Колись я вже писав про іграшку «Бібліотекар». Тепер уже підгледів не одну окрему фігурку, а цілу «бібліотечну банду». На сторінці Brickshelf (Інтернет-ресурсі для фанатів іграшок LEGO) можна порозглядати фоти ось такої забавки – «Міс бібліотекар і книголюби». Що не кажіть, а ця Miss. Librarian єдина з цієї зграйки викликає довіру.
Виявляється вже третій рік поспіль 19 березня усі дитячі бібліотеки Львівської області проводять Обласний день читання. Як повідомляє ZAXID.NET (посилаючись на обласну дитячу бібліотеку) головна мета такого дійства – «не дати електронній культурі знищити свято зустрічі з книгою, адже саме читання розвиває інтелект, творчу уяву, сприяє розвитку особистості». Чому читання e-books шкодить інтелекту, творчій уяві і розвитку особистості? Мабуть тому, що автори цієї «мети» мало читали у дитинстві.
Доволі часто серед бібліотекарів звучать питання щодо інтелектуальної власності та авторських прав. Часто, щоб витлумачити той чи інший момент ми вишукуємо щось з європейського досвіду. Виявляється дарма, в Україні свої норми… Про це і про багато іншого можна довідатись з публікації Анастасії Клюковської «Сфера інтелектуального безладу». Ось один з фрагментів: «Офіційний патент, виданий департаментом у 2003 році (!), засвідчує, що Євгенія разом із народним депутатом Ігорем Шаровим винайшла… «спосіб продажу товарів та надання послуг через інтернет кур’єрською доставкою». І експерти не зважили на те, що торгівля через інтернет була відома ще задовго до 2003 року, коли її «винайшли» дочка Паладія та пан Шаров». Ну то що, бібліотекарі, гайда блоґи запатентовувати?!
Мабуть найбільш масова акція спалення книг трапилася 10 травня 1933 у нацистській Німеччині. Сотні студентів, професорів, членів СА і СС знищували на багатті книги «антинімецьких» авторів: Зигмунда Фройда, Франца Кафки, Карла Маркса, Ярослава Гашека, Генріха Гейне, Владіміра Маяковського, Ернеста Хемінгуея... (увесь список) Щоб не забути цього уроку на Бебельплац у Берліні було в 1995 році відкрито пам'ятник роботи ізраїльського скульптора Міхи Ульмана. Пам’ятник являє собою підземну кімнату з білими стінами і порожніми полицями на 20000 томів. Один з написів на меморіальній дошці це слова Гейне: «Це було лише прелюдією, там де спалюють книги, там будуть палити людей».
Добре коли в голові є знання, але знати де їх можна використати, а особливо з матеріальним зиском для себе – це ще краще. Ось, наприклад, сайт Чернівецького Національного університету імені Юрія Федьковича має сторінку «Гранти та конкурси». Думаю, що подібна сторінка повинна міститися не лише на сайтах усіх ВНЗ країни, а й на сайтах бібліотек. Окрім, можливо, дитячих бібліотек... Але ж і для дітей існують свої конкурси.
Проросійські активісти у Севастополі провели акцію, під час якої викинули українські підручники з історії до підніжжя пам'ятника Катерини Другої. Близько 150 підручників з історії України, української літератури та російської літератури за 8-й клас були кинуті в ящики з написом «звалище», виставлені біля монумента російській імператриці в центрі міста. За словами одного з організаторів акції, у підручниках з української літератури за 8-й клас дітей «примушували вивчати антиросійські твори і вірші, де росіян називають собаками» (джерело).
Якщо хтось раптом загориться ідеєю написати статтю про бібліотечні блоґи, то корисно буде почитати: Lidia Derfert-Wolf «Blogi i RSS dla bibliotekarzy i bibliotek» (Блоґи і RSS для бібліотекарів та бібліотек) & Darlene Fichter «Why and How to Use Blogs to Promote Your Library's Services» (Для чого і як використовувати блоґи для промоції послуг вашої бібліотеки). Колеги бібліо-блоґерів не знайдуть у цих статтях нічого корисного, чи нового. У нас все є, крім головного – читачів і коментарів.
