Технічно-інформаційний центр оборони США

Оборонна промисловість США надає громадськості звіти та результати аналізу розвитку науки і техніки. Деякі з цих документів можна знайти у відкритому доступі на порталі DTIC (Defense Technical Information Center), що пропонує також функції пошуку технічних звітів.

Боротьба з лженаукою: бібфронт

Гадаю, існує пряма залежність між динамікою відвідуваності бібліотек, мізерністю вітчизняного наук-попу і зростанням кількості телепатів-екстрасенсів на українських медіа-просторах. Серед ваших читачів є такі, що печуться прочистками аур, близьким кінцем світу, зняттям родових проклять, позаземними контактами?.. А заспокійливу літературу їм пропонували? Справа, підозрюю, марна, але давайте спробуємо!

Теорія розв'язку винахідницьких задач

Дослідження наукового поступу в США та Західній Європі в основному зосереджувались навколо пошуку кількісних співвідношень технологічних розв’язків, що згодилися б для укладання прогнозів. Сьогодні у нас спостерігається галасливе зацікавлення комерційними статистичними базами і далеко не всі згадують, що в Радянському Союзі використовувалась альтернативна теорія розв'язку винахідницьких задач (ТРИЗ), побудована на основі якісного аналізу змісту патентних заявок та визначення закономірностей вирішення технічних проблем. З розпадом СРСР багато дослідників, що брали участь у дослідженнях ТРИЗ, емігрувало і досягнення теорії активно почали використовуватись у США, Японії та Кореї.

Розкрито один з секретів популярності е-книг

Як повідомляє The Telegraph, продаж електронних версій жіночих еротичних романів процвітає. Все ніби просто — читати та завантажувати сороміцьке чтиво, мабуть, все-таки краще таємно від цікавих очей. Так, наприклад, видавництво Cleis Press 70% своїх еротичних книг продає саме у цифровій версії. Бренда Найт (Brenda Knight): «Ви можете сидячи в парку під-час щоденної прогулянки з малечою читати кінкі-роман, і ніхто про це не знатиме». 

Політологія від De Gruyter

Відомий видавець наукової літератури De Gruyter пропонує нам хапнути журнали з політології. Усі статті 2011 і 2012 років відтепер доступні безкоштовно! Як каже відділ комплектування — дарованим журналам у зміст не дивляться. Для отримання доступу слід зареєструватися на сайті De Gruyter, увійти в систему, натиснути My De Gruyter і ввести FLAVOR у поле доступу.

Питання кирилично-латиничної транслітерації

Максим Вакуленко: «У записі Kyjiv літера j є показником належності цього слова до слов’янських, отже, й читання має бути відповідним. З іншого боку, штучна форма Kyiv (К‘їв/Кийв/Киів/Київ) такого індикатора не має, а «засобами англійської мови» вона читається хіба що як «Кайв», чи «К‘їв». Самі ж англійці її не сприймають – адже такого витвору не існує в жодній мові. Водночас основна форма – записаний згідно з УЛ автонім Kyjiv – не суперечить численним іншомовним екзонімам, у т. ч. англійському Kyiv, а сфери їх уживання регулюються згаданими резолюціями ООН. Відповідно до цих резолюцій, автонім Ukrajina (Україна) – це основна форма подання назви нашої держави».

Manuscriptorium: європейська бібліотека рукописів

Проект Manuscriptorium створює віртуальне середовище для досліджень, забезпечуючи доступ до найбільш повної колекції інтернет-ресурсів, що містять документи з історії книги (рукописи, інкунабули, старовинні гравюри, карти, статути). Історичні документи, які розкидано у різних цифрових бібліотеках світу, відтепер доступні через єдиний інтерфейс з можливістю створювати власні віртуальні колекції. Сервіс забезпечує постійний доступ до більш ніж 5 мільйонів цифрових зображень.

