Memex

У 1945 році вчений та інженер Веннівер Буш (Vannevar Bush) у статті As We May Think описав електричний пристрій, який підключено до бібліотеки і який може відображати інформацію + автоматично переходити через посилання від одних об’єктів до інших. Буш назвав пристрій Memex (Memory Extender). Мемекс повинен був вміщувати матеріал, накопичений за сотні років: рукописи, особисті записи, фотографії... Механізм «індексування» повинен був встановлювати і підтримувати зв'язки між одиницями збереження і забезпечувати доступ до потрібної інформації, загубленої в величезному масиві даних.

Binary Battle: конкурс від PLoS і Mendeley

PLoS і Mendeley об'єднали свої зусилля для організації змагу Binary Battle. Завдання конкурсу – створити додаток, який зробить PLoS і/або Mendeley ще прекраснішими для науковців. Два API, надпотужний склад журі, $16.000 призових, плюс інші цікаві подарунки. Позмагатись може кожен, заявки до 30-го вересня, дозволено подавати більше одного додатка. Імена переможців дізнаємося 30 листопада 2011 р.

Embedded librarian

Надцікава стаття Ніколаса Робінсона-Гарсії та Даніеля Торес-Салінаса. Оскільки, академічні бібліотекарі переживають кризу (іншими словами – біс його знає, чим вони займаються), то їм пропонується подібно військовим журналістам, активніше брати вогонь на себе – підключатись до роботи наукових груп. Пропонується навіть новий титул для такого бібліотекаря – embedded librarian (вмонтований бібліотекар), який у своїй роботі міцно стоїть на трьох китах: управління даними, моніторинг діяльності дослідницької групи і посередник у процесі спілкування з журналами.

GenBank: біоінформатична база даних

GenBank – вільно доступна американська біоінформатична база даних, яка містить послідовності ДНК. Розташована на сервері Національного центру біотехнологічної інформації США. GenBank, а також установи-партнери, збирають послідовності ДНК у лабораторіях, що розташовані по всьому світу. База містить дані про більш ніж 100.000 різних організмів і продовжує зростати у геометричній прогресії.

Напивайся, але не нажирайся

Ідея сайту (чи краще бази даних) Get drunk, not fat – напитися з найменшою кількістю калорій. Або висловлюючись більш політкоректно – інформування потенційних клієнтів про те, що вони купують. У формі таблиці представлено назви напоїв, вміст алкоголю, кількість калорій, співвідношення калорій до алкоголю (чим менше, тим краще), коментарі в яких вказано звідки взято інформацію і ціну за пляшку. Ресурс не академічний, але автори гарантують, що інформація достовірна на 99,9%.

Всеукраїнський конкурс бібліотечних інтернет-сайтів 2011

УБА оголосила Всеукраїнський конкурс бібліотечних інтернет-сайтів, який проводиться спільно з Міністерством культури України. Терміни проведення: чи то з 1 травня, чи то з 1 червня (все рівно він вже розпочався), але напевне по 1 вересня. Мета – благородна, номінацій – купа, критерії оцінювання – відомі. До участі у Конкурсі допускаються сайти бібліотечних установ будь-якої відомчої підпорядкованості. Переможці отримують дипломи, подарунки і банер.

SCIgen: псевдонаукова стаття одним кліком

Якось підступна група студентів Массачусетського технологічного інституту вирішила перевірити якість рецензування на наукових конференціях. У результаті з’явилася програма SCIgen, яка випадково генерує глупства (з графіками, діаграмами, цитуваннями), які здалеку справді дуже схожі на наукову роботу з галузі комп'ютерних наук. Перевірка видалась успішною – список жертв.

Можливо у вересні

CiteULike

CiteULike – ще один сервіс побудований за принципом соціальних закладок, орієнтований на розвиток обміну наукової літератури серед дослідників. Підтримується Springer Science + Business Media. Схоже як і в попередньому прикладі: автоматичний збір метаданих, використання теґів, експорт записів... Встановлюєте собі в браузер букмарклет (на панель закладок) і якщо веб-сторінка підтримує CiteULike – тиснете ґудзик і легко додаєте статтю у свою бібліотеку. Кажуть, що можна додавати статті зі  Scopus, ISI, Mendeley, PubMed, Google Scholar і Google Books.

