Прінстон йде у Відкритий Доступ

Прінстонський університет офіційно заохотив працівників пов’язувати долю своїх статей з open access і водночас розкритикував політику великих видавництв. Мулька стара як світ – Вчений за гроші університету проводить дослідження, викладає результати у статті, а потім університет знову витрачає гроші, щоб купити статтю свого ж ученого. Видавці ліниво нагадують – А хто ж забезпечить гідне рецензування робіт? Більше в The Conversation.

Повір у себе!

Після кількох годин безрезультатного ґвалту однієї цікавої бази – таки здався і вирішив написати у службу підтримки. Так як це був чужий монастир, підписався яко стюдент. Відповідь надійшла доволі оперативно і перевищила всі мої очікування – you will need to contact your librarian.

Речі виходять з-під контролю...

…коли бібліотекарі виходять на марш (звідси)

F1000 Journal Rankings

Faculty of 1000 запустили новий сервіс – F1000 Journal Factor, який на відміну приміром від імпакт-фактора, розраховуватиметься щомісяця і відтак «забезпечуватиме постійно обновлювану картину науковартості журналів в царинах біології та медицини». Вираховується якось складно, побудований на рейтингу окремих статей оцінених незалежними експертами. Для потрапляння у рейтинг ряд вимог, зокрема – як мінімум 24 статті відомих PubMed. Потрібна передплата, є freetrial.

3dPackage: генератор обкладинок

Частенько так доводиться орудувати не найкращими світлинами, сканами книжкових обкладинок для створення виставок, презентацій, повідомлень... 3dPackage дозволяє миттєво та безкоштовно створювати у вікні браузера 3D-обкладинки. Просто завантажуєте фоти для обкладинки, крутите у всі боки, спиняєтесь під вірним кутом і отримуєте 3D-зображення потрібного формату (JPG, GIF, PNG). Дуже швидко і сердито. Для витонченіших естетів рекомендовано завантажити Box Shot 3D = отримати значно більше функцій для настроювання 3D-зображення. Це лише на кілька секунд довше, а результат кращий у надцять разів.

HEARTH: господині на замітку

HEARTH – англомовна вільно доступна електронна колекція книг і журналів 1850-1950 рр. з домогосподарства та суміжних дисциплін. 771.493 сторінок, 1180 книг, 16 журналів. Матеріали розділено на розділи (догляд за дітьми, мода, кулінарія, гігієна…), до кожного написано коротке оглядове есе, + тематичні бібліографічні списки, + пошук, + абетковий browse. 

Media History Digital Library

Media History Digital Library – некомерційна ініціатива з диджиталізації колекції періодики про кіно, радіо, телебачення, звукозапис. Проект здійснюється за підтримки власників матеріалів, які люб’язно надали їх для сканування, та донорів, що справно вносять пожертви для покриття витрат пов’язаних зі скануванням. У даний момент представлено вже понад 200.000 відсканованих сторінок і це число постійно зростає.

Early Music Online

Early Music Online – пілотний проект, який реалізується в рамках програми Rapid Digitisation 2011. Вже сьогодні доступно понад 300 томів оцифрованих нотних записів XVI ст. Щоб переглянути об’єкти можна скористатися каталогом Британської бібліотеки (тиснемо I want this), або краще відразу ж завітайте у Royal Holloway's digital repository. Згідно ліцензії можна використовувати контент для будь-яких освітніх цілей, зась – для комерції. 

Бібліотека протесту

У Нью-Йорку триває акція протесту Occupy Wall Street. Чимало активістів ні вдень ні вночі не залишають своїх бойових позицій, відтак – є достатньо часу для збагачення теоретичного багажу. Невідомо на скільки стихійно зародилася бібліотечка у протестувальників, але приємно, що це не купа макулатури і напис library справді доречний – на світлині можна розгледіти Колгосп тварин Джорджа Орвелла, біографію Емми Ґолдман, Демократія в Америці Алексіса де Токвілля...

