Методика оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України

Президія НАН України схвалила «Методику оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України». Пишуть, що методика оцінюватиме розвиток установи в попередні роки, стратегічне планування роботи, наукові результати та заходи, інформування громадськості, відповідність матеріального та фінансового забезпечення, співпрацю з іншими установами. Залишу НАНівцям глибинний аналіз даної методики, а сам лише перевірю, чи сказано десь у тексті про наукометрію.

Денис Соловяненко: Я добре знаю, яким чином деякі українські науковці виростили собі «хірші»

Друга частина інтерв'ю з Денисом Соловяненком, директором ТОВ «Видавнича служба УРАН», координатором відомих проектів «Наукова періодика України» і «Український індекс наукового цитування», автором статей-бестселерів «Політика індексації видань у наукометричних базах даних Web of Scіence та ScіVerse Scopus» та «Бібліотека-2.0: концепція бібліотеки другого покоління». 

Денис Соловяненко: «В Україні стало занадто багато Скопусу, але при цьому науки анітрохи не побільшало»

До вашої уваги перша частина інтерв'ю з Денисом Соловяненком, директором ТОВ «Видавнича служба УРАН», координатором відомих проектів «Наукова періодика України» і «Український індекс наукового цитування», автором статей-бестселерів «Політика індексації видань у наукометричних базах даних Web of Scіence та ScіVerse Scopus» та «Бібліотека-2.0: концепція бібліотеки другого покоління». 

Socioindex: наукові журнали в соціальних мережах

Волонтерський проект Socioindex узявся укладати рейтинг наукових журналів України «за представленням у соціальних мережах». Поки у даному рейтингу представлено лише 14 назв видань, однак вже у березні нам варто побоюватися оновлення. Рейтинг має свою унікальну методологію підрахунку, що використовує простий, але своєрідний індекс впливу соціальних мереж. Головні індикатори оцінки – кількість користувачів, які вподобали сторінку (чи сторінки) журналу у Facebook, Twitter, ВКонтакті та Google+. Ось така недорога «альтметрика по-київськи». Не знаю, що саме показує цей рейтинг, але просто з цікавості поглянув би, скільки вподобайок мають сторінки топових наукових журналів. 

Що бібліотекам робити зі Sci-Hub?

Цікаві роздуми про «темну сторону» Sci-Hub з’явились на Caldera Publishing Solutions. Бібліотеки платять за доступ до електронних ресурсів видавництв. І бібліотекарі, і видавці потім зацікавлені отримати точну статистику використання передплачених ресурсів. Однак, тут на сцені з’являється Sci-Hub, що безкоштовно пропонує дослідникам доступ до мільйонів наукових статей і часто використовує для цього саме викрадені паролі бібліотек. Як наслідок – вчені не розуміють навіщо йти в бібліотеку якщо все можна отримати через Sci-Hub, видавці бачать, що їхні ресурси користуються шаленою популярністю, а бібліотеки, навпаки, упевнені, що ресурсами ніхто не користується, то ж відмовляються продовжувати передплату. Кожен дивиться у своє криве дзеркало, підозрює у нечесній грі інших і вдається до ірраціональних вчинків. 

Підтримай сторінку Пана на Facebook!

Після кількох років анонімності, модератори, можливо, найкращої мережі для домогосподарок, таки добралися до мого профілю і без зайвих попереджень видалили його. Звичайно, я читав правила Facebook, але все ніяк руки не доходили змінити профіль на сторінку. З другого боку, всі ці роки спокійно жив собі Пан Бібліотекар у Facebook, збирав тихенько коментарі та вподобайки, але замість кремлівських тролів браві модератори вирішили бомбанути саме його. Як би там не було, але багато моїх читачів звикли до Facebook-трансляції, тому перевантажу все наново. Прохання не кидати Пана у хвилину зажури, підтримати і вподобати оновлену сторінку! Попередні пости не зможу відновити, якщо вважаєте, що якийсь обов’язково повинен бути на фейсбук – напишіть мені.