Бібліографічний опис електронних ресурсів

Зі статті Марини Женченко (ВКП. 2011. №4): ...Спрощена схема, яку можуть застосовувати студенти, аспіранти, науковці, редактори при складанні списків джерел до курсових, дипломних, магістерських робіт, дисертаційних досліджень, при книжкових і при статейних списків рекомендованої літератури у навчальних виданнях тощо матиме такий вигляд – клік на зображення. Обов’язково роздобудьте собі цю статтю!

Scholarpedia – відкрита рецензована енциклопедія

Scholarpedia побудована за тим ж принципом, що і Вікіпедія – її може редагувати кожен. Однак, Scholarpedia відрізняється від Вікіпедії кількома важливими моментами: кожна стаття написана експертом; кожна стаття анонімно рецензується для забезпечення точної і надійної інформації; кожна стаття має куратора (як правило, її автор), який несе відповідальність за зміст; будь-яка зміна статті повинна бути схвалена куратором. Статті не заморожені і не застарілі, а динамічно змінюються відповідно до нових відкриттів. Це дозволяє Scholarpedia бути завжди на часі і при цьому зберігати високу якість наповнення.

Connotea

Connotea – це безкоштовний онлайн-сервіс соціальних закладок, створений у грудні 2004 року Nature Publishing Group. Сервіс призначений в основному для вчених, відповідно він включає в себе спеціальні функції для деяких академічних ресурсів. Connotea розпізнає ряд наукових веб-сайтів і автоматично збирає метадані для статті, або сторінки. Невідомі сервісу веб-сторінки додаєте вручну. До записів можна проставляти теґи, що звісно ж полегшує пошук потрібних матеріалів. Також, Connotea підтримує RSS, що дозволяє відстежувати публікацій з потрібними теґами, або користувачів зі схожими інтересами.

CiteSeer

CiteSeer – пошукова машина і електронна бібліотека наукових матеріалів (переважно комп’ютерних та інформаційних дисциплін). CiteSeer була першою пошуковою машиною розробленою для індексування наукової літератури та автоматичного підрахунку індексу цитувань. Створена у 1997 році трьома співробітниками фірми NEC – Стівом Лоренсом, Куртом Боллакером і Лі Гілсом. З 2003 року проект адмініструє Університет штату Пенсільванія. Сьогодні бібліотека містить інформацію про понад 1,5 млн. документів у форматі HTML, PDF, Postscript.

Збереження спогадів у цифровому форматі

Інколи хочеться зберегти деякі фотографії, електронну пошту, інші файли, так щоб ви і ваша сім'я змогла подивитись на них у майбутньому. Старі сімейні фотоальбоми, листи, домашнє відео… усе це для багатьох з нас – надзвичайно цінні речі. Особиста інформація, яку ми створюємо сьогодні – має таке ж значення. Різниця лише в тому, що більша її частина тепер у цифрі. Збереження цифрової інформації річ відносна нова і більшість людей поки мають мало потрібного досвіду.

Твіттер вбиває

Повідають, що на конференції у Судаку прозвучало: Зараз люди не спілкуються годинами, Твіттер вбиває інтерес до бібліотек. Ніби «поступ» бібліотечної думки зрозумілий – колись бібліотеку вбивали ЕОМи, а тепер вбиває те, що з ними пов’язано.

Буктрейлер #2

SciVee: замість тисячі слів

Кажуть, що в науці, як і в житті – картинка варта тисячі слів. SciVee – відео-сайт, де вчені можуть завантажувати, переглядати, обмінюватися науковим відео та прив’язувати його до наукової літератури, плакатів, чи слайдів. Основна аудиторія сайту – вчені-дослідники. Однак, студентам, викладачам і широкому загалу теж не зашкодить його поюзати, адже вміст коливається: від складних пояснень наукових робіт до науково-популярних роликів рівня середньої школи.

Ще й бетоном їх залили, щоб стояли на віки

Зовидів "таке-то", нагадало ТАКЕ.

EBSCO + Wilson Databases

Про The H.W. Wilson Company.

