Антирейтинг цитованості публікацій українських установ у виключених виданнях

Дослідники стверджують, що публікації в хижацьких журналах мають незначний науковий вплив. Мабуть, це справедливо для наукового прогресу людства загалом, проте на розподіл фінансування науки в України такі публікації добряче впливають. Так, для отримання наукових ступенів й вчених звань у нас досі враховують публікації й у виключених журналах. Проте поговорімо сьогодні про “вищу лігу” – цитованість українських робіт у виключених виданнях. 

Ефект наставника

Досвід відіграє дуже важливу роль в процесі публікації впливових наукових робіт. Це особливо помітно у провідних мультидисциплінарних журналах, де вчений навряд чи відразу буде вказаний першим автором роботи, якщо він раніше не публікувався у цьому журналі. Це явище отримало назву «ефект шаперона» (Chaperone effect). Шаперон – людина, яка заради пристойності супроводжувала незаміжню дівчину на публіці. Це слово використовується переважно у Франції та Великобританії, тому, як на мене, то для українського користувача зрозуміліше назвати це явище «ефектом наставника». 

How to inform the boss that he is published in predatory journals? Experience of a science librarian from a developing country

“I have bad news for you - most likely, you were published in a predatory journal”. The interlocutor clearly did not expect such impudence from the librarian. A few seconds of awkward silence, and then everything happens almost as in the popular mass theory of the five stages of grief: 

Ще одна стратегія розвитку читання

Міністерство культури та інформаційної політики України спільно з Українським інститутом книги презентували Стратегію розвитку читання на 2021-2025 роки “Читання як життєва стратегія”. Знаходжу лише текст проєкту Стратегії, але сподіваюсь, що фінальний варіант не сильно змінився. Що планують наші стратеги? – Органи влади більше не ухвалюватимуть рішень на основі власних фантазій, створять електронний каталог та Українську цифрову бібліотеку, регулярно оновлюватимуть бібліотечні фонди, збільшать кількість стипендій для авторів, перекладачів, ілюстраторів… 

Public access у профілях Google Scholar

У профілях авторів в Google Scholar з’явився розділ Public access, що повинен допомогти відстежувати доступність повного тексту статей відповідно до вимог одного зі 160 агентств, що фінансують наукові дослідження. Багато наукових грантодавців прагне забезпечити відкритий доступ до результатів профінансованих досліджень і тому вони вимагають від вчених зробити такі статті загальнодоступними. Щоправда, не всі вчені слухняні й ось тепер кольорова смужка у профілі дозволить швидко дізнатися скільки робіт вченого повинно бути доступно відповідно до вимог, а скільки насправді є. 

Open Editors: відкриті дані про редакторів та членів редколегій

Ініціатива Open Editors збирає дані про редакторів та членів редакційних колегій наукових журналів за допомогою веб-скрапінгу. Скрипт (код на R доступний на GitHub) отримує доступ до сайтів видавців і створює відповідний датасет. Зараз цей набір даних містить інформацію про 478.562 редактора, 6.090 журналів від 17 видавців. Наступне оновлення заплановано провести аж у грудні 2021 року. Докладніше про Open Editors читайте в препринті.

Наступне покоління відкритих індексів

Ініціатива для Відкритих цитувань отримує все нових і нових прихильників. Де ж нові наукові пошуковики, що використовують ці можливості? – запитаєте ви. Звичайно такі інструменти є, зараз вони активно розвиваються, тому познайоммось краще з цими сервісами, що допоможуть вам створити хороший огляд літератури та відкрити для себе важливі актуальні наукові дослідження. 

Bona Fide Journals: відкриті журнали та наукові бібліотеки

Під егідою Центру дослідження науки і техніки Лейденського університету, Quality Open Access Market (QOAM) працює над підтримкою відкритого списку надійних журналів Bona Fide Journals. Понад 42000 назв наукових журналів добули з JournalTOCs. Згідно із задумом розробників у перелік добросовісних журналів потраплять: а) журнали без плати за публікації, адже вони за визначенням не можуть бути хижацькі; б) журнали з DOAJ, оскільки вважається, що вони пройшли процедуру перевірки; в) гібридні журнали, що є складовими трансформаційних угод та г) журнали, що отримали три та більше голосів довіри від різних академічних бібліотек. 

