Ефект Рінгельмана

Французький професор Максиміліан Рінгельман вперше описав явище зменшення продуктивності індивідуумів у міру зростання кількості учасників групи в якій ті функціонують. Месьє Рінгельман провів ряд експериментів з підніманням тягарів і перетягуванням каната, які показали, що індивідуальні досягнення учасників часто перевершують аналогічні командні результати. Рінгельман пояснював це втратою індивідуальної мотивації та необхідністю координації між учасниками групи. Ефект Рінгельмана дещо схожий на Ефект очевидця, коли кожен очікує, що хтось інший зробить все за нас. 

Hyper Collocation та inMeXes: незамінні сервіси для перекладу наукових статей на англійську

Springer Nature прикрило прекрасний сервіс SpringerExemplar, який дозволяв перевірити, чи конкретний англомовний термін використовувався у науковій літературі. Двигунець ресурсу аналізував усі статті та книги видавництва і миттєво підказував, як правильно написати те, чи інше речення. На щастя, вдалось відшукати в мережі два аналогічних безкоштовних ресурси, що допоможуть з написанням академічних текстів: Hyper Collocation – проводить пошук відповідних слів та фраз в arXiv і сортує результати пошуку за частотою використання та inMeXes – отримує потрібні дані з PubMed. 

Підпільні бази даних

Переглядаю основні статистичні показники роботи бібліотек ВНЗ України за 2016 рік: кількість придбаних баз даних – 257, з них повнотекстових – 187. Що це за цифра?! Чи це різні БД? Чи це одна та й сама БД, яку просто 187 разів передплатили різні внз? Чи це обидва варіанти разом? Пройшовся сайтами українських університетських бібліотек, і щось не поспішають вони інформувати читачів про 187 баз. Давайте пошукаємо на порталі оприлюднення інформації про публічні закупівлі України «ProZorro» – тут бази від нас вже точно не сховаються. 

Закон Бредфорда проти популярної бібліотечної послуги

У минулорічному дайджесті написав, що бібліотечні послуги, на кшталт укладання переліків рекомендованих наукових журналів для публікації, – приречені на невдачу. І, цілком очікувано, отримав відгук: неправда, наші читачі дуже вдячні за таку послугу. Спробую докладніше пояснити, чому я вважаю, що така послуга не працює, а увесь цей оптимістичний «зворотній зв'язок» – вигаданий або користувачами, або самими бібліотекарями. 

DORA: розмір не має значення

Цими днями фахівці з оцінки наукових досліджень спостерігають за своїм Falcon Heavy – Research Councils UK, що координує наукову політику Великобританії та володіє річним бюджетом у розмірі 3 мільярдів фунтів стерлінгів, оголосила про підтримку DORA. У 2012 році в Сан-Франциско сотні редакторів та видавців наукових журналів підписали Declaration on Research Assessment (DORA), у якій закликали академічну спільноту відмовитись від практики використання імпакт-факторів для оцінки наукових досліджень. 

R-factor: наука без фікцій

90% вчених визнають, що в сучасній науці існує серйозна криза відтворення результатів досліджень. Так, наприклад, лише 6 із 53 (11%) досліджень, що пов'язані з проблемами раку, можуть бути відтворені, а половина наукового бюджету США щорічно витрачається на дослідження, достовірність яких не можливо потім перевірити. Щоб подолати цю кризу, команда Verum Analytics запропонувала використовувати новий показник R-фактор – співвідношення кількості досліджень, які підтверджують певне дослідження, до кількості спроб підтвердити дане дослідження (тримайте кілька прикладів). 

Для любителів кругових діаграм

У 1971 році Василь Леонтьєв у зверненні до Американської економічної асоціації, писав: «Минув той час, коли найкраще, що можна було зробити з великими наборами змінних, це їх або усереднити, або об’єднати в широкі агрегати, що, зрештою, одне й те ж. Тепер ми можемо маніпулювати складними аналітичними системами без пригнічення ідентичності їх елементів». Сьогодні в арсеналі бібліотечної статистики ми маємо DOI, HTTP-cookie, PersonId… По суті в процесі розкладання на атоми інформаційних потреб користувачів нас може стримувати тільки професійна етика, захист персональних даних, але аж ніяк не технології. 