«Напівголі півгодини» у бібліотеці

Студентам Worcester College запропонували припинити практику напівголої півгодини у бібліотеці. Бібліотекарі називають такі дії неприпустимими, адже молоді розпашілі тіла відволікають інших відвідувачів. Натомість група, яка називає себе Breakfast Club, заявляє, що напівголі півгодини вже давно стали традицією у Worcester College, як протест проти одноманітності і спосіб охолонути у найспекотніші години дня.

Wellcome Images: 2000 років культури людства

Wellcome Images є однією з найбагатших і унікальних цифрових колекцій у світі. Тематика: від історії медицини і соціальної історії до сучасної охорони здоров'я та біомедицини. Ця неперевершена колекція містить зображення з Бібліотеки Уелкома, тибетські буддистські картини, стародавні рукописи написані на пальмових листках, дивовижні перські книги і багато іншого. Біомедичний розділ нараховує понад 40.000 високоякісних зображень. Тепер, коли бракуватиме ілюстрацій для віртуальної виставки – ви знаєте куди заглянути.

Бібліотечний подкаст

Подкастинг – очікувано став ще однією з багатьох двонульних штук, на яку забили українські бібліотеки. На бібсайтах часто-густо і з текстом якось не складається, а із записом, монтажем аудіо та відео і поготів. Тим не менш, окремі бібентузіасти довели технічну нескладність процесу і ніколи не пізно це підхопити. Питання лише – що хапати?

Електронний каталог: невипадкові приклади

Хоч знаєш, що нічого не зможеш замовити, але просто поюзати каталог Ann Arbor District Library (AADL) – одне задоволення. Спробуйте! Так як RSS, коментарями, розшарити, новими надходженнями… вже нікого не здивуєш, на aadl.org пропонуються ще й «Hot Items», найпопулярніше за тиждень. Крім цього, існує розділ «Думка медіа», де зібрано рецензії, відгуки… ЗМІ на книги та відео. 

Бібліотека 2.0: заспокоїлись?

Помітив, що у порівнянні навіть з минулим роком, знизився інтерес українців до Бібліотеки 2.0. Гасло звісно ж час від часу звучить, але чим далі, тим більш на рівні фетишів і порожніх узагальнень. Візьмімо хоча б принцип: від користувача змістом до творця змісту. Як це у нас працює?

За це ще й гроші платять

З дослідження Норберта Ґабрілевича (Norbert Gabrylewicz) та Катерини Слободи (Katarzyna Słoboda) «Використання електронних джерел інформації серед студентів Політехніки Любельської»: На запитання – «Як ти знайшов електронні документи в бібліотеці?», лише 18% студентів вказали, що їм у цьому допомогли бібліотекарі.

У місті братньої любові

Дослідження Сюзан Нейман (Susan B. Neuman) і Донни Сілано (Donna Celano) показало, що у бідних районах Філадельфії продається дуже мало дитячих книг (1 книга на 300 дітей), а якби і було більше, то багато родин все рівно не змогли б собі їх дозволити. Більш того, навіть, коли є школи і бібліотеки довкола, то вони мають значно скромніші зібрання, ніж такі ж бібліотеки в багатших частинах Філадельфії.

Конкурс для бібліотекарів від Elsevier: Apps for Library Idea Challenge

Elsevier оголосив про початок SciVerse Applications Apps for Library Idea Challenge. Міжнародний конкурс закликає бібліотекарів представити конкретні ідеї додатків SciVerse, які б вирішували проблеми, що виникають підчас пошуку інформації. Вибрані концепції буде розміщено на веб-сайті з можливістю коментування, що дозволить бібліотекарям та громадськості виявити проблеми та обговорити можливі рішення. Двійко переможців (один за результатами голосування журі, інший за результатами голосування спільноти) отримають грошові призи € 750. Імена переможців та концепції також буде включено до відповідних наукових журналів Elsevier. Термін подачі заявок до 2 вересня 2011 р. Імена переможців дізнаємось вже у листопаді.

