Unpaywall: не плати за вже відкрите

Команда Impactstory представила Unpaywall – новий застосунок для веб-переглядачів Chrome і Firefox, що дозволяє користувачам швидко та легально завантажувати повні тексти наукових робіт. Застосунок вже можна встановити, але офіційний запуск очікується у квітні. База Unpaywall містить інформацію про понад 10 мільйонів статей у відкритому доступі. Якщо ви зайшли на сторінку статті і бачите зелену закладку Unpaywall – тицяєте і відразу отримуєте повний текст. 

Пов'язані документи в Mendeley

Хочу поділитися одним простим способом пошуку потрібної наукової інформації за допомогою функції «Пов'язані документи» у бібменеджері Mendeley. Обираєте у власній бібліотеці потрібний запис натискаєте на кнопку головного меню Related, або клік правою клавішею миші + Related Documents, і ви отримаєте перелік пов’язаних документів. До того ж, можна обирати не один запис, а відразу цілу папку – двигунець Mendeley хутко проаналізує метадані документів папки і запропонує логічний набір пов’язаних документів. 

Нові вимоги до оформлення дисертації: LaTeX, APA та Elsevier Style

З’явилися нові вимоги до оформлення дисертацій і тепер вже жоден бібліотекар не заважатиме науковому прогресу людства, адже таджицький стандарт більше нам не указ: «Бібліографічний опис списку використаних джерел у дисертації може оформлятися здобувачем наукового ступеня за його вибором з урахуванням Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання» або одним зі стилів, віднесених до рекомендованого переліку стилів оформлення списку наукових публікацій, наведеного у додатку 3 до цих Вимог». 

PKP Index: відкрита база статей, книг і конференцій

База PKP Index швидко зростає і вже містить майже 300000 записів з понад 1000 джерел. Будь-хто може представити свої журнали, матеріали конференцій та монографії у PKP Index. Для цього потрібно лише використовувати один з продуктів від Public Knowledge Project – Open Journal Systems, Open Conference Systems, або Open Monograph Press. В Україні дуже популярна платформа OJS, але підозрюю, що ще далеко не всі вітчизняні журнали представлені в базі, тому – реєструйтесь. 

Копірайт і ResearchGate

Вчені все частіше використовують соціальну мережу науковців ResearchGate для представлення повних текстів своїх робіт у відкритому доступі. Хамід Р. Джамалі вирішив перевірити чи зважають при цьому користувачі ResearchGate на права видавців. Аналіз півтисячі випадково обраних статей з англійських журналів показав, що у більшості випадків самоархівування наукових робіт на ResearchGate було несумісним з політикою видавця. Як правило, у 97,5% випадках таких порушень, автори завантажували у відкритий доступ PDF-файл видавця – опубліковану версію роботи. 

Спрощення механізму присвоєння вчених звань

З’явився монівський наказ «Про внесення змін до Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам». У порівнянні з попередньої версією вимоги суттєво знизились – тепер для присвоєння вченого звання професора достатньо мати 2 публікації у періодичних виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, а для присвоєння вченого звання доцента, або старшого дослідника достатньо й 1 такої публікації. 

Доктрина інформаційної безпеки України

Президент Петро Порошенко 25 лютого підписав указ №47/2017 і затвердив Доктрину інформаційної безпеки України, яка визначає національні інтереси України в інформаційній сфері, загрози їх реалізації, напрями і пріоритети державної політики в інформаційній сфері. Серед пріоритетів, які безпосередньо стосуються роботи бібліотек – підтримка вітчизняної книговидавничої справи, зокрема перекладів іноземних творів, забезпечення ними навчальних закладів і бібліотек, а також надання рівних можливостей доступу кожному громадянину до інформаційних ресурсів мережі Інтернет. 

Міністерство глузує: сумарна продуктивність університетів

Маємо чергову порцію комедійних даних від Міністерства освіти та науки України: «У 2016 році ВНЗ, що належать до сфери управління МОН, отримали 4526 охоронних документів (з них 890 на винахід, 12 за кордоном), продали 55 ліцензій, видали 1851 монографію, опублікували 8206 статей у наукометричних базах даних Skopus та Web of science, отримали понад 144 тис. цитувань у міжнародних наукометричних базах, підготували понад 100 тисяч публікацій у фахових виданнях». Розумію, що багатьох з вас більше цікавить, коли вже в МОН навчаться правильно писати Scopus, але давайте прискіпливіше поглянемо й на самі цифри. 

