Палац мистецтв імені Омеляна і Тетяни Антоновичів

У 1877 році поет, перекладач і бібліофіл Віктор Баворовський перевіз до арсеналу Сенявських свою бібліотеку, яка з 1900 року стала публічною і з того часу мала назву бібліотеки Баворовських. За часів радянської окупації і до 2006 року тут знаходився відділ мистецтв Наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. Мало хто знає, що працівники відділу одні з перших у «країні рад» здогадались не просто робити письмовий опис гравюр (у лівому верхньому куті ми бачимо… і т.д.), а додавати фотокартку. З висоти років це здається елементарним, але тоді це було ноу-хау. Сьогодні за адресою вул. Бібліотечна, 2, базується Палац мистецтв імені Омеляна і Тетяни Антоновичів Львівської наукової бібліотеки імені В. Стефаника.

Форум видавців - дітям

Відвідав «Форум видавців – дітям». Дихати і пересуватись було значно легше, ніж на аналогічному дійстві для дорослих. Вхід – безкоштовний (важлива дрібничка, адже діти гроші не заробляють). Українська дитяча книга є. Діти – є. Організатори – є. Навіть та невеличка купка ділків, яка намагалась толкати недитячу літературу не зіпсувала враження від дійства. Екзальтованих дитячих очей біля вітрин видавництв не бачив, але воно і добре – не варта переоцінювати роль книжки.

Майже найбільш читаюча нація у світі

Тижневик «Коментарі» опублікував добірку досліджень «Хто такі українці з точки зору соціології та статистики». За даними тижневика, в Україні інтерес до читання виказують лише 27% населення. Найбільш читаючі європейські країни: Велика Британія 73,5%, Німеччина 66% і Франція 61%. У сусідній Росії справи трішки кращі за наші - 30%. Книги в Україні купують 40-45% жителів, з них трохи більше половини купують більше 10 книг за рік. Середньостатистичний житель Чехії купує за рік 15 книг (до кризи - 22). За даними Книжкової палати України, торік на одного українця припадало 1,22 книги і брошури. В Іспанії цей показник становить 7,8 книги на одного жителя (у Росії - 4,5 книги). Тематично читацькі переваги українців співзвучні європейським, щоправда у нас більш сильні позиції літературної класики, ніж у країнах ЄС. Відмінною особливістю вітчизняної читацької культури є повна байдужість до коміксів, які популярні у інших європейських країнах.

Виставка проектних робіт

У Харкові відкрилася виставка проектних робіт - ескізів майбутньої бібліотеки імені Є.Кушнарьова. 92 проекти. Який з проектів переможе - дізнаємось лише 20 травня. Сьогодні можемо просто порозглядати що там нафантазували архітектори. Такий «конкурс для майбутньої бібліотеки» - річ дуже незвична для нашої країни, тому є надія, що і проект-переможець потішить нас чудернацькими формами і нетривіальними вирішеннями. Сподіваюсь, що журі не обере щось до болю прямокутне, з маленькими вікнами і написом по середині.

До дня солідарності трудящіхся бібліотек

The Library Company of Philadelphia

Бенджамін Франклін – один з «батьків-засновників» США, політик, видавець, вчений, письменник і на додачу бібліотекар. У 1727 році Франклін створив «Junto» – клуб однодумців, який згодом дав початок багатьом організаціям у Філадельфії. Читання було великою радістю для членів «Junto», але книги були рідкісними і дорогими. Так вирішено було створити бібліотеку, спочатку виключно зі своїх книг. Цього, ясна річ, виявилось замало. Тоді Франклін запропонував передплату – об'єднувати кошти членів, що дозволило придбати книги для всіх читачів. Це стало народженням The Library Company of Philadelphia (її статут був складений Франкліном у 1731 році, а вже у 1732 році Франклін найняв на роботу першого американського бібліотекаря - Луї Тімоті). Спочатку книги зберігалися у будинках перших бібліотекарів, а в 1739 році колекція була переміщена у будівлю State House (нам відома як Індепенденс-хол). У 1791 році було побудовано нову будівлю спеціально для бібліотеки. Сьогодні The Library Company of Philadelphia – це велика наукова бібліотека (500 тис. рідкісних книг, брошур, понад 160 тис. рукописів, 75 тис. зображень), що спеціалізується на американській історії VII-XIX століть.

Мабуть найкраща реклама інформаційних ресурсів

Раніше лише читав про це. Сьогодні вперше побачив рекламу електронних інформаційних ресурсів бібліотеки (клік для збільшення). Замісили це діло на швидкоруч у Науково-технічній бібліотеці Національного університету «Львівська політехніка».

