Чим темніша ніч, тим яскравіші зорі

Щороку, під час Тижня Відкритого доступу, намагався опублікувати відповідне тематичне повідомлення, тож вирішив не зраджувати звичці і цього разу. Відкритий доступ переміг, але агітатори, апологети, прихильники і випадкові люди, які просто вирішили примазатись, відмовляються це визнавати! Sci-Hub зробив усі потрібні наукові статті вільно доступними за допомогою моделі чорного відкритого доступу. Усі інші «кольорові» моделі відкритого доступу ковтають пил міжселищних доріг і цікавлять тепер хіба що луддитів, грантоїдів та істориків науки. 

Цитати, мандати, гроші та терміни

Ґреґорі Нельсон та Денніс Еґґетт взяли журнали Американського хімічного товариства за період 2006-2011 рр. та й порівняли цитованість 814 відкритих статей з цитованістю 27621 статті, які доступні на умовах передплати. Краща цитованість відкритих статей спостерігалась лише у журналах з низьким та середнім імпакт-фактором, а от для статей з журналів з високим імпакт-фактором жодних суттєвих різниць не виявили. Довго беріг першопочаткову ідею цієї публікації для прийдешнього Тижня Відкритого доступу, однак після переможного поступу «партизанського відкритого доступу», уся ця пропаганда золотих, зелених, діамантових та гібридних доступів втратила будь-який сенс, тому хочу закцентувати увагу читачів на іншому… 

Каталог наукових веб-ресурсів DiRT

Реєстр цифрових дослідницьких інструментів DiRT допомагає науковцям знаходити та порівнювати спеціалізовані інформаційні веб-ресурси – від систем управління контентом до програм для розпізнавання нотного тексту, від пакетів статистичного аналізу до ПЗ для створення мап думок. Попри обіцянку в головному меню про можливість переглядати ресурси за тегами, чи категоріями, краще залишитись на головній сторінці, відповісти на запитання «Мені потрібен інструмент, щоб...» (або «Я хочу працювати з такими даними…») та обрати відповідне. 

Суперзброя бібліометрії

Свену Хаґу та Мартіну Бренделю з Цюріхського університету вдалося провести перше докладне дослідження охоплення бази Microsoft Academic (МА). Дослідники написали скрипт на Perl, який витягує метадані з майкрософтівського академічного пошуковика, а потім порівняли представлення та цитованість документів власного інституційного архіву ZORA згідно з даними Microsoft Academic, Scopus та Web of Science. Виявилось, що MA перевершує Scopus і WoS щодо охоплення книг та матеріалів конференцій, але гірше за Scopus індексує журнальні статті. 

Електронна бібліотека «Україніка»

Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського створила та розпочала активно наповнювати електронну бібліотеку «Україніка», яка повинна акумулювати різноманітні документи про Україну, її історію, економіку та культуру. На сторінці нової е-бібліотеки «Про проект» можете докладніше довідатись про мету і завдання проекту, але відразу попереджаю, що там текст не для людей зі слабкими нервами. Основні джерела поповнення «Україніка» – електронні ресурси НБУВ та відкриті українознавчі веб-ресурси наукових установ і культурних закладів. 

sciNote: електронний записник для лабораторій

Прекрасно структурований та інтуїтивно зрозумілий онлайн-записник sciNote пропонує вченим позбутися  паперових блокнотів і розпочати легко управляти своїми науковими даними за допомогою цифрового записничка з безліччю цікавих функцій. Безкоштовний sciNote дозволяє структурувати свою роботу в проектах, експериментах та завданнях, створювати гнучкі робочі процеси, слідкувати за прогресом, запрошувати колег, роздавати різні набори дозволів у команді та за кілька секунд генерувати докладні звіти. 