Американські бібліотекарі проти Дональда Трампа

Американські бібліотекарі об'єднуються проти політики легітимно обраного президента Дональда Трампа. Якщо відразу по інавгурації книжники США були просто стурбовані наступом адміністрації нового президента на свободу ЗМІ, то після скасування державним департаментом США віз для туристів із семи країн з переважною більшістю мусульманського населення, бібліотекарів прорвало. Ребека МакКоркіндейл з Публічної бібліотеки Небраски запропонувала слоган Libraries for Everyone, який відразу підхопила вся бібліотечна країна. 

Польська національна програма підтримки Open Access

Нещодавно довідався, що в Польщі вже кілька років справно працює Національна програма наукових публікацій у Відкритому доступі, яка дозволяє усім працівникам та студентам польських наукових, академічних і освітніх установ абсолютно безкоштовно публікуватись у відкритих журналах провідних видавництв. Для прикладу, польські автори можуть надсилати рукописи в гібридні журнали Springer (Open Choice), просто вказати, що вони працюють/навчаються у Польщі, а про оплату подбає Міністерство освіти та вищої освіти Польщі. Побоююсь, що у нас би подібна програма працювала на кшталт – «спершу, автори, оплатіть, а потім МОН, можливо, компенсує до 50%». 

Як бібліотекарі США зберегли свої робочі місця

У своєму виступі на конференції TED робототехнік Родні Брукс спробував пояснити чому незабаром ми всі покладатимемося на роботів і розповів цікаву оповідку про бібліотекарів та комп’ютери. У 1957 році вийшов фільм «Робочий стіл» зі Спенсером Трейсі та Кетрін Хепберн у головних ролях. У фільмі фахівець з питань підвищення продуктивності праці Річард Самнер приносить гігантський комп’ютер, що здатний допомогти бібліотекарям. Читач запитує «Як звати оленів Санта-Клауса?», а комп’ютер швиденько допомагає впоратись з таким завданням. Звичайно, від комп’ютерів у 1957 році було небагато користі, але вже тоді бібліотекарі занервували, що машини заберуть їхні робочі місця. Але насправді сталося зовсім інше. 

metaBUS: платформа бліц-мета-аналізу

Теоретики і практики, що працюють у галузі управління людськими ресурсами, все частіше покладаються на мета-аналіз. Проте, для проведення якісного мета-аналізу може знадобитися кілька місяців, а то і років, тому з’явилась платформа metaBUS, яка повинна допомогти вченим в галузі соціальних наук значно прискорити цей процес. Платформа дозволяє легко фільтрувати результати пошуку за вибіркою, розміром ефекту, країною, роками… але насамперед потрібно обрати робочий інтерфейс. 

Вимоги OASPA до видавців журналів і книг відкритого доступу

Продовжуємо шукати альтернативи спискам Джеффрі Білла. Коли ще з Beall’s List все було гаразд, вже тоді голосили критикани, що подібними речами не може займатися один бібліотекар, а потрібно створити відповідальну організацію. Така організація швидко знайшлась, але її статус, як на мене, дещо самопроголошений. Open Access Scholarly Publishers Association (OASPA) – неприбуткова організація, що представляє інтереси видавців журналів відкритого доступу з усього світу і з усіх наукових дисциплін. OASPA об’єднує як великі, так і маленькі незалежні видавництва та пропонує найкращі практики видавництва відкритих наукових видань, служить форумом для обміну інформацією і досвідом щодо поступу Open Access. 

CC Search: пошук відкритого контенту

Ліцензії Creative Commons дозволяють авторам самостійно визначати правила подальшого використання їхніх творів та створюють привітне середовище для вільного обміну контентом. Проте, знаходити подібний CC-контент буває інтуїтивно непросто, тому з’явилась бета-версія інструменту Creative Commons Search, що дозволить проводити пошук відкритого контенту через єдиний інтерфейс. Пошукові фільтри дозволяють відібрати документи за типом ліцензії, назвою, автором, тегами, колекціями, типами установи, а серед колекцій вже можна обрати Flickr, Metropolitan Museum of Art, New York Public Library та Rijksmuseum. 