Etymo: хроніки штучного інтелекту

Карколомні темпи росту наукової інформації примушують добряче попотіти дослідників, що займаються Artificial Intelligence – лише на ArXiv щотижня з’являється майже 500 нових препринтів. Манчестерські науковці запропонували онлайн-інструмент Etymo для полегшення пошуку досліджень та розробок у галузі штучного інтелекту. Як правило, пошукові алгоритми систем для науковців будують видачу на основі даних щодо цитованості документів. Проте, найновіші публікації не встигають заробити цитувань, і тому творці Etymo використали інший підхід для швидкого виявлення релевантних документів. 

JIC Index: хто використовує і як?

Слово Index може викликати в бібліотекарів мігрень та головні болі, адже все більше українських редакторів і проректорів прагнуть запхнути свої журнал хоч у якісь метрики. Однак, з сумським проектом Journal's International Compliance Index (JIC Index) від ТОВ «Ділові перспективи» ніби все гаразд. Основна ідея проекту – продемонструвати ступінь відповідності конкретного академічного журналу міжнародним стандартам видавничої діяльності. Група експертів оцінює журнал, вираховує JIC Index і відправляє журнал в одну з 5 категорій. 

Як цитувати українські джерела в скопусівських публікаціях?

Частенько мені скаржаться наші молоді гуманітарії, що їм лячно цитувати україномовні джерела в англомовних публікаціях. Звичайно, можна неетично промовчати про використані кириличні джерела, але краще цього не робити. Давайте просто перевіримо, як із цим впоралися інші автори, та на власні очі пересвідчимось, що іноземні редактори і рецензенти не вліплять вам автоматом відмову тільки через те, що ви зробили посилання україномовне джерело. 

Як заблокувати анонімайзери в читальних залах?

У травні минулого року президент України підписав указ про санкції проти Росії, які передбачають, зокрема, блокування доступу до російських соцмереж та поштових сервісів. Нібито таким чином українські посадовці спробували блокувати доступ до головних засобів поширення фейкових новин і пропаганди країни-агресора, хоча навіть сам президент вагався понад 3 роки, перш ніж закрити власну сторінку ВКонтакте. Словом, українська влада хотіла як краще, а вийшло… 

Нова наукометрична база Dimensions

Компанія Digital Science оголосила про запуск нового продукту Dimensions – єдина платформа, що поєднує базу даних цитувань, набір аналітичних інструментів, просунутий пошукувач наукових публікацій та зручний доступ до повних текстів. У порівнянні з продуктами Elsevier і Clarivate, Dimensions сповідує бізнес-модель freemium – безкоштовний індивідуальний доступ без реєстрації. При цьому, безкоштовна версія Dimensions містить більшу частину функціоналу Scopus та Web of Science. Варіант для установ Dimensions Plus коштуватиме $10000-30000, тож, підозрюю, вітчизняним установам вистачить аналітичних інструментів у безкоштовній версії. 

Volunpeers: ставай у лави рецензентів-добровольців

Elsevier повідомляє про успіх ініціативи volunpeers на прикладі відомого журналу Journal of Molecular Biology (JMB). Потенційним рецензентам потрібно було заповнити форму на Reviewer Recognition Platform, вказати свої компетенції та очікувати сповіщення про відповідні рукописи. Лише за рік кількість рецензентів, які зареєструвались через домашню сторінку JMB, зросла більш ніж на 700%, рецензії від добровольців надходили швидше за «стандартні» рецензії, а редактори були більш задоволені якістю цих рецензій. 

Бережіть очі – встановіть синій світлофільтр

Вважається, що з усього спектра видимого світла найбільш негативно впливають на зір фіолетові та сині кольори, якими нас цілодобово щедро обдаровують екрани ноутбуків, смартфонів, ПК та інших електронних ґаджетів. Поки ще не доведено, але офтальмологи підозрюють, що подібні тривалі контакти з «блакитними екранами» збільшують ризик виникнення макулярної дегенерації. Крім того, синє світло пригнічує виділення гормону мелатонін, що відповідає за міцний та здоровий сон людини. 

Feed Navigator: фінські наукові ріки

Безкоштовний фінський сервіс Feed Navigator – це своєрідний спеціалізований каталог RSS-каналів веб-сайтів з різних наукових дисциплін. Без будь-яких додаткових реєстрацій обираєте улюблені публікації та ключові слова, створюєте свою персональну river of science і отримуєте найновішу інформацію на теми, що вас цікавлять, просто натиснувши сірий ромб ліворуч. Публікації можна відразу переглядати, зберігати, ділитися у соцмережах, чи експортувати у RefWorks. Зараз користувачам доступно майже 11700 каналів, що постійно оновлюються. 