Інтернет речей і його вплив на бібліотеки

Заінтригувала назва статі Брюса Месіса (Bruce Massis) у свіжому номері New Library World. Вже навіть було подумав, а чи не зайнятися серйозно IoT, щоб вивчитися на такого собі бібліотечного Мічіо Кайку і пророкувати, яких технологічних дивовиж варто очікувати в наших книгозбірнях вже у недалекому майбутньому. Однак, виявилось, що нічого конкретного про бібліотечний Internet of Things у статті немає, а все крутиться навколо питань безпеки та захисту персональних даних. «Інтернет речей» передбачає, що всі предмети побуту будуть оснащені вбудованими комп'ютерами та сенсорами, а відтак зможуть обробляти та обмінюватись інформацією і виконувати певні дії без втручання людини, як приклад, один із найвідоміших у світі українських стартапів Ecoisme. 

Reddit: минаючи перешкоди

Популярний соціальний сайт Reddit, на якому зареєстровані користувачі можуть вільно обмінюватися гіперпосиланнями, ніби й сам проситься, щоб його використали для світлих потреб наукової комунікації. Працює аналогічно, як #icanhazpdf. Якщо у вашій бібліотеці раптом забракло доступу до якоїсь бази даних – переходите у спеціальний reddit Scholar та створюєте відповідний пост (вказуєте якомога більше бібліографічних відомостей про документ, який хочете отримати + додаєте посилання на джерело). Не забувайте роздивлятись довкола, можливо, хтось вже просив цей документ, а також не лінуйтесь видаляти пости після того, як якась добра душа відгукнеться на ваш запит.

Наука України: доступ до знань

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського ініціювала запуск нового корпоративного інформаційного порталу з претензійною назвою – «Наука України: доступ до знань», що покликаний популяризувати електронні бібліотечно-інформаційні ресурси наукових бібліотек України. Будь-яка з українських бібліотек може зареєструватися на порталі, отримати індивідуальну сиглу та самостійно надсилати додаткову інформацію про власні електронні наукові ресурси. Також, нам обіцяють, що інформаційні складові порталу будуть включати авторитетні файли, зокрема наукових установ та науковців України. Не зрозуміло, чи будуть вони відкриті для автоматичного запозичення в інші АБІСи, однак тішить вже сам факт, що в країні пам’ятають про авторитетні файли. 

Пошук журналу для публікації та нова соціальна мережа для науковців від Thomson Reuters

Завдяки діяльності консорціуму e-VERUM у багатьох установах країни з’явився доступ до Web of Science, то ж після довгої перерви не полінувавсь знову заглянути в EndNote. Виявилось, що до відомих функцій доброго старого бібліографічного менеджера додано чудову можливість пошуку оптимального журналу для публікації – обираєте вкладку Match і вводите Title та Abstract свого рукопису. Якщо укладати список літератури вам допомагав EndNote (а для чого ви використовуєте бібменеджер?!), то варто в References вказати відповідну групу. Натискаємо кнопку Find Journals та й отримуємо кілька варіантів журналів куди варто спробувати надіслати свій рукопис. 

Розвінчуємо міфи про науковців та соціальні мережі

Професор Марк Рід (Mark Reed) з Ньюкаслського університету люто розправився з чотирьома найбільшими міфами, які стримують жменьку науковців від активного використання соціальних медіа. Пропоную вам короткий вільний переказ цього трощення міфів. Від себе ще додам, що аргументи щодо недоторканості персональних даних науковців не видаються аж надто переконливими (мобільні додатки, і без світлин наших сніданків, збирають достатньо конфіденційних даних), однак науковцям не звикати повсюди вказувати своє ім’я, прізвище, місце роботи, конференції у яких містах відвідував ітд., тому для активних дослідників зона приватного може мати свої особливості. Отож, слово ньюкаслському професору…