Пістолет, Володю, переважить сто тисяч інших доказів!

Таблиця від Frederick Friend Open Access Business Models for Research Funders and Universities (P. 17) про сильні та слабкі сторони інституційної моделі сховища (клікабельне). Серед «–»: Деякі дослідники більше цінують спорідненість з міжнародними науковими групами, аніж з власною установою.

Хлопці з arXiv подбали

У п'ятницю на arXiv.org з'явилась стаття колаборації OPERA з сенсаційними результатами: швидкість нейтрино виявилася більшою за швидкість світла. Представник OPERA Антоніо Ерідітато (Antonio Ereditato) заявив, що усе багаторазово перевірено і тепер результати виносяться на загальне обговорення. Віднайти цінні відгуки на викладену роботу буває не просто, але arXiv напівавтоматично підтримує трекбек – перейшовши до статті, справа, окрім завантажити, цитування… ви побачити blog links.

Wowbrary

Американський некомерційний сервіс Wowbrary пропонує користувачам щотижневі повідомлення (е-поштою і RSS-канали) про останні придбання бібліотеки. Достатньо ввести поштовий індекс і знайти у списку найближчу бібліотеку, яка вже приєдналась до Wowbrary. Від бібліотекарів – жодних зусиль, зберуть усе самі, достатньо мати відкритий каталог, або Z39.50. Але...

Електронні інформаційні ресурси НБУВ

З часів березневої згадки доступних всім і кожному електронних ресурсів НБУВ побільшало, вони урізноманітнились + інтерфейс став значно дружелюбнішим. Нарешті і на сайті української бібліотеки! можна запросто та без перешкод розгледіти справді унікальні речі. Читачам мабуть буде цікаво поглянути на колекцію інкунабулів (видання ХV ст., від часу заснування друкарства до 1500 р. включно), чи на стародруки, рукописи, прижиттєві видання класиків української літератури (Львівський Апостол 1574 р., Енеїда 1798 р.)... чи навіть на радянський лубок.

Abstract і анотація

Написання анотації та abstract для мене lapis offensionis. Ніби: анотація = annotation, abstract = реферат. Звідси, abstract – короткий огляд того, що саме написано в публікації, annotation – коротка характеристика, про що і для кого написано. Однак, як правило, в українських статтях abstract – це слово в слово перекладена анотація (випадковий приклад). Як же все-таки писати ті abstractи з анотаціями?

Віртуальне чи реальне?

Тетяна Добко: «Для позначення сучасної науково-інформаційної діяльності довідково-бібліографічних служб бібліотек на сторінках фахових видань дедалі частіше почали з’являтися терміни: віртуальна довідкова служба, віртуальна довідка, онлайнове обслуговування тощо. Набуло поширення і застосування словосполучень віртуальні читачі, віртуальні користувачі, віртуальні відвідувачі тощо ... Зміст поняття «віртуальний» чітко визначений у фахових виданнях ... Та й у масовій свідомості слово віртуальний сприймається саме як ілюзорний, умовний, уявний, хоча останнім часом під тиском його необґрунтованого вживання для позначення комунікаційних технологій воно набуває нового, безпідставно розширеного, значення.

Цитування, як валюта наукової комунікації

«…Цитати – сировина для бібліометрії. Вони можуть мати вирішальне значення для оцінки досліджень, досягнень, вони здатні впливати на політику передплати бібліотек. У такому розрізі цитати є валютою не лише метафорично, але і буквально. Крім того, посилання у веб-статтях – це гроші з точки зору економіки уваги: кожного разу, коли я посилаюсь на ресурс, я можу збільшити його вартість за рахунок підвищення його рангу для пошукової системи, тобто зробивши його більш помітним».

Pievatolo, M.C. The ambassadors’ honor: a citation policy for open access, 2011. In Bollettino telematico di filosofia politica. (Published) [Journal Article (On-line/Unpaginated)].