Зуб на Scopus

Потішний договір можна переглянути на ProZorro – Українська медична стоматологічна академія замовила у полтавської підприємиці Ольга Мриц «Послуги із організації публікації наукових робіт у спеціалізованих виданнях, що зареєстровані у наукометричній системі Scopus, та інформаційно – консультативний супровід цього процесу». Коштує послуга 150.000 грн. і, що цікаво, згідно з текстом договору пані Ольга не наобіцяла керівництву академії «золотих гір». Виконавець просто приймає від замовника електронні матеріали, консультує авторів, організовує проведення рецензування (?) та подачу матеріалів у відповідні спеціалізовані видання. 

Рейтинг українських бібліотекознавчих видань 2017

З’явився оновлений Рейтинг українських бібліотекознавчих видань, який намагається популяризувати ініціативу Відкритого доступу серед українських бібліотекарів та видавців. Дані для обрахунку рейтингу отримано за допомогою пошукової системи Google Академія, з урахуванням різних варіантів написання назви видання. Рейтинг укладено за величиною h-індексу, у випадку рівності – за кількістю цитувань. Через відомі недоліки Google Академії даний рейтинг не можна використовувати для оцінки якості журналів. 

Paperbuzz: наукові статті, про які говорять

Відомі альтметрікс-гравці Impactstory та Public Knowledge Project представили на цьогорічній Altmetrics Conference новий інструмент Paperbuzz, що дозволяє користувачам безкоштовно та відкрито стежити за онлайн-потоком популярних наукових статей. Ідея проста – тепер вам не потрібно прикладати алтметрікс-лічильник до кожної статті, а обираєте потрібну категорію і потік найпопулярніших публікацій формується автоматично. Для підрахунку балів статті враховується активність користувачів з різних джерел: Twitter, Newsfeed, Hypothesis, Unpaywall… Потоки можна відфільтрувати за темою, відкритістю контенту, формою викладу. 

Мільйони з держбюджету на Scopus та Web of Science

Вітчизняних наукометристів постійно обмежували в легальному доступі до комерційних наукометричних інструментів, але минулого тижня Міністерство освіти та науки «прорвало» і чиновники пообіцяли передплатити доступ до Scopus та Web of Science за кошти держбюджету для майже сотні українських вишів і наукових установ МОН. Ініціатори проекту сподіваються, що доступ до Scopus та WoS «підвищить якість досліджень і розробок» українських науковців. Кумедно, що більшість університетів отримає відразу 2 інструменти, мабуть, за логікою чиновників – якщо інструментів буде вдвічі більше, то й якість досліджень зростатиме вдвічі швидше. 

I4OC: Initiative for Open Citations

Цитати – це чи не найважливіший інструмент для виявлення, поширення та оцінки наукових знань. Однак, дані щодо цитувань, як правило, не представлені в машинозчитуваній формі та знаходяться «під захистом» непослідовних ліцензій. Саме тому, наукові видавці, дослідники etc. співпрацюють пліч-о-пліч у рамках ініціативи Open Citations, щоб зробити дані про цитування структурованими, відокремленими та відкритими. Підтримка ініціативи дозволить створити загальнодоступну глобальну мережу наукових даних про цитування, що спростить користувачам доступ до наукового контенту, дозволить вивчати зв'язки між галузями та сприятиме науковому поступу. 

Методологія оцінки журналів Index Copernicus

Раніше сайт Index Copernicus був дещо кострубатим, але навіть таким він дуже подобався чиновникам Міністерства освіти та науки України і пихатим видавцям «майже рецензованих» журналів. Нещодавно польський продукт оновив інтерфейс і тепер з новою силою зваблює дурисвітів своїми сертифікатами та логотипом. Однак, менш підозрілим Index Copernicus від цього не став – далі індексуватися може будь-який журнал, практикується платна евалюація на вимогу, а сама методологія оцінки журналів, м’яко кажучи, досить дивна. 

Науковець 2.0: Антон Сененко

Антон СЕНЕНКО 

Старший науковий співробітник Відділу фізичної електроніки Інституту фізики НАН України, кандидат фізико-математичних наук. Наукові інтереси: сканувальна тунельна мікроскопія надтонких органічних плівок, фізика твердого тіла. 