MedPix: безкоштовні медичні зображення

Національна бібліотека США з медицини оголосила про запуск MedPix – відкритої онлайнової бази даних медичних зображень, що стане у пригоді лікарям, інтернам, студентам та медсестрам. Матеріали колекції MedPix організовано за категоріями захворювань, розташуванням хвороби (органи та системи організму) і за профілями пацієнтів. Більшість зображень відразу містить й підтверджений діагноз. Приватні особи та установи, також, можуть запропонувати свої зображення для MedPix, які неодмінно буде захищено авторським правом. Для роботи з базою не потрібно жодного додаткового програмного забезпечення, вмикаєте веб-браузер і поїхали.

Забагато грошей на українську книгу?

Знаєте анекдот – У Мінкульті думають, що подарувати начальнику на день народження: – Давай подаруємо книгу. – Ні, книга у нього вже є. Мабуть, усі українські ЗМІ вже встигли написати сенсаційну новину – «Міністр культури побоюється, що на українські книжки виділили забагато грошей»! В’ячеслав Кириленко й справді заявив (6:40), що на закупівлю україномовних книжок для бібліотек «…в 2016-му буде виділено 42 млн.! Але я побоююся ситуації, що навіть вся ця сума може бути не вичерпана. Може, навіть немає такої кількості назв книжок, такої номенклатури книжок, яку бібліотекарі хотіли би закупити». 

Міську, вважай!, або Дивись в домен

Крім логічних способів виведення псевдо-наукових журналів на чисту воду, повинні ще існувати й суто технічні методи. Гадаю, до таких можна віднести процес перевірки інформації про власника домену веб-сайту журналу. Потрібних безкоштовних онлайн-програм знайдеться достатньо, то ж давайте спробуємо когось перевірити! Щоб зайвий раз не згадувати шахраїв, візьмемо відомий Science. Вводимо sciencemag.org і дізнаємось, що домен зареєстровано ще у далекому 1996 році Американською асоціацією сприяння розвитку науки. Все сходиться – можна публікуватись. 

Найкращий вчений проспекту Маяковського

Не скидає обертів Cybermetrics Lab, а разом з нею й «Бібліометрика української науки» (наша національна складова проекту Ranking of Scientists), яка пропонує переглянути оновлені рейтинги, розподіли та варіації на основі даних Google Scholar. Так, вже просто зараз, ми можемо познайомитись з рейтингами установ, наукових колективів, періодичних видань, згідно з Google Scholar, а також поклацати різноманітні розподіли за галузями наук, за відомствами, містами, установами… От візьмімо для прикладу Топ 20 міст за кількістю бібліометричних портретів учених. Про що говорять нам ці дані? 

Під псевдонімом

Ми звикли очікувати від наших читачів певного інтелектуального рівня, однак, чесно кажучи, далеко не кожен користувач знатиме, що спільного у Василя Очерета з Василем Баркою, чи що пов’язує Івана Багряного з Іваном Лозов’ягіним. Відтак, мені б хотілося, наприклад, щоб при складанні бібліографічних описів документів подібні моменти було відразу враховано і жоден читач не оконфузився. Заглядаю у підручник і бачу, що про це вже подбали:

CitationHunt: допоможіть знайти посилання для статей Вікіпедії

Думки про те, що бібліотекарі вузів можуть збагачувати статті Вікіпедії посиланнями на документи власних інституційних архівів, не дають спокійно спати вже не одному університетському «промоутеру». Віднедавна стало трішки легше займатися подібною діяльністю, адже з’явився CitationHunt – простесенький інструмент для виявлення англомовних статей Вікіпедії, які потребують посилань на джерела. Якщо можете додати посилання – тиснете зелену кнопку і редагуєте відповідну статтю, а якщо ні – тиснете помаранчеву кнопку і отримуєте наступну нужденну статтю. На GitHub знайдете код клієнта та сервера, який можна використати для розробки аналогічного сервісу для україномовної Вікіпедії.