Зрозуміти цитування: Author Impact Beamplots

У новому інтерфейсі Web of Science з'явилася цікава візуалізація публікаційної активності авторів Web of Science Author Impact Beamplots. Візуалізація охоплює всі публікації (статті та огляди), цитування робіт конкретного автора та намагається надати користувачам більше контексту для розуміння впливовості доробку науковця, аніж проста кількість цитувань або h-індекс. Кожна фіолетова цятка – це стаття, вісь х – перцентиль цитувань, вісь y – рік публікації, зелений кружечок – річний перцентиль цитувань, сіра пунктирна вертикальна лінія – загальна медіана перцентилю цитувань. Перцентилі беруться з InCites й містять дані ESCI. 

Жартівливі статті в arXiv

В авторських профілях Scopus з'явились препринти, проте поки що в Elsevier довіряють виключно кільком arXivам. У компанії переконані, що в цих репозитаріях проводиться сумлінна модерація контенту, а за спробу додати якихось песиків-котиків кожен отримає повідомлення – “Наші модератори-волонтери вважають, що цей препринт не містить достатньо оригінальних чи предметних результатів і не заслуговує на представлення в arXiv”. Звісно самоархівувати слабеньку роботу в arXiv нескладно (на те вони й препринти, щоб бути нерецензованими), але крім цього в архіві свідомо представляють й несерйозні роботи. 

Американське хімічне товариство відкриває свої цитування, а Україна звернула не туди

Великий видавець наукової літератури American Chemical Society (ACS) прагне підтримувати ширшу оцінку результатів наукових досліджень. Американське хімічне товариство підписало Сан-Франциську декларацію про оцінку наукових досліджень, підтримало Initiative for Open Citations і списки посилань усіх опублікованих видавництвом дослідницьких статей вже відкриті та доступні в базі Crossref. Нагадаю, що після приєднання Elsevier до ініціативи частка відкритих наукових цитувань досягла 84%, зачекаємо коли хлопці з I4OC зроблять нові розрахунки. 

200 гривень за 1 цитування

Печалився, що один з українських університетів підписав меморандум про співпрацю з ТОВ, яке пропонує “гарантоване підвищення індексу Гірша до необхідного показника”, але виявилось, що є ще обурливіший приклад співпраці з цією організацією. Предмет договору – Цитування 250 разів наукових статей опублікованих у журналі “Культурологічна думка”, шляхом розміщення посилань на них в наукових статтях, які будуть опубліковані в журналах, що входять в наукометричну базу Scopus. Так-так, ви все правильно прочитали. Саме такий договір у грудні минулого року уклав Інститут культурології Національної академії мистецтв України з ТОВ «Наукові публікації». 

Результат бездумного згадування наукометрії у національній науковій політиці

Університет державної фіскальної служби України підписав меморандум з ТОВ «Наукові публікації», яке зі сторінок свого сайту пропонує авторам низку неоднозначних послуг, зокрема, гарантує «під ключ» публікацію в журналах, що представлені в базах Web of Science та Scopus. Що значить «гарантує»? Що значить «під ключ»? Як розуміти зміст послуги «пошук співавторів»? У чому полягає заявлене партнерство з 97 журналами? Усе це можна спихнути на агресивний маркетинг на межі фолу, але послуга: “Підвищення індексу Гірша. Гарантоване підвищення до необхідного показника” – це вже свідоме підбурення до маніпуляцій з цитуваннями. 