Жінки в бібліотеці. 1907 рік

«Я саме та людина, яка Вам потрібна» – скаже літня пані, відразу ж після того, як прочитає у пресі оголошення про вакансію у бібліотеці. «Я люблю книги». Хоча її любов до книг, може означати лише те, що вона прочитали усі книги Марії Кореллі. У будь-якому випадку, любов до книг ще нічого не означає, коли йдеться про місце в бібліотеці. Потрібна хороша всебічна освіта, знання двох мов (крім англійської). Усі, хто має намір стати бібліотекарем, повинні отримати диплом університету, і розуміти французьку. Знання німецької теж бажано.

Trove

Trove – це відкритий проект Національної бібліотеки Австралії, який поєднує в собі різноманітні матеріали (книги, журнали, малюнки, світлини, газети, музику, відео, мапи, щоденники…) про Австралію і австралійців. Trove доповнює те, що пропонують пошукові системи. Якщо ви переймаєтесь Австралією, працюєте у царині соціальних наук, літератури, краєзнавства або сімейної історії, або просто потрібен матеріал для шкільного завдання – тоді цей інструмент саме для вас. На питання Кому потрібен такий проект? – відповість вражаюча статистика.

Не духом єдиним

Звідси

Ромео, Джульєтта і плуг передковий конний ПП-28

Звідси. Як бачимо, ще задовго до Кріса Андерсона, у 1947 р. українські бібліотекарі вже знали і використовували «довгий хвіст» в обслуговуванні.

Інструкції з безпеки для операційних систем

Агентство національної безпеки розробило і виставило інструкції з безпеки для операційних систем Apple Mac, Linux, Microsoft Windows та Sun Solaris. Запевняють, що ці інструкції в даний час використовуються американським урядом і просто незліченними піплами для забезпечення надійного захисту своїх систем. Переглянув вінду. Як підказка для розроблення власної біб-безпек-інструкції – сам раз. 

Приклад використання відкритого URL

Звідси. С. 128.

Double-blind peer review

«Справа в тому, що схема рецензування, при якій автор і рецензент залишаються невідомими одне одному (так звана схема double blind peer review), вважається однією з основ системи забезпечення якості наукових публікацій, так як дозволяє виключити особистісний момент з оцінки наукової статті, що безумовно підвищує об’єктивність процесу (в ідеалі). Тим не менш, на наш погляд, використання такої схеми в Росії не призведе до покращення якості матеріалів. Справа в тому, що низка журналів відноситься до вимоги про обов’язкове рецензування надісланих матеріалів формально – часто автор сам надсилає разом зі статтею рецензію на неї (звісно ж, підготовану добрими знайомими і тому позитивну, незалежно від реального наукового рівня матеріалу).

Domesday Reloaded

У 1986 році BBC запустило амбітний проект Domesday для запису світлин з повсякденного життя у Великій Британії для майбутніх поколінь. Понад мільйон людей зробили внесок у цей колективний знімок країни. Тепер, через 25 років, у добу Всесвітньої Павутини, цифрової фотографії, електронної пошти і соціальних мереж, прийшов час подивитися на ці записи.

Блоґ-поведінка іспанських студентів-бібліотекознавців

Jesús Tramullas і Piedad Garrido піднапрягли своїх студентів-бібліотекарів і провели дослідження «Weblog publishing behaviour of librarianship and information science students: a case study». Кожний піддослідний протягом 3-ох місяців вів блоґ (тема будь-яка, але не пов’язана з бібліотекою, архівами, чи інфоцентрами), обов’язковий щотижневий пост і на закінчення – доповідь про свій проект. Результати вражають своєю однозначністю: по закінченню експерименту майже усі студенти заявили, що не будуть продовжувати вести свій блоґ, а приблизно половина ще й погодилась витратити трішки часу, щоб знищити усе написане.

На північ через північний захід

Питання №1404. Доброго дня. Підкажіть, будь ласка, де у фонді бібліотеки розмістити книгу, в якій вміщені твори чотирьох авторів.