University Select Plus для абітурієнтів

У дні вступних кампаній постійно пориваюся зробити популярну статтю про вибір вузу і наукометричні показники, однак постійно мені щось перешкоджає. Наших індійських колег нічого не спиняло і ось для благ абітурієнтів з’явився наукометричний інструмент University Select Plus, який повинен допомогти майбутнім студентам краще орієнтуватися на ринку освітніх послуг. Достатньо лише обрати тему на лівій бічній панелі, спеціалізацію та країну, у якій ви хочете навчатися і інструмент запропонує вам варіанти. Можна порівнювати до трьох установ за різними параметрами. Дані поки доступні лише для комп’ютерних наук, але творці обіцяють, що проект ростиме і розвиватиметься. 

Портал забезпечення якості вищої освіти

Портал забезпечення якості вищої освіти TRUST – інструмент громадського контролю і впливу на якість вищої освіти. Портал збирає інформацію про вищі навчальні заклади країни, студентів та викладачів, надає освітянам особистий веб-простір для презентації своїх здобутків, автоматично створює й динамічно доповнює резюме, дозволяє оцінити досягнення освітян за різними шкалами цінностей, поділитися власною оцінкою та переглянути результати оцінювання інших користувачів. Створено таке диво за гроші TEMPUSівського гранту, серед учасників проекту 3 європейські університети та 4 українські виші, а його бюджет становить майже 800 тисяч євро.

Про вебо-рейтинги та методики

Вже кілька днів гуляє у мережі анонімний Вебометричний рейтинг бібліотек України, який несподівано набув розголосу серед вітчизняних бібліотекарів. Усі щось поширюють, поширюють… а хоч би хтось звернув увагу на методику його розрахунку. Я от не розумію, чому для зовнішніх посилань було використано саме сервіс Linkpad, а не, скажімо, відкриті Ahrefs та Majestic, що застосовує Cybermetrics Lab, чи ще якийсь backlink checker? Чому для обрахунку рейтингу обрано саме ТІЦ російської пошукової системи Яндекс, котра заточена під рунет? Не уявляю, як укладачам взагалі вдалось отримати кількість зовнішніх посилань за допомогою Google, чи Exlead? І як академічний пошуковик Google Scholar показав «кількість публікацій та цитат» для веб-сайтів бібліотек? 

Ідентифікаційний комітет з питань науки: Як запропонувати бібліотекознавців?

На сайті Міністерства освіти і науки України з’явилося повідомлення про проведення конкурсу з відбору кандидатів до складу Ідентифікаційного комітету з питань науки – дорадчого органу при Кабміні, що на конкурсній основі обирає персональний склад Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій. У свою чергу, Науковий комітет повинен представляти інтереси наукової громадськості, тому вирішив запропонувати бібліотекознавців, щоб потім не плакати же інтереси бібліотекарів не представлено. 

Кому насправді потрібна онлайн-освіта?

Ми віримо, що масові відкриті онлайн-курси допомагають «демократизувати знання» та зробити освіту доступною для різних верств населення, незалежно від статків, адже для того, щоб оволодівати новими знаннями потрібен лише комп’ютер з доступом до Інтернет. Однак, дослідники Джон Хансен та Джастін Рейх проаналізували дані американських користувачів 68 відкритих онлайн-курсів від Harvard та MIT за 2012 і 2014 рр. і виявили, що учасники даних онлайн курсів, як правило, походять з більш багатих і більш освічених сімей, ніж простий середньостатистичний мешканець США. 

Бібліотечна справа у Переліку галузей знань і спеціальностей

У затвердженому Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти України, нашу спеціальність «029. Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» знову закинули у галузь – «Культура і мистецтво». Не розумію чому нас вперто ліплять до культури?! Як на мене, то бібліотечна справа аж проситься у галузь «Соціальні та поведінкові науки», а до культури та мистецтва вона взагалі ніколи не належала, і, гадаю, будь-який метааналіз це підтвердить. 