Розплідник сталінізму

Як ви вже знаєте, Державна бібліотека України для юнацтва підключилась до проекту «Рубежи слави». Зараз бачу, що пройшло всьо чотко. Ось маємо презентацію школи №260 «Куточок бойової слави». На слайдиках, крім усього, ми можемо намилуватися виставкою, центральне місце в якій займає портрет «вєлікава менеджера», що лише у 1932—1933 роках прирік на мученицьку смерть від голоду мільйони українців.

Цим грішать усі бібліотекарі?

Наші у Вікіпедії

Заглянув у «Вікіпедію» – Категорія: Бібліотеки України. Приблизно на 80% - знайомі всі обличчя. Звісно, писати статтю у «Вікіпедію» це справа добровільна, і присутність/відсутність у «вільній енциклопедії» ще ні про що не говорить. Але це вже дуже подібне на закономірність: незважаючи на гори списаної літератури – бібліотеки, які використовують Мережу у своїй роботі, можна побачити і там, і там, і там... Бібліотек амережевих не видно ніде. Схоже на «Дванадцять стільців»: «Ми бачимо, що блондин грає добре, а брюнет грає кепсько. І ніякі лекції не змінять цього співвідношення сил...».

Як це працює?

День книги й авторського права

Сьогодні, шановне бібліотечне товариство, Всесвітній день книги й авторського права. Ця шкідлива звичка народилася у Каталонії, де 23 квітня на День Юрія традиційно дарували троянду за кожну куплену книжку. У цей день мас-медіа радо напишуть про проблеми бібліотек, про негідників-піратів, про неавторитетність читанням серед підлітків, запишуть усі зойки і кольки українських видавців… А що далі? Нагадує мені це свято день народження якогось пенсіонера: у цей день всі йому мило посміхаються, а на завтра скажуть, що його звільнено.

Іван Драч про проблему читання

- Проблема читання в Україні - надзвичайно важлива. Ми ж дивимося, як її вирішують наші сусіди, ті ж поляки чи росіяни. Прийшов Путін, запросив письменників, видавців, походив біля них - прийняли рішення. У нас же борються весь час за демократію. А коли доходить до реальних речей, то це важко... (звідси).

Пригадаймо, що після розгону та арештів українських дисидентів радянським режимом, Іван Драч написав відкритий лист, у якому каявся в своїх зв'язках з дисидентами, після чого стосунки Драча і офіційної влади суттєво покращились. Мабуть, саме відтоді цей дядько без вказівки важдя не може ні писати, ні читати.

Просто геніальний логотип

Потрапив мені на очі логотип The State Library of South Australia. Знайшов його, щоправда, способом банального гуглення, на сайті цього лого не бачу, але зацініть саму ідею. Це вам не сова, не книжка, не диск, не все це разом узяте... Це слід. Відбиток людської ноги. Конгеніально! Слід в історії, прагнення нових відкриттів, пізнати невідоме, ступити туди де ще ніхто не бував, слід людини на Місяці, слід який знайшов Робінзон... Що може бути кращим символом для бібліотеки?

Чи були ви горді за свою бібліотеку?

Часто дістається мені у коментарях на горіхи за моє злісне критиканство. Тому, колеги, вирішив сьогоднішній «допис-опитування» зробити виключно позитивним і пухнастим. Напишіть, please, мені в коменти – коли вам розпирало груди від гордості за свою бібліотеку? Можливо, це був запуск якогось мега-крутого проекту, а можливо дрібничка, яку ніхто крім вас і не помітив... Ділімось! і гордість ваша стане вдвічі більша.

«Красный библиотекарь» – «золотий фонд» вітчизняного бібліотекознавства

Дякуючи пану Бредфорду всі ми знаємо про «ядра» і «порожняк». Знаємо про старіння літератури та його темпи… Уявіть моє здивування, коли переглядаючи списки літератури до статей у наших вкраїнських фахових журналах, мені на очі потрапляв журнал «Красный библиотекарь» (зараз ніби це російський журнал «Библиотека», а з приставкою «красный» він видавася у 1923-1941рр.). Звісно, у цьому нічого б не було дивного, якби ті статті були присвячені історичним питанням. Але ні, пишеться у них про здесь і сейчас. Тому напрошується висновок: або дехто тулить у ті списки «все що було під рукою», або «Красный библиотекарь» давно вже став «золотим фондом» вітчизняного бібліотекознавства.