Сотні хижацьких журналів індексується в Scopus

Чеські економісти знову взяли в руки перелік потенційно хижацьких журналів, що колись уклав бібліотекар Джеффрі Білл і перевірили, які з цих назв проіндексовані в Scopus. Виявилось, що в Scopus представлено статті з понад 300 потенційно хижацьких журналів. Так, популярна база даних перестала індексувати нові номери більшості цих видань, проте старі проіндексовані публікації нікуди не поділися з бази й продовжують завищувати h-індекси деяких авторів. Загалом за три роки ці журнали пропхали понад 160 000 статей – майже 3% робіт, що проіндексовані Scopus за цей період. 

Влада планує пускати бібліотеки з молотка?

Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації планує розглянути проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» (реєстр. №5002 від 02.02.2021), поданий народними депутатами України Кравчук Є.М. та іншими. Мене серйозно лякають запропоновані зміни до Статті 14. Реорганізація та приватизація бібліотек. Нагадаю, що зараз ми маємо – «Реорганізація бібліотек здійснюється відповідно до законодавства України. Бібліотеки, що є юридичними особами, не підлягають приватизації». Зараз пряму заборону приватизації намагаються прибрати із Закону і пропонують Статтю 14 змінити на: «Реорганізація та ліквідація бібліотек здійснюється за рішенням засновника або суду відповідно до законодавства. Реорганізація та ліквідація національних і державних бібліотек здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України». 

Бот полює на публікації, що цитують відкликані статті

Більшість дослідників не хочуть цитувати відкликані статті, однак такі недогляди часто трапляються і це може мати серйозні наслідки для науки. Новий бот @sciterefcheck виявляє наукові дослідження в яких цитуються відкликані статті. Розширення платформи scite.ai Scite Reference Check сканує PDF-файли статей на наявність посилань на ретракції у списку використаної літератури та автоматично твітить про знайдені випадки. Також алгоритм заточений на виявлення виправлень, помилок, вилучень та занепокоєнь (corrections, errata, withdrawals, expressions of concern). Інформацію про “проблемні” роботи інструмент отримує з Crossref, PubMed та бази Retraction Watch. 

Препринти в профілях Scopus

У Scopus до авторських профілів додали препринти, щоб допомогти користувачам дізнатися про найновіші роботи дослідника (приклад). Scopus охоплює препринти тільки розпочинаючи з 2017 року і лише з репозитаріїв ArXiv, BioRxiv, MedRxiv та ChemRxiv. Команда Elsevier працює над розширенням охоплення і протягом року обіцяє ще приєднати до профілів свій SSRN. Додані у профіль автора препринти жодним чином не впливають на наукометричні показники автора, чи установи у Scopus. 

Флешмоб інтелектуального локдауну

Інтелектуальний локдаун в країні триває, а для нашої Пральні – це перманентний стан, тому тримайте, громадяни – 20 січня Український інститут книги та Міністерство культури та інформаційної політики України запустили флешмоб #читай_досягай. Надзвичайно свіжа та оригінальна ідея для 2021 року! Кому сьогодні з молоді потрібен флешмоб у фейсбуці з крінжовим хештегом? Кортить пофлекситись в інсті з #читай_досягай? Таке враження, що українські чиновники роками за кошти держбюджету намагаються зробити все, щоб люди менше читали.

Частка публікацій з відкритими посиланнями сягнула 84%

Коли наприкінці року Elsevier підписав Сан-Франциську декларацію про оцінку наукових досліджень і приєднався до Ініціативи для відкритих цитувань, то багато хто з нас побоювався, що цей процес відкриття затягнеться на роки. Однак, маємо лише середину січня, а видавець вже відкрив понад 12 млн своїх пристатейних списків літератури у базі Crossref! Прогрес можна побачити в Participation Reports – Open references = 100%. 

Nature Index Journals в OUCI

База даних наукових цитувань Open Ukrainian Citation Index (OUCI) потішила своїх користувачів новими фільтрами, що допоможуть зручніше працювати з результатами пошуку. За допомогою простого натискання миші в OUCI можна відібрати публікації в рецензованих виданнях, що включені в Scopus, WoS, DOAJ, Nature Index та VABB-SHW. Всі фільтри важливі й потрібно окремо відзначити малесенький національний поступ щодо промоції відкритого доступу – крім інформації про препринти з Unpaywall, тепер маємо значно актуальнішу інформацію з DOAJ. Однак, мене найбільше зацікавила можливість швидкої селекції документів, що представлені в Nature Index.