Адреса блогу: https://site.ua/anton.senenko/ 

Телеграм: https://t.me/mouselab 

Тематика блогу: про науку, науково-популярні заходи, реформування наукової сфери України, цікаві розумні статті про розумних людей та їх роботу. 

Librarika: інтегрована бібліотечна система в хмарі

Система Librarika пропонує недороге рішення для управління фізичною, або віртуальною бібліотекою. Кожен може просто зараз натиснути на посилання і перейти до розбудови власної бібліотеки. Для цього не потрібні особливі технічні навички, однак у безкоштовному варіанті дозволено створювати до 2000 записів. Якщо вам потрібно більше – доведеться заплатити. Найдорожчий варіант коштує $ 499 / рік, однак тут пропонують лише 30000 записів, тому система прекрасно підходить для маленьких та середніх бібліотек, а от усім решта потрібно контактувати з розробниками і спробувати домовитись про спецтариф. 

Дописи про англомовні наукові публікації

У продовження теми рукописів, редакторів, відмов… Вирішив зібрати разом усі попередні дописи з власними переживаннями і порадами щодо тонкощів написання статей для справжніх рецензованих видань. Щоб пост не видався надто коротким, напишу ще одну банальну річ: у хороших наукових журналів – хороші редактори. Для мене, вихованця вітчизняної традиції наукової періодики, було доволі несподівано отримати лист, наприклад, від самого Вольфганга Гленцеля, де він пояснював своє рішення щодо мого рукопису. І так було з кожним топовим журналом, з кожним топовим редактором. 

Загублені установи в Google Scholar Citations

Науковці можуть вказувати у профілях Google Scholar Citations свою інституційну приналежність, що дозволяє системі потім об'єднувати профілі авторів за установами. Група іспанських вчених вирішила перевірити, чи Google Scholar здатна коректно ідентифікувати всі установи та правильно визначити її працівників. Для цього науковці систематично бомбардували Google Академію пошуковими запитами про 82 іспанські академічні установи. Виявилось, що дана функція добре спрацьовує для більшості установ, однак вона не може виявити усі установи в базі, не завжди створює унікальний запис для установи і не об'єднує всіх авторів, що належать до однієї установи. 

Директорати для бібліотек

Український Уряд запускає наступний етап реформи державного управління, тож тепер у пілотних міністерствах буде створено нові структурні підрозділи – директорати політики і директорати стратегічного планування та євроінтеграції, які займатимуться формуванням політики у підзвітних сферах. На спеціально створеному порталі будуть зібрані вакансії, звідкіля можна буде відразу подавати документи на конкурс. Дивлюся, який новостворений підрозділ покликаний посилити спроможність міністерств до аналізу й оцінки ефективності політики у бібліотечній галузі і побоююсь, що про нас вкотре забули. 

Publons: і нехай увесь світ довідається, що ти – рецензент

Компанія Clarivate Analytics нещодавно придбала сервіс Publons, і тепер на платформі Web of Science ви зможете побачити відповідну вкладку. Для чого потрібен Publons? Дослідники з усього світу створюють безкоштовні профілі у Publons, щоб легко відстежувати, перевіряти та представляти свій рецензентський досвід. Усім відомо, що без експертної оцінки наука рухалась би навпомацки, і нам важко було б відрізнити справжні наукові відкриття від шахрайських витівок. Однак, при цьому робота рецензента важка, часомістка та неоплачувана… а з Publons рецензенти можуть спробувати отримати хоча б більше морального задоволення. 

Отримали відмову. Що робити далі?

Вам відмовили у публікації, рукопис повернули, а редактор ще й навздогін написав у листі кілька неприємних абзаців – Як з таким тягарем жити далі? Знаю, що відразу не хочеться повертатись до свого рукопису, але давайте спробуємо розібратись, чому так сталось, адже відмовляють навіть потенційним нобелівським лауреатам. За минулі кілька місяців мені вдалося назбирати купу різноманітних rejected від різних журналів, тому можу запропонувати своєрідний топ-відмов. 

