Загадкова програма «Українська книга»... Покликана вона підтримувати національне книговидавництво та забезпечувати вітчизняні бібліотеки необхідною та актуальною книжковою продукцією. Насправді процедура визначення пріоритетів в цій програмі дуже заплутана, а там, де відбувається процес розподілу коштів, завжди знаходяться незадоволені. Тому й виникає до «Української книги» безліч питань. <…> Дорожче, ніж Шевченко, державному бюджету обійдеться твір міністра Кабінету Міністрів Анатолія Толстоухова «Харцизьк: час, події, люди», видання першого тому якого накладом 1 тис. примірників коштуватиме 350 тис. грн. Безперечно, написати про маловідомий країні Харцизьк — справа гарна. Але чи гарно бути благодійником за державний кошт? (газета «День»).
Відкритий Доступ закритої країни
З 18 по 24 жовтня карнавалить тиждень Відкритого Доступу. Здавалось би, з нашою передплатою – За який ще доступ може вболівати Україна? Але ось, наприклад, Тав Фабер Франдсен (Tove Faber Frandsen) покопався серед біологів і дослідив, що поведінка науковців щодо публікації своїх праць у ВД і цитувань інших праць з ВД не залежить від того, у якій з країн – розвиненій, чи «тій що розвивається», проживає автор. Чого вони так поводяться? Чи йдеться про «маленьку хитрість», чи OA дещо переоцінюють… усе це тема для майбутніх досліджень, ми ж повертаємось до наших баранів.
Платон про Інтернет
Сократ: Так от, я чув, що поблизу єгипетського Навкратіса народився один із стародавніх тамтешніх богів, якому присвячений птах, що зветься ібісом. А самому божеству ім'я було Тевт. Він перший винайшов число, рахунок, геометрію, астрономію, до того ж гру в шашки і в кості, а також і письмена. Царем над усім Єгиптом був тоді Тамус, що правив у великому місті верхньої області, яке греки називають єгипетськими Фівами, а його бога – Амоном.
Прийшовши до царя, Тевт показав свої мистецтва і сказав, що їх треба передати іншим єгиптянам. Цар запитав, яку користь приносить кожне з них. Тевт став пояснювати, а цар, залежно від того, чи говорив Тевт, на його думку, добре чи ні, дещо засуджував, а дещо хвалив. Багато висловив Тевт хорошого і поганого, але це було б занадто довго розповідати. Коли ж дійшла черга до письмен, Тевт сказав: «Ця наука, цар, зробить єгиптян мудрішими і пам'ятливими, так як знайдено засіб для пам'яті і мудрості».
Бібліотечний блоґ: від народження до успіху
Сьогодні, у рамках семінару «Розроблення проектів інноваційних послуг у бібліотеках», проводив майстер-клас «Секрети популярності бібліотечного блогу». Дякую всім за увагу, за теплу зустріч і за фотосесії. Спеціяльні вітання Центральній бібліотеці ім. М.Л.Кропивницького. Викладаю презентацію. Коментуємо, критикуємо, доповнюємо…
Та до того й історію нашу нам розкаже…
«Europeana» відкрила он-лайн виставку, присвячену розвитку європейської літератури. Серед експонатів багацько українських книг, проте виклала їх не Україна. Відтак, «Читомо» справедливо запитує: Чому Україна не цікавиться представленням своїх неперевершених здобутків друкування і рукописної книги на міжнародному рівні? Хто цим повинен займатись? Чому інші країни викладають у доступ українські книговидавничі скарби, викривляючи інформацію? Можна було б відповісти, що просто Україна з липня місяця активно пульсує в іншому світовому проекті… однак, у WDL наш пульс теж не прощупується.
Про «інше»
Нагадаємо закон: «Головним завданням бібліотеки є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки». Якщо по першим пунктам на нас інколи жаліються, то з цим «та інших» у нас все гаразд. У нас є трамвай, ріо-ріта… і навіть «спалахуючий натовп»! Я взагалі дивуюсь, чому «Бібліоміст» замість комп’ютерів не роздає бібліотекам апарати для виготовлення солодкої вати, чи електропічки?! «Отримав читацький квиток – з’їж пиріжок!». Всіх масово в читальний зал! Боремося з неграмотністю населення? Трусимось, щоб не втратити своє робоче місце? Продукуємо «сірі посередності»? В одному з романів Толстого є такі слова: «Шукайте царства божого і правди його, а решта додасться вам. А ми шукаємо решти і, очевидно, не знаходимо його».
