Бібліографічна загадка
Так ось, товариство, маємо ВАКівський документ у якому можна знайти приклади оформлення бібліографічного опису (стор. 46). І маємо приклади оформлення бібліографічного опису на сайті бібліотеки НаУКМА. Бачимо, ті самі списки, тільки на НаУКМА з’явилися коми після прізвищ авторів. Хто знає як правильно? і чому ці приклади оформлення різняться?
За знання та використання в роботі іноземної мови
Існує у нас така надбавка - за знання та використання в роботі іноземної мови. Це здається логічним, бо приміром при описі загран-літератури дуже навіть не зле якоюсь іноземною шпрехати. Але є тут один момент... З часом, ви розберетесь де band, де chapter... і «уніфіковані» іноземні видання підуть як по маслу. А от вітчизняні? Один випуск зветься «Інститут N. Наукові записки», наступний «Наукові записки Інституту N», наступний «Институт N. Научные записки»... це все в одному році. І тоді питаєш себе: А чи не краще описувати іноземку?
Реклама Рівненської обласної бібліотеки: на шляху до ідеалу
Авторка мабуть одного з найкращих бібліоблогів України «Бібліотека без бар’єрів» виставила світлини з рекламою ресурсів та послуг Рівненської обласної бібліотеки. Від себе п. Наталья ще додає: «У нас такого немає... Зате у нас є реклама наших електронних інформаційних ресурсів на закладках та інших паперових носіях, наклейках, а зараз у холі поставили велику (плазмову?) панель, де крутять презентації відділів бібліотеки, в т.ч. і з інфо про електронні ресурси». Я тихо плакав...
Каталогізатор Санфорд Берман (Sanford Berman)
Почув на дитячому книжковому форумі одну ганебну річ, з уст дірєктора-чогось: «Українські діти найкращі». Відразу ж мені пригадався каталогізатор-новатор Санфорд Берман (Sanford Berman). Пан Берман розуміє, що одне слово може бути цілком прийнятним для однієї людини, але вкрай образливе для іншої. Тому предметні рубрики повинні передати ідею у вільній від забобонів формі. Берман відкрито критикував предметні рубрики Бібліотеки Конгресу, які підтримують «забобони»: «Національній каталогізації не можна повністю довіряти, вона не повинна прийматися автоматично тими, хто щиро вірить, що каталогізація покликана зробити матеріали більш доступними». Також він зрозумів, що продовження використання упереджених предметних рубрик значно обмежує доступ до матеріалів бібліотечних колекції. Для прикладу, навіщо єврею заглядати у категорію «Єврейське питання»? Для нього це не питання. Для чого польським дітлахам відвідувати книжкову виставку у Львові, якщо українські діти найкращі?
Палац мистецтв імені Омеляна і Тетяни Антоновичів
У 1877 році поет, перекладач і бібліофіл Віктор Баворовський перевіз до арсеналу Сенявських свою бібліотеку, яка з 1900 року стала публічною і з того часу мала назву бібліотеки Баворовських. За часів радянської окупації і до 2006 року тут знаходився відділ мистецтв Наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. Мало хто знає, що працівники відділу одні з перших у «країні рад» здогадались не просто робити письмовий опис гравюр (у лівому верхньому куті ми бачимо… і т.д.), а додавати фотокартку. З висоти років це здається елементарним, але тоді це було ноу-хау. Сьогодні за адресою вул. Бібліотечна, 2, базується Палац мистецтв імені Омеляна і Тетяни Антоновичів Львівської наукової бібліотеки імені В. Стефаника.
Форум видавців - дітям
Відвідав «Форум видавців – дітям». Дихати і пересуватись було значно легше, ніж на аналогічному дійстві для дорослих. Вхід – безкоштовний (важлива дрібничка, адже діти гроші не заробляють). Українська дитяча книга є. Діти – є. Організатори – є. Навіть та невеличка купка ділків, яка намагалась толкати недитячу літературу не зіпсувала враження від дійства. Екзальтованих дитячих очей біля вітрин видавництв не бачив, але воно і добре – не варта переоцінювати роль книжки.