Проект наказу МОН «Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України»: який у цьому SENSE?

Наприкінці року Міністерство освіти та науки України дуже оперативно провело громадське обговорення проекту наказу МОН «Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України». Повідомлення з’явилось на сайті ввечері 21 грудня 2017 р., а зауваження та пропозиції просили надсилати до 30 грудня 2017 р. Проте, текст проекту досить активно розповсюджувався через фейсбук-сторінку Наукового Комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій, тому всі зацікавлені мали час, щоб відреагувати. 

Наукпоп українською: ще зовсім недавно ми могли тільки мріяти

Кілька років тому безуспішно намагався агітувати колег до популяризації науково-популярної літератури навіть за умов нульового комплектування. З україномовним наукпопом були тоді величезні проблеми – пригадую, не знайшов нічого популярного про еволюцію новіше 1918 року! Молода плеяда вітчизняних видавців нарешті відкрили для себе прибутковість наукпопу і вже на Франкфуртському книжковому ярмарку західні видавці дивуються, що за придбання прав на переклад і видання книжки між собою конкурують по 5-6 українських видавців! Поки не планую повернути щомісячні дайджести «Наукопоп» – просто, окремий допис, щоб відзначити успіхи українських перекладачів науково-популярної літератури. 

Рік 2017: куди підключити свою електрогітару?

Розпочну цьогорічний дайджест з жаданівської цитати: «Стрес – це коли ти граєш на електрогітарі, а в залі немає електрики». Вихованці комсомольської школи люблять проробляти такий фокус з юними ентузіастами – вимкнуть електрику на щитку, наївний ідеаліст бігає по залу, метушиться, тикає у всі розетки, а комсомольці собі регочуть: «Схоже, не такий ти вже й крутий рокер, як розповідав?!». Не дайте себе обманути. Ми ще так вжаремо, що шиби повилітають. Майже кожен місяць надміру приправлю якоюсь літературною цитатою, що назбирав протягом року – потрібно ж їх якось використовувати. 

Скільки разів можна публікувати те саме?

Читаю у блозі Антона Сененка: «Колись МОН, ще за часів Табачника, ускладнив життя науковцям, вимагаючи для захисту, наприклад, ступеня кандидатів наук, не 3, а 5 статей. Для справжнього науковця – фізика, хіміка, біолога, медика тощо – дві додаткові статті, особливо в експериментальному дослідженні – важкий тягар. Але, як бачимо зі статистики захистів педагогів, соціологів, економістів – їм це не заважає. Бо, бачте, виявляється, результати можна просто вигадувати і жоден бюрократичний бар'єр їх не зупиняє». 

Індекс Гройсмана і наукометрія національного статусу

Кабінет Міністрів України затвердив порядок та критерії надання закладу вищої освіти статусу національного, підтвердження чи позбавлення цього статусу. Шкода, але в документі нічого не сказано про бібліотеки. Добре хоч, що виконання «Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти» опинилось серед обов’язкових критеріїв, адже тут ми досі маємо пункти про бібліотечний фонд та забезпечення учнів підручниками. Далі у дописі йтиметься про збочену інтерпретацію українськими урядовцями наукометрії, тому прохання відійти від екранів усіх, кому ще не виповнилося 18 років. 

Code Ocean: відкрий науковий код

Все більше сучасних досліджень проводиться з використанням програмного коду, статистичного аналізу та алгоритмів, які потім не публікують у традиційних наукових журналах, чи матеріалах конференцій, попри те, що вони мають надважливе значення для відтворення результатів досліджень. Творці платформи Code Ocean вирішили виправити такий недогляд і пропонують дослідникам та розробникам ділитися, знаходити, запускати програмний код, який було використано при проведені наукових досліджень. 

Менеджер завантажень Scopus для Google Chrome

Користувачі Scopus тепер можуть встановити нове безкоштовне розширення Document Download Manager (DDM) для веб-переглядача Google Chrome. Розширення дозволяє обрати один, або відразу декілька записів Scopus, щоб автоматично завантажити повнотекстові PDF-версії обраних документів з веб-сайту видавця. Розширення для Chrome стало першою ластівкою і незабаром обіцяють презентувати аналогічні розширення й для решти популярних браузерів. 