Академічна кола

Мабуть найгучніший скандал початку року – #BanCocaCola. Відомий виробник газованого напою опублікував у соцмережі мапу Росії з окупованим Кримом та й справедливо отримав у відповідь обурення мільйонів українців укупі з бойкотом напоїв компанії. Злякавшись зменшення доходів представники Coca Cola хутко згадали, що вони «працюють заради миру та дотримуються норм міжнародного права» і заходились просити вибачення. На жаль, подібні аморальні випадки потакання агресору траплялися й з боку академічних видавництв. 

Перший заступник про оформлення бібліографій у дисертаціях

Перший заступник Міністра освіти і науки України Інна Совсун, на своїй сторінці у Facebook, пораділа, що «…тепер бібліографії треба буде оформляти не відповідно до державних стандартів, а згідно з вимогами, затвердженими МОН». Іншими словами, існує ймовірність, що тепер вимоги МОН суперечитимуть чинним державним стандартам. У проекті відповідного наказу Міністерства, авторам дисертацій дозволено вільно обирати стиль оформлення бібліографічного опису – можна вибрати один із запропонованих міжнародних стилів, або продовжити бавитись із ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. 

Рік 2015: увесь цей джєз

В одній із книг Світлани Алексієвич змальовано обмін полоненими підчас радянсько-фінської війни. Фіни раділи, вітали визволених солдат, обнімались, потискали руки… Совіти ж зустрічали своїх вояків, як ворогів – «Стояти! Крок убік – стріляємо!». Справжнісінька тобі сцена з життя джексонівських орків! А спробуйте-но собі уявити як би мали виглядати бібліотеки орків?.. Після дворічної перерви знову берусь за ручку свого бібліотечного хронографа.

Видатки Держбюджету 2016 на бібліотеки

Верховна Рада 263 голосами ухвалила бюджет на 2016 рік. На забезпечення діяльності національних музеїв, національних і державних бібліотек заплановано витратити 336937,1 тис. грн., що на 57189,2 тис. грн. більше, ніж минулого року. У грудні 2014 долар коштував 19 грн., зараз коштує 23 грн., тому рахуйте самі, чи дане «більше» насправді «більше». Майже всі гроші підуть на виплату зарплати та оплату комунальних послуг, тому не сподівайтеся напхати бібліотеку технологічними витребеньками за державні кошти. Також, у бюджеті окремо передбачено фінансування загадкових Національної наукової медичної бібліотеки (20706,6 тис. грн.) та Державної науково-технічної бібліотеки (5462,2 тис. грн.), однак головна бібліотека країни, схоже, залишилась без окремої статті.

Особливості вітчизняного самоархівування

Закон не зобов’язує власників наукових фахових видань відразу ж розміщувати їх електронні копії на сайті НБУВ. Відтак, декотрі редактори домовились про період ембарго для своїх видань для того, щоб спущена з гори «відкритість» не перешкоджала журналу отримувати гроші від передплатників. Повні тексти таких журналів з’являються у розділі «Наукова періодика України» з певною затримкою, як, наприклад, наші фахові «Вісник Книжкової палати України», чи «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія». Звичайнісінька світова практика і можете прогулятись реєстром SHERPA/RoMEO, щоб ще раз у цьому переконатись.

