Конкурс бібліоблоґів: авторам на екваторі

Мляво, але впевнено крокує Уанетом конкурс бібліотечних блоґів. Обмаль персональних блоґів, тотальна більшість представляють бібліотеку (підрозділ). Переважно всі зробили ставку на інформування читачів про минулі-майбутні події, тішить, що при цьому жваво використовують мультимедійні матеріали.

Кесарю – кесареве

За результатами дослідження сприйняття студентами Кентського державного університету технологій Web 2.0 в академічній бібліотеці*: Студенти встановлюють чіткі межі між освітніми і соціальними ресурсами Мережі, вони не використовують для освітніх цілей сайти, приміром такі як Facebook, і не розглядають їх, як місце, де можна отримати допомогу в проведенні досліджень.

Брендінг бібліотеки

Дослідники часто говорять, що вони не використовують бібліотеку своєї установи, хоча насправді вони користуються її послугами... Сьогодні у вчених значно менше розуміння сутності бібліотеки, ніж у ті часи, коли вони були змушені регулярно, фізично відвідувати бібліотеку. Часто придбаний бібліотекою контент, або послуги, якими користуються вчені зі своїх комп'ютерів, сприймається такими, що надходить від самої установи, а не від бібліотеки (Sheridan Brown and Alma Swan «Researchers’ Use of Academic Libraries and their Services»).

«Живі» документи

Зрозуміло, що в онлайнові документи автори наукових робіт можуть вносити правки. При масовому використанні такої практики електронні наукові статті отримують статус «живих» документів (або «liquid publication»). З публікації Сергея Парінова виділив такий момент – Вчений у відповідь на критику, або з власної ініціативи, замість того, щоб писати нову роботу, може внести зміни у вже депоновану роботу, при цьому може змінитися (або взагалі зникнути) об’єкт цитування. Прямолінійне вирішення цієї проблеми – заборона на внесення правок у депоновані роботи, автоматично позбавляє нас переваг Мережі.

Knihomil

У матеріалі Gazeta Wyborcza польський автор бідкається: у чехів є слово «knihomil», якому немає польського відповідника. Слово це, на думку автора, підкреслює роль книги у чеській культурі, і можливо саме тому чехи є однією з найбільш читаючих націй в Європі. Цікаво, що у нас є слово «книголюб», але читаємо ми менше за поляків. 

AuthorMapper

AuthorMapper від Springer – онлайн-інструмент для візуалізації наукових досліджень, проводить пошук в Springer Journals і Springer Books та прив’язує наукові роботи до світової мапи. Запевняють, що це дозволяє дослідити моделі наукових досліджень, виявити історичні тенденції, знайти інших експертів у своїй галузі. Простий інтерфейс, доступні зручні інструменти для фільтрації результатів. Позначки на мапі: колір паяциків означає кількість опублікованих статей (чим гарячіше, тим більше), а група паяциків озн. багато дослідників. 

Ігри на попелищі

До написання цього посту мене підштовхнула стаття Наталії Грабар «Комунікативні властивості гри в процесі взаємодії з читачами в бібліотеці ВНЗ» (ВКП. – 2011. – №1. – С. 14-17.), у якій сказано: «Бібліотека є організатором, консультантом, учасником ігор у виші... Ігрові елементи все активніше включаються в традиційні літературні вечори, диспути і конференції». У що ж ми граємось?