Authorea: пишемо наукову статтю разом

Сервіс Authorea пропонує дослідникам спільно створювати та працювати онлайн над науковими документами: усі співавтори можуть одночасно редагувати документ, коментувати, оперативно відстежувати зміни, вставляти в документ посилання, зображення, дані, джерельний код. На додачу до різних стилів цитувань, Authorea пропонує ще й шаблони документів для більш як 8000 наукових видань. У безкоштовній версії користувач може створювати необмежену кількість публічних відкритих документів і лише один приватний закритий документ. 

Статті з хижацьких журналів у репозитаріях

Джеффрі Білл пішов, але справа його житиме. Мене зараз мучить таке питання – Як ми ставимось до статей з хижацьких журналів у наших репозитаріях? З нерецензованими і навіть місцями підозрілими препринтами все зрозуміло, їх не чіпаємо, адже в описі таких документів чітко сказано, що це препринт. Однак, стаття з хижацького журналу матиме звучний опис і це, теоретично, може заплутати користувачів електронного архіву. 

Де бібліотеки у середньострокових пріоритетах Уряду?

МОН знову запрошує до обговорення. Цього разу нової редакції проекту Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року у частині освіти і науки. Ми вже з вами говорили про присвоєння вчених звань, про нову українську школу, про дослідницький університет… жодної реакції від Міністерства. Але не можемо впадати у відчай, адже в оновленому проекті пріоритетних дій Уряду знову ні слова про бібліотеки та задоволення інформаційних потреб громадян. Доступ до інформації ніби проходить лейтмотивом через весь текст проекту, але чітко про це ніде не сказано. 

Що таке Big Deal?

Натрапив на свіжий огляд літератури про Big Deal у північноамериканських бібліотеках. Що це за професійна бібліотечна лайка? Яка-така Велика Угода? Вичитав, що термін вперше використав Кеннет Фрезер у роботі «Дилема бібліотекарів: роздуми над витратами Big Deal», а згідно з дослідженням Теодора Бергстрома та компанії, Big Deal – «договір щодо комплексного доступу до всього списку журналів видавця». Словом, у нас це люблять називати «передплата інформаційних ресурсів через бібліотечні консорціуми» – кілька установ складаються докупи і в результаті ніби отримують від видавця значну знижку. 

Рейтинги конференцій

Матеріали конференцій, як правило, не так часто цитують і вони не користуються таким авторитетом серед дослідників, як статті в рецензованих журналах. Попри це, наукові конференції залишаються невід’ємною складовою сучасної наукової комунікації і годі вигадати кращу форму для обговорення з колегами перших результатів досліджень. 

Як боротися з хижаками без «списку Білла»?

Джеффрі Білл з Університету Колорадо, що самотужки укладав списки хижацьких видавництв, «викрадених журналів» та сумнівних метрик, вирішив прикрити свій проект. Ще 15 січня був переконаний, що сайт просто зламали і незабаром уся інформація повернеться, однак вже Retraction Watch, Nature та Science пишуть, що з Beall’s List варто прощатись. Ніби на пана Джеффрі ніхто не тиснув – він сам вирішив знищити інформацію на сайті. Інтернет-архіви не горять, біллівські списки можна й далі переглядати, біда тільки, що вони не оновлюватимуться. Однак, маємо чудовий сайт Think. Check. Submit., університетського бібліотекаря, здоровий глузд, а цього більш ніж достатньо, щоб не потрапити на гачок хижих видавців.

Пограбування по-львівськи: знову зникло майже 100 видань XVI-XVIII століть

З тими новорічними святами щось ми проґавили чергове грандіозне культурне «пограбування по-львівськи». Директор Львівської галереї мистецтв Тарас Возняк заявив: «Ввечері 3 січня я отримав два акти. В інвентарних книжках фонду записано 58 рукописів, а виявлено 56. Не знайшли «Требник» ХVІ ст. і «Анфологіон» 1628 року. З 586 кириличних видань виявили 499 музейних предметів». Лише спробуйте уявити скільки важать 95 стародруків + 2 рукописи XVI-XVIII століть! І хтось це непомітно колись виніс з галереї? Про безуспішну спробу вияснити коли ж все почалося читайте у матеріалі Михайла Драпака. 