Люстрація в науці й освіті України

У часи брудної кампанії «совєцьких мастодонтів від українського наукового та культурного істеблішменту» проти українського і американського літературознавця Григорія Грабовича, давайте пригадаємо, які кроки пропонував гарвардський професор ще у січні далекого 2005 року для підняття конкурентоспроможності і перспективності освіти та науки в Україні. Десять літ минуло, а таке враження, що ми досі тупцюємо на місці… 

М’яке DRM

Для обмеження використання цифрового контенту видавці застосовують технології авторизації Digital Rights Management (DRM) – електронна книга шифрується і після цього скористатись нею користувач зможе виключно так, як наполягає видавець. Звичайно, DRM створює низку додаткових незручностей, адже кожен покупець хоче використовувати книги так, як йому заманеться… однак, багато видавців страшенно боїться піратів і тому, насамперед, намагаються наднадійно захистити свій контент, а вже потім думати про читачів. Міколай Малачинські, з польської фірми Legimi, представляв на Frankfurt Book Fair яскраву презентацію, у якій стверджує, що видавниче щастя необов’язково ховається у Hard DRM, а використання «м’яких» DRM, навпаки, може призвести до зростання прибутків! 

Чи можна довіряти показникам ResearchGate?

Бувало мене запитують – ResearchGate пропонує якісь цифри, цитування… Вони бодай щось означають? Нарешті на сторінках Computers in Human Behavior з’явилась оптимістична відповідь на подібні питання. Група дослідників за допомогою коефіцієнта кореляції Пірсона представила емпіричні докази того, що дані ResearchGate можуть слугувати ефективним альтернативним індикатором для оцінювання роботи дослідника, чи установи. Мін-Чун Ю і компанії вдалось виявити помірну кореляцію між даними ResearchGate і британськими метриками Research Excellence Framework (REF) та сильну кореляцію з вибраними показниками популярного QS World University Rankings. 

Моя зп: 5 років потому

Колись давним-давно показував свій розрахунковий лист. За ці кілька років ситуація кардинально змінилась – опинився, так би мовити, по інший бік барикад. Однак, це ж не причина приховувати свої прибутки, а, швидше, навпаки... то ж маю надію, що мій приклад буде заразним. Тримайте свіженький розрахунковий і звиняйте за кепську якість. Якщо коротко: Хлопчики й дівчатка хочете яхту? – Не йдіть у бібліотекарі.

Українські журнали в Emerging Sources Citation Index

Аж 28 українських наукових журналів опинилося у новій базі даних Emerging Sources Citation Index (ESCI), що віднедавна доступна на платформі Web of Science. Якщо раніше потраплянням у авторитетні реферативні бази могли похизуватися передусім нанівські журнали, то в ESCI, навпаки, переважають видання українських університетів. Нагадаю, що для журналів з ESCI доступна інформація щодо їх цитувань без обрахунку імпакт-факторів. Критерії відбору та процедура включення видань у ESCI поки залишаються невідомими.

Стратегічні плани бібліотек

Якщо вірити додатку bX Hot Articles, то в галузі бібліотекознавства цього місяця шалено популярна стаття Лаури Сандерс з Simmons School of Library and Information Science. Пані Лаура провела контент-аналіз 63 стратегічних планів академічних бібліотек і уклала цікаву шкалу бібліотечних трендів. Щоб там не говорили, а наміри розвивати бібліотечну колекцію присутні в усіх проаналізованих стратегічних планах. Щоправда, під подібним розвитком не слід розуміти, що сьогодні ми маємо 100 тис. примірників, а через рік плануємо мати 200 тис. Тут і відкритий доступ до колекцій, і перехід від паперових до електронних джерел, розвиток інституційного репозитарію, реалізація амбітних проектів з оцифрування.

Data Librarian та Research Data Librarian: нові інформаційні потреби глобального суспільства

Вже який день не знаходжу собі місця через те, що поки ми бавимось у всілякі підтримки і розвитки читання серед пенсіонерів, в Австралії вже шукають людей на позиції Data Librarian та Research Data Librarian. Жодних надзвичайних навичок від претендентів не вимагають – вища освіта, знання сучасних технологій та стандартів, досвід в управлінні даними та розуміння життєвого циклу наукових досліджень. Які обов’язки в Research Data Librarian? – Допомога у використанні порталу даних, аналіз інформаційних потреб дослідників і підготовка відповідних навчальних матеріалів для задоволення цих потреб. 