Спогади і Медіа в Уельсі

У другому десятилітті 21 століття можемо сміливо констатувати, що золоті часи телебачення залишились позаду, і мабуть його фанатам вже час сідати за мемуари. У цьому переконані творці проекту Memory and Media in Wales, метою якого є збір та збереження усних свідчень, пов'язаних з історією телебачення Уельсу. Такий собі інтернет-зріз колективної теле-пам'яті: можна довідатись де, з ким, на яких екранах валійці спостерігали за великими моментами в історії країни, і як телебачення влинуло на їхнє життя.

Цифрова патентна бібліотека

Цифрову патентну бібліотеку створено з метою надання віддаленим користувачам можливості здійснювати оперативний доступ до електронних патентно-інформаційних ресурсів та інших електронних джерел для отримання необхідних достовірних відомостей стосовно винаходів, корисних моделей, промислових зразків, а також відомостей, необхідних для набуття, охорони та захисту прав на відповідні об'єкти права інтелектуальної власності.

У бібліотеці ненапряжно

Скільки коштує DOI?: пропозиція для видавців

Вже вкотре натрапляю на хибне переконання: DOI для статей коштує так дорого, що вітчизняні видавці наукових журналів не можуть собі цього дозволити. Насправді це далеко не так. Ціна залежить від реєстраційної агенції, від кількості опублікованих статей, від доходів видавництва, і українським академ-видавцям DOI приблизно обійдеться у якихось $150-350 за рік. Погляньте, для прикладу, на ціни CrossRef: $275 + $1 за кожну опубліковану статтю. Давайте разом проведемо елементарні математичні підрахунки, щоб ще раз переконатись, на скільки це незначні додаткові витрати...

#icanhazpdf: маленький акт громадянської непокори

На вчорашній конференції @chorna_kiwka розповіла про найпопулярніші хештеги науковців. Серед улюбленців — #icanhazpdf, який цілком заслуговує на обрамлення у кожному читальному залі. Даний хештег дозволяє науковцям обмінюватись документами з колегами, котрі не мають доступу до потрібних журналів. У твіті вказуєте автора, назву, doi... статті, додаєте #icanhazpdf і чекаєте коли з'явиться якась добра душа. Мораль: якщо не фондами, то хоча б хаштегом допоможемо своїм читачам!

Щоб фондосховище стріляло без промахів

Знайшов у своїх паперах старий саморобний фондо-навігатор: листок A4 на якому вказано де саме у фондосховищі знаходяться документи з тим, чи іншим шифром. Сьогодні, таких збочень ми ніби не потребуємо і якщо налагодити електронне замовлення документів, то можна примусити АБІСи відразу ж вказувати фізичне місцезнаходження документа на бланках замовлень. Складність алгоритму залежатиме від розмірів фонду + від заданої деталізації даних на виході (з точністю до поверху, кімнати, стелажа, полиці). 

На eBay не торгую... Назва не подобається

Маю ідею – можливо бібліотекарям навчальних закладів мистецького спрямування варто запропонувати читачам випробовувати силу своїх робіт на Інтернет-аукціонах? У процесі навчання не обділені творчою іскрою студенти натворять достатньо chefs-d'œuvre, то чому б не спробувати ще у стінах альма-матер привчати студентів спростовувати теорію митець повинен бути голодним? Гадаю, якість робіт (як мінімум) не поступатиметься мейд-ін-чайнівським фуфлишкам… хіба що хтось дуже прагне розвивати економіку Китаю.

Абетка сільського бібліотекаря

Якщо у вас раптом виникнуть приємні клопоти з написанням бібліотечного посібника, а муза все ніяк не прилітатиме, то можете сміливо звернутись за допомогою до «Абетки сільського бібліотекаря» 1929 року. Повставляйте для запаху такі важливі слова, як франчайзинг, адвокасі, паблік рілєшнз, інновація... і actum est, ilicet. Не вірите? Погляньте самі...

Google Search Education

У часи дикого росту кількості веб-документів, вкрай важливо, щоб піпли зрозуміли, як якнайбільш ефективно використовувати веб-пошук. Для цього Google запустив новий портал Search Education, що має допомогти навчитись осмислено користуватися пошуковими системами. Веб-пошук може бути чудовим інструментом для нащупування академічних джерел, розвитку навичок критичного мислення, самостійного навчання, тому спробуйте переконати читачів хоча б поглянути на назви відео-лекцій.