CitNetExplorer: візуалізація та аналіз мережі цитувань

Якось досі ще не написав про безкоштовне програмне забезпечення CitNetExplorer для візуалізації та аналізу мережі цитувань наукових публікацій. Походить інструмент з нашої «наукометричної Мекки» Centre for Science and Technology Studies і немає потреби описувати базові принципи роботи програми за наявності такої доконало доступної інструкції. Завантажуйте файлик відповідно до своєї операційної системи і візуалізуйте досхочу. Працює CitNetExplorer лише з даними Web of Science, тож слід піти обхідним шляхом, щоб затягти дані зі Scopus – переходимо на сторінку вже відомого нам інструменту CRExplorer і перезберігаємо дані у потрібному нам форматі.

«Актуальні проблеми економіки» більше не в Scopus

У свіженькому січневому Scopus Discontinued Sources List сказано, що нові номери улюбленого журналу багатьох українських економістів «Actual Problems of Economics» (ISSN 1993-6788) більше не індексуватимуться у Scopus. До цього, кількість назв вітчизняних видань у Scopus тільки невпинно зростала, але от тепер ми зазнали втрат. Навряд чи колись дізнаємося за що саме виключили «Актуальні проблеми економіки» зі Scopus, однак дуже шкода, що ми втратили один з каналів представлення робіт наших науковців у світовому академ-просторі.

Показник успішності наукових журналів

Тріо дослідників запропонували нову метрику «citation success index» для порівняння потенціалу цитування наукових журналів. Якщо класичний імпакт-фактор вразливий до спорадичних високоцитованих статей, то нова формула залежить від форми розподілу цитувань, а відтак обіцяє значно надійнішу оцінку. Багато веселих цифр про citation success index можна побачити у Journal of Informetrics (або препринт), а для зручності використання метрики автори радять використовувати спеціальний «калькулятор вигоди» – Citation Benefit Calculator. 

Рік 2016

Англійське висловлювання «post-truth» було назване словом 2016 року за версією Oxford Dictionaries. Воно позначає явище, коли у політичних та громадських дискусіях емоції важать більше за факти. У світі науки тільки й говорять про тверезий розум, сувору раціональність… але бачимо, що поки гарячі голови беруть гору і маленькі та великі пшонки живуть поруч з нами. Отож, відвідуйте реальні та віртуальні бібліотеки, читайте і робіть регулярні заштрики, щоб вберегтись від бацили жлобізму. 

Бюджет України 2017: 20 мільйонів на цифрову бібліотеку

Верховна рада прийняла в другому читанні і в цілому закон №5000 «Про державний бюджет на 2017 рік». Усі ми чекаємо обіцяного Урядом росту мінімальних зарплат, тож давайте поглянемо, чи знайшлись для цього гроші у держбюджеті. Щоб побачити Розподіл видатків Державного бюджету України на 2017 рік натисніть на посилання Додаток 03.11.2016, розпакуйте архів doc_406086.zip та знайдіть файл d3.xlsx. На забезпечення діяльності національних музеїв, національних і державних бібліотек заплановано витратити 504 446,8 тис. грн., а це на 167509,7 тис. грн. більше ніж у минулому році. При цьому, у загальному фонді передбачено кошти лише на оплату праці та комунальні послуги, а «на розвиток» знайшлося трішечки у спецфонді (1243,3 тис. грн.). 

Доступність медичного обслуговування: новий портал від ВООЗ

Всесвітня організація охорони здоров'я створила новий інформаційний портал для моніторингу ситуації щодо доступності медичного обслуговування у світі – чи всі люди та громади з 194 країн-членів ВООЗ можуть отримати доступ до якісних медпослуг. Дані представлено на порталі у різних розділах і ось, наприклад, яку невтішну статистику можна видобути: минулого року в світі зафіксовано приблизно 10,4 млн. нових випадків захворювання на туберкульоз, від гіпертонії страждає 1,13 млрд. людей, при чому більшість дорослих гіпертоніків проживає в Азії, приблизно 44% держав-членів ВООЗ повідомляють про менш як 1 лікаря на 1000 чоловік населення, а майже 25% усіх хвороб зафіксовано в Африці, однак лише 3% медпрацівників світу працюють на африканському континенті. 

