Нас цитують

У рейтингу країн SCImago (за h-індексом) наша країна докотилась до 42 місця. На 41-му – Ісландія! Україна в 12 разів більше за Ісландію дала странє угля, але в середньому ісландців цитують у 6 разів краще ніж українців. Такі от здобутки нашої планетарної промоції протягом 1996-2007 років. Ех... а якби була можливість розставити все за відсотком приросту кількості випускників ВНЗ, чи за кількістю самих ВНЗ, чи за кількістю наукових збірників, журналів... Тоді ми сміливо могли б претендувати на золото. 

ІІ Міжнародний Форум «Проблеми розвитку інформаційного суспільства»

13-15 жовтня цього року у м. Києві ІІ Міжнародний форум «Проблеми розвитку інформаційного суспільства» об'єднає чотири конференції: VII Міжнародну науково-практичну конференцію «INFORMATIO-2010: Електронні інформаційні ресурси: створення, використання, доступ», ІХ Международную научно-техническую конференцию «Электронные ресурсы: проблемы формирования, хранения, обработки, распространения, защиты использования – 2010», ХІV Міжнародну науково-практичну конференцію «Побудова інформаційного суспільства: ресурси і технології», VІІ Міжнародну науково-практичну конференцію «Інформація, аналіз, прогноз – стратегічні важелі ефективного державного управління». Для мене найсмачніша – «INFORMATIO-2010». Електронна реєстрація тутка. Оргвнесок для представників бюджетних організацій, університетів і бібліотек — відсутній.

Метод Кеслера (bibliographic coupling)

У 1963 році М. Кеслер (M. Kessler) запропонував метод «bibliographic coupling»: дві публікації взаємопов'язані між собою, якщо в них цитується один і той ж документ, причому інтенсивність їх взаємозв'язку залежить від  кількості спільних посилань. 
Ще один вид взаємозв'язку між двома публікаціями – аналіз предметного напряму. Проводиться шляхом вивчення кількості посилань, що містяться в першій публікації, на роботи, що містяться у другій. Згідно Кеслера, якщо дві публікації міцно пов'язані, то цей зв'язок не змінюється при появі нових публікацій, тобто він не залежить від змін, що відбуваються у науці. 

Розділ «Бібліометрія та рейтинги» на сайті ВНЗ

Переглянув презентацію бібліотеки Chalmers University of Technology (Швеція). На фото, якщо я правильно зрозумів, можна розгледіти «чудо-апарат» для книговидачі: користувачка вставляє свій читацький, прикладає книжку і готово. Бібліотечний штат ≈40 працівників... Та найбільше мене зацікавив їхній бібліотечний сайт, де у наборі цілком звичних для наших країв розділів, знаходиться розділ «Бібліометрія та рейтинги». Грамотно і лаконічно пишеться в ньому про наукометричні показники, рейтинги вузів, бази даних... Де щось подібне на сайтах бібліотек наших ВНЗ?! Якщо хтось з керівників ВНЗ зацікавлений – можу для вас такий розділ зробити.

За катання на скейтборді...

Кваліфікаційні характеристики працівників бібліотек України

Формула Брукса

Формула Брукса (Bertram C. Brookes), запропонована в 1969 р. уточнює закон Бредфорда і складається з двох рівнянь:

R(n) = anb (1 < n < c)

R(n) = k logb n/s (c < n < N),

де R(n) – сумарне число публікацій з даної галузі, що міститься в n періодичних виданнях, відсортованих у порядку зменшення «продуктивності»; n – порядковий номер видання у списку зменшення продуктивності; a – кількість релевантних публікації у найбільш продуктивному журналі; c – число періодичних видань в «ядрі»; N – загальна кількість періодичних видань у рангову списку; b, k, s – емпіричні коефіцієнти.