skip to main |
skip to sidebar
Наукова бібліотека НаУКМА стала першою в Україні, що приєдналися до проекту World Digital Library. Нарешті з’явилась надія, що наша Неня буде краще представлена у WDL, аніж це було досі. Відразу ж ще 3 бібліотеки України висловили готовність стати учасниками цього проекту: Національна бібліотека України ім.Вернадського, Національна парламентська бібліотека України та Львівська національна бібліотека ім.Стефаника. Ось тут цікаво! Нагадаємо собі, що WDL це (грубо кажучи) – оцифровані рукописи, карти, рідкісні книги, аудіо, відео... що репрезентують культуру різних країн. На сайтах «готових приєднатись» матеріалів подібних на ті що розміщують у WDL – обмаль (у Стефаника взагалі не бачу). Звідсіля – Для українських бібліотек іноземний користувач важливіший ніж свій?
Маніяк карає своїх жертв за скоєні ними «смертні гріхи». Щоб вийти на слід убивці, детектив Сомерсет отримує у бібліотеці список читачів, які цікавились гріховною тематикою і… Бінго! Ви, мабуть, упізнали сюжет трилеру Д.Фінчера «Сім» (Se7en). Те що, було схожим на правду в 1995-му, викликає милу посмішку у 2010-му. Все через «мантру 21-го століття». Як казав Канетті: «Чи може людство винайти що-небудь, щоб потім не боятись винайденого?». Google навчився аналізувати яким новинам користувачі віддають перевагу, Google вирахував куди українці прагнуть поїхати у відпустку, Google передбачає майбутнє… Як бібліотекам встояти під напором такого монстра?
Знаєте звідки у «кризи читання» ноги ростуть? На офіційному порталі Львівської міської ради можна дізнатись про культ-заходи, що відбуватимуться у нашому місті. Давайте поглянемо – Що буде діятись у бібліотеках? Читаю «Заходи ЦБС для дорослих у липні»: «Хай оживає істина стара - людина починається з добра» - година добрих справ, «Волею українського народу» - виставка-роздум до 20-річчя проголошення Декларації про державний суверенітет України, «Ура! Ура! Починається гра. Почитаємо – пограємо» - сеанс ігротерапії… Агов, дорослі! Признавайтесь! Вам кортить хоч на якийсь з цих заходів потрапити?
Не знаєте, але хотіли б дізнатись про особливості каталогізації-USA? Тоді рекомендую статтю Надії Стрішенець «Каталог в епоху Google та Amazon» (Бібліотечний вісник. – 2010. – №3. – С. 16-27.). Збережу інтригу і відразу перескочу до (далеко не свіженької, проте актуальної) роботи Діани МакКлілан (Dianna McClellan) «Важке становище бібліотечного каталогу – Куди тепер?». Вільно зачитую: «Google. Google. Google. Це інформаційна мантра 21-го століття? Вирішення всіх наших інформаційних потреб? «А ви шукали в Google?», «Спробуйте подивитись у Google», «Це повинно знайтись на Google». Ніхто не скаже – «Подивись у каталозі бібліотеки». Наших обдарованих студентів і дослідників засмоктує у цю чорну діру кіберпростору і вони геть чисто забули про бібліотеки». Справедливо. Стаття починається зі слів – Хотіли як краще... І справді, творці електронних каталогів погналися за кількістю записів... цими пузомірками міряються... а читач вперто шепоче: гугл-гугл-гугл. Google зробив для мене більше ніж МОН України. Авторка наприкінці дає кілька рекомендацій, але підозрюю вони такі ж дієві, як бібліотекарки у вітринах.
Любителі дешевих сенсацій на «NGO.DONETSK.UA» змайстрували матеріал з феєричною назвою «Донецькі бібліотекарі не вміють користуватися комп`ютерами». У самій статті нічого не сказано про негаразди донецьких колег з приборканням ЕОМів. Просто в Донецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Крупської відбудеться відкриття Регіонального тренінгового центру за програмою «Бібліоміст». Можливо сайт бібліотеки, віртуальну довідку, електронний каталог… зроблено руками журналістів цього видання? А можливо матеріал редакторам видався надто сухим і вирішено було прикрасити такою ось божевільною назвою? Як на мене – це дуже схоже на наклеп з усіма наслідками.
Ельзевіровці погрожують випустити ряд новинок: об’єднати продукти на одній платформі (заповнив одне поле і вже проводиш «всеохоплюючий» пошук), різні штучки візуалізації ітп. Нічого такого надзвичайно нового, щоб ми ще не бачили у самого Elsevier, чи їхніх конкурентів і звісно всі ці новинки будуть доступні не за просто так. Єдине, що справді інтригує, так це нова лінія інструментів для оцінки стану та перспектив науки SciVal. Про два інструменту з цього набору вже можна дізнатися більше...
До Дня Конституції України, журналісти «Радіо Свобода» вирішили дізнатися – Як дотримується держава одного з основних конституційних прав громадян України – права доступу до інформації? Місце дії – Донеччина. Окрім вже звичних скарг на погане фінансування, вичитав для себе 3 нові страшилки: 1) «...Відділи культури чи районні адміністрації забирають у бібліотек кошти, що їх ті заробили додатковими платними послугами. Ці органи ... мають «установку» – скорочувати бюджетне фінансування бібліотек на суми, які ті заробили за попередній рік...». 2) «Критична ситуація з доступом до безкоштовної книги склалась на селі. Через застарілість фондів місцева влада списує книжки». 3) «...Повна інформатизація бібліотек на селі як забезпечення одного з конституційних прав можлива лише через 20–25 років, наголошує урядовець у галузі культури».