The World Wide Web Index

Web Foundation і ще неназвані партнери незабаром кинуться реалізовувати проект Web Index, який оцінюватиме вплив Інтернету на політичне, економічне, соціальне життя різних країн. Цілком ймовірно, що на початку 2012 року ми справді побачимо перший Web Index, так як Google вже надав 1 млн. для реалізації цього проекту. Яка користь? Хто справді вірить що інтернетизованість якось впливає на наше ВВП – прогнозовано отримає ще один аргумент ЗА. Усі решта – за потреби зможуть включати посилання на цей звіт для збільшення кількості сторінок своїх робіт.

MapRank Search: для відділу картографії і не тільки

Пошук картографічних матеріалів у звичайних АБІСах справа не з легких, адже через відсутність відповідного інтерфейсу запити потрібно формулювати словами. Швейцарський портал дослідження мап розробив гео-пошукову систему MapRank, яка аналізує географічні координати MARC21 (поле 034). Система зрозуміла на інтуїтивному рівні, жодних попередніх знань не потрібно: пошук на мапі від Google Maps, стандартний зум, додаткові фільтри (дата, час, масштаб...), найбільш відповідні результати відображено у верхній частині. Більше – у новому номері D-Lib Magazine.

Підставка для збереження стародрукованих книжок

Продовження патентної тематики – що цікавого & бібліотечного запатентовано в Україні. Прогнозовано на запит бібліот* видало результати, які стосуються збереження, поширення е-інформації. Можна це насмілившись віднести до бібсправи з примішкою суміжних наук. Але ж хочеться чогось чистого...

Бібліотекарю-винахіднику

Вирішив подивитись у Google Patents, чи не патентували за океаном чогось кумедного для бібліотек. Розчарування... Переважно моделі стелажів, столів, ламп... і нічого схожого на perpetuum mobile для бібліотек. Однак, кілька пізнавальних картинок довоєнних років все-таки натягав.

Є Kindle – є IKEA

У The Economist переконані – для того, щоб побачити, як змінюється книжковий бізнес слід подивитися на полиці. Наступного місяця буде представлено нову модель стелажів BILLY. В IKEA помітили, що клієнти більше не купують стелажів для книг, а все частіше використовують стелажі для прикрас. Далі у статті тонко топчуться по паперовій книзі.

Чи довіряєш ти .doc?

Так колись і не запостив... Все з тієї ж роботи з посиланням на Г.М. Захарову: «Деякі видавці, наприклад, Elsevier, взагалі не дозволяють при депонуванні конвертацію вченими робіт у формати PDF та HTML. Таким чином, при дотриманні цієї вимоги, сховища мають наповнюватись рукописами вчених у стандартних текстових форматах (DOC, ODT, RTF). У такому вигляді довіра вчених до інформації, отриманої з цих сховищ, буде найменшою (психологічно файл у текстовому форматі, на відміну від файлу у форматі PDF або HTML, сприймається не як готове, належно оформлене дослідження, а як робота, що перебуває ще на етапі доопрацювання і не готова до публікації)». 

Lots Of Copies Keep Stuff Safe

«LOCKSS (Lots Of Copies Keep Stuff Safe) – це міжнародна ініціатива бібліотечної системи Стенфордського університету (США), в рамках якої зацікавленим бібліотекам надається інструментарій та необхідний супровід щодо запровадження легкого та економічного збору і зберігання їх власних копій авторизованого веб-змісту. LOCKSS – програмний пакет, який працює на одному з локальних комп’ютерів бібліотеки, що має власну IP-адресу (з діапазону тих, які авторизовані ліцензійними угодами з видавцями).

Про передплату: технологічно–оптимістичне

Що то таке?