Відповідь. Будь-ласка, отримавши із відділу комплектування цей збірник, візьміть цю книгу в руки, розкрийте її на титульній сторінці. У верхньому правому кутку, справа, зазвичай олівцем, написаний шифр книги, який складається з двох частин: вгорі (числівник) – це індекс, який вказує розділ знань і відповідно місце книги у фонді, внизу (знаменник) – авторський знак (визначає місце книги при алфавітному розташуванні у відповідному розділі знань). Шифр допомагає читачеві швидко розшукати книгу, а бібліотекарю полегшує і прискорює розкладку книг. Тепер підійдіть до потрібної полиці (знайдіть роздільник у фонді, який співпадає з індексом книги) і поставте книгу за автором на місце. Молодці!

Звідси. А кажуть, що це я злюка=) Зацініть авторський стиль!

УДК на CD

Стаття Юлії Набхан (ВКП 2011 №3) нагадала мені про електронне видання УДК. Просить за нього Книжкова палата 173 грн. Що собою представляє цей диск? Інформації там збережено аж на 26,5 Мб! При цьому 8,4 Мб займає Acrobat 5.0. Є ще страхітливий і косо працюючий інтерфейс, зміст, передмова (PDF)... ну і власне: «Таблиці УДК» (9,7 Мб) & «Алфавітно-предметний покажчик» (7 Мб).

Бібліотечний блоґ: смерть автора

У beta-версії програми конференції Крим 2011 знайшлося місце і для блоґів – Дискусійна група «Блоги бібліотек і бібліотекарів: сучасний стан та перспективи розвитку». Серед запропонованих питань для дискусії – Чи вважається блог бібліотечним, якщо в ньому публікуються думки лише одного бібліотекаря?

Чому б не розширити перелік питань – Чи вважається блоґ політичним, якщо в ньому публікуються думки лише одного політолога? Якщо весь колектив пожежників пише про тонкощі розведення хом’ячків у домашніх умовах, чи відноситься він до тематики пожежегасіння? А якщо автор блоґа Гречко Л.К.? 
Відповідь на запитання лише одна – Дякую, кеп, що завітали!

Цитатний план

У багатьох наукових роботах зустрічається: Даною проблематикою займалися Іваненко, Петренко, Василенко [1, 2, 3]. Як правило пишуть так, коли згадують про розпил об’єкта вченими з суміжних дисциплін. Але цікаво ж все-таки – Чим саме займались ці Іваненки, Петренки, Василенки? Відповідно, щоб цитування було більш коректним, справедливим і по ділу, пропоную запровадити в репозитаріях, як додаткову послугу – цитатний план архівованої роботи. + Як додаткове благо: можливо б і підтягнули відвідуваність – береш потрібне речення, всовуєш його в лапки, копіюєш бібопис... користувач оцінить! 

Інвентаризація бібліотечних фондів: з АБІС простіше?

Хоча наказом приписано проводити інвентаризацію не раніше жовтня, підозрюю, що вже через місяць у багатьох розпочнеться генеральна репетиція переобліку бібліотечного фонду. 
До нашої ери – ми виписували на кожну книжку контрольний талон, або звірялись із записом в інвентарній книзі. Тепер у багатьох є своя АБІС, з якою нібито проводити інвентаризацію значно простіше і легко можна вкластися у потрібні 20%. Як це зробити?

Грабіж, як спосіб поповнення бібліотечної колекції

Розграбування Ягеллонської бібліотеки в Кракові в 1655 році. Частина картини Міхала Стаховича

Таку ось красномовну ілюстрацію можна побачити на сторінці історії бібліотеки Упсальського університету. Не пригадую, чи були в нашій історії випадки, коли фонди наших бібліотек збагачувались військовими трофеями? Можливо бібісторики підкажуть?

Плагіат і Веб

Кріс Харік (Chris Harrick), віце-президент з маркетингу Turnitin, популярного інструменту для виявлення плагіату: 
«Цифрова культура, яка сприяє обміну, відкритості і повторному використанню зіткнулася з одним із основоположних принципів освіти – здатністю розробляти, організовувати і висловлювати оригінальні думки. Для багатьох студентів, які виросли на обміні музикою, ретвітах, на завантаженні вільного ПЗ, принцип оригінальності в дослідженнях і написанні може здатися застарілим». Звідси.