Крупська 2.0

Джерело

Google Scholar Metrics

Ґуґл вкотре наблизився до мурів бібліометрії запропонувавши новий спосіб оцінки впливовості наукових видань Google Scholar Metrics: можемо переглядати різномовні топи наукових видань станом на 1 квітня 2012 року. Топи укладено згідно показника h5-індекс (той самий h-індекс, але за 5 років), який має усі шанси з часом пригасити популярність імпакт-фактору.

Йо-хо-хо

Економісти Брет Донахер і Джоел Валдфогель (Brett Danaher & Joel Waldfogel) вирішили дослідити зв'язок між незаконним завантажуванням фільмів і продажем квитків у кінотеатрах. Прем’єра фільму у Сполучених Штатах часто відбувається раніше, ніж у решті країн, а відтак, у пост-прем’єрних країнах фільм має усі шанси потрапити на торенти, ще до офіційного виходу фільму у прокат. Як наслідок – чим більша затримка між прем’єрами, тим менші касові збори.

Маразми статистичної звітності бібліотек ВНЗ

У «Таблиці основних статистичних показників роботи бібліотеки ВНЗ та методика  її заповнення» читаємо: Кількість звернень на веб-сайт бібліотеки = Кількість звернень до головної сторінки веб-сайту бібліотеки. Або у розділі Електронні ресурси рекомендують вказувати: обсяг власних електронних БД (тис. записів), з них записів у ЕК, кількість введених записів за звітний рік.

Koha проти УФД

На сайті бібліотеки ТНТУ імені Івана Пулюя доступний експериментальний електронний каталог у дусі принципів Бібліотека 2.0 на основі АБІС Koha. Останні коментарі, хмара міток, найпопулярніші заголовки... усе це побачимо незабаром?, а поки можемо лише констатувати сам факт пошуків більш дружнього інтерфейсу е-каталогу, що вже є досить рідкісним явищем в Україні.

Українські журнали з імпакт-фактором

Якщо для відбору індексованих у Scopus журналів, слід було попрацювати з 1 xlsx-файлом, то Thomson Reuters нам пропонує 3 pdf-файли. На сторінці Master Journal List знаходимо Arts and Humanities Citation Index Source Publication, Science Citation Index Expanded Source Publication, Social Science Citation Index Source Publication.

Research4Life: халявний доступ до комерційних наукових ресурсів

Міхаіл Гельфанд: «У російській науці трагедія наступить не тоді, коли нікому буде писати статті в Nature, а коли нікому буде читати статті в Nature». Дане висловлювання можна припасувати і до української науки, проблема лише: А де ж можна почитати статті Nature? Серед безболісних рішень для українських установ — приєднатися до однієї, або кількох програм Research4Life.

Львівський міжнародний дитячий фестиваль 2012

У Львові розпочався Шостий міжнародний дитячий фестиваль. З візуальних красот фестивалю – книжкова інсталяція: на різнобарвних тасьмах причеплено дитячі книжечки. Інсталяція, якщо мій здогад вірний, має також і практичне значення – до вподобаних книжок діти клеять наліпки і на закінчення фестивалю можна буде підрахувати, яка книженція найбільше сподобалась дітлахам.

Українські журнали в Scopus

Переглянути список усіх назв журналів, що індексуються у Scopus, так само зручно як переглядати бюджет України. Заходите на сторінку Scopus Content і завантажуєте файл Scopus Source List (xlsx). Ельзевіровці підозрюють, що працювати з електронними таблицями ви вмієте, тому далі вже самостійно впорядковуйте дані як вам заманеться.

Рейтинг репозитаріїв України (квітень 2012)

Зазвичай рейтинги репозитаріїв від проекту Вебометрікс оприлюднюються двічі на рік (взимку і влітку). Але цього року іспанці внесли жменю змін у методологію, розширили базу репозитаріїв, виправили кілька помилок і зробили унікальний квітневий рейтинг. Зустрічаймо нового старого українського лідера репозитарій Житомирського державного університету. Загалом, квітневий вітчизняний рейтинговий десант просто вражаючий, тому окремо салютую лише представникам невеликих українських міст – Керч і Острог.