Готуємось до Всеукраїнського дня бібліотек

Надихнуло

Booktrack: книга + саундтрек

З’явилась цяцька на яку слід було очікувати. Booktrack пише новий розділ в еволюції видавничої справи та індустрії розваг. У партнерстві з видавництвами, авторами, композиторами і музикантами, Booktrack створює синхронізовані саундтреки для електронних книг, які повинні бадьорити уяву читача. Унікальна технологія поєднує в собі музику, звукові ефекти об'ємний звук, підлаштовується під швидкість читання індивіда.

Борхес: Я завжди уявляв собі рай як свого роду бібліотеку

На стіні Denver Public Library. Звідси.

Середньовічний RFID

У Середньовіччі, коли RFID-чіпів ще не вигадали, а межі норм природних втрат залишались недозволеною розкішшю, популярним засобом боротьби з книжковими крадіями було – прокляття. Більшість з них розміщували у колофоні, де потенційному крадію бажали усіляких соціальних та тілесних негараздів: He that steals this booke – Shall be hanged on a hooke. Невідомо скільки книг від поцуплення врятували такі прокльони, але вже у XV ст. книги почали приковувати до полиць ланцюгами.

Форум видавців 2011: у програмі бібліофорум

З’явилася у Мережі програма 18-го Форуму видавців у Львові. Серед усілякого знайшов  –  ІІ Львівський бібліотечний форум «Партнерство для розвитку». Світове кафе «Читай! Формат не має значення». Відбудеться 15.09 о 09:00-15:30 у Науковій бібліотеці ЛНУ ім. І. Франка (вул. Драгоманова, 5), продовження 16:00-17:30 «Кафе на розі» (вул. В.Винниченка, 1). Поки – зась більш докладної інформації. Хто володіє більшим – діліться!

Про оцінку навчальної літератури

Костянтин Родик: «Що стосується підручників, то це єдиний сегмент літератури, який відсутній у рейтингу Книжка року. І справа не у фахівцях. Ми не беремося за оцінку навчальної літератури, тому що це достатньо специфічна й достатньо відповідальна галузь. Крім того, вона найбільше корумпована. У нас немає системи вибору вчителем чи викладачем вишу підручника для класу/курсу. Хорошу книжку педагог може рекомендувати як додаткову, але, в принципі, це процес нав’язування книжки з грифом. А як надається гриф? Тут ми вступаємо у сферу грошових потоків, тому що підручник – це не 2 тисячі одиниць, а величезні наклади! І на підручник, і на посібник держава видає гроші. Дуже часто підручники, які рекомендовані як обов’язкові, не є насправді кращими».

Помилка головного редактора

Ще один редактор наукового журналу звільнився після того, як визнав, що сумнівна стаття про зміну клімату не повинна була бути опублікована. Стаття з’явилась у липні в Remote Sensing – Open Access Journal і відразу ж потрапила під обстріл блоґерів та провідних вчених галузі. Окрім, суперечливого змісту роботи, у якій фактично проігноровано наукові аргументи супротивників, це була ще й публікація у журналі не по темі, = редактори не мають необхідних знань та контактів для забезпечення належної експертної оцінки роботи. Головний редактор Вольфганг Вагнер (Wolfgang Wagner) сказав, що погоджується з критикою і звільняється з посади.

Бібліотекознавці за Відкритий доступ?

Дірк Левандовський (Dirk Lewandowski) у роботі «Google Scholar as a tool for discovering journal articles in library and information science» перейнявся завданням оцінити, що за статті з галузі бібліотекознавства та інформаційних наук охоплює Google Scholar і як вони потрапляють під індексацію. Метод, коментарі etc. почитаєте самі, а основні результати дослідження показані у цих 2-ох таблицях:

451° за Фаренгейтом

Спільні навчання працівників книгозбірні та рятівників МНС. Звідси

Десяток китайців, п'ять індусів і два-три пакистанці

Коментар до посту про мапу наукоградів: 

«Я останнім часом взагалі перестав звертати увагу на цитованість робіт. З однієї простої причини: після того, як індекс цитувань став значимим, 20% всього спаму, що я отримую, приходить з так званих наукових журналів з проханням хоч щось у них опублікувати. Схема проста і працює, як годинник: десяток китайців, п'ять індусів і два-три пакистанці публікують всяку маячню, як з гармати, при цьому посилаються просто на всі статті з попереднього номера, незалежно від тематики (та й немає там ніякої тематики). Далі все очевидно».

