альтернативні метрики в OUCI

Слідом за інтеграцією з Unpaywall, до пошукової системи Open Ukrainian Citation Index (OUCI) прикрутили бейджі PlumX, що повинні допомагати користувачам краще оцінювати загальний вплив публікацій на науку та суспільство. Відомі альтернативні метрики від компанії Plum Analytics пропонують дізнатися скільки разів конкретну роботу читали, завантажували, зберігали, цитували, згадували у новинах та соціальних мережах. Натискаємо на відповідний результат пошуку, відкривається картка публікації в OUCI і з правого боку завантажиться бейдж із статистикою використання публікацій серед інтернет-користувачів. 

Ляпсуси Scopus: доки українських авторів будуть нагороджувати за Тбілісі – Нью-Йорк?

Писав про зашквари Scopus з фізикою низьких температур і з польським медичним журналом, що немає навіть веб-сайту. Представляю вам ще двох лауреатів анти-премії «Куди дивиться CSAB?». У грузинському журналі «Georgian Medical News» (видавець – Ассоциация деловой прессы Грузии) українські автори вже опублікували майже 400 робіт. Придивіться до сайту цього видання і ви побачите майже повне ігнорування вимог Scopus! Зверніть особливу увагу на склад редколегії, на фразу в інструкції для авторів – The number of the authors (co-authors) must not exceed the limit of 5 people і на прапор Грузинської РСР на сторінці контактів. 

Відкрита наукова платформа Qeios

Відкрита платформа Qeios – це чергова спроба переформатувати життєвий цикл наукових публікацій. Без упереджених редакторів, без плати за публікацію, відразу публікуєте свій науковий манускрипт, отримуєте від громади відкрите рецензування і працюєте над доповненнями та зауваженнями. Автори платформи переконують, що така миттєва відкрита публікація – це більше врятованих життів, швидші ракети, негайне визнання ваших заслуг та більше часу для відпочинку біля озера. 

Автори, EIFL вибив нам знижки

Міжнародна неприбуткова організація Electronic Information for Libraries (EIFL), що працює з бібліотеками, щоб забезпечити доступ до цифрової інформації для людей у країнах, що розвиваються та в країнах з перехідною економікою, серед усього іншого, домовляється з видавцями, щоб ті не брали плату за публікацію, або надавали знижку авторам з країн-партнерів EIFL. Поки що в EIFLівському каталозі 5 видавців – Cambridge University Press, De Gruyter, Edward Elgar Publishing, SAGE та Taylor & Francis.

Китаю більше не потрібна кількість

Представники Міністерства освіти та Міністерства науки і техніки Китаю закликали своїх вчених до розбудови нової кращої системи оцінювання наукових результатів і запропонували університетам скасувати бонуси за публікацію в журналах, що представлені у провідних базах наукових цитувань. У міністерському наказі сказано, що установи не повинні приймати рішення щодо прийому на роботу, або щодо просування по службі виключно на основі кількості публікацій та цитувань робіт конкретного вченого (все як вчить DORA). Публікації ніби й далі враховуватимуть для оцінки фундаментальних робіт, але не для прикладних досліджень, щоб зняти тягар publish or perish з клініцистів та інженерів. 

Open Ukrainian Citation Index інтегрується з Unpaywall

Управителі українських інституційних репозитаріїв отримали додаткову нагоду для розкрутки контенту своїх електронних сховищ. Дані вітчизняної пошукової системи і база даних наукових цитувань Open Ukrainian Citation Index (OUCI) інтегровано із вмістом бази Unpaywall, відтак, інформація про понад 25500000 легальних безкоштовних наукових публікацій відтепер доступна користувачам OUCI – проводимо пошук, клікаємо на фільтр «Відкритий доступ» і біля кожного результату отримаємо посилання на «Повний текст». 

Smithsonian Open Access: президент Лінкольн і скелет динозавра в 3D

Смітсонівський інститут запустив ініціативу Smithsonian Open Access і виклав приблизно 2,8 млн зображень під відкритою ліцензією CC0. Це означає, що можна безкоштовно переглядати, завантажувати, змінювати, поширювати увесь цей цифровий контент з будь-якою метою і без додаткового дозволу Smithsonian. Представлені об’єкти стосуються мистецтва, науки, історії, культури, техніки, дизайну – від портретів історичних американських діячів до 3D-моделей скелетів динозаврів. 

Фізики низьких темпеpатуp багато не буває

Продовжую розповідати про перли Scopus і чому кепсько, що українські міністерства сліпо покладаються на списки укладені іноземними експертами. Зізнавайтеся, ліниві автори, хто б з вас не хотів робити один сабміт, а отримувати відразу 2 скопусівські статті? Таке можливо! Щомісячний науковий журнал «Фізика низьких температур» видається Фізико-технічним інститутом низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України та одночасно англійською мовою Американським інститутом фізики під назвою «Low Temperature Physics». Чомусь експерти вирішили, що потрібно включити в базу відразу 2 версії одного видання – тож маємо в Scopus профіль «Low Temperature Physics» і профіль «Fizika Nizkikh Temperatur». 

Wiadomosci Lekarskie: цо то таке?