Сотня найрезонансніших наукових досліджень за версією Altmetric

Популярний ресурс Altmetric відстежив понад 18,5 млн. згадок користувачів соцмереж про 2,2 млн. наукових досліджень та й уклав ТОП-100 найпопулярніших журнальних статей 2017 року. Рейтинг Altmetric можна безперешкодно переглянути та відфільтрувати за галуззю, журналом, організацією, країною, або відкритістю. Користувачі жваво реагували на статті про життя на інших планетах, про давню історію Землі, майбутнє штучного інтелекту… однак, безапеляційний лідер – здоровий спосіб життя і все що з ним пов'язане! 

Характеристика Тома В.

У книзі психолога і економіста Деніеля Канемана «Мислення швидке й повільне» прочитав про цікавий експеримент. Поданий нижче текст – характеристика Тома В., яку на підставі ненадійних психологічних тестів написав шкільний психолог, коли Том навчався у випускному класі: 

Том В. має потужний інтелект, хоча йому бракує справжньої креативності. Він відчуває потребу у порядку і чистоті, структурованих і впорядкованих системах, де кожна деталь перебуває на своєму місці. Його письмові тексти доволі одноманітні, написані механічно, іноді розбавлені заїждженими фразами, чи вигадками в стилі наукової фантастики. У нього сильна мотивація на здобуття знань. Том В. справляє враження людини, яка виявляє мало зацікавленості і співчуття до інших людей: йому не подобається працювати в команді. Він зосереджений на собі, однак має глибокі моральні переконання. 

Бюджет України 2018: майже 30 гривень за долар

Верховна Рада прийняла Державний бюджет на 2018 рік. Мінімальна зарплата зросте 3723 грн., прожитковий мінімум становитиме 1700 грн. на місяць, а середньорічний курс національної валюти ослабиться до 29,3 гривні за долар. Як українські бібліотекарі виживатимуть і крокуватимуть в ногу з технологічним прогресом? Для повноти картини давайте завантажемо Додаток (3) 01.12.2017 (файл doc_440373.xls) і подивимось, що підготували для бібліотек. На забезпечення діяльності національних музеїв, національних і державних бібліотек та культурно-просвітницьких центрів передбачено витрати 677 955,5 тис. грн. Ніби й більше ніж у минулому році, але все це витратиться на оплату праці, комунальні послуги та енергоносії. 

Система пошуку наукової літератури Scilit

Якщо ви досі не знайшли для себе оптимальної пошукової системи академічної літератури, то раджу спробувати безкоштовну комплексну платформу Scilit від відкритого видавця MDPI. Платформа пропонує дуже милий інтерфейс з можливістю миттєвого перегляду рефератів, фільтр повнотекстових результатів за відкритим доступом або препринтом, зрозумілі кнопки Open Access, Publisher Website, Full-Text, Google Scholar, популярний віджет Related Articles. Scilit щодня отримує нові дані з CrossRef та PubMed, що значно спрощує відстеження нових публікацій, однак, якщо потрібна вам публікація не матиме doi, то система, найімовірніше, про неї не знатиме. 

На яких принців чекають сплячі красуні науки?

Ентоні ван Раан та Джос Віннінк з Лейденського університету дізналися, що сьогодні сплячі красуні науки все частіше прокидаються від поцілунків «технологічних», а не «наукових» принців. Сплячі красуні науки – публікації, які тривалий час залишаються непоміченими, а потім раптово привертають увагу багатьох дослідників. Здавалося, що одні наукові статті повертають до життя інші наукові статті, однак, виявилося, що часто роль принців виконують саме патенти, які також містять посилання на наукові документи. 

SharedIt: ділись своїми дослідженнями легально

Видавець Springer Nature безкоштовно обдаровує своїх авторів спеціальними посиланнями для безперешкодного некомерційного перегляду публікацій. Завдяки ініціативі спільного користування контентом SharedIt автор може легально поділитися з громадою повним текстом своєї роботи навіть якщо вона опублікована не в журналі відкритого доступу (як приклад). Дані посилання авторам дозволено розміщувати на різноманітних веб-ресурсах: онлайн ЗМІ, інституційних репозиторіях, персональних веб-сайтах, спеціалізованих соціальних мережах. 