Gephi

Якщо ви досліджуєте дані, які можна зобразити як зв'язок між якимись об’єктами, то запевне повинні були хоча б спробувати користуватись Gephi – відкритим ПЗ, що дозволяє візуалізувати графи різних видів мереж. Пишуть, що забезпечує візуальне та кількісне відображення таких ключових параметрів мережі, як: кластери, ранги, щільність графа. Працює на Windows, Linux і Mac OS X. Кілька інструкцій у допомогу.

В УБА запитують…

Такий собі форум-полковник Piters, а в коментарях просто Petro, пише: «…Цікаву рису українців можна помітити в умовах вступу до Української бібліотечної асоціації: Умовою Вашого членства в УБА є визнання Вами Асоціації як провідної професійної громадської організації, що опікується розвитком бібліотечно-інформаційної сфери суспільства... 
Ось так! Якщо ви визнаєте нас провідними (найкращими, найрозумнішими, найблагороднішими, найвпливовішими, найголовнішими), то ми вас приймемо у асоціацію. А якщо просто визнаєте, як дійову, впливову, але одну з багатьох, тоді не приймемо! І це підтримують всі члени УБА!?». 

Інтелігенти та інтелектуали

Запропонували почитати статтю В.А. Віноградової «Інтелігенти та інтелектуали на сторінках бібліотечних блоґів». Згідно гіпотези, більшість бібліотекарів-блоґерів сповідують цінності інтелектуалів. Інтелігентність розуміється як «освіченість + креативність + антиміщанське етичне самовизначення», а інтелектуальність – те ж саме за винятком «антиміщанського самовизначення». Для перевірки гіпотези проаналізовано 21 блоґ. Гіпотеза не підтвердилася, виявилось, що більшість бібліотекарів-блоґерів поділяють цінності інтелігентів.

Drupal у бібліотеках

Натрапив на новий корисний блоґ польських колег CMS w bibliotekach, який допоможе пристосувати open source продукти для реалізації електронних бібліотечних послуг. У найсвіжішому пості пропонується ознайомитись, як західні бібліотеки адаптували CMS Drupal для своїх потреб. Далеко не від всіх зразків у захваті, але в Україні бачив лише використання бібліотеками стандартних безкоштовних тем Drupal. P.S. А ось так, до речі, люди показують нові надходження.

Sceintific Reports від Nature

Ті, хто уважно читає МБ – вже про це знають... Nature Publishing Group запустила платформу Scientific Reports, на якій у відкритому доступі буде розміщено роботи з галузі природничих наук. Увесь тягар витрат покладено на авторів: зголосяться до січня 2012 – отримає спеціальну знижку 20%, решта – змушені будуть заплатити € 1308 за публікацію. Побажаємо авторам багатих і щедрих інституцій, а самі активно слідкуватимемо за статтями з позначкою OPEN.

Що не знають студенти?

«Замість того, щоб поспілкуватись з бібліотекарями (відносини з якими, як правило, невизначені), студенти звертаються за допомогою до більш логічного джерела: людини, яка дала їм завдання, і яка зрештою буде оцінювати їхню роботу… На жаль, часто викладачі настільки ж обізнані про бібліотечні ресурси, як і студенти».

Бібліотекарі США: 1880-2009

За даними аналізу опублікованого OUPblog Oxford University Press, кількість бібліотекарів у США за останні 20 років зменшилась на 30%.