Журнал «Wiadomosci Lekarskie» – беззаперечний лідер серед неукраїнських скопусівських журналів за кількістю публікацій українських авторів. Лише за 2018-2019 рр. журнал опублікував 545 робіт українських вчених! Цей журнал Сілезького медичного університету немає ні сайту, ні doi, як з гармати друкує медиків Польщі, проте примудрився пройти крізь сито експертів Scopus. І так само дивовижно «Wiadomosci Lekarskie» індексуються у Medline. 

Open Acess Helper для iOS та Safari

Щоразу, коли ви потрапляєте на сторінку з платним доступом до повного тексту публікації, додаток Open Acess Helper порівнює DOI конкретного документа з інформацією бази Unpaywall, що містить понад 23 мільйонів DOI документів з легальною відкритою копією. Програма безкоштовна, не відстежує ваші координати і не збирає статистику використання. Застосунок Open Acess Helper для iOS та Safari працює як і більшість подібних додатків, проте має й свої приємні особливості. 

Стережіться російського КБПР (комплексний бал публікаційної результативності)

Після вторгнення російських окупантів в Україну намагаюся не згадувати про жоден російський досвід. Проте, їхнє свіже нововведення щодо оцінки наукових досліджень цілком може передатися й нашим чиновникам, тому варто бути проінформованими. Російський МОН запровадив нову методику задля «забезпечення підвищення якості публікацій при збереженні темпів зростання їх кількості» згідно з якою для оцінки наукових результатів російських авторів та організацій буде застосовуватися КБПР (Комплексный Балл Публикационной Результативности). Російські чиновники ніби незадоволені, що вони зараз враховують загальну кількість статей, конференцій, монографій… і хочуть ділити бали за публікацію між усіма співавторами і між усіма афіляціями авторів, що вказані у конкретній роботі. Далі логіка закінчується. 

Дослідники, що публікують монографії є більш продуктивними

Згідно з результатами нового дослідження, польські вчені, що опублікували монографії, публікували й журнальні статті. При цьому, науковці, що опублікували хоча б одну монографію, виявились продуктивнішими за тих, хто не опублікував жодної. Водночас, виявилось, що польські автори монографій орієнтуються більше на регіональні видання. Монографія залишається основним каналом комунікації у суспільних та гуманітарних науках, проте висновки цього дослідження справедливі для поведінки польських науковців у всіх галузях. 

CORE Recommender: відкритість повинна окупатися

Вміст вашого інституційного репозитарію може стати більш доступним для світової спільноти за допомогою плагіну від CORE – найбільшого агрегатора відкритих наукових публікацій у світі. Спеціальний безкоштовний плагін для репозитаріїв, журнальних систем та веб-інтерфейсів CORE Recommender надає пропозиції щодо тематично пов’язаних документів з публікацією, яку зараз переглядає користувач. Особливість модулю – усі рекомендовані статті можна безперешкодно переглянути. 

Плата за публікацію у журналах відкритого доступу

Марцін Козак та Джеймс Хартлі колись дослідили понад 9000 відкритих журналів, що представлені в DOAJ, і виявили, що лише 28% журналів беруть плату за публікацію. Найбільше платних відкритих журналів видається у різних галузях медицини – 47%, а найменше в гуманітарних науках – 4% та мистецтвознавстві – 0%. В Україні мені найчастіше економісти допікають розповідями, що публікація статей у наукових журналах обов’язкова платна, але, як бачите, Козак і Хартлі отримали в галузі економіки – 23%, а бізнесі та менеджменті – 28% журналів, що беруть плату з авторів. 

Scopus популярніший за Web of Science у Google Trends

Фелікс де Моя Анегон порозважався з Google Trends і показав, що користувачі Google частіше запитували про Scopus, ніж про Web of Science. Вирішив провести подібне порівняння для України. Доступ до продукту Elsevier з’явився у нас значно раніше за доступ до баз ВоС, тому обмежився лише 5 останніми роками. Scopus очікувано значно переважає Web of Science за кількістю пошукових запитів українських користувачів Google. 

Імпорт записів для бібліотечного каталогу і віддалений доступ до Springer Link

У січні установи, що раніше оформили доступ до Scopus та Web of Science за кошти держбюджету, автоматом отримали й доступ до електронних книг Springer 2017 р. та журналів Springer 1997-2020 рр. Понад 9500 книг стали доступними українським користувачам назавжди, тому їх можна сміло представляти у своїх бібліотечних каталогах. Для цього, не непотрібно щоразу створювати вручну новий запис для кожної книги, а просто скористаємося Springer Nature Metadata Downloader, проставляємо відповідні позначки, блискавично вантажимо відповідні записи у потрібному MARC-форматі і додаємо їх у базу свого бібліотечного каталогу.

QOAM: нехай відкриті журнали поборються за автора

Ціна за публікацію у відкритих журналах дуже різна — від безкоштовно до 5000 євро за статтю і більше. При цьому, сильно різниться й співвідношення ціни та ефективності. Зрозуміло, що автори прагнуть отримати прекрасне представлення результатів своїх досліджень, але — чи кожен відкритий журнал вартий тих грошей, що він просить? Новий сервіс Quality Open Access Market (QOAM) прагне використати «мудрість мас» і запропонувати авторам відмінний інструмент для кращого розуміння цих відмінностей. 