Львів, 30 листопада 1802 року

Йозеф Рорер, статистик і краєзнавець, професор Львівського університету: «Оригінальний твір, видрукуваний польською мовою, є надзвичайно рідкісним явищем. Лише впродовж так званого «часу контракту», себто з середини січня до кінця лютого, у Львові на площі бачать виставлені крамниці, де польські книготорговці, закутані в хутро, з майже замерзлими пальцями із нетерпінням очікують, доки один з їхніх земляків надумає купити будь-який політичний, теологічний та юридичний крам, видрукуваний у Варшаві, Кракові та Польщі в минулі часи. Наскільки мені відомо, наразі польська книгодрукарня є лише в галицькому окружному місті Замостя. 

Рік 2020: коронавірус, карантин і плани, яких не було

Під час послаблення перших карантинних обмежень, що були пов’язані зі стрімким розповсюдженням захворюваності на COVID-19, столиця України потонула в автомобільних заторах. Популярний жарт у ті дні – “всі поспішають у бібліотеки”, адже книгозбірні стали одними з перших установ, яким дозволили відкритися після локдауну. Звісно, була це замаскована зовнішньою серйозністю насмішка, але добре, що про українські бібліотеки згадали хоч так. Керівники бібліотек скаржилися, що пандемія покреслила всі їхні плани на рік – хтось ще вірить, пам'ятає, що це були за плани? Традиційний щорічний дайджест про бібліотеки – цього разу вийшло багато коронавірусу та надмір політики. 

Кварцовий відкритий доступ

Прихильники Відкритого доступу невпинно шукають справедливіші та прозоріші видавничі моделі. Так званий «золотий відкритий доступ» перекладає видавничі витрати на авторів, рецензенти працюють безкоштовно, а видавці отримують прибуток. Багато хто вважає, що така система несправедлива щодо дослідників з бідних країн, працівників невеличких університетів та вчених, які працюють у галузях, що порівняно слабо фінансуються. Кварцовий відкритий доступ (Quartz OA) – нова краудфандінгова ініціатива щодо створення ​​академічної відкритої видавничої системи, що базуватиметься на блокчейні, використовуватиме криптовалюту та мікропожертви читачів для авторів, рецензентів та журналів. 

Elsevier приєднався до Ініціативи для відкритих цитувань

Видавничий гігант Elsevier підписав Сан-Франциську декларацію про оцінку наукових досліджень. В Elsevier вже давно розповідали про необхідність відповідального використання метрик у процесі оцінювання наукових робіт, проте досі все обмежувалося косметичною підтримкою Лейденського маніфесту, що дозволяло видавцю не вдаватися до активних дій. Підписання Сан-Франциської декларації вимагає вже реальних кроків, тому цікаво буде поспостерігати, як найбільший видавець наукових топ-журналів та аналітичних інструментів (!) переконуватиме вчених й управлінців відмовлятися від використання кількісних журнальних показників та закликатиме оцінювати результати досліджень відповідно до їх чеснот, а не за лейблом журналу. Тут вже простої зміни методології розрахунку CiteScore буде замало. 

Бібліотеки у бюджеті-2021 є, і це вже добре

Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт про бюджет України на 2021 рік. Переходимо на портал, знаходимо файл з розподілом видатків (Додаток (3) 26.11.2020) й шукаємо, що там сказано про бібліотеки. Традиційно бібліотеки не отримали окремого рядка і на забезпечення діяльності національних музеїв, національних і державних бібліотек та культурно-просвітницьких центрів заплановано витрати 927 288,1 тис. грн. Маємо знову приріст у порівнянні з минулим роком +128 131,6 тис. грн. Майже всі ці гроші підуть на оплату праці, комунальні послуги та енергоносії. 