Вивудив Інструкцію про порядок висунення, оформлення та представлення робіт на здобуття Державних премій України в галузі науки і техніки. У ній є такий абзац: Вказується кількість опублікованих монографічних видань, загальна кількість наукових статей, зокрема у міжнародних журналах, що містяться в базі даних SCOPUS, загальний ідентифікатор SJR (SCImago Journal Rank) та загальний індекс цитування робіт претендентів. Що тут розуміється під «загальний ідентифікатор SJR»? Як SJR журналів може бути загальним? Підкажіть…
Міністерство культури Італії уклало договір з Google про розміщення у всесвітній мережі близько мільйона відсканованих старовинних книг з бібліотек Риму та Флоренції. Представник міністерства культури Італії Маріо Реска (Mario Resca) розповів: «Ми розпочнемо з «Мільйона» Марко Поло і підемо далі до записів Галілео Галілея, до книг італійського Відродження, Біблії, Торквато Тассо, Данте Аліг'єрі (його дуже рідкісної версії «Божественної комедії»). Всією цією спадщиною італійської культури ми готові поділитися з усім світом».
Сьогодні ми отримала нового прем’єра і уряд. Бібліотекарям корисно знати, що мінкульт очолив Михайло Кулиняк (на фото зліва). У 2001 він працював інструктором з культурно-масової роботи в "Укртрансгазі", з 2004 по 2005 – заступником міністра кабінету міністрів, потім заступником міністра у зв’язках з Верховною Радою. Він був конферансьє мітингів Януковича. Більш відомий Дмитро Табачник (на фото зправа) від сьогодні – міністр освіти і науки. Цікаво, що свіжоспечений віце-прем’єр з Євро-2012 Борис Колесніков дав Табачнику таку характеристику: «Что он вообще делать умеет, кроме того как книжки и картины из, и так небогатых, украинских музеев тырить?».
Знову «тішусь» читаючи рубрику «Запитання-відповіді» на «Бібліотекар України».
| Питання 727 | автор Lyuba 04/03/2010 × 13:01 |
| У тому то і справа, що не сказано! І як бути??? Надавати працівнику допомогу за перший рік роботи у бібліотеці чи після 3-х років стажу???
Щодо періоду, то ми мали на увазі за який період відпустки надавати допомогу? чи можна за 2009-2010? чи уже за 2010-2011р.р. Якщо в Постанові КМ України від 30.09.2009 р. N 1062 не зазначено про обмеження виплат допомоги на оздоровлення, не зрозуміло, чому взагалі виникає подібне питання.
Щодо періоду, зважаючи, що "постанова набирає чинності з 1 січня 2010 року", допомога на оздоровлення має надаватись під час чергової щорічної відпустки. | |
Запитують у фахівців-консультантів про надання допомоги на оздоровлення бібліотечним працівникам. Які 3–роки стажу? До чого тут відпустка за 2009-10?? Якщо у постанові не вказано жодних обмежень, то ЧОМУ відразу не дати допомогу СВОЄМУ працівнику?!! Пан Бібліотекар пояснює це просто – жаба. Добре що консультанти, як завжди, бездоганні: «не зрозуміло, чому взагалі виникає подібне питання».
Щоразу переконуюсь: скільки конференцій – стільки ж вимог до оформлення комп’ютерних варіантів робіт. Мабуть вершиною «ваківської стандартизації» можна вважати цей документ: «Індекс УДК Arial Cyr,
Мабуть, у кожній бібліотеці виникала проблема: як навчити кадри працювати з комп’ютером? Справа в тому, що підхід до вирішення проблеми був неправильним. Людям насильно забивають голову різними там «алєфами», «ірбісами»… а воно їм так потрібно, як ISSN на маршрутці. Вихід простий – створіть працівникам акаунти в популярних соціальних мережах. Дослідно перевірено, що після цього ефективність роботи тільки зростає. За якісь два тижні люди: вивчають комбінації клавіш, росте швидкість друку, чистять історію завантажень, не бояться таких слів як «skype», чи «браузер», здобувають елементарні знання html…
Винахідниця астролябії Гіпатія була філософом, математиком, астрономом і на додачу ще бібліотекарем. Американський астроном Карл Саган вважав, що саме зі смертю Гіпатії пов’язаний остаточний занепад Александрійської бібліотеки, найбільшої книгозбірні доби еллінізму. А українські бібліотеки цвітуть і пахнуть. Пояснення цього феномену думаю очевидне.