CiteScore від Scopus

Команда Scopus запропонувала новий (чи трішки старий?) наукометричний показник CiteScore для порівняння рецензованих наукових журналів. Розраховується CiteScore дуже просто – кількість цитувань журналу у розрахунковому році ділимо на кількість документів журналу у 3-ох попередніх роках. Для прикладу, щоб підрахувати для журналу CiteScore за 2015 рік нам потрібно кількість цитувань, що отримані в 2015 році розділити на кількість документів, що опубліковані в 2012, 2013, 2014 рр. При обрахунку CiteScore враховуються всі типи документів, головне, щоб вони індексувалися в Scopus. 

Пишемо наукову статтю англійською

З багатьма моїми друзяками в Англії не пропадеш, але коли їх прошу перекласти щось невинне, типу – Використання X може бути пов'язане з… вони у відповідь кажуть – Еее… Зрештою, все можна якось перекласти, але, щоб не витрачати час і не створювати нових чудернацьких конструкцій, які дратуватимуть рецензентів, краще користуватися відповідними контекстними словниками. Ось спробуйте, наприклад, сервіс SpringerExemplar, що пропонує авторам, викладачам та рецензентам перевірити, як конкретний англомовний термін, чи фраза, використовується у науковій літературі. 

Web of Science інтегрується з ORCID

Записам платформи Web of Science нарешті набридло жити в ізоляції зі своїм ResearcherID і тепер вони активно інтегрується з реєстром унікальних ідентифікаторів науковців ORCID. Вже понад 7 млн. записів Web of Science Core Collection містять дані ORCID і щомісяця ця цифра невпинно зростає. Якщо ви щасливий власник профілів ORCID та ResearcherID, то можете запросто їх поєднати і рухати туди-сюди свої дані. У пошуковому полі Web of Science «Ідентифікатор автора», також, сміливо можемо вказувати ORCID. 

Псевдонаукове видавництво Lambert Academic Publishing: не дай себе ошукати

Якщо про «хижацькі» журнали нерідко згадував на сторінках блоґу, то псевдонауковим спамовим видавцям «монографій» досі якось щастило прошмигнути повз мою увагу. Тож давайте знайомитись – на теренах України промишляє Lambert Academic Publishing (LAP), підрозділ німецької видавничої групи Omniscriptum Publishing Group, яка базується в Саарбрюккені та має 27 дочірніх компаній. Співробітники LAP вишукають по світу наївних аспірантів і надсилають їм спокусливу пропозицію абсолютно безкоштовно опублікувати наукову роботу – дипломну, дисертацію, дослідницький проект ітд. 

CRExplorer: дослідження інтелектуальних коренів

Як виявити найважливіші наукові публікації певної галузі за всю її історію? На плечах яких титанів стоять теперішні науковці? Де шукати інтелектуальне коріння сучасних напрямків досліджень? На усі ці питання можна відповісти за допомогою програми CitedReferencesExplorer (CRExplorer), яка використовує дані з Web of Science, або Scopus. Просто встановіть програму та завантажте у неї дані про публікації разом з цитуваннями. 

Мурзілки в Scopus

Scopus індексує понад 21000 журналів, тому не дивно, що серед цих назв могли затесатися кілька з сумнівною репутацією. Однак, Іван Стєрлігов і Татьяна Савіна доводять, що проблема значно масштабніша, ніж може здаватись – Scopus містить дані кількох сотень сумнівних журналів зі списку нашого невтомного борця з «хижацькими» виданнями, денверського бібліотекаря Джефрі Біла. Подібні «хижі» журнали намагаються нажитися на «статтях у Scopus» і використовують шпальти видань не для наукової комунікації, а виключно для заробітку – приблизно за $300-700 опублікують що-небудь, що імітує рецензовану статтю. 