Тримай мене міцно

Програма літературного вечора

Я дізнався, що програма вечора дуже проста. Кожен гість повинен принести одну книгу, і в кінці вечора, коли всі добре понапиваються, ми по черзі коротко викладемо причини, чому хочемо спалити саме цю книгу, а потім кинемо її у камін. Зрозуміло, мене вразило не тільки це загравання з нацистськими образами. Мені сказали, що дехто хитрував - приносив книгу, яка сама по собі була фашистською: «Майн Кампф», або томик Ніцше, або Айн Ранд. Другий варіант полягав у тому, щоб взяти з собою книгу, яка хоча і не є втіленням зла, але й художньої цінності не має: Агату Крісті, Барбару Картленд, Фредеріка Рафаеля. Деякі приймали на перший погляд досить дурне рішення і спалювали Біблію, Шекспіра чи Чосера - реакція на те, що доводилося читати ці книги не через їх цінність, а тому, що вони включені в університетську програму.

Джефф Ніколсон «Бедлам у вогні» (Geoff Nicholson «Bedlam burning»)

ЗАТ «Українські бібліотеки»

Мало хто знає, але у світі є лише три по справжньому засекречені кантори: ілюмінати, жидо-масони і українські бібліотеки. Незважаючи на маленькі зарплати і на мітичну хронічну не кваліфікованість персоналу оголошення про вакантне місце у бібліотеці зустрінеш не часто. Сам я двічі мав таку приємність зателефонувати і пересвідчитись у над-секретності бібліотечного ордену. Одного разу мені сказали, що це помилка, а насправді бібліотека потребує електрика: «Ви лампочки закручувати вмієте?». Інший секретний діалог був ще прекраснішим: - Е-е-е... Ну-у так, у нас є вакантна посада бібліотекаря. Е-е-е... А у вас є стаж роботи? – Так. Стільки і там-то. – Е-е-е... Е-е-е... А у Вас є бібліотечна освіта? – Звичайно ж. Там-то – Е-е-е... Е-е-е... А ви зараз у бібліотеці працюєте? – Так. – Ну то працюйте там собі далі!

Зарплата бібліотекарів знову зросте?

Міністр культури і туризму Михайло Кулиняк дав інтерв’ю впливовому українському виданню «Дзеркало тижня»: Саме тим самовідданим людям, яких ми нечасто бачимо на екранах телевізорів, але які нашу культуру, власне, на своїх руках і тримають. Якщо підвищимо рівень їхньої заробітної плати — це вже немало на сьогодні. Відомо, в якому занедбаному стані перебувають сільські, районні будинки культури, бібліотеки, та й в окремих містах ситуація не краща.

UNISTUDY: про навчання за кордоном та міжнародні молодіжні програми

Сказано: інформація в UNISTUDY направлена на підвищення академічної мобільності українських студентів на арені міжнародної освіти та науки. Бібліотекарі тільки ЗА! Тому нагадаймо своїм читачам, що саме тут можна знайти найсвіжіші анонси про міжнародні молодіжні тренінги, семінари, студентські конференції, оголошення про стипендії на навчання в магістратурі або аспірантурі, запрошення на літні школи, відгуки українських студентів про їхній досвід та іншу корисну інформацію про навчання за кордоном.

Філадельфійський список - Philadelphia list

Філадельфійський список (ISI Master Journal List) - перелік наукових журналів, який складений і оновлюється Інститутом наукової інформації (Institute for Scientific Information). Список містить назви журналів, які пройшли процес оцінки та обліку в базі даних ISI. Цей термін часто помилково використовується для позначення журналів, які мають імпакт-фактор (IF). Ознайомитись з філадельфійським списком можна тут – клацніть на відповідний розділ.

Філадельфійський інститут - Institute for Scientific Information

Institute of Scientific Information (ISI), відомий як Філадельфійський інститут – це комерційна наукова установа, яка є частиною Thomson Reuters Corporation, зі штаб-квартирою у Філадельфії (США). Займається збором, обробкою і створенням різних наукових баз даних, створених на основі наукових журналів, книг, патентів, матеріалів конференцій... Інститут надає доступ до різних баз даних (ISI Web of Knowledge), з яких найбільш відомі: ISI Citation Index – індекс цитування окремих статей, опублікованих у наукових журналах. ISI Journal Citation Reports – сумарний індекс кількості і динаміки цитувань усіх статей у журналі – він є основою для обрахунку імпакт-фактора видання (оновлюється раз на рік). Current Contents – колекції журналів, рефератів з окремих галузей (щотижневе оновлення). Ознайомитись з філадельфійським списком видань можна тут.