Елементи комбінаторики

Декотрі з моїх інструкцій тихо-мирно висять собі на сайтах бібліотек Сумського університету, Могилянки… в первозданному вигляді. Сьогодні ж на сайті НАУКА Львівської політехніки побачив дивний переспів: текст скорочено, скріни дещо змінені (але запити, результати пошуків… дивовижно співпадають), проставлено нову нумерацію = інтелектуальну роботу зроблено, то навіщо вказувати першоджерело? It`s a Chicago, baby. Інтерфейс Scopus було змінено ще у серпні 2010 року, тому від цих скрінів і так мало користі, однак є у наука-дописі один милий момент.

Як наповнити науковий електронний архів

Мутимо конференцію з широченної тематики. Краще взагалі без тематики, але обов’язково з можливістю заочної участі. Встановлюєте мягусенькі вимоги до робіт (1-2 стор., 14 pt, міжряд. 1,5). Зі словами звіти пишуть всі + давайте хоч щось звертаєтесь до аспірантів, науковців, співробітників, колег, знайомих, перехожих, студентів… У результаті, ви повинні отримати не менше ста «наукових робіт» (а-ля Моральний кодекс самураїв та сучасні гопники), які весело і під музику заливаєте в інститутський архів.

Щодо придбання документів для бібліотечних фондів

Пригадую, гучними аплодисментами зустріла бібблоґосфера ухвалу Проекту Закону про внесення змін до статті 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (щодо придбання документів для бібліотечних фондів). Водночас, Пропозиції Президента щодо даного закону не викликали жодної реакції. Чому?!! Гадаю, слід виправляти таку несправедливість.

Про типові норми часу

Радісніше стало на сайті нашого методичного центру для вузівських бібліотек. Сподіваюсь ще не раз заглядатиму, а сайт візьме собі за звичку бавити нас новою корисною інформацією. А поки, особливо для тих, хто має якесь відношення до бібліотек, але досі мордується над риторичним запитанням – Що роблять бібліотекарі?, пропоную поглянути на «Типові норми часу на основні процеси бібліотечної роботи».

Створення високого імпакт-фактора

Закон Гудхарта (Goodhart) попереджає: коли досягнення якогось показника стає метою, він перестає бути хорошим показником. Такий лейтмотив збірника праць з бібліометрії «Игра в цыфирь, или как теперь оценивают труд ученого». Спинюсь на статті Дугласа Арнольда і Крістіна Фаулера «Мерзенні цифри» (Douglas N. Arnold, Kristine K. Fowler. Nefarious Numbers) і переповім вам історію про подвиг професора Хе.

Бібліотекарі-експерти в MIT Libraries

Виявляється давні візії про сайт вузівської бібліотеки (наробити розділів згідно наукових напрямків і за кожним таким закріплювати бібліотекаря) справно матеріалізовано на сайті бібліотеки Массачусетського технологічного інституту. Клік на розділ Досліднику, вибираємо потрібну наукову дисципліну і опиняємось на сторінці, де ретельно підібрано тематичні ресурси і легко можна звернутися по допомогу до бібліотекаря-експерта.

Не «потрібні» проекти, а проекти «потрібних» людей

Вячеслав Хаврусь: «Частка членів НАНУ в рейтингу Топ-100 науковців України, який регулярно оприлюднює Національна бібліотека ім. В.Вернадського на своєму веб-сайті, становить лише близько чверті. Система відбору в члени НАНУ нині фактично не працює, а справді успішні вчені можуть стати членами-кореспондентами чи академіками виключно за збігом сприятливих обставин під час кланових виборчих гендлів… Кожен кандидат у «безсмертні» підписав листа, згідно з яким він дозволяє розповсюджувати надану про себе інформацію. Чому б не розмістити на веб-сайті НАНУ повну інформацію щодо претендентів та обраних членів та щорічно оновлювати її звітами про діяльність членів НАНУ?».

