Проект Гутенберг ( Project Gutenberg)

У 1971 році студент Майкл Харт (Michael Hart) отримав доступ до потужного комп’ютера. Він вирішив його використати для створення та збереження цифрових версій книг. Харт організував групу волонтерів, які працювали над оцифруванням. З часом комп’ютер на якому створювалась колекція, був підключений до мережі Інтернет і дана колекція стала доступною для всіх користувачів мережі. Так народився «Проект Гутенберг» – перша в світі цифрова бібліотека відкритого доступу. На сьогодні проект містить понад 28 000 книг. Переважно це художня література англійською мовою. Книг рідною мовою поки що не виявлено.

Як вбити кохання…

Виявляється, всі молоді бібліотекарі світу нещасні однаково. Американський блогер Вілфред Дрю запропонував список «порад» - Як вбити кохання молодого бібліотекаря до своєї професії? У коментарях до замітки список був доповнений і ось він – вільний переклад найцінніших «порад» (щоправда, це може «вбити» бібліотекаря будь-якого віку):

• Не дозволяйте їм нестандартно мислити.
• Преміюйте лише тих працівників, що підтримують статус-кво.
• Звинувачуйте людей за невдачі.
• Ігноруйте їхні реальні можливості.
• Завжди кажіть «Ні».
• Не допускайте, щоб молоді бібліотекарі виконували різні обов'язки. Обмежте їх лише тим, що перераховано в посадовій інструкції.
• Зводьте стіни між відділами.
• Вимагайте беззаперечної довіри до того, що ви робите.
• Ветерани-бібліотекарі завжди все знають краще, тому що «так МИ завжди робили».
• Слідкуйте, щоб бібліотекар не мав жодних повноважень. Наприклад, якщо він працює з комп'ютером, не давайте йому привілеїв системного адміністратора.
• Прийміть бездоганно зроблену роботу, а через тиждень або два після цього, скажіть бібліотекарю – «ви тут нічого не робите» (особливо дієво підчас засідання).
• Перешкоджайте експериментам і відкритому обговоренню ідей.
• Усі рішення ухвалюйте в цілковитій таємниці.
• Майже нічого їм не платіть
• Постійно нагадуйте, що якщо їм щось не подобається, то вони можуть піти.
• Переконайтесь, що перед тим як щось зробити, їм потрібно пройти через цілий ряд безглуздих процедур.
• Розпочніть проект і зваліть його на молодого. «Просто, щоб закінчити».
• Ігноруйте нерівні навантаження.
• Запроторте їх у «підвал», щоб усі забули що такі люди у вас працюють.
• Змусьте їх постійно писати звіти, які ви потім загубите на своєму столі.
• Скажіть, що «бібліотекарі повинні виходити за межі своєї бібліотеки», а потім пильно слідкуйте, чи усі сидять на своїх місцях.

Бізнес, headhunter і бібліотечна етика

Тема нового номеру EBIBа «Бібліотека – партнер у бізнесі». Навіть не знаю чи читати? Бібліотека і бізнес? Це що, про систему відкатів?! Маю ще два приклади здобутків західних цивілізацій, які в Україні де-не-де присутні, але тільки не в бібліотеці.

1. Є така професія – headhunter (людина, яка на замовлення клієнта шукає потрібних спеціалістів і переманює їх). Ніколи не чув, щоб якась бібліотека розшукувала «грамотних» бібліотекарів. А тим більше намагалась когось переманити. Проте, часто чув що «доводиться працювати от з такими кадрами».

2. Часто «грішать» цим журналісти – розповідають нам про «журналістську етику». Зрештою, мова тут йде про звичайну людську етику, просто людей об’єднує спільна професія. Ми бачили спільні дії шахтарів, вчителів, таксистів… але не бібліотекарів. Може у цих останніх також є щось подібне, але проявляється воно десь глибоко в куточку за стелажем.

А до таких рєбят – бізнес у гості не приходить.

Eprints, dSpace, Greenstone, Fedora: найпопулярніше програмне забезпечення для створення репозитаріїв

Якщо хтось з вас раптом загорівся ідеєю створити власний репозитарій, то хочу вам запропонувати найпопулярніше програмне забезпечення для його створення (звісно ж open source): «Eprints», «dSpace», «Greenstone», «Fedora». Клацайте на посилання і самі дивіться, яке з них вам найкраще підходить. Тільки прохання - не тупіть! Тобто, часом не додумайтесь використавши відкрите створити щось закрите.

«Відкрий книжку» («Otwórz książkę»)

«Відкрий книжку» («Otwórz książkę») – це польська цифрова колекція сучасних наукових книг (право на їх виставлення надане авторами). Колекція містить книги з культурології, соціології, політології. Усі книги з колекції є доступними у виглядів сканів; текстові версії та PDF-файли доступні для завантаження. Zapraszam do czytania!

Ложка дьогтю

Закінчився мій «новорічний моніторинг». Несподівано серед лідерів опинилась головна сторінка Національної парламентської бібліотеки України. Справа не у самій вітальній листівці з серії «десь я вже це бачив». І навіть разюча кривизна зображення, виправлена першим автором за допомогою червоного тла, не так помітна (клік на скріншот). Уся справа у кольоровій гамі. З лівого боку чітко видно синю смугу, яку можна б було елементарно обрізати. А нашо?

Концепція Державної цільової національно-культурної програми створення єдиної інформаційної бібліотечної системи «Бібліотека — XXI»

Хто ще не ознайомився з цим чарівним документом Кабміну від 23 грудня 2009 р. N 1579-р – прошу дуже. Ось цікаво, в аналізі причин «чого ми такі» сказано: відсутність єдиної форми електронного бібліографічного опису друкованих видань. Я так розумію, мова тут про те, що різні бібліотеки використовують різні електронні бібсистеми і відповідно форми електронного опису різняться. Проте, у розділі «Шляхи і способи розв’язання проблем…» конкретно про вирішення цієї біди нічого не сказано. Як це будуть робити? Добровільно-примусово встановлять усім єдину систему? Чи просто на єдиному веб-порталі «Бібліотека — XXI» усе продублюють? Навіщо тоді всі ці різношерсті записи кілька років заносились? Дуже цікаво! Поживемо побачимо… Програма виконується протягом п’яти років починаючи з 2011 року – люблять наші вожді п’ятилітки.