Реклама і бібліотека

Наближаються Різдвяні свята. Ви вже прикрасили будівлю своєї бібліотеки лямпадками? Крім, естетичного задоволення така технологія (якщо цього не забороняє статут) може принести і суто матеріяльний зиск. Приміром, Національна бібліотека Білорусі володіє найбільшим світловим рекламним таблом у республіці. От тільки скільки коштує хвилина такої бібліотечної реклами я вам не повім, бо щось геть у курсі запутався...

Бібліотечний флеш-моб

Коли твої слова не зникають безслідно в і-неті, це так само приємно, як і коли твої праці не зникають на віки у могильнику-збірнику. Шкода, що після безсонної ночі, але бібліотечна справа - це мистецтво, а мистецтво відомо чого потребує... Можливо, все це зроблено з щедрої подачі Набокова, але цю форму карткових меседжів можна було б використовувати і в майбутньому. Наприклад, для організації і безапеляційної ідентифікації бібліотечних флеш-мобів. Книжочки, газети... це можуть бути хто завгодно. Бачиш каталожну картку - ЗНАЙ, це міг бути лише бібліотекар.

Бібліотека: Інвестиція у майбутнє

Видання "Український тиждень" вирішило розповісти своїм читачам про "інвестиційний клімат" в Україні. Оскільки, бібліотеки не повинні стояти осторонь, а навпаки повинні стимулювати ріст інвестиційної привабливості нашої країни, копійнув схемку "чим і на скільки" Україна відлякує та приваблює інвесторів (клік на зображенні для збільшення). Зверніть увагу! на пункт "Високий науково-технічний потенціал" + шалено високі відсотки біля нього. Побачили? Ми теж доклали і докладаємо до цього своїх надзусиль. З іншого боку, скільки держава у нас вкладає - стільки ми і віддаємо.

Зупинити прогрес

Дізнався, що "славний почин" бібліотеки ім. Вернадського підхопили інші бібліотеки країни. Яким буде результат цих робіт? Створять галерею файлів (скажімо .bmp), в ідеалі розіб'ють це "по буковкам"... і користуватися цим все рівно буде незручно.
Колись давно, коли про електронний каталог наші читачі могли тільки мріяти, була у мене ідея створити текстовий документ (переписати фонд хоча б одного залу), де користуючись клавішами Ctrl + F читаки могли спробувати віднайти потрібне. Не підтримали... "Не прогресивно".
На сьогодні у нас завдання, щоб читачі "одним кліком" знайшли потрібне у всеукраїнському масштабі. Як у цьому допоможуть image-файли різних бібліотек? Адже, навряд (навіть теоретично) хтось це зможе відсортувати. Для чого тоді на це витрачати час (= гроші)?

Науково-практична конференція «Сучасні проблеми діяльності бібліотеки в умовах інформаційного суспільства», Львів 2009

9 грудня відбулась таки науково-практична конференція «Сучасні проблеми діяльності бібліотеки в умовах інформаційного суспільства». Неоднозначна, цікава, дискусійна ітд. доповідь професора кафедри інформаційних систем та мереж Національного університету “Львівська політехніка” А. Пелещишина. Суть – було б добре якби сторінок української Вікіпедії присвячених «Львівській політехніці» стало значно більше. Як? Штучно, примусово…
Тут питання. Вікі побудована на принципі «радикальної довіри» і будь-який примус сприймається мною як зрада «ідеологічній чистоті». З іншого боку в доповіді згадувалось про мізерний ентузіазм «вільних дописувачів» і чекати заким той «рак на горі свисне» це удар по Уанету? Думаю, повинен бути ще третій варіант…

Як працювати з безкоштовними базами даних?

Припустімо, перед нами завдання: вибрати усі документи за темою з усіх можливих баз. Просто і трішки довго. Зробили. Як тепер зі знайденого вилучити матеріали які повторюються? Рученятами це робити просто збоченьство (коли лік йде на тисячі). Був такий варіант – скопіювати знайдене, вставити в еxcel-івський файл і натиснути кнопку «Сортування». Проте, до назв чіпляються різні, непотрібні додатки, що унеможливлюють дану операцію:(. А Ви що порадите?

Килимпальчики

Не зважаючи на розгромну критику українського перекладу, не втерпів і купив собі «Оригінал Лаури» (Набоков В. В. Оригінал Лаури: (Насолода вмирати) / Пер. з англ. П. В. Таращука; Передмова П. М. Бабая; Худож.-оформлювач Є. В. Вдовиченко. – Харків: Фоліо, 2009. – 318 с.). З тих текстів які зміг осилити, скажу, що Набоков безсумнівно цікавий, проте «не мій» автор... але цей роман – на каталожних картках, не кожного дня попадаються такі «вандали».