Абсурд і три мільйони злочинів

Поки в Україні знову сканують картки, англійці схоже думають щоб ще оцифрувати. Приблизно 1840 тисяч зображень (сторінок) Національного Архіву злочинів, судів і покарань будуть доступні через Мережу орієнтовно вже в грудні 2012 року. Колекція включає в себе записи Міністерства внутрішніх справ, в'язничних комісій, міської поліції, Центрального кримінального суду і Адміралтейства, які датовані починаючи з 1782 року. Записи будуть доступні для пошуку за іменем, псевдонімом, датою народження, місцем злочину і покаранням.

Азаров: Бібліотечну мережу потрібно модернізувати

Поки мене тут не було, наш рідненький Кабмін згадував про бібліотеки. Прем'єр Азаров доручив опрацювати проект модернізації мережі українських бібліотек. Розпочати з шкільних! Кожен український бібліотекар розуміє, що модернізація бібсистеми неможлива без Мінкульту, але чомусь пан прем’єр доручив сю благородну місію лише Міністерству освіти і науки, молоді та спорту.

Ти мені, а я тобі

Для пошукових машин не секрет, що українські репозитарії отримують вкрай мало посилань з інших тенет-ресурсів. 2 головні причини, через які ви не хрумаєте той чи інший товар: а) не подобається якість; б)  навіть не здогадуєтесь про його існування. Пропонується: створювати науково-популярні статті у яких би висвітлювались здобутки рідних наукових груп, інституцій, вчених, з відповідними лінками на праці в архіві, і надсилати установі-партнеру, яка розмістить вашу статтю на своєму сайті. У відповідь установа-партнер надсилає аналогічну свою статтю, яку вже ви повинні розмістити у себе на сайті.

Соціологічні дослідження в бібліотеках

Натрапив на результати опитування користувачів бібліотеки НаУКМА. Переспіваючи Толстого: всі бібліотеки щасливі по своєму, всі бібліотеки нещасні однаково. Соцдослідження у бібліотеках штука модна, але найчастіше вибірка коливається у межах сотні. Згідно звітів обслуговування така кількість респондентів навряд може вважатись репрезентативною. Крім цього, в академічних – регулярно тотальну більшість серед опитуваних беруть студенти. Легко здогадатись про причини.

Справу закрито

Кримінальну справу щодо Бібліотеки української літератури в Москві та її директора закрито. Правоохоронними органами Росії не виявлено жодних ознак наявності літератури екстремістського характеру в бібліотеці та складу злочину в діях її директора (УНІАН). 
Хто тільки з українських політиканів у грудні-січні не рвався створювати вогнища популяризації укрліту?.. Минуло кілька місяців – вже давно ніхто нічого не створює.

Безкоштовний доступ до Memory Studies

Поспішайте! До 31 серпня безкоштовний доступ до номерів журналу Memory Studies. На сторінках видання розглядаються теоретичні і методологічні питанням колективної пам'яті, колективної інтерпретації минулого. Видається з 2008 року. Просто перейдіть на цю сторінку і пройдіть реєстрацію (за бажанням анкету можна заповнювати не надто достовірно).

Рейтинг дослідницьких центрів України (липень 2011)

У порівнянні з січнем – двійко українських лідерів підросли у Ranking Web of World Research Centers, решта навпаки віддали кілька позицій. Один січневий український боєць не протримався до літніх ранжувань. НІСД надалі попереду НАН.

Інституційний репозитарій: Про ДОСІ і ВЖЕ не працює

Нишпорив вітчизняними електронними архівами у пошуках новинок бібліо-світу. Далеко не всі колекції приязно реагували на такі запити, відтак – назбиралось кілька замальовок...

Цього літа теоретики Відкритого Доступу можуть схрестити шампура дискутуючи – Куди віднести Електронні документи НТУУ «КПІ»?: у відкритому доступі значиться лише 1 документ, перегляд інших вимагає реєстрації.

Проект «Історична спадщина – українське працевлаштування та міжнародне визнання». Працевлаштувались?

«...Це вирішення проблеми низького рівня освіченості і попиту на літературу серед населення України і навіть з-за кордону» (звідси)