Імпакт-фактор і статистика переглядів

Попри те, що платформа Web of Science поки не може похвалитися модулем Article Metrics, представники Thomson Reuters, у своїх презентаціях, починають активно апелювати й до альтернативних показників, щоб продемонструвати же високий імпакт-фактор провокує нечуваний читацький інтерес. Серед улюблених прикладів: впливовий медичний журнал New England Journal of Medicine (NEJM), який щотижня читають понад 600 тис. користувачів з усього світу, а також усім відомий Nature з онлайн-аудиторією більш як 3 млн. унікальних користувачів за місяць. 

Варшава бібліотечна

Вдалось побувати на конференції у Польщі і побачити на власні очі дві вузівські бібліотеки – Університету імені Ришарда Лазарського та Варшавського університету. Як не дивно, але кортить з вами поділитися враженнями навіть після таких куцих відвідин. Здавалося, що можна побачити за пару днів? Однак, є таке гарне польське прислів’я – Gość przybyły na chwilę widzi wokoło na mile (Гість, що приходить на хвилину, бачить довкола на милю), а, відтак, сподіватимусь же тих моїх хвилин вистачить, щоб розповісти трішки корисного та цікавого про наших польських колег. 

Як швидко додати журнал в Index Copernicus

Нарешті отримав відповідь від упорядників популярної у певних видавничих колах бази, яку відомий борець з «хижими» виданнями Джефрі Біл вважає підозрілою, а українські чиновники – навпаки, цілком прийнятною для фахівців соціо-гуманітарного спрямування. Несподівано виявилось, що процес надання послуг ІК значно прозоріший, ніж здавалося. Звичайно, кожен зацікавлений видавець може заповнити анкету і смиренно чекати наступної осені, постійно переживаючи – «опрацюють мою анкету, чи ні?». Тепер вияснив, що крім такого «довгого шляху», кожен видавець, що не в силах дочекатися наступного року, може просто зараз скористатися послугою «Оцінка на замовлення» і менш ніж за два тижні отримати оцінку свого видання, що рівнозначне індексуванню в базі.

Rex Libris: бібліотека в коміксах

Rex Libris – серія коміксів канадського ілюстратора Джеймса Тернера (James Turner) про пригоди Рекса Лібріса, головного бібліотекара Міддлтонської публічної бібліотеки. Рекс є членом таємного міжнародного товариства бібліотекарів Ordo Biblioteca, живе вже понад тисячу років, і звісно ж, за законами жанру, працював ще в Олександрійській бібліотеці. За допомогою давньоєгипетського бога мудрості Тота, який живе під бібліотекою, Рекс мандрує різними куточками Всесвіту, щоб зібрати штрафи за невчасно повернуті книжки та боротися з невіглаством і темрявою. 

DropDeadPaper: все ж краще, ніж викинути

Як вам добре відомо – лише незначну частину всіх наукових досліджень буде врешті опубліковано. Причини різні: негативні результати, кепська англійська, відсутність новизни… та разом з усіма недоліками, дані препринти інколи містять ще й багато корисної та цікавої інформації, яка залишається невикористаною і забутою, через те, що не потрапила до рук аудиторії. Творці DropDeadPaper переконані, що кожен препринт наукової статті = спроба вирішити важливу проблему = заслуговує на увагу, а відтак усім пропонується безкоштовне сховище, де можна вільно ділитись подібними неопублікованими науковими роботами. 

Emerging Sources Citation Index (ESCI)

У Web of Science Core Collection з’явився новий Emerging Sources Citation Index (ESCI) – база даних журналів регіонального рівня для висвітлення питань місцевого значення. На появу саме такого ESCI давно очікували, однак мало хто сподівався, що новий індекс відразу стане частиною Core Collection. Попри згаданий локальний характер видань, усі журнали ESCI проходитимуть через суворе сито відбору. Thomson Reuters подбав, щоб була доступною інформація щодо цитувань журналів нової бази, проте дані цитування не сприятимуть збільшенню імпакт-факторів і для журналів з ESCI імпакт-фактори не розраховуватимуться. 