Нові ресурси DORA для реформування оцінювання науковців

Відома світова ініціатива Declaration on Research Assessment (DORA), що охоплює всі наукові дисципліни, усіх ключових стейкхолдерів та закликає вдосконалювати оцінку результатів наукових досліджень, запропонувала два нових інформаційних ресурси для просування кращих практик коректного оцінювання науковців в усьому світі. У співпраці з European University Association та SPARC Europe, працівники DORA створила репозитарій з 10 кейс-стаді університетів та національних консорціумів, що демонструють ключові елементи інституційних змін щодо покращення коректності оцінювання академічної кар’єри. 

Як виміряти політичний вплив досліджень?

Покажчик політичної літератури Overton збирає документи зі 182 країн та тисяч джерел і містить урядові документи, протоколи, звіти, дослідження аналітичних центрів тощо. Зібрані документи аналізуються для визначення тем та посилань на наукові праці, а пошуковий інтерфейс Overton дозволяє їх швидко переглянути, або відфільтрувати за джерелом цитувань, авторами, галуззю, темою, типом документа та країною. Пишуть, що можуть надати тестовий доступ. Попросив, поки жодної відповіді, тож підозрюю, що можуть бути й певні регіональні обмеження. 

Китай заборонив преміювати вчених за публікацію статей. Нам ніхто не заборонить

Міністерство науки та освіти Китаю наказало китайським установам припинити виплачувати премії дослідникам за публікації статей, щоб ті прагнули якості, а не просто публікувати якнайбільше робіт. Також, установи не повинні приймати на роботу дослідників виключно на основі кількості публікацій та цитувань цих робіт, що цілком відповідає принципам Сан-Франциської декларації. Донедавна у Китаї для оцінки дослідників та розподілу фінансування між науковими установами використовувались показники Science Citation Index (SCI). Багато установ почали виплачують науковцям премії за публікацію в журналах SCI, що спричинило не тільки нечуваний ріст кількості публікацій китайських вчених, але й призвело до падіння якості робіт, поширення плагіату, фейкових робіт та цитувань. 

Elsevier, Clarivate, МОН: а журнал і нині там

У липні 2020 р. Міністерство освіти і науки України вирішило не укладати з Elsevier договір про доступ до Scopus, тому що «в базі було виявлено журнал, що видається в Криму установою, яка відносить себе до Російської Федерації». Крім того, в офіційній заяві сказано: «МОН готове розглянути можливість відновлення співпраці та укладання договору після виключення журналу Physical Oceanography з бази даних Scopus». За вікном листопад 2020 р., журнал досі представлений в Scopus, а МОН ухвалило рішення передплатити на рік електронні книги Elsevier для українських бюджетних установ. На додачу до книг ScienceDirect кожна установа отримає доступ до Scopus (до 31 травня). 

Соціальна дилема в сучасній науці

Девід Шоттон надихнувся переглядом «найважливішого документального фільму останніх років» від Netflix й написав чудовий допис про академічну аналітику та соціальну дилему в сучасній науковій комунікації. Академічна аналітика — застосування методів статистичного, прогнозного моделювання, аналізу даних та штучного інтелекту для аналізу, оцінки та узагальнення різних типів даних, що отримані від університетів та наукових установ, з метою отримання числових значень, які можна використовувати для планування. Усе частіше такі дані використовують для оцінювання студентів та викладачів, для прийняття рішення про розподіл фінансування та для оцінки продуктивності як окремих кафедр, так і цілих університетів. Актуальність соціальної дилеми для академічної аналітики полягає в тому, що вона, як і соціальні медіа, дедалі більше контролюється комерційними компаніями, що націлені на отримання максимального прибутку. 