Нові українські журнали в Scopus 2019

Зізнаюся, що давно не оновлював інформацію у блозі про українські журнали в Scopus. Виправляюсь і давайте привітаємо редакції та видавців відносно свіженьких скопусівських журналів – «Mining of Mineral Deposits» Національного гірничого університету, «Reproductive Endocrinology» ТОВ "Триліст", «Semiconductor Physics, Quantum Electronics and Optoelectronics» Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України і «Ukrainian Geographical Journal» Інституту географії НАН України. Маємо у жовтневому ельзевірівському переліку 48 активних українських журналів. 

Тиранія п’ятірки кращих журналів

Джеймс Хекман і Сидхарт Моктан запевняють, що факт публікації у п’ятірці найкращих журналів має надзвичайно сильний вплив на рішення щодо працевлаштування та кар’єрного росту вченого на кафедрах економіки у провідних університетах США. Звичайно, через це молоде покоління американських економістів одержиме публікацією у Top-5 журналів, кар'єризм домінує над творчістю, адже такий підхід далеко ненадійний і значна частка впливових публікацій з’являється у виданнях, що не належать до п’ятірки кращих. Цікаво було б побачити подібні аналізи й для інших наукових галузей та країн, проте зібрати дані для їх проведення буде досить складно. 

Рік 2019: сингулярність і багато наукометрії

Мій традиційний дайджест за рік, пані та панове. Військовий історик Лоуренс Фрідман сказав, що «Інформаційні кампанії соціальних медіа мають працювати з реаліями, що відбуваються на місцях. Відповідно, російська інформаційна кампанія є цілковитим провалом». Історик просто переконаний, що вільні та розумні люди значно ефективніші за неповоротку державну пропагандистську машину, що вигадує власну реальність. Але вільних і розумних потрібно ростити та підтримувати — школами, університетами, бібліотеками! Сльози навертаються коли бачите запилюжені штори читального залу районної бібліотеки? — Може тому наших земляків так легко, якщо не переконати, то хоча б спантеличити? 

Грантові успіхи українських «гуманітаріїв»

Якщо порівняти в SciVal суми дослідницьких грантів, що отримували наші науковці впродовж 2014-2019 років, то побачимо, що серед всіх наукових дисциплін другу сходинку несподівано обіймає Arts and Humanities. Як так сталося, що митці і гуманітарії отримали більшу суму грантів, ніж наші компутерники, бізнесмени, чи медики? Зазирнімо глибше у дані. 

Google Scholar не всім однаково корисний

Група відомих авторів дійшла до цікавого висновку – Google Scholar охоплює наукові цитування, що доступні у базах Web of Science Core Collection та Scopus, а також враховує ще багацько цитувань, що надходять, як правило, з нежурнальних (дисертації, книги, доповіді для конференцій, препринти) і неангломовних джерел.

Індикатори наукової роботи у листі НАЗЯВО ректорам

Не встигли експерти НАЗЯВО перепочити від «підрахунку сум індексів Гірша науково-педагогічних і наукових працівників», як вони вже просять ректорів ЗВО заповнити новий опитувальник «Системи внутрішнього забезпечення якості у вітчизняних закладах вищої освіти». Можливо, освітні частини опитувальника також містять кумедні речі, але я підвис саме на Блоці 8. Наукова робота. Так, у відповіді на питання 46. Зазначте всі фахові часописи, які видаються закладом і які входять до наукометричних баз Scopus чи Web of Science, просять вказати «посилання на сторінку видання на сайті закладу». Тобто, не посилання на веб-сайт самого наукового журналу, де розміщено інформацію про власника, а просто на сторінку університету. 

CORE Discovery: нове розширення для веб-переглядача

Найбільший у світі агрегатор наукових робіт у відкритому доступі CORE запропонував власне розширення для веб-переглядача, що допоможе користувачам знаходити відкриті копії наукових документів. Розширення доступне для користувачів Google Chrome, Mozilla Firefox та Opera. Встановлюємо CORE Discovery, у браузері з’явиться кнопка із замочком і коли потрапимо на веб-сторінку публікації, то автоматично побачимо одну з трьох піктограм. 

Як використовувати пошукові системи для написання наукових робіт

Шум навколо запуску Open Ukrainian Citation Index показав нам усім як, насправді, більшість українських користувачів використовує цитатні бази даних та спеціалізовані пошукові системи - виміряємо свій h-індекс, можливо, ще імпакт-фактор журналу (в якому вже опублікували свою роботу) і закриваємо браузер. Тепер якось більш зрозуміло, чому в Україні стає все більше Скопусу, а не науки. Давайте нагадаємо дуже юним аспірантам, як ми можемо на максимум використовувати можливості інформаційних інструментів, які прийнято у нас називати наукометричними базами даних. Для прикладу оберемо той ж таки OUCI, хоча, зрозуміло, що подібний функціонал ви знайдете у багатьох базах цитувань (тут вже, швидше, питання до джерел даних).