Широкі інтереси дітей нового соціалістичного села

Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого оцифрувала кілька номерів журналу «Бібліотека у соціалістичному будівництві», що видавався у 1931-1938 роках, тож кожен може відкрити і почитати, що писали бібліотекарі УРСР у 30-х роках. Натрапив на дослідження Н. Берз «Що читають сільські діти» (№3, 1936 р.) – анкетування учнів сільських шкіл (2-7 клас) Уманського району Київської області. У даній роботі 36-го року показано якісь відсотки, але ви не знайдете жодних конкретних цифр про генеральну сукупність, вибірку, чи кількість заповнених анкет в області, яка найбільше постраждала від Голодомору. 

Plotly: візуалізуй та аналізуй дані не виходячи з Mendeley Data

Зізнаюсь, що досі не бачив особливої різниці, де зберігати наукові дані – на Zenodo, FigShare, Harvard Dataverse… Здавалося, що усі сервіси присвоюють doi, кожен набір даних можна коректно процитувати, але сьогодні вдалось розгледіти додатковий функціонал Mendeley Data – портал поєднано з популярним інструментом Plot.ly, тож усі представлені дані можна відразу проаналізувати та візуалізувати. Візьмімо для прикладу дані про різні типи твердих побутових відходів на пляжах Сан-Паулу. Відкриваємо файл для перегляду і справа в нижньому кутку натиснемо кнопку Visualise in Plotly. 

Як повернути собі Sci-Hub

Перейшли за улюбленим посиланням sci-hub.cc і бачите повідомлення – Немає зв’язку із сайтом. Не вдалося знайти адресу DNS-сервера хосту sci-hub.cc? Не біда! Давайте налаштуємо DNS-сервер. Якщо у вас десятка, то заходимо в «Настройки» – «Мережа й Інтернет» – «Змінити настройки адаптера». Далі вибираємо відповідний значок – праву кнопку миші – «Властивості». У списку знаходимо «Протокол Інтернету версії 4 (TCP/IPv4)» і натискаємо «Властивості». 

Ельзевіровський радар: хижацький журнал не пройде

Elsevier створив інструмент Radar, який вміє аналізувати дані Scopus та знаходити журнали, що підозріло поводяться – швидко і незрозуміло змінюють кількість опублікованих статей, підтримують дивні трансформації географії авторів, зловживають самоцитуваннями ітд. Інструмент постійно вдосконалюється, але поки що скануватиме базу Scopus лише раз на рік. Усі назви, які Radar запідозрить у зловживаннях, дружно помандрують на повторну перевірку (re-evaluation) і якщо експерти CSAB підтвердять підозри комп’ютерного алгоритму, то індексування журналу в базі припиниться. 

Ефективність використання OpenAIRE, BASE, Recolecta та Google Scholar

Група іспанських дослідників вирішила перевірити, які знаряддя найкраще використовувати для пошуку іспанських відкритих документів. За допомогою чотирьох інструментів вони провели пошук 762 відкритих фінансових статей Instituto de Salud Carlos III. Спеціалізовані пошуковики BASE та Google Scholar знайшли 93,5% статей, OpenAIRE – 86,7%, а от іспанський гарвестер Recolecta – лише 62,2%. При цьому, BASE найкраще знаходив документи, які представлено в інституційних репозитаріях, а Google Scholar краще впорався з документами, які збережено в тематичних відкритих архівах. Як засвідчують результати, жоден з інструментів не знайшов усіх документів, тому упорядникам електронних архівів потрібно дбати про їх комплексне веб-представлення. 

Квінтет нових українських журналів у Scopus

Відразу п’ять нових українських журналів з’явилося у жовтневому Scopus Source title list – «Journal of Ophthalmology», «Journal of International Studies», «Ideology and Politics Journal», «International Journal of Computing» та «Sententiae». Як бачите, це далеко не винятково фізико-математичні видання і маємо тепер у Scopus навіть український філософський журнал. У самому ж переліку назв з’явився новий стовпець – «Title also in WoS», то ж легко можна дізнатися, чи індексується дане видання також у Web of Science, чи ні (In WoS and Scopus, або Scopus-unique).