Українські репозитарії – Repositories of Ukraine

• Електронна бібліотека Житомирського державного університету імені І. Франка

• Електронний архів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

• Інститут програмних систем Національна академія наук України

• Електронний архів Національного університету «Києво-Могилянська академія»

• Репозитарій Тернопільського національного технічного університету імені І. Пулюя

• Цифровой репозиторий Харьковской национальной академии городского хозяйства

• Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України

• Електронний науковий архів НТБ НУ «Львівська політехніка»

• Мультидисциплінарний Відкритий електронний архів ELibUkr-OA

• Електронний архів Донецького національного університету

• Електронні документи НТУУ «КПІ»

• Електронний архів Сумського державного університету

• Інституційний репозитарій Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана»

• Old Printed Books - digital repository of european rarities

• Електронний архів Харківського національного університету радіоелектроніки

• Електронний архів Одеського національного університету iмені І.І. Мечникова

• Електронний архів Донецького національного технічного університету

• Інституційний репозитарій Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича

• Інституційний репозитарій Української академії банківської справи Національного банку України

• Репозитарій Хмельницького національного університету

• Інституційний репозіторій Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля

• Еврика

• Внутрішня Бібліотека НУБІП

• Репозитарій Харківського національного медичного університету

• Електронний архів Національного університету харчових технологій

• Електронний архів Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту

• Електронний архів Національного фармацевтичного університету

• Цифровий архів Національного університету «Острозька академія»

• Електронний архів наукових публікацій Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова

• Репозиторій Вінницького національного аграрного університету

• Електронний інституційний репозиторій Приазовського державного технічного університету

• Електронний архів Харківського національного автомобільно-дорожнього університету

• Інституційний репозитарій Керчинського державного морського технологічного університету

• Електронний архів Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія»

• eScriptorium

• Інституційний репозитарій Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки

• Репозиторий Луганского национального университета имени Тараса Шевченко

• Електронний архів Полтавського університету економіки і торгівлі

• Електронний архів Житомирського державного технологічного університету

• Електронний архів Української інженерно-педагогічної академії

• Електронний архів Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка

• Інституційний репозиторій Київського університету імені Бориса Грінченка

• Інтелектуальні Фонди Буковинського державного медичного університету

• Електронний архів – репозитарій Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

• Електронна бібліотека Національної академії педагогічних наук України

• Бібліотека Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

• Електронний репозиторій Cумського національного аграрного університету

• Репозитарій Національного гірничого університету

• Електронний архів-репозитарій Херсонського державного університету

• Інституційний репозитарій Вінницького національного технічного університету

• Електронний архів Українського католицького університету ErUCU

• Інституційний репозитарій Одеського національного економічного університету eONEUIR

• Інституційний репозитарій Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

• Інституційний репозитарій бібліотеки Вінницького державного педагогічного університету (IrVSPU)

• Електронний архів Харківського національного економічного університету (HNEU)

• Електронний архів Одеського національного економічного університету (eONEU)

• Електронний архів Житомирського національного агроекологічного університету

• Електронний архів ДВНЗ «Переяслав-Хмельницького ДПУ імені Григорія Сковороди»

• Репозитарій Західноукраїнського Національного Університету

• Репозитарій наукових матеріалів бібліотеки Одеської державної академії будівництва та архітектури

• Репозитарій Кіровоградського національного технічного університету

• Репозитарій бібліотеки Одеської національної академії зв'язку ім. О.С.Попова

• Репозитарій Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (eNTUKhPIIR)

• Електронний архів Науково-технічної бібліотеки Одеської національної академії харчових технологій

• Інституціональний Репозиторій Одеського національного медичного університету (ІРОНМедУ)

• Інституційний репозитарій Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

• Електронний архів Таврійського державного агротехнологічного університету

• Електронний архів Полтавського державного медичного університету

• Електронний інституційний репозитарій Маріупольського державного університету

• Інституційний Репозитарій Харківського національного університету внутрішніх справ

• Електронний архів (репозитарій) Державного закладу "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського"

• Інституційний репозиторій Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького

• Репозитарій Харківської державної зооветеринарної академії

• Репозитарій ДВНЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника"

• Репозитарій Бердянського державного педагогічного університету

• Електронний репозитарій Національної академії внутрішніх справ

• Електронний архів Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди

• Електронний репозитарій Ужгородського національного університету

• Репозиторій Комунального закладу "Харківська гуманітарно-педагогічна академія" Харківської обласної ради

Газета «Буковина»

Австрійська національна бібліотека розпочинає оцифрування газет з колишніх провінцій Австрійської монархії, серед яких і чернівецькі німецькомовні часописи «Czernowitzer Allgemeine Zeitung» та «Bukowiner Nachrichten». Як повідомили кореспондентові нашого улюбленого інформ-агентства: «до кінця цього року понад 400 000 сторінок згаданих видань будуть сфотографовані й виставлені в цифровому варіанті на інтернет-порталі Австрійської національної бібліотеки». Також пишеться, що бібліотека Чернівецького національного університету вже повністю оцифрувала українську газету «Буковина». Не знаю, поки що бачу лише 1885-1889 рр., але і за ці чотири роки чернівчанам респект і уважуха.