Ґете-Інститут — це всесвітня мережа культурних центрів Федеративної Республіки Німеччина. Він популяризує вивчення німецької мови за кордоном і підтримує міжнародну співпрацю в культурній сфері, подає детальну інформацію про культурне, суспільне й політичне життя Німеччини. Ґете-Інститут підтримує партнерські стосунки з іншими бібліотеками, бібліотечними спілками, освітніми закладами в Україні та за її межами. Мета такої співпраці – встановлення і підтримка професійного діалогу, обмін досвідом між фахівцями. В Україні за сприяння партнерів Ґете-Інститут проводить конференції, підтримує програми обміну та організовує поїздки з метою навчання у галузі інформації. Якщо ви це прочитали і зрозуміли, що ваші бібліотека може долучитися до такої співпраці, тоді вам сюди.
Не спокійно в бібліотеці польського міста Лобжениця. Причина цьому – книжка, яка зберігалась (а зараз вважається загубленою) у бібліотеці, в рецензії на яку написано: «контроверсійна повість для молоді про перший емоційний та сексуальний досвід 16-річних». Як повідомляє Gazeta Wyborcza, пані Віолетта Фелцин озброївшись ксерокопіями сороміцьких фрагментів цієї книжки, прийшла на сесію Лобженицької міської ради з офіційною скаргою. Під регіт сесійної зали 34-річна мати трьох дітей зачитувала особливо пікантні моменти: Зняла з мене все, я цілував її і душив її цицьки, було файно, думав що викоркую… Вкладу тобі палочку, лише одну… Питання пані Віолетти просте – Навіщо на розбещення молоді витрачаються державні кошти? Скаргу міськрада не задовольнила.
«Література проти транспорту» якось так можна обізвати акцію яку провели іспанські дизайнери в Нью-Йорку в ніч на 17 лютого під Бруклінським мостом, звільнивши цей клаптик простору на кілька годин від автівок (респект strng’у за підказку). 800 книг зі світлодіодами розклали вздовж вулиці (світлини тут). Задум: книги у випадковому порядку розташувати таким чином, щоб кожен пішохід міг легко ходити між ними, зупинятися і навіть читати. Таким чином міський простір, як правило забруднений і галасливий, на кілька годин став місцем спокою, відпочинку та мирного співіснування. М’яке, розсіяне світло змушує почуватися нас комфортно незважаючи на хаос що нас оточує. Врешті-решт, машини повернуться, щоб зайняти місце книг, але для багатьох, залишиться у пам'яті: коли книги володіли вулицями – світ був кращим.
Підгледів у блозі strng’а: - Останнім часом взагалі складається враження, що відбувається бум дитячої літератури. - Найбільший темп розвитку на книжковому ринку - в дитячому сегменті. Чому? Наприклад, тому, що багато хто зрозумів, що з'являються рідери, і в цій ситуації дитяча книга помре останньою: дуже важко перевести в електронну форму всі ці ілюстрації. - І важко змусити чотирирічну дитину читати ридер (джерело).
Британський проект підтримки репозитаріїв The Repositories Support Project (RSP) є ініціативою JISC і створений для підтримки, розвитку та зростання мережі британських електронних наукових баз даних. JISC (бібліотечка в тему) надихає коледжі і університети острова використовувати цифрові технології, допомагати зберегти позиції у Великобританії як глобального лідера в галузі освіти. На сторінці RSP зібрані рекомендації: по створенню, по наповненню, обслуговуванню та популяризації репозитаріїв. Нам теж потрібний такий ресурс.
Скажіть, що об’єднує Василя Еллана-Блакитного, Миколу Хвильового та Олександра Довженка? Так, вірно. Це журнал «Всесвіт», найстаріший український літературний журнал, який видається від січня 1925 року. Довгий час (до 1993 р.) фішкою «Всесвіту» було видавати іноземну прозу тільки вперше на радянському і пострадянському просторі. За 80 років свого існування часопис надрукував більше півтисячі романів, тисячіпоетичних добірок, повістей і драматургічних творів, тисячі статей, розвідок, есе, репортажів, інтерв'ю авторів із 105 країн світу в перекладах із 84-х мов світу. Скільки було всього ще за 4 з гаком років не знають і на інтернет-сторінці журналу. Читайте «Всесвіт», любіть «Всесвіт», так як люблю я його електронну версію.