Бібліотека, як видавець і альтметрікс

Даремно побоювався, що IFLA World Library and Information Congress 2017 у польському Вроцлаві, перетвориться на свято виключно публічних бібліотекарів, адже ми отримали кілька цікавих доповідей від університетських колег. Так, наприклад, група доповідачів з Університету Пітсбурга поділилася своїм досвідом впровадження сервісів Library Publishing у поєднанні з використанням можливостей альтметрікс. Представлений досвід до смішного простий – віджет від комерційного Plum Analytics встановлено на веб-сторінках 38 наукових журналів університету, а бібліотекарі провели серію роз’яснювальних робіт серед редакторів та читачів про альтметрікс і що можуть означати ці цифри. 

Чи вдасться науковим бібліотекам пережити Sci-Hub?

Згідно з результатами дослідження Деніеля С. Гіммельштейна і команди, відомий піратський ресурс Sci-Hub може забезпечити миттєвий доступ до 2/3 усіх наукових статей, що становить понад 85% від усіх робіт опублікованих у журналах, які доступні на умовах передплати. Для деяких великих популярних видавців, таких як Elsevier, понад 97% журнальних статей нелегально зберігаються на серверах Sci-Hub і доступні там абсолютно безкоштовно. Більш того, 31% статей, які не охоплює Sci-Hub – публікації, якими ніхто не цікавиться. 

Стримати глобальне потепління: нова онлайн-колекція від ScienceOpen

Безкоштовна платформа ScienceOpen, що володіє повним спектром можливостей для ефективного обміну результатами досліджень та закликає вчених підтримувати ініціативу Відкритої науки, пропонує нову онлайн-колекцію Climate Change: Open Access з питань зміни клімату, глобального здоров'я та відновлюваних джерел енергії. База колекції оновлюється автоматично і наразі містить майже 7500 дослідницьких статей, які доступні усім для читання, повторного використання та обміну. 

Нацрепозитарій та держатестація наукових установ

Люблю, коли сонце влітку припікає і держчиновники починають згадувати у своїх текстах про наукометрію. Кабмін затвердив положення про Національний репозитарій академічних текстів та новий порядок державної атестації наукових установ. Заплановано включати до Національного репозитарію усі академічні тексти незалежно від дати їх створення. Ресурси репозитарію повинні стати допоміжним засобом для експертизи академічних текстів на наявність плагіату, а після повноцінного запуску ресурсу монівці наобіцяли ще й створити наукометричну базу даних. 

Два варіанти оформлення списку використаної літератури

Редакції українських наукових журналів вірять, що список літератури укладений згідно з вимогами ДСТУ 8302:2015 заважає потрапити в омріяні Scopus та Web of Science. Водночас, більшість редакцій не хочуть й розлютити ДАК, відтак вимагають від авторів надсилати рукописи відразу з двома варіантами оформлення списку використаної літератури, а також з транслітерацією, або вільним англомовним перекладом, кириличних джерел. Уявіть себе на місці автора-іноземця – невже перечитавши такі вимоги до оформлення вам закортить відправити рукопис у цей журнал? 

Mendeley Funding: підключись до світу фінансування наукових досліджень

Користувачам Mendeley віднедавна доступна актуальна інформація від більш як 2000 організацій, що пропонують гранти дослідникам. Mendeley Funding збирає пропозиції щодо фінансування наукових досліджень з цілого світу і за допомогою зручного пошукового інтерфейсу вам запросто вдасться знайти щось для себе. Можна проводити пошук за країною, за грантодавцем, за типом гранта, за дисципліною… Кожну грантову пропозицію можна додати до улюблених, щоб повернутися до неї пізніше. 

Бібконференція під сентиментальні російські гімни

Продовжуємо знайомитись з публікаціями Марії Хайг з Університету штату Вісконсин. Ось що пише дослідниця про щорічні Кримські бібліотечні конференції, які донедавна так полюбляли відвідувати тисячі українських бібліотекарів: «Російські учасники конференції слабко усвідомлювали той факт, що вони знаходяться в іншій країні. Так, на офіційній церемонії закриття лунали сентиментальні російські гімни, а на конференції 2007 року українську мову можна було почути лише на спеціальній денній секції українських бібліотек. Однак, навіть тут, ті нечисленні доповідачі, що намагалися доповідати українською, скаржилися, що їх не розуміють і переходили на російську». 