ROAD: тут повинен бути ваш відкритий журнал

Оригінальний ресурс Directory of Open Access scholarly Resources (ROAD) містить бібліографічні записи відкритих ресурсів, яким було присвоєно унікальний ідентифікатор періодичного видання ISSN. Кожен науковий журнал повинен мати ISSN, і, відповідно, якщо відкритий журнал отримав ISSN, то він повинен автоматично відображатися у каталозі ROAD. Перевірте, якщо не знайдете своє видання у каталозі, можливо, з вашим ISSN щось не так.

Хто продовжує цитувати відкликані публікації?

У разі виявлення серйозних помилок у науковій публікації її слід відкликати. Така публікація (retracted papers) перестає визнаватися усіма дослідниками, а на сторінках видань та в базах даних робиться відповідна позначка. Відкликані публікації, звичайно, не варта використовувати, а тим більше цитувати, однак чомусь вчених це не стримує. Джеймі А. Тейшейра да Сілва та Хелмар Борнеман-Кіменті переконують, що завинив тут Відкритий доступ – понад 79% видавців дозволяють дослідникам самоархівувати свої роботи і вчені, які проводять пошук, наприклад, через Google Scholar, оминають сайт журналу, відразу потрапляють на препринт та й не знають, що публікацію було відкликано. 

Wellcome Open Research: публікація без зволікань

Один з найбільших світових благодійних фондів Wellcome Trust, що опікується захистом життя тварин та людей, створив відкриту видавничу платформу Wellcome Open Research. Платформа обіцяє швидку і прозору публікацію результатів досліджень та вихідних даних. Якщо у традиційній занепадницькій видавничій моделі авторам потрібно місяцями чекати на рецензію і публікацію, то Wellcome Open Research обіцяє впоратись за тиждень. Вчений завантажує препринт, вихідні дані, і відразу ж розпочинається процес Open Peer Review + коментування читачів. 

Аналіз відмов від Elsevier

Компанія Elsevier готова поділитися з бібліотеками корисною статистикою. Для кожної назви на ельзевіровській платформі ScienceDirect можна вирахувати кількість відмов – скільки разів користувачі конкретної установи намагалися завантажити повний текст документа, однак не змогли цього зробити, через відсутність передплати. Зрозуміло, що високі показники відмов можуть вказувати на серйозні прогалини в бібліотечній колекції і, відповідно, свідчать про кепський рівень задоволення інформаційних потреб користувачів. 

Сплячі красуні психології

«Сплячими красунями» називають такі наукові публікації, які довгий час залишалися майже нецитованими, а потім різко почали часто згадуватись у роботах інших дослідників. За допомогою наукометричних баз легко можна відшукати подібні публікації у різних наукових дисциплінах, і ось Ю-Шань Хо та Джеймс Хартлі зайнялися галуззю психології. Панове відібрали 303255 документів у Science Citation Index Expanded та підрахували загальну кількість цитувань для кожного документа з моменту публікації до 2015 року, загальну кількість цитувань документа лише в 2015 році та загальну кількість цитувань за період «сну».

CitEc: нова наукометрична база для економістів

Сервіс CitEc пропонує дізнатися кількість та джерела цитувань документів, що представлені на сторінках популярного тематичного репозитарію для економістів Research Papers in Economics (RePEc). Для всіх повнотекстових відкритих документів алгоритм CitEc намагається витягти списки пристатейних посилань. Процес автоматизований, машина робить багато помилок, однак, так вже вдалось видобути понад 25 мільйонів посилань. 

Букіністичний жлобізм

Юрій Андрухович: «У Костомарова є праця «Богдан Хмельницький», де він описує Хмельниччину, зокрема, велетенські широкомасштабні єврейські погроми. Переможна хода козацької армії – це, крім всього іншого, погроми. І в Хмельницького були три принципові моменти: немає бути на його території жодного єврея, немає бути жодного єзуїта і жодного уніата. 

Букмарклети для Sci-Hub

Впродовж лише одного тижня довелось почути від багатьох користувачів зауваження, що переходити щоразу на сайт Sci-Hub незручно, а тому краще встановити собі відповідний застосунок для браузеру. Гаразд, чого не зробиш, щоб догодити читачам. Поліз у веб-магазин Chrome і знайшов два подібних додатки: Sci-Hub Links та Find DOI in sci-hub. Принцип роботи цих букмарклетів – знаходите DOI статті, клікаєте правою кнопкою миші і потрапляєте на сторінку з повним текстом від Sci-Hub. Хмм… не скажу, що це дуже зручно, але можна не зупинятись на знайденому, адже JavaScript, для подібної процедури, повинен бути дуже простеньким.