Знаєте, а я трохи сердитий на своїх колег... Колег з Наукової бібліотеки Української академії банківської справи Національного банку України (м. Суми). Як можна заліпити таку цяцю і не запросити мене у гості?! Ви лише погляньте чим її там всередині нафарширували! (хтось був? опишіть...) Бібліотека невеличка: фонд літератури – 136197 примірників, проте 140 автоматизованих робочих місць. На сайті присутня віртуальна виставка, котра наближена до моїх уявлень. Не знаю чи зручно користуватися цим калейдоскопом обкладинок, однак зайшовши глибше – стає краще: опис, анотації, знайти книгу, де-не-де повний текст... Словом, це вам не світлина вітрини з відстані
Надибав у статті Тетяни Ярошенко «Еволюція журналу як засобу наукової комунікації: від друкованих видань до оригінальних електронних журналів» (ВКП, 2005. – №10-11.) згадку про пана Ф.Ланкастера, який ще 1978 року в своїй праці «На шляху до Безпаперового Інформаційного Суспільства» спрогнозував, що до 2000 року формат комунікації в науці та технологіях стане майже повністю електронним і якщо не запроваджувати технологічні зміни у роботі бібліотек, то для нас настане час хаосу, чи краху, замість еволюції та прогресу. Мені цікаво, СЬОГОДНІ ми живемо «до», «під час», чи «після» краху та хаосу?
Як зробити? Тулимо лінк на Законодавство України і цього мало б вистачати. Щоб сторінка ця не здавалася «голою» до плюсуємо сюди Офіційний вісник України. Мало... Додам ще для краси Конституція України і здається з цим можна жити. У когось є ще якісь візії, що сюди можна (потрібно) додати?
НБВУ оприлюднила інформацію про використання передплачених онлайнових науково-інформаційних ресурсів установами НАН України у 2009 році: науковцями проведено 174 тис. користувацьких сесій середньою тривалістю 11 хв., у ході яких здійснено 197 тис. пошуків, одержано 134 тис. рефератів і 530 тис. повних текстів публікацій (у 2008 році користувачами було здійснено 160 тис. пошуків, одержано 100 тис. рефератів і 570 тис. повних текстів публікацій). Бачимо, що тут ми «планку тримаємо». Проте, якщо у 2008 році 19 установ — не використовували надані ресурси взагалі, то вже у 2009 році маємо 50 академічних установ, які в 2009 р. не використовували передплачені науково-інформаційні ресурси у своїй діяльності. З 19 до 50 протягом одного року. Як пояснити ці цифри? Все більше установ НАН виступають за «відкритий доступ»?!
У рамках Всеукраїнського тижня права, у Національній парламентській бібліотеці України відкрито Громадську приймальню. Метою діяльності є надання безоплатної юридичної допомоги всім верствам населення (як потрапити на прийом?). ГП надає консультації і роз’яснення з правових питань; допомагає у складанні документів правового характеру (звернень, окремих процесуальних документів) (графік прийому). Одним з напрямків роботи Громадської приймальні є активізація громадян у протидії корупції в усіх сферах суспільних відносин, вироблення активної життєвої позиції, яка б полягала у нетерпимості до порушення своїх прав. Так що громадяни – активуйтесь (пам’ятка відвідувачам)!
Якщо, колеги-бібліотекарі, до вас звернеться читач з проханням дати йому щось з енергозбереження, то шліть його відразу ж в ОДА. На сайті Львівської обласної державної адміністрації розмістили сторінку літератури з енергозбереження. Знаходиться на ній кілька практичних посібників, газет та журналів. Вільне завантаження матеріалів у популярних форматах – гарантовано! Також, у пригоді стануть розділи: «Програми енергозбереження», «Науково-технічна рада», «Новинки в енергозбереженні» та «Запитай у фахівця!».
Коли говорять про систему ББК, то чомусь сором’язливо забувають сказати кілька слів про її фундатора. Пан Бібліотекар вирішив виправити цю історичну несправедливість. Основу ББК становить класифікація наук побудована за принципами діалектичного матеріалізму, які заклав Фрідріх Енгельс. Ще цей товариш вчив, що кожна бібліотекарша повинна належати всім... але це вже зовсім інша історія.