Електронні книги і вища освіта

Вашингтонський університет провів масштабне дослідження: Amazon Kindle DX і студенти. Результат – студеї можуть жити і без е-читанок. Зі слів, однієї з авторів дослідження, Шарлотти Лі: «Більшість е-рідерів були створені для читання на дозвіллі – любовні романи на пляжі. Ми виявили, що читання – це лише мала частина з того, що роблять студенти». Словом, для навчання ці прилади слабо пристосовані, а більше цікавого і несподіваного про студентів та рідери – підчитайте тутка.

Вантажопідйомність: ґендерний підхід

Вже далеко не в першій бібліотеці потрапляє мені до рук Інструкція з охорони праці для бібліотекаря (див. у тенетах). У кожній знаходжу такий пункт: 3.4. Не підіймати і не переносити вантаж вище встановленої для жінок норми – 10 кг при чергуванні з іншою роботою, і 7 кг при підійманні постійно протягом робочої зміни. 
Скільки ж дозволено підіймати і переносити чоловікам? Скільки зможе? Скільки потрібно? Доки не впаде? Чи з представників сильної статті у бібліотеці лише дирекція, а вона a priori і так не носить?

Зізнавайтесь, кого дражнили «зубрилкою»?

«Не секрет, що студент-бібліотекар у вузах і коледжах культури та мистецтва важко адаптується до навчального процесу. Відчуття «святковості» навчання на інших факультетах посилюється важкістю вивчення професійних бібліотечних дисциплін <...> На тлі цієї уявної «святковості» він відчуває себе ображеним, обділеним (особливо якщо професію обрано недобровільно). До того ж студенти з інших факультетів вважаючи бібліотекарів «зубрилками» і «книжковими черв’яками», транслюють цю думку друзям, родичам, сусідам».

Рассадина М. И. Сквозная функция профессиональной ориентации в системе непрерывного библиотечного образования. – Библиотековедение. – 2011. –  № 1. – С.118.

Суто бібліотечна крадіжка

Більшість читачів і не підозрюють, що на сторожі бібліотечних фондів стоять не директори, не зави-зами, а прості бібліотекарі. Працівник зі стажем може легко і непомітно назавжди позичити якесь видання. Навіть якщо крадія спіймають, лиш уявіть скільки це клопоту: а чи не зкомуніздив він ще чогось? а що це за сліпе керівництво? ітд. Так що: цілісність наших книгозбірень – це ще й подвиг тих працівників, імена яких ніколи не згадають.

Давайте сперечатись про смак устриць з тими, хто їх їв. До хрипоти. До бійки.

Ольга Романюк: «Знайомство з бібліотеками Данії було переповнене враженнями і позитивними емоціями. Повертаючись ввечері в готель, неможливо було заснути від перезбудження нервової системи і намагання знайти причину ситуації, що склалася в бібліотечній галузі України: замкнутість бібліотечної системи, старіння кадрів, низька заробітна плата, напружена робота, непрестижність професії?». (БФУ. – 2011. – №1. – С. 48.).

Час вже покласти край цим нічних страхіттям і перезбудженням. Нумо всі дружно міркувать – Чому в нас не так як у Данії?

Journal of Universal Rejection (JofUR): відмова неминуча

Як реакція на боротьбу редакторів за найвищий імпакт-фактор, виник журнал який схоже досягнув досконалості у співвідношенні кількості статей і їх змісту. Вітаймо: Journal of Universal Rejection (JofUR)! Основний принцип видання – відмова. Тобто, у всіх випадках, незалежно від якості надісланої роботи, її буде відхилено редколегією. Девіз видання «Reporbatio certa, hora incerta» (від латинського вислову «mors certa, hora incerta» – «смерть неминуча, її час невизначений»).

Трійка – п’ятірка – каталог

Larry T. Nix роздобув одну з карток, які використовували для запису бібліографічних даних у революційній Франції XVIII ст. (світлина з блогу).

У 1789 році французький революційний уряд конфіскував церковне майно, серед якого опинились і книжкові колекції. На їх основі було створено систему публічних бібліотек, але для цього спершу потрібно було провести інвентаризацію всіх книг. Папір на той час був у дефіциті, тому взяли гральні карти, які і раніше у Франції не завжди використовувалися за призначенням (наприклад, для реєстрації шлюбів, чи видачі свідоцтв про смерть).