Епістолярна спадщина Кордуби: віднедавна в бібліотеці Стефаника

Львівська національна наукова бібліотека України ім. В.Стефаника отримала понад 1000 листів епістолярної спадщини українського вченого, публіциста, історика, письменника Мирона Кордуби. Серед цієї спадщини є листи відомих особистостей, зокрема 108 листів від Грушевського, 25 – від Томашівського, а також від Спіпого, Лепкого, Кубійовича, Щурата, Барвінського, Смаль-Стоцького та інших… Цікавинка – На поч. ХХ ст. на замовлення австрійського уряду Мирон Кордуба написав 3 чи 5 томів історії Австрії. Коли закінчив, Австрійська імперія перестала існувати. 

Логотип видавництва «Elsevier»

Видавництво «Elsevier» отримало свою назву від прізвища родини видавців Ельзевір. На логотипі видавництва ми бачимо дерево, стовбур якого обвитий виноградною лозою. Це ж зображення розміщено у книзі Галілея надрукованій «далекими предками» видавництва. Мальовидло це повинно б означати, що вчені і видавці (дерево і виноградна лоза) є взаємозалежними і зобов’язані допомагати одне одному – сприяти науковим дослідженням (в образі чоловіка під деревом). Девіз «Non Solus» («Не один») говорить, що ніхто не може ефективно займатися наукою поодинці. Якби не бачив їхніх цін – так би і повірив, що вони пухнастенькі альтруїсти. 

Дешева рибка — гірка юшка

Нещодавно тільки писав про довгоочікувану новинку Гугл Академії і ось сьогодні вже отримав перше сповіщення від Scholar. Назва така інтригуюча – «…new concept…». Клікаю на гіперпосилання, з нетерпінням чекаю коли завантажиться сторінка… а мене перекидує на ScienceDirect з усіма «purchase this article» за якихось 31 з половиною долара. «Ельзевір» - це зло.

Дні і ночі бібліотек

За минулий місяць у моєму рідері разів зо п’ять з’являлись повідомлення про акції типу «ніч у бібліотеці», «ніч у музеї»... Це звісно прушно, що культустанови шукають нові форми промоції ітд. Але я ніяк не второпаю навіщо вночі пертися у музей чи бібліотеку?! Картину Брейгеля вночі можна краще роздивитись? Якщо не зрозумів прочитане вдень, то більше шансів що зрозумієш вночі? Воно і нехай, але біда в тому, що ці культ-акції у бібліотеках лише відбуваються, до самої роботи бібліотеки ці акції жодного відношення не мають. Розтиражують масмедіа відео-фото тих дійств, дивишся і таке враження, що бібліотеки etc. це такі забавки для злиднілого-псевдо-бомонду. Так приведіть вже нарешті якогось автора, науковця, митця... до бібліотеки серед ясного дня і зафільмуйте для всіх його «мозолисту дупу»: як він риється у каталогах, копається у першоджерелах, використовує нет не лише для закачки mp3... 

TrainingDesk

Для тих, кому ельзевіровський інтерфейс не дався на інтуїтивному рівні, живе в Мережі ресурс – «TrainingDesk». Розміщують там багато мультимедійних англо навчалок по продуктам видавництва. Сьогодні мені твітнули, що Washington Technical College розмістив там і свою (про ази ScienceDirect). Не знаю, як Вам, а мені на цю розмазаність важко дивитись. Звідси: 1. Як бачимо, якість продукту не залежить від географії 2. Пора вже і українською якісь відео-уроки майструвати.

Нові правила бібопису не за горами?

Хто ще не встиг вивчити нові правила складання бібопису – поспішайте! Прочитав на «Бібліотекар України»: До Плану національної стандартизації на 2011 р. запропоновано включити: – розроблення змін до ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «ССІБВС. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання»... Я так розумію – найновіші правила бібопису не за горами? Також, зверніть увагу! – Секретаріат ТК 144 запрошує всіх зацікавлених фахівців узяти участь у розгляді першої редакції проекту національного стандарту «Інформація і документація. Бібліотечно-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять».

Захист авторського права в бібліотечному обслуговуванні

Фрагментик зі статті Романа Поліщука «Проблема захисту авторського права в бібліотечному обслуговуванні» (ВКП. – 2010. – №3. – с. 35-38.): «Закон дає право самим бібліотекам та архівам робити висновки щодо мети, з якою використовується затребуваний матеріал. Якщо є достатньо підстав вважати, що він необхідний для навчально-освітніх цілей чи приватного дослідження, а відтворення твору не мають систематичного характеру, копіювання таких примірників не обмежується». Обов’язково роздобудьте собі цю статтю – просто таки золотий список використаної літератури!