Що таке «наукова комунікація»?

Добре, що у нас є затверджений паспорт спеціальності, де можна дізнатися, що соціальні комунікації це – галузь науки, яка вивчає сутність, закономірності соціальних комунікацій, процеси, структури та форми соціально-комунікаційних відносин. Якщо ж «соціальні» для вас занадто широко і ви хотіли б обмежитись лише науковими комунікаціями, то вітчизняна фахова періодика відмовиться вам у цьому допомогти. Здавалося, що завжди можна вивести правдоподібну робочу дефініцію цього поняття, однак ступаючи на територію англійських текстів несподівано вляпаємось у певні тонкощі. 

Руйнівний вплив «совка» на бібліотечну науку в Україні

Вільно переповім, що Марія Хайг з Університету штату Вісконсин в Мілуокі пише про специфіку радянської бібліотечної освіти. Отож, за радянських часів на вершині академічної ієрархії опинились природничі та інженерні науки – їх голубили держчиновники, і, водночас, вони залишались відносно неспотвореними комуністичною ідеологією. Бібліотечну ж справу було приєднано до «гуманітарних наук», де вона вважалась надзвичайно непрестижною, адже бібліотечні кадри плекали в Інститутах культури, що відповідали за створення та розповсюдження пропагандистських розважальних програм, а це, відповідно, перешкоджало сформувати сильну дослідницьку культуру у даній галузі. 

Де найдешевше купувати е-книги?

Все менше часу залишається на читання книг «не для роботи», але тут мені на допомогу приходять затори, громадський транспорт і смартфон. З паперовими книгами незручно возитись, а красти україномовний нон-фікшн, який щойно тільки почав квітнути, рука не піднімається, тож добровільно записався у ряди покупців легального контенту. З особливостями ціноутворення на книги у традиційному форматі вже ніби розібрались, а от купівля електронних книг відбувається в Україні якось мляво, що навіть важко зрозуміти, де у нас найвигідніше купувати е-книги. Вирішив провести власне мікро-дослідження, щоб отримати бодай якесь уявлення. 

Скільки коштує пошук і навчання бібліотекаря?

Принципово не читаю книг про лідерство, бізнес, мотивацію ітп., адже подібні тексти, як правило, не містять жодних емпіричних даних, а базуються на пустослів'ї, однак бестселер Роберта Саттона «Мудакам тут не місце. Як вижити в офісних джунглях» все-таки полонив мене цікавими розрахунками. Співробітник однієї з компаній Кремнієвої долини повсякчас ображав і принижував своїх колег, тому ніхто не хотів з ним працювати, а HR-фахівці тільки й встигали виправляти наслідки такої поведінки. Врешті, у компанії підрахували, що за рік працівник наскандалив на $160000, які й вирахували з його зарплати.

Бібліотекознавство у Шанхайському рейтингу університетів світу

Укладачі Академічного рейтингу університетів світу (ARWU), також відомого як Шанхайський рейтинг, представили Global Ranking of Academic Subjects 2017 відразу для 52 наукових дисциплін, серед яких знайшлося місце і для Library & Information Science. Тематичні рейтинги ARWU використовують методологію основного рейтингу з незначними змінами – враховується кількість наукових публікацій університету (лише «article») за період 2011-2015 рр. (для бібсправи мінімум = 50), Category Normalized Citation Impact (CNCI) публікацій установи на основі даних InCites, кількість публікацій написаних у співавторстві вченими з різних країн, кількість публікацій у топ-журналах конкретної дисципліни, кількість важливих нагород, які отримали співробітники установи (не знайшов таких для бібсправи). 