Kopernio: швидкий доступ до мільйонів наукових документів

Встановлюємо Kopernio – плагін для браузера, який під час перегляду веб-сторінок з описом наукових документів намагається відразу розшукати відповідний повнотекстовий файл. Kopernio інтегрується з Google Scholar і PubMed та проводить пошук на різних відкритих ресурсах. Також, реалізовано можливість підключити передплачені ресурси вашої інституційної бібліотеки, щоб зайвий раз не мучитись із введенням логінів та паролів. Обіцяють, що усі зібрані дані шифруються, ваш пароль нікому не передається і не зберігається на серверах Kopernio. 

Бакасана проти Skynet: чи витримають бібліотекарі випробування штучним інтелектом?

Наприкінці року мені чомусь завжди кортить побавитись у футурологію. Прочитав у новому номері «Бібліотечного вісника», що постійне використання персоналізованих веб-сервісів призводить до того, що користувачі отримують щораз менше різнопланової інформації, яка суперечить їх суб’єктивним переконанням, адже несолодка інфа може не сподобатися користувачу і йому захочеться змінити сервіс на більш поступливий та розуміючий. Як наслідок – «подібна інформація не здатна розширити світогляд користувача, не сприяє його зростанню як особистості, гальмує розвиток його пізнавального та творчого потенціалу». 

Не взяли в arXiv.org? Візьмуть в viXra.org

Пригадуєте, як на злеті популярності вітчизняних відкритих архівів, один суперпродуктивний автор намагався у кожному репозитарії представити свої псевдонаукові та літературні роботи? У відповідь наші адміністратори так і не запропонували жодної оригінальної схеми перевірки авторів, а просто закрили інституційні репозитарії для «чужих». Звичайно, подібна модель не годиться для тематичних репозитаріїв і ось яку чудернацьку перевірку впровадили в arXiv.org – найбільшому електронному архіві препринтів з галузей фізики, математики, астрономії, комп’ютерних наук, біології, електротехніки, економіки, фінансів і статистики. 

Наступ червоних імператорів на академічну свободу

Відомий видавець Springer Nature, на вимогу китайського уряду, заблокував китайським користувачам доступ до кільканадцяти наукових документів. Схоже йдеться про щонайменше 1000 наукових статей Springer Nature, які містять ключові слова: Тайвань, Тибет та Культурна революція. Керівникам видавництва ніби й соромно за своє рішення, однак вони запевняють, що вимушені були піти на компроміс, адже китайський уряд міг заборонити увесь контент Springer Nature у Китаї. 

Кнопка для МОН

Поки українські чиновники обирали своїх у директорати (і паралельно змушували чужих марно збирати гори непотрібних папірців), ми якось позабули про монівську ініціативу присвоювати вітчизняним фаховим журналам категорії А, Б та В. Однак, оновлений сайт нашого фахового журналу «Бібліотечний вісник» повернув мене до суворої реальності – зеленкувату естетичну гаму веб-сайту просто по центру розбавлено кнопкою «Англомовні публікації». Сторонній читач навряд зрозуміє чому такий акцент зроблено на публікації ще 2015 року, але бібліотекарі знають, що в Україні досі діє божевільний табачніківський порядок формування Переліку наукових фахових видань, який вимагає наявності статей англійською мовою на веб-сторінці видання. 

Кінець рейтингу репозитаріїв від Вебометрікс

Керівник Cybermetrics Lab Ісідро Агуілло (Isidro F. Aguillo) спершу в своєму твіттері, а потім і на офіційній веб-сторінці, повідомив, що Ranking Web of Repositories більше не оновлюватиметься. Причина проста – «Resources limited, community not interested». Зважте, що мова лише про один з рейтингів від Cybermetrics Lab, інші рейтинги лабораторії ніби цвістимуть далі. Щоправда, методологія супер популярного в Україні Ranking Web of Universities знову зміниться, оскільки в липні для деяких установ іспанці нарахували таку величезну кількість веб-сторінок, що аж самим стало смішно. 

Чим темніша ніч, тим яскравіші зорі

Щороку, під час Тижня Відкритого доступу, намагався опублікувати відповідне тематичне повідомлення, тож вирішив не зраджувати звичці і цього разу. Відкритий доступ переміг, але агітатори, апологети, прихильники і випадкові люди, які просто вирішили примазатись, відмовляються це визнавати! Sci-Hub зробив усі потрібні наукові статті вільно доступними за допомогою моделі чорного відкритого доступу. Усі інші «кольорові» моделі відкритого доступу ковтають пил міжселищних доріг і цікавлять тепер хіба що луддитів, грантоїдів та істориків науки. 