Ідентифікатори GRID та ROR для наукових установ

Пригадую, що у кількох наших бібліотеках роками створювали якісь реєстри українських установ. Не знаю, чим закінчилися ці роботи, однак сьогодні ми маємо два світових безкоштовних реєстри, що цілком здатні задовольнити наукові, айтішні, бібліотечні потреби, тому більше не потрібно створювати щось зайве, локальне та відірване від світу. Достатньо лише додати, або відредагувати інформацію про свою установу. 

Бібліотечні потреби міської молоді в Україні

Аналітичний центр Cedos за підтримки Українського культурного фонду провів Дослідження дозвілля і культурних потреб міської молоді в Україні. Читання — це ж не тільки про науку та освіту, але й про дозвілля, тому вирішив пошукати, що в результатах є бібліотечного. Не буду переповідати методологію, для нас важливіше, що про бібліотеки у цьому досліджені згадували доволі часто. Бібліотеки здебільшого асоціюються у міської молоді з місцем для видачі книжок для студентів та науковців. Частина молоді відвідували бібліотеки ще під час навчання в школі або університеті. 

DataCite Commons: тріумф постійних ідентифікаторів

DataCite та проєкт FREYA створили DataCite Commons – веб-інтерфейс, який за допомогою стандартних метаданих та постійних ідентифікаторів (DOI для документів, ORCID ID для вчених, ROR ID для установ) утворюють PID Graph, що працює на основі API DataCite GraphQL. Маємо рядок пошуку і три відповідні вкладки. Кожен документ, автор, чи установа отримує свою власну сторінку. Ось, наприклад, так виглядає профіль автора та профіль установи. Роки публікацій, їх типи та ліцензії отримали симпатичну візуалізацію.

PubPeer: майданчик для пострецензування

Автори онлайнового журнального клубу PubPeer заохочують всіх користувачів обговорювати та коментувати наукові публікації. Єдина вимога – публікації повинні містити DOI, PubMed ID, або ArXiv ID, щоб можна було безпомилково ідентифікувати про яку статтю мова. Сервіс відкритий для всіх типів коментарів (як негативних, так і схвальних), проте критики PubPeer стверджують, що сайт поширює чутки, тролінг та наклепи, що можуть зіпсувати наукову кар’єру. Щоб зменшити подібні ризики, автори отримують автоматичне сповіщення, якщо їхню роботу прокоментували на PubPeer, тому автор завжди може відповісти на критику (відповідь автора отримує спеціальну позначку). 

Рейтинг рейтингів університетів: Г'юстоне, у нас проблеми

Лізі Гад та Річард Холмс поділилися першими висновками INORMS Research Evaluation Working Group (REWG) щодо оцінки рейтингу світових університетів. Для цього, Робоча група з оцінки досліджень REWG використала власний механізм оцінки SCOPE, що розроблявся в ході паралельної роботи й застосувала його для оцінювання шести найбільших та найвпливовіших міжнародних рейтингів університетів: ARWU, THE WR, QS, U-Multirank, CWTS Leiden та US News & World Report. Перші результати дослідження зрозуміло представлені на пелюстковій діаграмі. 

Українська наука і COVID-19

Маленьке та елегантне дослідження від нідерландських вчених - перевірили географію авторів робіт про COVID-19 у 4 медичних топ-журналах. Цілком очікувана кількісна перевага авторів з Європи та Північної Америки. Автори стверджують, що слід залучати вчених з усіх континентів до досліджень COVID-19, оскільки соціальні та економічні наслідки пандемії у світі сильно різняться. А як цього року українська наука долучилася до боротьби з пандемією COVID-19? Вирішив перевірити публікаційну активність наших вчених, тому запитав у Scopus TITLE-ABS-KEY (COVID-19) AND (LIMIT-TO (PUBYEAR, 2020)) AND (LIMIT-TO (DOCTYPE, "ar")) AND (LIMIT-TO (AFFILCOUNTRY, "Ukraine")). Отримав лише 32 статті. 

Освіта – річ узагалі не надто потрібна?