Осінній MEDLINE в Scopus

Особливих змін цієї осені в «українському» Scopus не відбулось. Нікого не викинули, ба навіть навпаки – з найбільшої бібліографічної бази медичних наук MEDLINE підтягло журнал НАМН України «Проблеми радіаційної медицини та радіобіології» (ISSN 2304-8336). Нагадаю, що в Scopus з MEDLINE потрапляють записи без списків цитованої літератури, тому подібне потрапляння досить умовне, а для включення з пристатейними списками потрібно пройти повну перевірку. Також, припинили дублювати ще один наш медлайнівський журнал «Клінічна хірургія» (ISSN 0023-2130) і замість двох назв «Klinicheskaia khirurgiia» та «Klinichna khirurhiia» залишили лише одну.

Чи будуть бібліотеки підконтрольними Українському інституту книги?

Верховна Рада прийняла у першому читані «Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи державного управління в книговидавничій сфері». Головна фішка проекту – створення Українського інституту книги, який окрім всього займатиметься й підтримкою бібліотечної справи, популяризацією читання, наданням методичної, наукової, організаційної та іншої підтримки діяльності державних і комунальних бібліотек. При поверхневому розгляді ніби схоже на чергове бла-бла-бла, але заглянемо в текст проекту і знаходимо «пропозицію» доповнити статтю 26 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» новими частинами, а саме – «Фінансування бібліотек здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, через Український інститут книги, який виступає розпорядником коштів». 

Спеціалізована пошукова система Semantic Scholar

З’явився новий академічний пошуковик Semantic Scholar, що ніби спритно бігає тенетами у пошуках відкритих наукових документів. Систему навчили окремо розпізнавати ключові фрази, цитування та зображення, тому Semantic Scholar дозволяє дослідникам легко відкривати зв’язки між документами, які не так легко помітити за умов використання інших пошукових систем. Система працює переважно з публікаціями комп’ютерних дисциплін, однак розробники пообіцяли незабаром розширитись й на інші наукові напрямки.

Рейтинги Webometrics і профілі установ у Google Академія

Давно вже перестав слідкувати за рейтингами Webometrics, однак не можу не відзначити, що чим далі – то все чудесатішою стає методологія їх підрахунку. Пригадаймо, що розпочинали ці веб-рейтинги із закликів підтримувати ініціативу Відкритого доступу і вони й далі нібито служать цим ідеалам. Однак, спершу третину рейтингу віддали публікаціям, які згідно з Scimago входять до 10% найбільш цитованих у конкретній галузі, а тепер, якщо вірити офіційному сайту, укладачі рейтингу університетських веб-сайтів серйозно розмірковують над врахуванням у найближчих редакціях даних з профілів установ у Google Scholar Citations. В оновленому рейтингу планується віддати до 50% на сумарну кількість цитувань 10 кращих вчених установи згідно з даними Google Академія. 

Дута фразеологія

Яцек Войцеховський: «На жаль, на це накладається ще й пострадянська манера пустослів’я та дутої фразеології, відірваних від дійсності розлогих розважань, які нічому корисному не служать. Роздуми є для самих роздумів, з принагідним називанням того чи іншого – і все. Постійно крутиться давно забута у світовій літературі назва «когнітивна», також повторюється поняття «корпоративність», яке у контексті творення інформаційних баз та систем вживається лише у Росії і є помилковим. По суті, мова йде про міжбібліотечні консорціуми. Окрім того, є поклики, зовсім декоративні, головно з російської, непродуктивні та банальні, що самою кількістю імітують науковий апарат: Іксінський сказав, що жовте є жовтим, Ігрековська написала, що два на два дорівнює чотири. Це дорога в нікуди».