Увага всім! Трапилася подія, яка сміливо може претендувати на кращу новину першої чверті суботнього ранку. В тенетах знайшовся ще один бібліоресурс Бібтех - бібліотечні інформаційні технології. Так на перший погляд, що там можна знайти... Шанувальники садо-мазо штучок, або системи УФД/Бібліотека дізнаються більше про збереження паролів. Усім кому набридло читати про Індекс інтегрованості тут, зможуть відтепер це зробити ще й тут. Вибір редакції! – інструкція по встановленню Dspace, обезжирена від зайвого патосу та надмірних академічних посягань. Безсумнівно є ще багато чого поживного та смачного. Тому, не знаю хто куди, а я в закладки.
Є що почитати, регулярно оновлюється, український, дизайн лагідний до ваших очей. Яким ще повинен бути хороший блоґ? Звісно з дружньою «ідеологією». «Трансліт. Блог про літературу та форми її існування». Бібліотека теж одна з форм її існування, тому – заносимо в рідер. Цікавинка: Автор, не здогадуючись про дружні стосунки, що часто супроводжують бібліотечні колективи, розповідає нам про «гелоувінський набір книжок, які вміють рухатись, соватись, вищати, скрипіти і взагалі всіляко тішити свого власника». Лиш уявіть, які нові можливості перед нами розкриваються! Ховаємо такий набірчик у фонді нашого колеги і кілька діб, поки не сядуть АА батарейки, отримуємо глибоку моральну сатісфекшн, або як це називають бібліотекарі простим українським словом – хепінес.
Національна бібліотека Франції купила за сім мільйонів євро рукопис мемуарів знаменитого ловеласа і скромного бібліотекаря Джакомо Казанови, що зберігався майже 200 років у німецьких видавців. Рукопис складається з 3700 листів, а основною її частиною є твір «Історія мого життя», яку Казанова почав писати ще в 1789 році. Директор бібліотеки Брюно Расін назвав купівлю рукопису найбільшим придбанням установи і підкреслив, що любовні пригоди Казанови всесвітньо відомі, тоді як оригінал його спогадів був не доступний публіці. Гроші на купівлю надав меценат, який побажав залишитися неназваним. Публіка зможе побачити рукопис на виставці в бібліотеці, яка відкриється восени 2011 року.
Один з кращих українських ресурсів ЧИТОМО, рекомендований мною для всестороннього саморозвитку бібліотекарів, розповідає про продукцію польської компанії YDP, у якої є інструмент yBook для створення інтерактивних книжок. Все просто: завантажуєте PDF-ку на сервер і отримуєте у е-скриньку посилання на готове інтерактивне видання з яким робите все що заманеться: змінюєте шрифти, кольори, додаєте примітки, посилання, файли... Самі спробуйте (зразок)! Використання автономне, на живо і «на своєму ресурсі» (н-лад: інтерактивна книжка про бібліотеку на сайті бібліотеки - як вам ідея?). Освітянське майбутнє yBook – світле та безхмарне: Підручник з математики для молодших класів зі встроєним калькулятором це – просто бомба! (клік на зображення).
Піпли заходять на сторінку вашої бібліотеки у 99 випадках для того, щоб а) отримати потрібну інформацію, або б) дізнатись де можна отримати потрібну інформацію. Подивимось на сторінки бібліотек двох кращих вишів світу – Гарвардського і Массачусетського університетів. Що ми бачимо? Каталоги, бази даних, списки нових надходжень, різноманітний інструментарій для проведення досліджень… і аж на сам кінець – інфо про бібліотеку. Тому що читачі прагнуть інформації, а не наших фотографій у профіль і анфас. Щоб це не виглядало як черговий тупий нагон на українські бібліотеки, додам, що мені подобається сторінка Науково-технічної бiблiотеки ім. Г.І. Денисенка. Щоправда, волаючу кольорову гаму (зліва) змінив би на більш помірковані кольори.