Класичні статті в Google Академія

Сторінка «Показники» в Google Академія обросла додатковим функціоналом і тепер, крім топів найкращих академічних видань різними мовами та різних наукових категорій, користувачам доступний підрозділ «Класичні статті» – найбільш цитовані статті, перевірені часом. Для кожної галузі визначено 10 найбільш цитованих статей, які були опубліковані 10 років тому. Перелік «Класичних статей» враховує лише англомовні дослідницькі статті, які мають не менше 20 цитувань. Зараз на сторінці представлено роботи 2006 року, кількість цитувань пораховано станом на травень 2017 року. 

Поміркуй. Перевір. Подай.

У світі публікується безліч наукових досліджень, щотижня створюються нові журнали і так само невпинно зростає кількість шахрайських видавництв та видань, що не відповідають жодним науковим стандартам. Як уберегтися від пазурів хижацьких журналів? З’явилась українська версія відомого веб-ресурсу Think. Check. Submit., що допомагає молодим науковцям у всьому світі не потрапляти на гачок шахраїв і надсилати свої рукописи лише в надійні наукові журнали. Тож тепер, використовуйте контрольний список запитань Поміркуй. Перевір. Подай. для того, щоб упевнитись, що обираєте надійний журнал для публікації результатів досліджень. 

Оновлений Journal Citation Reports 2017

Компанія Clarivate Analytics показала новий 2017 Journal Citation Reports (JCR), на основі даних 2016 року. Оцінено або 11,459 (якщо вірити інфографіці), або 11,549 (якщо вірити сайту) журналів (як бачите, у великих корпораціях також лажають) з 236 наукових дисциплін і 81 країни світу. Пишуть, що в середньому імпакт-фактори журналів збільшилися на 9%. Загалом було додано 132 нових журналів, найбільше новачків у категорії Engineering, Electrical & Electric, категорія з найбільшим Aggregate Impact Factor – робототехніка. 

Реєстр «Науковці України»

Інформаційний портал НБУВ поповнився реєстром «Науковці України», який систематизовано за званнями, регіонами, галузями знань, відомчим та інституційним підпорядкуванням. Дані реєстру автоматично сформовані на основі інформації із бібописів авторефератів дисертацій захищених в Україні після 1996 р. Реєстр буде автоматично поповнюватися новими записами в міру надходження авторефератів у головну бібліотеку країни. До реєстру науковців може вноситись й інформація про науковців, які не мають наукового ступеня, але мають наукові публікації. Також, можна заповнити реєстраційну форму, щоб виправити або попросити показати більш докладну інформацію. 

DataSearch від Elsevier

Elsevier представив прототип пошукової системи DataSearch, що спеціалізуватиметься на індексуванні дослідницьких даних, з урахуванням особливих потреб користувачів та постачальників. На даний момент DataSearch некомерційний продукт який індексує дані з відкритих джерел (крім ScienceDirect). Новий пошуковик намагається повністю підтягувати зміст з Mendeley Data, NeuroElectro, Dryad, ICPSR, Harvard Dataverse, TRC, PANGAEA, IEDA, а також таблиці, рисунки та додаткові дані з ScienceDirect і arXiv. 

DOI для різних версій документу від Zenodo

У репозитарії Zenodo, що надійно підтримується OpenAIRE та CERN, вдалось реалізувати цікаву ідею – унікальні ідентифікатори DOI тепер можна присвоювати для різних версій документу. Кожен депозит Zenodo безкоштовно отримує DOI, які умовно поділяються на Version DOIs та Concept DOIs: перший вказує на конкретну версію документу, а другий виведе на сторінку, де можна переглянути усі його версії (наприклад). Особливо зручно використовувати Version DOIs для представлення різних версій комп’ютерних програм, однак це має сенс і для суто текстових документів. 

Recommended: дозвольте аналізувати cookie-файли

За деякими оцінками, щодня публікується понад 4000 нових документів. Персоналізований сервіс Recommended готовий допомогти не потонути у цьому морі наукової інформації – адаптивний алгоритм проаналізує останні 100 статей, які ви прочитали на сайтах Nature, SpringerLink, BioMed Central та підбере для вас відповідні документи. Recommended попрацює з вашою історією прочитаного, перелопатить 45000 журналів з бази CrossRef і PubMed, візьме дані альтметрікс у поєднанні з іншими факторами... та запропонує перелік якісних публікацій, які повинні вас зацікавити. 