Цитати, мандати, гроші та терміни

Ґреґорі Нельсон та Денніс Еґґетт взяли журнали Американського хімічного товариства за період 2006-2011 рр. та й порівняли цитованість 814 відкритих статей з цитованістю 27621 статті, які доступні на умовах передплати. Краща цитованість відкритих статей спостерігалась лише у журналах з низьким та середнім імпакт-фактором, а от для статей з журналів з високим імпакт-фактором жодних суттєвих різниць не виявили. Довго беріг першопочаткову ідею цієї публікації для прийдешнього Тижня Відкритого доступу, однак після переможного поступу «партизанського відкритого доступу», уся ця пропаганда золотих, зелених, діамантових та гібридних доступів втратила будь-який сенс, тому хочу закцентувати увагу читачів на іншому… 

Каталог наукових веб-ресурсів DiRT

Реєстр цифрових дослідницьких інструментів DiRT допомагає науковцям знаходити та порівнювати спеціалізовані інформаційні веб-ресурси – від систем управління контентом до програм для розпізнавання нотного тексту, від пакетів статистичного аналізу до ПЗ для створення мап думок. Попри обіцянку в головному меню про можливість переглядати ресурси за тегами, чи категоріями, краще залишитись на головній сторінці, відповісти на запитання «Мені потрібен інструмент, щоб...» (або «Я хочу працювати з такими даними…») та обрати відповідне. 

Суперзброя бібліометрії

Свену Хаґу та Мартіну Бренделю з Цюріхського університету вдалося провести перше докладне дослідження охоплення бази Microsoft Academic (МА). Дослідники написали скрипт на Perl, який витягує метадані з майкрософтівського академічного пошуковика, а потім порівняли представлення та цитованість документів власного інституційного архіву ZORA згідно з даними Microsoft Academic, Scopus та Web of Science. Виявилось, що MA перевершує Scopus і WoS щодо охоплення книг та матеріалів конференцій, але гірше за Scopus індексує журнальні статті. 

Електронна бібліотека «Україніка»

Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського створила та розпочала активно наповнювати електронну бібліотеку «Україніка», яка повинна акумулювати різноманітні документи про Україну, її історію, економіку та культуру. На сторінці нової е-бібліотеки «Про проект» можете докладніше довідатись про мету і завдання проекту, але відразу попереджаю, що там текст не для людей зі слабкими нервами. Основні джерела поповнення «Україніка» – електронні ресурси НБУВ та відкриті українознавчі веб-ресурси наукових установ і культурних закладів. 

sciNote: електронний записник для лабораторій

Прекрасно структурований та інтуїтивно зрозумілий онлайн-записник sciNote пропонує вченим позбутися  паперових блокнотів і розпочати легко управляти своїми науковими даними за допомогою цифрового записничка з безліччю цікавих функцій. Безкоштовний sciNote дозволяє структурувати свою роботу в проектах, експериментах та завданнях, створювати гнучкі робочі процеси, слідкувати за прогресом, запрошувати колег, роздавати різні набори дозволів у команді та за кілька секунд генерувати докладні звіти. 

Зуб на Scopus

Потішний договір можна переглянути на ProZorro – Українська медична стоматологічна академія замовила у полтавської підприємиці Ольга Мриц «Послуги із організації публікації наукових робіт у спеціалізованих виданнях, що зареєстровані у наукометричній системі Scopus, та інформаційно – консультативний супровід цього процесу». Коштує послуга 150.000 грн. і, що цікаво, згідно з текстом договору пані Ольга не наобіцяла керівництву академії «золотих гір». Виконавець просто приймає від замовника електронні матеріали, консультує авторів, організовує проведення рецензування (?) та подачу матеріалів у відповідні спеціалізовані видання. 

Рейтинг українських бібліотекознавчих видань 2017

З’явився оновлений Рейтинг українських бібліотекознавчих видань, який намагається популяризувати ініціативу Відкритого доступу серед українських бібліотекарів та видавців. Дані для обрахунку рейтингу отримано за допомогою пошукової системи Google Академія, з урахуванням різних варіантів написання назви видання. Рейтинг укладено за величиною h-індексу, у випадку рівності – за кількістю цитувань. Через відомі недоліки Google Академії даний рейтинг не можна використовувати для оцінки якості журналів.