Від вівці до iPad

Пригадуєте вислів Томаса Мора – Вівці пожирають людей. У тогочасній Британії величезні території були відведені під пасовища, так як вівця була головним експортним товаром. Вовна йшла на виготовлення тканин, а з овечої шкіри робили пергамент. Країнам яким «менше пощастило» з вівцями і пасовиськами доводилось постійно влітати в копійку. Тому, на землях сучасної Італії папір дуже рано витіснив пергамент. Дякуючи минулорічній фінансовій кризі, ціни на папір різко підскочили догори і багато газет і журналів вимушені були перейти лише в електронний формат.

Міжнародний день дитячої книги

Мало того, що дитяча книга за прогнозами спеціалістів протримається на ринку найдовше, так у неї (дякуючи пані Лепман та IBBY) ще і свій день є. І цей день саме сьогодні – 2-го квітня, у день народження великого казкаря. Отож, вітаю вас, дорогі любителі дитячих і не дуже книг! При такій оказії, дарую вам тематичну казку про те, як шляхом нехитрих маніпуляцій звичайна книгозбірня перетворюється на «Бібліотеку 2.0».

КРУ, «Стефаника» і «штукатури»

Як повідомляє zaxid.net: КРУ провело ревізію фінансово-господарської діяльності ЛННБ України імені В. Стефаника. Встановлено, що понад 105 тис. грн було витрачено з порушенням законодавства. З цих коштів на виплату заробітної плати незаконно витрачено майже 21 тис. грн: працівникам бібліотеки безпідставно було нараховано та виплачено доплати за науковий ступінь, стаж… а за виконані ремонтно-будівельних робіт зайво сплачено 79,7 тис. грн. Як бачимо мулярам-штукатурам не лише більше платять, їм і більше переплачують.

Як ввести специфічні математичні символи?

Виникла проблема: назва документа містить специфічні математичні символи, як це ввести у електронний каталог, чи репозитарій? Зі щедрою допомогою sandy, пропонується: Для набору математичних текстів використовувати мову розмітки даних ТеХ. Спробуйте використовувати для цього таблицю «Математичні формули та спецсимволи». Зауважте, коли вставляють формулу в TeX, її обгортають символами «$» (знак долара). Це ознака того, що це формула і її треба транслювати в математичному режимі. Так це роблять, наприклад, у цьому популярному репозитарії.

Про ефект «великих очей»

Це ще велике питання: бібліотекарі довели читачів до такого зубожіння, чи навпаки? Пощастило мені побувати на «зльоті розумних вумів». Зрозуміло одне – на такі шабаші (в якості диковинки) обов’язково потрібно запрошувати бібліотекарів. Не лише слова та словосполучення «відкритий доступ», «база даних», «самоархівування»... викликають ефект «великих очей» в аудиторії, але й такі співані-переспівані куплети, як «електронний каталог», чи «віртуальна довідка»! Отже, від завтра, кожному бібліотекарю, що йде/летить/їде на роботу, потрібно пришпандьорити до себе табличку – «В бібліотеці працює електронний каталог!». Або, можливо, хтось має ще якісь ідеї?

Бібліотек@ + світ = новий девіз

Пам’ятаємо, що президією УБА було оголошено конкурс девізів. Ось вже і визначено новий переможний клич асоціації: «Бібліотек@ - світ нових можливостей», авторами якого є віце-президент УБА В.С.Пашкова та член Президії УБА В.І.Вітенко. Надзвичайно свіжий та оригінальний девіз, особливо якщо пригадати, що минулого року переміг девіз: «Бібліотек@ - твоє вікно у світ». Цікаво, чи наступного року переможний фізкульт-привіт міститиме слова «Бібліотек@» і «світ»?

Обмінно-резервний фонд у небезпеці!

