Принцип Пітера

Педагог д-р Лоуренс Пітер (на фото) і драматург Раймонд Хал автори кумедного і можливо справедливого принципу: В ієрархічній системі будь-який працівник піднімається до рівня своєї некомпетентності. Рушійна сила цього принципу – те що спрацювало раз, буде використовуватись доти, поки не стане причиною провалу. В результаті цього – працюють тільки працівники, які ще не піднялись до рівня власної некомпетентності і чим менше таких працівників, тим більше деградує система в якій вони працюють.

Закон Паркінсона

Британський історик Сирил Норткот Паркінсон у своїй сатиричній статті «Parkinson's Law» («The Economіst», 1955 р.) сформулював закон згідно з яким будь-яка робота завжди заповнює весь відведений на неї час. На це є дві причини: а) чиновник прагне множити підлеглих б) чиновники створюють один одному роботу. Також «законами Паркінсона» називають закони й спостереження, похідні від основного закону. Особливо «цінний» для роботи бібліотек, наступний - Прогрес науки зворотньо пропорційний числу журналів.

Чому "опускаються руки"?

Пані Божена Ясковська вирішила довідатись – як сильно у польських бібліотекарів «горять очі до роботи»? Результати on-line опитування виявились кепськими: 72% стверджують, що їхні колеги вже «вигоріли», а 60% зізнались, що їм самим не подобається ця робота. Серед причин цього сумного стану речей найбільше голосів зібрали: ворожа атмосфера в колективі і малі заробітки. Найбільше розчарованих серед працівників, які обслуговують читачів. Цікаво, що серед можливих шляхів подолання цього явища на перших двох сходинках опинились – сприятлива атмосфера і мотивація, а з/п опинилася аж на третьому місці!

Чим пахне "брокгауз"?

Всі ми добре знаємо неповторний аромат старих книг. У США навіть змайстрували дезодорант з цим запахом. Проте, ніхто раніше не здогадався його дослідити. Як повідомляє дружній польський блоґ, вчений лондонського Університетського Коледжу Метью Стрліц проаналізував 72 зразки паперу XIX – XX ст. різних ґатунків і дійшов до висновку, що по запаху можна визначити не лише з чого вони виготовлені, а й вік цих книг і їх фізичний стан. Стрліц припускає, що в майбутньому можна буде створити прилад, який аналізуючи запах у фонді, повідомлятиме чи потребують книги реставрації.

Я буду-буду-буду шаманом вуду…

Якщо ви будете високо та гордо нести прапор бібліотеки, то може колись і ваш світлий образ стане прототипом… іграшки. Саме так пощастило відомому у США автору, літературному критику та бібліотекарю Ненсі Перл (клік на фото). Тільки от не розумію: хто гратиметься такою іграшкою? Сама пані Перл? Її підлеглі (потайки)? А ви, фігуркою котрого з колег хотіли б трохи побавитись?:)

Цей впливовий показник

Відбуваються у нас конференції, у тому числі і міжнародні. Тому доводилось чути, як виступають англомовні доповідачі. Відбувається це діло за допомоги перекладача, який як правило текст доповіді чує вперше. І от тут трапляється такий конфуз – усі «полігльоти» беруться перекладати «імпакт фактор»: цей впливовий показник… цей важливий показник… цей безсумнівно значущий показник… Думаєте, хоч хтось звернув увагу?!

Закон Бредфорда

Бібліотекар лондонського Science Museum Самуель Клемент Бредфорд роками спостерігав, як одна частина наукових журналів тихо-мирно стоять на полицях, а інші завжди «комусь потрібні». Це дозволило йому припустити, що в кожній галузі науки існує група журналів у яких друкуються найбільш цінні статті цієї галузі.

Якщо організувати наукові журнали в порядку зменшення продуктивності статей з даної теми, то вони можуть бути розділені на ядро періодичних видань присвячених цьому питанню і кілька інших груп, зон, що містять таку ж кількість статей як ядро.

У ядро ввійдуть профільні журнали безпосередньо пов’язані з потрібною тематикою і їх кількість буде незначною, у другу зону потраплять журнали, які частово стосуються даної тематики і число журналів у третій зоні буде найбільшим, а їхня тематика найвіддаленіша. При однаковій кількості публікацій у зонах, кількість найменувань журналів зростає при переході від зони в зону в пропорції: 

1:n:n²

Закон використовують для комплектування фонду бібліотек, а також у «глобальному вимирі» він знайшов своє відображення у щорічному списку імпакт-факторів Філадельфійського інституту наукової інформації.