Наталка Сняданко: «Рухаючись далі за такою логікою, потрібно визнати, що освіта – річ узагалі не надто потрібна. Особливо у пострадянських суспільствах, до яких належить і наше. Якщо поставити собі запитання, хто з найвідоміших представників української бізнесової і політичної еліти читає книжки, то список навряд чи буде дуже довгим. Навіть ті, хто піариться на відвідуванні літературних фестивалів, не завжди справляють враження людей, які потім читають придбані там книги. Це формує у суспільстві уявлення про те, що для досягнення успіху освіта – а тим більше література – не надто потрібні або і взагалі зайві. Коли журналісти раптом вирішують атакувати перших-ліпших перехожих запитанням: "А що Ви зараз читаєте?", або ще гірше: "Яку останню книгу українського автора чи авторки Ви прочитали?", то виявляється, що як мінімум кожен п'ятий якраз і дочитує "Кобзар". Як почав ще у школі, так і не може зупинитися. Але найбільш імовірно, просто не знає авторів та книжок поза мінімумом шкільної програми».

У пошуках ідей для створення потрібного бібліотечного сервісу

Пригадую, що колись, коли мені було страшенно сумно через свою роботу, я шукав розраду в блозі. Писав, наприклад, про гріхи галицьких наукових бібліотек, або про зарубані проєкти. На цих вихідних вирішив повернутися до призабутого жанру і справа ось у чім - не вдається вигадати бібліотечний продукт, що міг би стати справді популярним серед наших користувачів. Змавпувати успішні іноземні проєкти не вийде, адже вони роками користуються благами державної фінансової підтримки. У нас бібліотеки переважно отримують гроші з бюджету на оплату комунальних послуг й майже нічого на розвиток. 

Радянсько-польський симпозіум з проблем наукознавства

Радянсько-польський симпозіум з проблем наукознавства відбувся у червні 1966 р. у Львові та Ужгороді й був присвячений комплексному вивченню проблем науки. Короткий звіт про роботу симпозіуму можна прочитати на сторінках «Українського історичного журналу». Мене зацікавили цифри москвича-доповідача А.А. Зворикіна про те, що населення СРСР подвоїлось приблизно за 70 років, кількість учених подвоїлася за 5 років, а кількість наукових публікацій за 5-9 років. Чому кількість публікацій не зростала нога в ногу з кількістю вчених? Невже такий великий відсоток робіт був написаний у співавторстві? 

Книжкові злодії

Ріделл Андерс: «Сотні трофейних бібліотек були роздроблені, а одиничні примірники книжок розподілені по бібліотеках усього Радянського Союзу. Навіть таке розділення мало ускладнення, адже здебільшого бібліотеки отримували книжки з випадково обраних тем і написані мовами, яких читачі часто не розуміли. Повоєнна радянська доповідь описує, як одна бібліотека для працівників хімічного заводу отримала книжки з давньогрецької літератури, а до іншої надійшли конфісковані журнали французької моди. Раз чи двічі надсилали навіть портрети Адольфа Гітлера. Розподілення мало такий хаотичний характер, що навіть радянські бібліотекарі того часу почали питатися про мету цього процесу. Нікому не відомо, скільки цих, часто пошкоджених, книжок, було вилучено та викинуто за повоєнних років. Книжки також мусили відповідати прийнятим у державі політичним поглядам; «політично небезпечна», «нездорова» та «буржуазна» література вилучалася».

Приватизація бібліотек

Регулярно доводиться перечитувати Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» від 27.01.1995 № 32/95-ВР і завжди дивуюся та захоплююся, коли читаю Статтю 14 у якій йдеться про реорганізацію та приватизацію бібліотек – Бібліотеки, що є юридичними особами, не підлягають приватизації. Крім того, сказано, що у разі приватизації будівель в яких розміщені бібліотеки органи, що приймають рішення про приватизацію цих будівель, провинні забезпечити бібліотеки будівлями збудованими за спеціальними проєктами, або іншими упорядкованими приміщеннями, що відповідають умовам обслуговування користувачів бібліотек та зберігання бібліотечних фондів. 