Мабуть, дуже нелегкий хліб у дизайнерів інтер’єрів. Потрібно постійно вигадувати щось свіженьке, навіть коли вигадувати нема чого. Як ще можна пояснити ось такі горщики з книг? Красиві? Оригінальні? Сміливе рішення?

Приємніше враження залишають по собі роботи Яна Реймондса (Jan Reymonds). Після щорічної книжкової виставки-ярмарку у маленькому швейцарському селищі Romainmôtier, він бере всі непродані книги і витворяє з ними щось таке.

«Квіти Інтернету»: Webpages as Graphs & TouchGraph

Кажуть, що через 5 людей можна вийти на будь якого гомо сапіенса на планеті. Якщо доказово перевірити цей здогад на людях не просто, то з сайтами задача виглядає простішою. Ресурси «Webpages as Graphs» і «TouchGraph» покажуть вам усілякі www-зв’язки у кольоровій, графічній і абсолютно не придатні для досліджень формі. Просто милуйтесь...

Шнобелівська інновація в бібліотечній справі

Українка Олена Боднар, яка нині мешкає і працює у Чикаґо, минулого року отримала Шнобелівську премію, за винахід який може прислужитися: і при обезпиленні фондів, і при епідемії грипу, і при евакуації читачів під час газової атаки… До того ж зауважте, що в останньому випадку число врятованих читачів буде дорівнювати числу бібліотекарш.

Апостольська бібліотека Ватикану оцифрує 80000 рукописів

Папа Римський закликав мирян активно використовувати Інтернет, Ватикан має акаунт на Твітері, тож нічого дивного, що Ватиканська апостольська бібліотека протягом 10-ти років планує оцифрувати 80 тисяч рукописів. Для цього буде використана сама новітня технологія, розроблена фахівцями NASA. Апостольська бібліотека Ватикану, офіційно заснована в 1475 році і є однією з найстаріших у світі і налічує близько 1,5 млн друкованих книг і понад 150 тисяч рукописів загальним обсягом більше 40 мільйонів сторінок. Згідно з однією з легенд, у ватиканській бібліотеці також знаходиться найбільша в світі колекція порнографічних матеріалів, зібрана протягом багатьох століть.

Не підкажете, як врятувати бібліотеку?

Міністр культури Великобританії Маргарет Годж (Margaret Hodge) стурбована майбутнім бібліотек своєї країни: «Кращі публічні бібліотеки завжди були серцем суспільства, пропонуючи людям знання, задоволення, послуги та підтримку у всі часи свого існування. Я хочу, щоб бібліотеки процвітали, надаючи першокласні послуги людям практично з самого народження, з вільним доступом до книг, як паперовим, так і електронним, інтернету, оскільки ринок зростає. І це треба робити з новими силами та впевненістю, які дає наша стратегія». Ігарь Карєв у статті «Не підкажете, як врятувати бібліотеку?» вирішив порівняти стан бібліотек Росії та Британії у «цифрову еру». Автор приходить до песимістичного висновку: «Краще все-таки морально підготуватися до того, що бібліотек у Росії не залишиться, на відміну від Британії».

Наздогнали і перегнали Америку

Найкраща соціальна мережа для українських науковців пропонує ознайомитись з аналізом Глобального Освітнього Дайджесту 2009, підготованого Інститутом Статистики ЮНЕСКО. У звіті зібрано статистичну інформацію, що відображає рівень розвитку освіти у світі. Так як величезний відсоток читачів бібліотек становлять студенти, думаю ця інформація буде корисною. Неймовірно, але факт: за відсотком приросту кількості випускників вищих навчальних закладів Україна обігнала навіть найрозвиненіші країни світу (клацніть на зображення). За галузевим розподілом студентів Україна близька до Росії, Польщі та Литви. Серед випускників українських вузів (у відсотках до загальної кількості): 44% у галузі економіки і права, 20% в інженерних науках, 9% - освітяни, 7% в охороні здоров'я та соціальній роботі, 6% в сфері послуг, 5% в галузі гуманітарних наук та мистецтв, 5% у сільському господастві, 4% - у природничих науках. Здебільшого в розвинутих країнах ситуація з перевагою юридичних та економічних дисциплін не настільки відчутна.

Бібліотека імені Обами

Законодавці американського штату Гаваї підготували спеціальне звернення до чинного лідера США в якому просять побудувати його майбутню президентську бібліотеку в Гонолулу. Цікаво, що під зверненням підписалися не тільки гавайські демократи, а навіть деякі місцеві республіканці. Проте, майбутнє місце для президентської бібліотеки імені Обами поки загадувати дуже рано, вважають американські ЗМІ. По-перше, президент планує попрацювати у Вашингтоні два терміни, а по-друге, право розміщення бібліотеки оскаржуватиме штат Іллінойс, який Обама довгі роки представляв у сенаті США. Президентські бібліотеки в США не є бібліотеками в традиційному значенні слова. Скоріше, це архіви документів, записів, колекцій та інших історичних матеріалів, що належать американським президентам.