Knowledge Unlatched: відкрите майбутнє наукових книг

Творці Knowledge Unlatched переконані, що бібліотекам та видавцям до снаги гарантувати відкритий доступ до наукових книг та журналів. Замість того, щоб кожному замовляти та купувати одні й ті ж назви у видавництві, можна всім гуртом скинутись і відразу зробити монографії доступними під відкритими ліцензіями Creative Commons. Подібна практика обходитиметься бібліотекам не дорожче за традиційне придбання літератури, але відкриватиме безліч переваг для авторів, видавців і, що найголовніше, читачів. 

oaDOI: у пошуках відкритого контенту

Під час Міжнародного Тижня Відкритого доступу постійно презентують якийсь цікавенький проект, що повинен допомогти науковцям ставати ще більш відкритими. Якось це була, наприклад, кнопка Open Access, а цього року співзасновники популярного альтметрікс-сервісу Impactstory представили ідентифікатор oaDOI. Про ініціативу DOAI (Digital Open Access Identifier) вже якось писав, тепер маємо і посилання oaDOI, які також запровадять користувача на сторінку, де знаходиться відкрита версія роботи. Інформацію про документи творці черпають з DOAJ, CrossRef, DataCite та BASE. 

PubMed Commons: нові можливості для медичних журналів

Якщо уважно поглянете на оновлений інтерфейс популярного медичного пошуковика PubMed, то помітите три інформаційних блоки: Latest Literature, Trending Articles, PubMed Commons, які, відповідно, містять інформацію про свіжі публікації, найзапитуваніші статті та нові коментарі. PubMed Commons повністю інтегровано в PubMed, тому автори-коментатори можуть завзято використовувати новий сервіс, як зручний майданчик для обговорень та запеклих дискусій. Крім того, щоб відразу не кидати PubMed Commons напризволяще, додатково реалізовано програму Journal Clubs. 

Як додати журнал у SHERPA/RoMEO

Кожен маленький бібліотекар та видавець знає, що за допомогою сервісу RoMEO від SHERPA можна швидко перевірити політику наукових видань щодо копірайту та самоархівування. Просто знаходимо потрібний журнал і дивимось на колір: зелений – самоархівуй скільки влізе, синій – тільки постпринти, жовтий – тільки препринти, білий – самоархівування не вітається. Більшість українських академічних видавців вперто намагається зареєструватись де тільки можна, тож варто засвітитися й на сервісі RoMEO. 

Хто отримує гранти на наукові дослідження?

Норвезькі дослідники вирішили дізнатись, які наукові установи отримують кошти у рамках найбільшої програми Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій Горизонт 2020 (загальний бюджет приблизно 80 млрд. євро). А раптом науковці з успішних установ володіють якимсь секретом? Вчені проаналізували 1402 заявок від норвезьких установ для участі в програмі Horizon 2020 за період 2014-2015 рр. і просять звернути увагу на 3 основні моменти: попередня участь установи в інших програмах ЄС, наявність додаткового державного фінансування та науково-технічні можливості. 

Повні тексти будуть доступні

Відповідно до дивакуватих вимог чинного порядку формування Переліку наукових фахових видань України, усі вітчизняні видання, що прагнуть називатися «науковими», повинні безоплатно розміщувати електронні копії своїх видань на порталі «Наукова періодика України» Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Звичайно, про фінансову долю наших видань ніхто в уряді не подумав, коли приймав таке рішення, і як редакціям проводити передплатну кампанію, якщо повні тексти повинні бути безкоштовно доступні онлайн? 

Наука на GitHub

Nature пише, що відомий веб-сервіс GitHub, що покликаний допомагати відважним розробникам програмного забезпечення, стає все більш популярним серед дослідників. GitHub спеціально розроблено для прозорого та відкритого співробітництва – чисельні команди програмістів можуть одночасно працювати над одним проектом, копіювати та використовувати спільний код для сміливих експериментів, будучи спокійними, що завжди можна відкотитися до попередньої версії.