Не забудьте пом'янути, або Беззаперечний доказ переваги вітчизняної видавкультури

Незважаючи на певні недоліки, імпакт-фактори продовжують слугувати мірилом наукової якості журналів. Шустрі редактори тиснуть на авторів, примушуючи додавати у статті  потрібні цитування. Згідно результатів дослідження Алена Вілхайта і Еріка Фонга (Allen W. Wilhite & Eric A. Fong «Coercive Citation in Academic Publishing»), хоча автори і засуджують таку практику примусового цитування, та все-таки більшість зізнається - якщо попросять, то додаватимуть. А от у нас — хочеш на пошукову систему посилайся, хочеш на «Красний бібліотєкарь»... ніхто тобі поганого слова не скаже.

Бог, шлунок і дзеркало

Ґріґорій Тарасєвіч: «Інститути та університети надсилають новини приблизно такого змісту: вчора відбулася конференція присвячена пам'яті великого вченого Сєви Пупкіна. Наступна новина: грант імені Володимира Володимировича Путіна надано 5 нашим студентам. І про що мені, вибачте, писати?.. Зайдіть на сайт МГУ, РАН, будь-якого іншого інституту, чи університету. Ви побачите про конференцію, про ювілей і про вихід нової збірки, датованої чомусь 2008 роком».

Сергій Жадан: Міністерства потрібно розформувати, а приміщення віддати під гуртожитки

– А що особисто ти змінив би?
– Ну, скажімо, я би продав кілька приватних літаків та гелікоптерів, і суттєво поповнив би запаси українських бібліотек. Бо те, що робиться з бібліотеками в країні – це сором і жебрацтво. Вже один стан бібліотечних фондів викликає сумніви в адекватності всієї цієї державної надбудови.

У меня растут года, будет и семнадцать

Оглядова на оглядовій

Серед стареньких нагонів редакторів PLoS Medicine на імпакт-фактори журналів (повільно підраховуються, нічого не говорять про окрему статтю, видавці забавляються зі знаменником) вичитав також твердження, що оглядові статті отримують значно більше цитувань, ніж статті, що містять результати досліджень. Умоглядно це схоже на правду, здалось би перевірити. Поринаємо у нашу вітчизняну бібліотекознавчу періодику... а тут оглядова на оглядовій. Чи я не правий?

«Сучасна бібліотека»: нові реалії змінять твою думку

Програма «Бібліоміст» у партнерстві з центральною і місцевою владою проводить масштабну кампанію «Сучасна бібліотека»: інформування громадськості про нові можливості, які відтепер надають модернізовані бібліотеки. Ініціативу підтримують районні, міські, обласні адміністрації, надаючи дозволи на безкоштовне розміщення інформаційних матеріалів на зовнішніх носіях.

Інструкція користувача Mendeley

Бібліотека суспільства знань: фундамент

Андрєй Ростовцев: «Процвітаюча західнонімецька лабораторія DESY (Гамбург) вирішила допомогти вченим з невеличкого фізичного інституту, що розташовувався у східному Берліні. Неважко здогадатися, що молодому капіталізму на сході було в той час не до науки і Берлінський інститут знаходився у вкрай скрутному становищі. Для того, щоб зрозуміти, чи зможе невеликий Берлінський інститут інтегруватися у велику національну лабораторію, запросили експертів-соціологів. Яке ж було здивування, коли ці експерти порекомендували в першу чергу звернути увагу на громадські місця в Берлінському інституті, а саме на точність годинників і стан туалетів. Виявилося, що годинники ще йшли з німецькою точністю, а туалети доглядалося з німецькою акуратністю. З тих пір Берлінський інститут став повноправною філією лабораторії DESY і тепер він відомий як світовий науковий центр».

Peer Evaluation: рецензія онлайн

Ви переконані, що дослідження і знання такі ж важливі для людства, як повітря, вода, хліб, чи свобода?! Тоді ви вже мабуть знаєте про веб-сервіс Peer Evaluation, створений для надання відкритого доступу до первинних результатів досліджень, робочих документів, статей з метою проведення незалежного рецензування.