Перша українська бібліотека

17 років князь Ярослав створював бібліотеку (1037-1054) при Софійському соборі. Саме слово «бібліотека» було маловживаним у Київській Русі і замість нього часто використовували: «книжковий будинок», «книгохранительниця», «книгосховище», «книгохранильня», «книгохранилиця», «хранильна скарбниця», «книжкова кліть», «книжкова палата»... Дослідники вважають, що бібліотека налічувалося біля тисячі пергаментних книг. В основному містила вона різноманітні переклади візантійського порожняка. У 1240 році Київ був захоплений військами хана Батия, а бібліотека Ярослава зникла з поля зору істориків і залишається незнайденою і до тепер (дізнатись подробиці).

Полюбімо читача і технології, поки вони не полюбили нас

В Алушті Центральна міська бібліотека позбулася частини своєї території і кам'яної огорожі. Земельна ділянка для обслуговування свого будинку знадобився колишньої судді міськсуду. Поки що, це одиничний випадок, за що респект держслужбам які охороняють будівлі бібліотек. Але уявімо собі страшний сон – ситуація змінилася і з бібліотеками вчиняють так, як з книгарнею «Сяйво» (якщо техно-рівень бібліотек не виросте, а електронні книги стрімко розвиватимуться, то реально вже за 5 років більшість бібліотек можна буде списувати). Великі бібліотеки захистять себе тим, що перетворяться на «Музеї книги». А середні та маленькі? Хто за них встане? 2 з половиною читача і п’ятдесят пенсіонерок?

Бібліотека та ідеологія: Інтернет-міст «Рубежі слави»

Волгоградська обласна юнацька бібліотека до 65-ї річниці капітуляції нацистської Німеччини ініціювала проект – інтернет-міст «Рубежі слави», що зв'яже між собою бібліотеки Росії, України та Білорусі (3-7 травня). Учасниками спілкування стануть представники влади, громадських організацій, освіти, науки, засобів масової інформації. Вони обговорять питання, пов'язані з патріотичним вихованням молоді, історичним значенням присудження звання «Місто-герой» (?). На участь у проекті вже дали згоду бібліотеки усіх міст-героїв, серед яких і Державна бібліотека України для юнацтва (Київ), сайт якої містить сторінку «Велика перемога» з якої юнаки та юнки можуть довідатись: про підписання пакту про ненапад між СРСР і Німеччиною, про акт проголошення відновлення Українськї держави, про наказ гітлерівського командування арештувати і стратити членів оунівського підпілля, про УПА, про дивізію «Галичина»... Вже неодноразово було перевірено, що така кількість нових історичних фактів викликає безпідставну агресію у головах російських представників влади, громадських організацій, освіти... Як воно буде цього разу?

Книжковий магазин на 360°

«Livraria da Vila» – книжковий магазин у Сан-Паулу реконструкція якого завершилась у 2007 році. Проект передбачав реконструкцію двох поверхів старого будинку + підвальне приміщення. Вхід у магазин зроблено у вигляді книжкових шаф, що обертаються навколо своєї осі (у кожного покупця відразу ж голова піде обертом від книг). Стіни кожного рівня вкриті полицями: від підлоги і до стелі, крім того отвори між поверхами також обставлені книгами. На цокольному рівні знаходяться дитячі книги і на додаток ще невеличка аудиторія для лекцій та курсів (фоти тут).

Читач третього тисячоліття, або До речі, про виставки

Вивудув з тенет. Нумо, коллеги, прочитаймо і тримаючи руку на серці дружно скажемо – «У нашій бібліотеці не так!»: Терпіти не можу бібліотеки, ці водоймища для рефератописців… Все можна скинути на брак фінансування, тільки не безлад картотек. Як думаєте, де треба шукати розділ культурологія? У теці «Військова справа»! Але найбільше вражають співробітники… хоч би не розказували б один одному плюси та мінуси підключення до «Life», або наскільки успішно вони щойно сходили в туалет (!!!) І що очікувати від таких простодухів? Актуального поповнення фондів? Концептуальних виставок. До речі, про виставки. Поки чекала … роздивлялась експозиційні шедеври. Полиця 1: «Поет із серцем у руках». Уявили картинку? І хто б це ви думали? Антонич! Чого? Або «З вірою по тернистій стежині правди» про Вишню. Чорно-білій копії портрета гумориста бракувало тільки тернового вінка! Або полиця 2: «Читайте рідною мовою» і підбірка – «Духовне небо Волині», «Нам затіяли майдан, щоби кланом вибить клан!» ... До такої екзоти черги бібліо-гурманів не спостерігалося. Та і взагалі кожного разу приходиш як вперше, бо дуже некомфортно і дуже непродуктивно. Цікаво, чи щось зміниться після підняття зар.плати?