Підтримайте Ініціативу для відкритих анотацій

Відомі активісти за «справедливішу науку» запустили Ініціативу відкритих анотацій (Initiative for Open Abstracts, I4OA), що закликає усіх наукових видавців відкрити анотації своїх публікацій та зробити їх вільно доступними. Авторське право поширюється на анотації, так само як і на повний текст статті, тому попри те, що багато анотацій представлені в комерційних базах, вони не є відкритими, наприклад, для сторонніх алгоритмів інтелектуального аналізу тексту. Сьогодні вже 40 видавців приєдналося до Ініціативи відкритих анотацій, найбільш відомі українському читачу AAAS, BMJ, Cambridge University Press, de Gruyter, SAGE. Також, I4OA підтримало понад 56 стейкхолдерів, серед яких DOAJ, Digital Science, cOAlition S, OpenAIRE, Microsoft Research… і український OUCI. 

Гонконзькі принципи оцінки дослідників

Сучасна система оцінки дослідників publish or perish базується на підрахунку кількості опублікованих робіт вченого, престижності журналів, у яких опубліковані ці роботи, кількості цитувань робіт іншими дослідниками, загальній сумі отриманих грантів на проведення досліджень. Все це не надто чесно та відповідально, адже, наприклад, кількість цитувань говорить нам про певний науковий вплив досліджень, проте мало говорить про його відтворюваність, чи користь для суспільства. Канадський вчений Девід Мохер очолив групу, яка розробила 5 принципів оцінки дослідників, що винагороджує науковців за поведінку, що сприяє покращенню доброчесності досліджень. Принципи назвали гонконзькими, оскільки їх вперше було представлено під час 6-ї Всесвітньої конференції з питань доброчесності наукових досліджень, що відбулась минулого року в Гонконзі. 

Феноменальна самоцитованість у рейтингу Таймс

Національний університет «Львівська політехніка» та Сумський державний університет неймовірно швидко покращили свої позиції (501-600 місце) в Times Higher Education World University Rankings 2021. Десь з 801 по 1000 сходинку знайшлося місце для Харківського національного університету радіоелектроніки. Решта українських університетів, включно з такими гігантами як КНУ Шевченка та КПІ, опинилися поза межами першої тисячі. Стрімкий ріст позицій трапився завдяки показнику Citations (research influence) згідно з яким ці два університети взагалі опинилися у другій сотні! Спробуємо дізнатися чому публікації працівників двох українських ЗВО так добре цитуються в світі? 

Прагнення до змін у Порядку формування Переліку наукових фахових видань

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення порівняльну таблицю проєкту наказу МОН «Про внесення змін до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом МОН від 15 січня 2018 року № 32». Пропонують цілу купу дуже хороших та потрібних змін – ISSN повинен бути підтверджений на офіційному порталі, слідкування за дотриманням заявленої періодичності, активні DOI для кожного опублікованого матеріалу, спеціальності за якими видання оприлюднює публікації, склад редколегії з афіляціями та ідентифікаторами, процедура рецензування та дотримання принципів COPE. Навіть пропонують прибрати маячню про анотації обсягом не менш як 1800 знаків, класифікацію SENSE та міфічні «профільні міжнародні наукометричні бази даних, рекомендовані МОН»!

Паперові підручники розтрощили електронні: результати опитування

У межах Academic Reading Format International Study (ARFIS) вдалось опитати понад 21 000 студентів у 33 країнах щодо улюблених форматів підручників. Згідно з результатами опитування, більшість студентів обирають паперові підручники — понад 71%, нейтральні щодо формату — понад 20% студентів, і менш як 9% студентів обрали електронні підручники. Студенти, що надали перевагу друкованому слову стверджують, що з паперовими підручниками ними легше навчатись. Користь для здоров’я, простота та зручність для цієї категорії студентів також важливі. Студенти, що полюбляють виключно електронний формат відзначали можливість пошуку інформації за допомогою функцій «Знайти», простоту виділення, анотування та доступу до інформації.