Відчепіться від OJS: популярні CMS платформи для наукових журналів

Все більше переконуюсь, що редакції українських наукових журналів обирають платформу Open Journal Systems не через її функціональні можливості, а просто так – у сусіда OJS, тож мені також потрібна OJS. Далі, як правило, з-посеред всього різноманіття можливостей OJS юзається виключно веб-сайт. Одна людина призначає себе не всі ролі і проходить повний видавничий цикл платформи тільки для того, щоб розмістити статтю на сайті. А паралельно редактори, рецензенти, автори продовжують весело обмінюватись емейлами (у кращому випадку). Звідси моє запитання – для чого налаштовувати редакторський сервіс OJS і так щоразу мучитись, якщо для створення сайту можна використати популярну CMS платформу, яку потім значно легше підтримувати? 

Категорії А, Б, В для наукових фахових видань України

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проект наказу «Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України». Чинний порядок формування Переліку фахових видань – ляпас здоровому глузду, тому з нетерпінням очікуємо на затвердження нового наказу. Зауваження та пропозиції просять надсилати до 15 червня 2017 року на електронну адресу dak@mon.gov.ua. 

Веб-додаток iCite для PubMed

Фахівці Національного інституту охорони здоров'я США розробили потужний веб-додаток iCite, який дозволяє користувачам проводити статистичний аналіз наукових статей на основі даних PubMed. Вам потрібно просто провести пошук за обраною темою у PubMed, зібрати дані та надіслати їх для аналізу в iCite. Результат отримаєте у вигляді таблиці з даними та графіками з розбивкою за роками, де буде показано загальну кількість статей, середню кількість статей та їх цитувань протягом року і новий наукометричний показник Relative Citation Ratio. 

Влохівська система оцінки українських фахових видань

Колись на конкурсі молодих вчених Міністерство освіти і науки України підтримало мільйоном перспективний проект Інституту фізичної оптики імені О.Г. Влоха «Систематизація фахових журналів вищої школи на основі наукометричних досліджень», і ось тепер, схоже, ми можемо скористатися його результатами. У журналі «Ukrainian Journal of Physical Optics» з’явилася стаття науковців Інституту за участі директора та головного редактора Ростислава Влоха, у якій представлено новий підхід для оцінювання рівня українських наукових журналів та збірників наукових праць на основі відповідності запропонованим критеріям. 

«Цитологія і генетика» в Scopus

Нові номери відразу 5 українських наукових журналів більше не індексуватимуться у Scopus, але натомість в авторитетній ельзевірівській базі Україну тепер представлятиме міжнародний науковий журнал Інституту клітинної біології і генетичної інженерії НАН України «Cytology and Genetics» (ISSN 00954527). Чесно кажучи, журнал вже давно представлений у Scopus, просто раніше редактори бази були щось наплутали з країною-видавцем. Крім того, «Cytology and Genetics» один з небагатьох українських журналів, що включений у Science Citation Index Expanded (2015 Impact Factor 0.340).

Автор для кореспонденції

У процесі подання рукописів серйозні наукові журнали вимагають вказувати автора для кореспонденції (corresponding author), який відповідатиме за спілкування з редактором журналу, дбатиме про інтереси усіх співавторів, можливо, підписуватиме якісь формальні документи від їх імені, а потім й відповідатиме на листи дослідників, що зацікавляться публікацією. Автор для кореспонденції – це не обов’язково перший у переліку автор, чи науковець, що найбільше доклався до дослідження. Для того, щоб контактна інформація залишалася актуальною багато років, автора для кореспонденції, як правило, обирають серед дослідників, які мають стабільне робоче місце в своїй установі, або призначають на цю роль молодих науковців, щоб ті набиралися досвіду в процесі подання статті та роботи над зауваженнями рецензентів. 