Створення бібліографії в Mendeley

Пригадуєте, якось розповідав про онлайн-можливості оформлення бібліографічного списку літератури. Виявилось, що апетити голодного php-студента не співпадають з можливостями рядового бібліотекаря, тому з аналогічним вітчизняним інструментом потрібно трішки зачекати. Поки пропоную використовувати безкоштовну програму для управління бібліографічною інформацією – Mendeley. Не буду зайвий раз переконувати, що без Mendeley (або Zotero) у XXI столітті – життя не життя, сам поки не обріс документами – не вірив.

За і заради грошей

Марія Юдкевич: Згідно опитування працівників російських університетів – приблизно 40% респондентів виклали минулого року $30-800 за публікацію своїх наукових робіт (третина з них >$150). Мотив – публікації необхідні для просування по службі, продовження контракту, отримання бонусів до зарплати. При цьому, багато журналів взагалі не перевіряють якість цих досліджень, а публікують усі матеріали, що подано в належній формі + квитанція. Як результат – публікації часто є лише засобом для написання звітів, а не механізмом наукової комунікації, промоції нових ідей, чи мірилом наукової успішності.

Medical Heritage Library: стара медична література

Medical Heritage Library (MHL) – спільний онлайн-проект провідних медичних бібліотек світу, що забезпечує вільний безперешкодний доступ до якісних історичних документів з медицини. Колекція доступна через Internet Archive, постійно поповнюється новими рідкісними книгами (+10000). Читачі та дослідники зможуть більше дізнатися про розвиток медицини і суспільства, краще зрозуміти світ у якому ми живемо. Документи можна переглядати онлайн, або зберегти у вибраному форматі.

Altmetric: від пліток до оцінки

Якщо бажаєте дізнатись про найновіші дослідження, що жваво обговорюються вашими колегами, або кортить поглянути, як відреагували тенета на вашу публікацію, то скористайтесь веб-ресурсом Altmetric, який невпинно спостерігає за вебом у пошуках будь-яких згадок про наукові статті. Якщо хтось цвірінькав, постив, згадував у ЗМІ вашу статтю, то (можливо) в Altmetric про це знають.

Виставкова вітрина: зроби сам

Підгледів у The initiative for NORDIC PUBLIC LIBRARIES 2.0 простесеньку конструкцію виставкової вітрини. Дивимось на фото: лист будівельного картону, кольорова мотузка і кілька дірок. Можна ще наклеїти малюнок, або логотип бібліотеки, а самі вітрини приладнати до бокових стінок стелажів. Якщо у когось подібне вже давно працює – вишліть фотку. 

Дизайн бібліотек 2012: американська версія

Трансформація бібліотек триває і разом зі зміною завдань, місій, послуг змінюється зовнішній вигляд бібліотечних приміщень. Щорічний огляд Library Design Showcase 2012 знайомить нас з найкращими архітектурними та дизайнерськими рішеннями бібліотек США.

Презервативи і маркетинг

Відкрив для себе чеський журнал ProInflow. Мова схожа на польську, читати можна… Для більш тісного першого знайомства пропоную кавалок статті Ольги Бєрнатової (Olga Biernátová) «Більш не боюсь маркетингу в бібліотеці», у якій наївна молода бібліотекарка, яка тільки-но почала займатися маркетингом і PR в університетській бібліотеці, ділиться своїми думками та ідеями.

Перспективи бібліотекарів від Springer

До 5-річчя запуску Springer eBook Collection, видавець поділився прогнозом для бібліотекарів на наступну п’ятирічку. Сядьте гарненько у купочці і слухайте:

• Е-книги будуть і надалі розвиватися, щоб включити більше функціоналу, який традиційний друк не може собі дозволити.
• Видавці, агрегатори та бібліотекарі спільно працюватимуть над стандартами: метаданих, статистики використання та інтерфейсів.
• Бібліотекарі очікуватимуть від видавців і агрегаторів доставку інформації у форматах придатних для планшетів, електронних книг та інших мобільних пристроїв, що ставатимуть дедалі популярнішими.