Томас Бодлі (Thomas Bodley)

Бібліотека Оксфордського університету, яка змагається за титули найстарішої в Європі і найбільшої у Британії, носить ім’я Томаса Бодлі (1545-1613), колекціонера стародавніх манускриптів, що перебував на дипломатичній службі королеви Єлизавети. Творцем бібліотеки можна вважати єпископа Томас де Кобем (пом. 1327) який створив при університеті першу колекцію книг, які прикував до полиць ланцюгами, щоб уникнути їх винесення за межі будівлі. Проте, саме сер Бодлі здійснив два особливо успішних нововведення, якими бібліотеки світу користуються уже понад 400 років. Він створив книгу благодійників, куди записувалось імена тих людей, які подарували бібліотеці книги. Ця ідея і досі слугує найкращою мотивацією для «друзів бібліотек» у всьому світі. Крім того, сер Томас домовився з видавцями про надсилання копій книг, за умови що вони не потраплять до інших видавництв (те що зараз називається – доставляння обов'язкових примірників документів).

Guerrilla Librarian

У пост-революційній Мексиці 1920-х років менше ніж за чотири роки було створено близько 200 нових бібліотек. Причина цьому – одіозна постать міністра освіти Хосе Васконселоса (José Vasconcelos), енергійного ідеаліста, який вправно комбінував різноманітні ноу-хау з ентузіазмом та знаннями. Знайшлася у мережі книга (мова англійська) Брюса Янсена (Bruce Jensen) «Guerrilla Librarian» про цього великого мексиканця. Як обіцяє автор: книга іноді сумна, іноді кумедна, проте з кожної сторінки аж разить невичерпною вірою в силу друкованого слова. P.S. Зверніть увагу! Книга про Васконселоса знаходиться на чудовому ресурсі Feedbooks і там можна розжитися ще не однією книжкою.

GeoRef Preview Database

Створена Американським геологічним інститутом база GeoRef надає доступ до наукової літератури про Землю. База даних містить понад 3 мільйонів документів, серед яких: статті, книги, карти, тези, дисертації. Охоплює геологію Північної Америки від 1669 року і до сьогодні, для решти світу з 1933 року. Доступ до бази є платним, але усі нові матеріали, що надійшли, але поки що не включені до GeoRef, завжди можна безкоштовно переглянути в GeoRef Preview Database.

Готфрід ван Світен: винахідник карткового каталогу

Барон Готфрід ван Світен (1733 – 1803) дипломат, бібліотекар, меценат і чиновник Габсбурзької імперії у 1777 році був призначений префектом Hofbibliothek. Там він і винайшов у 1780 році перший у світі картковий каталог. До цього бібліотеки мали каталоги, у вигляді переплетених томів. Інновація ван Світена дозволила зручно додавати нові записи до каталогу. Карткові каталоги були незабаром прийняті і в інших країнах, зокрема, в революційній Франції. Цікаво знати, що цей ж ван Стівен один з підозрюваних у справі про отруєння Моцарта: «Отруту можна було одержати через Готфріда ван Світена, батько якого лейб-медик Герхард ван Світен першим почав лікувати сифіліс «настоянкою ртутною за Світеном» — розчином сулеми в горілці. Крім того, Моцарт часто бував у будинку фон Світенів».

Закон Якоба / Jakob's Law

Як продовження теми «бібліотекарів і соціалок». Є у веб-дизайні простий до геніальності закон Якоба, який вчить: Користувачі проводять більше часу на інших ресурсах ніж на вашому. Розумієте, тирнет-серфінгісти щодня відвідують безліч веб-сторінок і вашу сторінку вони завжди порівнюватимуть з тими, що вже бачили. Звідси – корисно, щоб бібліотекарі шастали просторами Інтернету і тягнули «усе прекрасне» до сайту бібліотеки. Негативний момент – бібліотекарі можуть почати вимагати нікому не потрібний RSS для сторінки бібліотеки ітп.