ResearchGate і видимість академічної репутації

Академічна соціальна мережа ResearchGate розраховує для користувачів свій власний індикатор RG Score. Попередні дослідження доводили, що показники RG щось та й говорять нам про наукову репутацію, однак нові дані не підтверджують подібні висновки. Група вчених вивчила три різні типи профілів авторів на ResearchGate – 104 автора з високим RG Score, 73 нобелівських лауреати 1975-2015 рр. та щотижневі дані 4 авторів з різними RG Score. Отримані результати свідчать про те, що величина RG Score залежить насамперед від активності вченого у соцмережі і практично неможливо отримати високий бал RG виключно за допомогою публікацій. 

Профіль дослідника в Preview Microsoft Academic 2.0

Корпорація Майкрософт продовжує розвивати власну академічну пошукову систему і пропонує нам випробувати Preview Microsoft Academic 2.0. На тлі певної національної істерії з Google Scholar, можливо не всі пам’ятають, що у світі існують й інші альтернативні безкоштовні наукометричні інструменти, серед яких і Microsoft Academic. Система Microsoft Academic дозволяє користувачам випробувати переваги семантичного пошуку, легко ідентифікувати авторів, галузі, журнали, конференції і за допомогою фільтрів швидко управляти результатами. Також, система підкаже посилання на повний текст документу, покаже список використаної літератури, кількість і джерела цитувань, подібні публікації… 

Кампанія з підвищення обізнаності щодо метрик наукових журналів

Редактори Nature Research опитали майже 1000 авторів Nature Research та понад 2500 авторів Springer Nature і виявили, що в процесі прийняття рішень щодо публікації результатів власних досліджень 48% авторів незадоволені тією інформацією, яку представлено на сайтах видань. Тому, попри усе різноманіття журнальних метрик, більшість дослідників продовжує орієнтуватися на імпакт-фактор при виборі журналу.

Розподіл обов'язків у редакційній команді наукового журналу

Армен Гаспарян: «У всьому світі на посаду головного редактора видавець (власник видання) зазвичай призначає відомого фахівця у якійсь галузі, що володіє солідним досвідом проведення наукових досліджень, оформлення статей до публікації, рецензента і наукового редактора впливових видань... На жаль, у зв'язку з інформаційним бумом, суттєвим збільшенням кількості наукових журналів і відносним скороченням кількості доступних фахівців великого калібру роль головних редакторів у багатьох журналах знижується. Багато головних редакторів, особливо керівники великих установ, які обтяжені великою кількістю технічних і адміністративних функцій, нерідко фігурують у наукових журналах суто формально, не звертають уваги на те, що і як публікується у журналі». 

Українське бібліотекознавство в Scopus

Сьогодні кожна порядна українська академічна бібліотека готова проводити тренінги для науковців а-ля – як написати наукову статтю, яка потім неодмінно опиниться у Scopus та Web of Science. А давайте подивимось на скільки все прекрасно у самих бібліотекарів зі Scopus та WoS, адже важко вчити грати на сопілці інших, якщо сам не вмієш. Надзвичайно точний запит відразу не побудую, тому давайте запитаємо щось на кшталт: (TITLE-ABS-KEY(library) AND AFFILCOUNTRY (Ukraine)) AND (LIMIT-TO (SUBJAREA, "SOCI")) AND (LIMIT-TO(DOCTYPE , "ar")), а потім вручну відберемо потрібні результати. 

Google Docs vs Authorea: спільна робота з науковими документами

Несподівано випала нагода перевірити як простіше разом писати статтю – за допомогою Google Docs, чи Authorea? Зовсім цього не планував, але пощастило одночасно попрацювати над трьома рукописами, з різними співавторами і з різними веб-сервісами. Одну з робіт написано ще дідівським методом – пересилали доківський документ Gmail, у режимі «Рецезування» вносили правки, знову пересилали… і так кільканадцять разів. Я невдячний з ґмейлом запарився, а люди колись писали, рецензували за допомогою лише паперової пошти! Знімаю капелюха перед попередниками, але нині паперова, чи електронна пошта – вже не найпривабливіший варіант.