Поговоримо знову про виставкову роботу бібліотек. На «Бібліотекар України» сказано: виставка повинна бути – комфортна, доступна, актуальна, наочна, цікава та естетично оформлена. Зупинюсь на двох пунктах – доступна і наочна. Як підказує Капітан Очевидність – кожен відвідувач виставки хоче: а) добре розгледіти експонати і б) не забути отриману інформацію. Припустімо, у нас виставка чудернацьких екслібрисів книг-мініатюр. Як реалізувати «а» та «б» і при цьому не зробити так, щоб ця виставка стала останньою для книг? Боюсь без допомоги ЕОМ (чит. електронних копій) тут не обійтись. У чому секрет успіху World Digital Library і Timelines? Хочеш роздивляєшся до найменших деталей, хочеш копіюєш собі, хочеш відправляєш другу на e-mail… Те саме повинно бути і у нас тільки краще, бо окрім всього – бачиш це «на живо». Ну а «старообрядці», якщо захочуть, нехай стоять собі біля засклених поличок і занотовують усе це 2 години в блокнотик.
P.S. Прочитали, але далі не розумієте як це можна у нас зробити? Подивіться як НБУВ Христофора Іоганна зумутила.
Знайшов десь у тенетах: «Читаючи книгу, ви облетите нашу країну і всю земну кулю, побуваєте на далеких планетах, зробите подорож в минуле і майбутнє, навчитеся розуміти і любити людей, їх працю. Ніщо за могутністю не може зрівнятися з книгою, що терпляче чекає на полиці». Фальш відчуваєте?
Порівняйте зі щирим українським блоґером: «є щось надзвичайно приємне, коли вмикаю комп'ютер. ця любов зі мною з того самісінького моменту, коли я вперше доторкнувся до клавіатури шкільного "корвета". ця таємниця паперові ніколи й не була підвладна».
Ну то коли вже кінець ери динозаврів?
Прочитав у блозі «Миші бібліотечної» - Кожна бібліотека по різному намагається привабити читачів. Ні, з авторкою, з постом, і самим блоґом – повний Оk (+ проблеми бібліотек РФ відмінні від наших). Просто, надто часто чую і читаю про «приваблення читачів». А навіщо нам це? Припустімо поставили ми чотирнадцять картонових Анджелін Джолі по дорозі в бібліотеку, звабили читача, він заходить і з порогу: «Цікавить все з гідроізоляції! Маю ідею, намагаюсь перевірити чи нема у світі вже чогось подібного. Принагідно, не підкажете світил цієї проблематики?». Опа… Тут ми починаємо згадувати про електронний каталог, про інтеграцію, про передплату, про доступ до світових баз… Що ми відповімо такому читачеві? Що ми не технічна бібліотека? Що з такими питаннями взагалі не до бібліотеки? Мило посміхнемось? Скажемо все що про нього думаємо, чи запропонуємо почитати журнал «Огонёк» за 1986 рік? Отже – зваблення читачів потрібне лише бібліотекам. Для чого? Читачі забруднюють підлогу, можуть переносити інфекції і нищать фонд. Для збільшення бюджетного фінансування маленьких бібліотек? Крім читачів для цього потрібно збільшити фонд. А якщо бібліотека знаходить на першому поверсі в квартирі 45 чотирьох поверхової «хрущовки», то як ви туди більше фонду запхаєте? Так для чого нам приваблювати читачів?
Завдячуючи Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні, представлено переклад книги з Інтелектуальної власності. Знайшов це на сторінці ГУРТу, де можна скачати ще і англійську версію книги.
Браян Детмер (Brian Dettmer) – сучасний американський митець, що дає нове життя старим книгам, мапам, касетам. Народився у 1974 році в Чикаго, зараз проживає в Атланті і страшенно любить експериментувати собі з книгами, клеєм та скальпелем. Це треба бачити! Перейдіть за посилання і подивіться що той ДЯДЬКО З КНИГАМИ РОБИТЬ!
Вигуглив собі з тенет блоґ бібліотеки Українського Католицького Університету. Зроблений він на Blogger і останній запис датовано ще березнем минулого року. Бував у цій бібліотеці «на живо» і вона давно вже була новомодною у порівнянні з іншими львівськими бібліотеками (імхо). У порівнянні з головною сторінкою УКУ, з сторінкою бібліотеки, виглядає блоґ забутим творцями і зважаючи на специфіку вишу – і Творцем. Ні, все гарно, акуратно, є вихід на головний каталог, графік роботи… але лише три дописи. Зважаючи на те, що: УКУ постійно підживлює зв’язок з молоддю, розмах крил вимірюється у світовому масштабі і радянськими стереотипами цей ВНЗ не ображений – дуже навіть непоганим міг бути блоґ бібліотеки УКУ. Як ви думаєте – вони повернуться?
